Спрощену податкову систему у 2%, запроваджену на початку війни, буде скасовано до середини 2023 року, через її дію держбюджет недоотримав до 10 млрд грн, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Ми скасуємо її (2%-ву систему) до середини 2023 року. Вона зіграла свою роль, яка полягала в тому, щоб вивести економіку з шокового стану ще навесні-влітку. Те саме стосується податків на паливо”, – сказав він в інтерв’ю українському Forbes, яке було опубліковано в понеділок.
За словами голови комітету, з інших військових пільг найбільших втрат бюджету завдали пільгове розмитнення авто – понад 13 млрд грн, скасування акцизу на пальне – 50 млрд грн на рік, звільнення від мита і ПДВ імпорту – понад 40 млрд грн.
Водночас Гетманцев заявив, що уряд не планує скасовувати інші пільги для малого бізнесу до кінця воєнного стану.
Голова комітету також повідомив, що в січні Рада планує ухвалити закон, який на період воєнного стану звільняє від ввізного мита і ПДВ обладнання та комплектуючі, що використовуються для внутрішнього виробництва.
“Плануємо також пільги по четвертій групі спрощеної системи для аграріїв. Фактично звільняємо все, що не може використовуватися в господарській діяльності. Наприклад, є запит від мобільних операторів щодо звільнення ренти на користування частотами для вишок, розташованих на деокупованих територіях, а також на використання води енергогенеруючими компаніями”, – поділився планами Гетманцев.
Міністр закордонних справ Мелані Жолі оголосила, що Канада накладе арешт на $26 млн компанії Granite Capital Holdings Ltd., яка належить російському олігархові Роману Абрамовичу, що перебуває під санкціями, і домагатиметься конфіскації, повідомляє прес-служба МЗС Канади.
Згідно з повідомленням на сайті відомства, це перший випадок, коли Канада використовує закон, який дає змогу уряду проводити конфіскацію активів, які належать особам, що перебувають під санкціями. Зазначається, що тепер міністр Жолі може подати до суду заяви про конфіскацію активів на користь Канади.
“У разі конфіскації отримані доходи можна буде використати для відновлення України та компенсації жертвам незаконного і невиправданого вторгнення путінського режиму”, – йдеться в повідомленні.
Канада стала першою країною G7, яка застосувала такі заходи, демонструючи свою тверду прихильність Україні, її відновленню і закликаючи до відповідальності тих, хто нажився на режимі президента Путіна і підтримував його.
“Путінські олігархи причетні до незаконного і варварського вторгнення Росії в Україну. Канада не стане притулком для їхніх здобутих нечесним шляхом доходів, і сьогоднішня заява демонструє нашу рішучість домогтися того, щоб російська еліта заплатила ціну за свою підтримку жорстокого путінського режиму. Використання російських активів для відновлення України є справедливим і доречним”, – заявила віцепрем’єрка і міністр фінансів Канади Христя Фріланд.
Після незаконної окупації Росією і спроби анексії Криму 2014 року Канада запровадила санкції щодо понад 2100 фізичних і юридичних осіб. З 24 лютого 2022 року Канада запровадила санкції щодо ще більш ніж 1500 фізичних і юридичних осіб із Росії, України та Білорусі.
Кабінет міністрів України припинив приватизацію АТ “Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” (держчастка 25%) і “Харківський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут “Енергопроект” (держчастка 50%) і передав їх в управління Міністерству енергетики від Фонду державного майна (ФДМ).
Відповідні рішення закріплені розпорядженнями №1124-р і №1125-р від 9 грудня, які розміщені на “Урядовому порталі”.
Згідно з розпорядженнями, ФДМ доручено вжити заходів щодо припинення приватизації зазначених пакетів акцій і передати повноваження з управління ними Міненерго.
Згідно з інформацією ресурсів Youcontrol і “Опендатабот”, статутний капітал київського “Енергопроекту” становить 0,993 млн грн, його директор – Юрій Малахов. Іншим великим акціонером із часткою 71,05%, окрім держави в особі ФДМ, є ПрАТ “Міжнародна енергетична компанія”, засновником якої є Марк Дубовой.
Статутний капітал харківського “Енергопроекту” становить 0,5 млн грн, його директором є Олександр Гречко. Іншими акціонерами, окрім держави в особі РВ ФДМ по Харківській області, є ТОВ “Рістенс Інвест” (12,1926%, власник Руслан Лебедєв), а також приватні особи Наталя Черно (12%), Олександр Гринько (11,3%) і Лідія Кравченко (6%).
Обидва інститути є виконавцями великих проєктів, зокрема обсягом понад 1 млн грн, для підрозділів НАЕК “Енергоатом”.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт алюмінію та виробів із нього за 11 місяців 2022 року знизився на 41,3% порівняно із січнем-листопадом 2021 року – до $90,723 млн (у листопаді – $7,173 млн), свинцю та виробів із нього – на 70,2%, до $10,574 млн ($0,804 млн), нікелю та виробів із нього – на 72,5%, до $1,168 млн ($0,082 млн).
Імпорт олова і виробів з нього впав на 25,7% – до $3,140 млн ($246 тис.), а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 60,4%, до $34,304 млн ($3,813 млн).
Експорт цинку за звітний період становив $1,321 млн (у листопаді поставок не було), тоді як у січні-листопаді-2021 він становив $408 тис. Експорт олова та виробів у січні-листопаді-2022 становив $423 тис. (у листопаді – $2 тис.) проти $220 тис. за аналогічний період роком раніше.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2021 рік зріс на 53,9% – до $169,094 млн, свинцю та виробів із нього на 52,8% – до $38,229 млн, нікелю та виробів – на 55%, до $4,856 млн.
Експорт цинку торік становив $550 тис., тоді як 2020 року він становив $69 тис. (зростання у вісім разів). Експорт олова та виробів у 2021 році становив $346 тис. проти $117 тис. роком раніше.
Збереження Національним банком України (НБУ) облікової ставки на рівні 25% на засіданні комітету з монетарної політики (КМП) 7 грудня підтримали всі його члени, повідомляється на сайті НБУ в понеділок.
“З огляду на баланс ризиків, члени КМП вчетверте поспіль одностайно висловилися за збереження облікової ставки на рівні 25%. Усі учасники дискусії погодилися, що утримання облікової ставки на рівні 25% протягом останніх шести місяців разом із режимом фіксації офіційного курсу та заходами регулювання валютного ринку стали важливими факторами збереження макрофінансової стабільності в умовах повномасштабної війни”, – наголошується в релізі.
Як зазначили одразу кілька учасників дискусії, рішення зберегти облікову ставку виглядає найбільш збалансованим.
Зниження одних проінфляційних ризиків з моменту попереднього засідання КМП нівельовано новими джерелами інфляційного тиску.
Згідно з ринковими опитуваннями, збереження ставки в грудні є очікуваним рішенням для учасників фінринків, а отже, такий крок сприятиме зміцненню довіри до монетарної політики.
Комітет наголосив, що будь-який несподіваний крок щодо зниження облікової ставки, навіть незначний, міг би спровокувати в поточних умовах погіршення очікувань і збільшити невизначеність.
Водночас і підвищення облікової ставки поки що складно аргументувати, оскільки це може призвести до надмірного посилення монетарних умов.
Пресслужба НБУ уточнила, що на засіданні були присутні всі 11 членів КМП, зокрема голова НБУ Андрій Пишний, перша заступниця голови Катерина Рожкова, заступники Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Сергій Ніколайчук, Дмитро Олійник та Олексій Шабан, а також директори департаментів Первін Дадашова (фінстабільності), Володимир Лепушинський (монетарної політики та економічного аналізу), Олексій Лупін (відкритих ринків) і Юрій Половнєв (статистики та звітності).
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-листопаді поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 76,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 886,1 тис. тонн з 3 млн 783,6 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за вказаний період становив 42 тис. тонн, що в 13 разів менше порівняно з 11 міс.-2021 (547,5 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 2,3 тис. тонн, тоді як у січні-листопаді-2021 – 21,3 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни за 11 міс.-2022 знизилися на 72,4% порівняно із січнем-листопадом-2021 – до 841,9 тис. тонн із 3 млн 55,9 тис. тонн.
Станом на 1 грудня 2022 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 30-35 тис. тонн.
