Низка зарубіжних лідерів хотіли залишити в їхніх країнах українських біженців, які знайшли роботу і платять податки, але повернути в Україну тих, хто є одержувачем соціальної допомоги, тоді як Україна зацікавлена повернути всіх – і тих, хто працює, і тих, хто не працює, заявив президент Володимир Зеленський.
«Вони (деякі закордонні лідери – ІФ-У) самі диференціювали українців. Вибачте, але так воно і є – я з ними проводжу всі ці бесіди. Вони рахують свої гроші, скільки вони щорічно витрачають на підтримку українців за кордоном, а ось ті українці, які не працюють, – вони кажуть: ви їх заберіть», – сказав він в інтерв’ю Національному телемарафону ввечері в четвер.
Зеленський зазначив, що ці лідери та представники іноземних урядів бояться публічно озвучувати таку позицію.
«Але я буду повертати всіх, а не (тільки) тих, хто у вас не працює», – підкреслив Зеленський.
Він зазначив, що просить у партнерів «трохи більше ППО», і тоді готовий покликати всіх українських біженців повертатися.
На думку президента, після завершення гарячої фази війни велика кількість людей захоче повернутися. Цьому сприятиме масштабна відбудова України, в яку «заллється велика маса грошей»: бізнесу, із заморожених російських активів, з бюджету, який скоротить військові витрати.
«За роботою приїдуть люди… Великі проєкти, як відновлення України, будуть триматися на великій кількості робочих місць. Бажано, щоб це були українці, я думаю, насамперед це будуть українці», – наголосив Зеленський.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 грудня цього року оцінювали в 6,254 млн, а загалом у світі – у 6,814 млн, що на 28 тис. більше, ніж на 18 листопада цього року.
За даними Євростату, статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 31 жовтня 2024 року мали 4,2 млн громадян, які покинули Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшим числом біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 140,71 тис. на кінець жовтня, або 27,2% від загального числа бенефіціарів у ЄС. До трійки лідерів входять також Польща – 983,88 тис., або 23,4%, і Чехія – 379,37 тис., або 9,0%.
Далі зі значним відставанням йдуть Іспанія – 221,90 тис., Румунія – 175,31 тис., Італія – 165,68 тис.
Португалія має розвинену і багаторівневу систему оподаткування, що охоплює як фізичних, так і юридичних осіб. Розглянемо основні податки, що діють у країні.
Податки для юридичних осіб включають:
Податки для фізичних осіб:
Інші податки та збори:
Португалія також пропонує спеціальні податкові режими, такі як статус «Нерегулярного резидента» (NHR), що надає пільги для нових резидентів, включно зі зниженими ставками податку на певні види доходів. Податкова система Португалії характеризується прогресивністю і різноманітністю податків, що вимагає ретельного планування при веденні бізнесу або переїзді в країну. Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
Джерело: http://relocation.com.ua/analiz-osoblyvostej-systemy-opodatkuvannia-v-portuhalii/
Постраждалі від війни діти Київської області відпочиватимуть та оздоровлюватимуться в Іспанії, повідомляє Київська ОВА.
Це передбачено Меморандумом про взаєморозуміння та співпрацю між Київською облдержадміністрацією та асоціацією ASOCIACIÓN VICHE, яка працює в іспанській Астурії. Документ підписали т.в.о. голови Київської ОДА Микола Калашник і президентка асоціації Христина Печена, ідеться в повідомленні в телеграм увечері в четвер.
У меморандумі йдеться про спільні проєкти, пов’язані з організацією відпочинку, соціальної адаптації та психологічної реабілітації дітей із Київської області.
Дітей готові приймати на 2 місяці іспанські родини. Вони забезпечуватимуть їхній добробут, навчання в місцевих освітніх закладах, дозвілля. А також підтримуватимуть після повернення в Україну.
«Вдячний за такі важливі ініціативи, адже нашим дітям, які живуть у постійному стресі, дуже потрібне таке ментальне розвантаження. Ідея проєкту – не просто організувати їм відпочинок. Він про емоційний зв’язок: від турботи про конкретну дитину до активізації підтримки України загалом», – наголосив Калашник.
Статутний капітал ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» («Укрфінжитло») збільшено на 20 млрд грн шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в обмін на акції додаткової емісії товариства, повідомила віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Докапіталізація означає, що «Укрфінжитло» зможе й надалі залучати кошти на фінансовому ринку для продовження роботи «еОселі» та видачі нових траншів банкам-партнерам. Відповідно, банки-партнери матимуть ресурс для видачі нових кредитів українцям для придбання житла», – пояснила віцепрем’єрка у Facebook у вівторок.
За її даними, за підсумками 2024 року в межах програми «еОселя» було видано 8,5 тис. кредитів на 14,6 млрд грн, що на 65% більше, ніж у довоєнному 2021 році, коли банки видали іпотек на 8,9 млрд грн.
Як зазначила Свириденко, «еОселя» стала чинником збільшення попиту на будівельні матеріали: їхнє виробництво в першій половині 2024 року зросло на 37,1%.
«Наша мета – перехід на первинний ринок, щоб ще більше посилити економічний ефект. Цього року частка іпотек на первинному ринку вже зросла вдвічі. Програма також сприяє детінізації – цьогоріч забудовники сплатили у 2,2 раза більше податків, ніж в аналогічний період 2023 року – 1,6 млрд грн у першому півріччі 2024-го», – повідомила вона.
У структурі виданих кредитів під 3% більше половини іпотек припало на військовослужбовців і силовиків (55%, 8,1 тис. кредитів), 8,3% – педагогів (1,2 тис.), 8,2% – медиків (1,2 тис.), 2% – науковців (313 кредитів).
Кредити під 7% найчастіше брали українці, які не мають власного житла (22%, 3,2 тис. позик), внутрішньо переміщені особи (2,3%, 340 кредитів) і ветерани (2%, 324 позики).
Лідерами за кількістю виданих кредитів за підсумками року стали Київська область (4 тис. кредитів), Київ (2,9 тис.), Львівська область (890), а також Одеська (711), Вінницька (666), Івано-Франківська (630).
Згідно з повідомленням, середня сума кредиту становила 1,6 млн грн, при цьому перший внесок у середньому – 615 тис. грн. Середня вартість нерухомості, що купується, – 2,2 млн грн, а її середня площа – 56,9 кв. м.
Як повідомлялося, раніше Кабінет міністрів доручив Міністерству фінансів з метою збільшення статутного капіталу «Укрфінжитло» здійснити до кінця 2024 року випуск ОВДП в обмін на акції додаткової емісії ПрАТ у загальному розмірі 20 млрд грн.
Згідно з інформацією на сайті Кабміну, з них 10 млрд грн – зі строком обігу 10 років і ставкою доходу на рівні 12,6% річних та купонним періодом в один рік, 5 млрд грн – зі строком обігу 5 років і ставкою доходу на рівні 15,84% річних та купонним періодом шість місяців та ще стільки ж зі строком обігу 4 роки і ставкою доходу на рівні 16,35% річних та купонним періодом шість місяців.
Державна програма доступного іпотечного кредитування «еОселя» запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки та оборони, медпрацівники, педагоги, науковці.
З 1 серпня 2023 року подати заявку на участь у програмі під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи (ВПО) і громадяни, які не мають власного житла понад нормативну площу.
У програмі беруть участь 11 банків-партнерів: державні Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк, Сенс Банк, а також МТБ Банк, ТАСкомбанк, банк «Глобус», Sky Bank, банк «Кредит Дніпро», BISBANK і Радабанк.
Ведення бізнесу на Балканах приваблює підприємців завдяки різноманітності податкових режимів, порівняно низьким операційним витратам і зростаючим економічним можливостям. У цьому огляді розглядаються ключові показники ведення бізнесу у восьми країнах регіону: Північній Македонії, Болгарії, Сербії, Хорватії, Чорногорії, Косові, Албанії, Боснії і Герцеговині.
1. легкість ведення бізнесу (Рейтинг Doing Business 2020)
Країни розташовані за рейтингом від кращого до гіршого:
Північна Македонія – 17 місце (лідер регіону)
Сербія – 44 місце
Чорногорія – 50 місце
Хорватія – 51 місце
Косово – 57 місце
Болгарія – 61 місце
Албанія – 82 місце
Боснія і Герцеговина – 90 місце
Висновок: Північна Македонія пропонує найкращі умови для бізнесу в регіоні, тоді як Боснія та Албанія перебувають наприкінці списку і потребують поліпшень у діловому кліматі.
2. Податкове навантаження
Країни ранжовані за ставкою податку на прибуток (від меншої до більшої):
Чорногорія: податок на прибуток – 9%, ПДВ – 21%, податок на дивіденди – 9%
Болгарія: податок на прибуток – 10%, ПДВ – 20%, податок на дивіденди – 5%
Північна Македонія: податок на прибуток – 10%, ПДВ – 18%, податок на дивіденди – 10%
Косово: податок на прибуток – 10%, ПДВ – 18%, податок на дивіденди – 0%
Боснія і Герцеговина: податок на прибуток – 10%, ПДВ – 17%, податок на дивіденди – 5%.
Хорватія: податок на прибуток – 10%-18%, ПДВ – 25%, податок на дивіденди – 10%
Сербія: податок на прибуток – 15%, ПДВ – 20%, податок на дивіденди – 15%
Албанія: податок на прибуток – 15%, ПДВ – 20%, податок на дивіденди – 8%.
Висновок: Найнижче податкове навантаження на прибуток – у Чорногорії (9%), а податок на дивіденди відсутній у Косово.
3. Реєстрація компанії
Держмито: €50-€150
Нотаріальні послуги: €30-€200
Банківський депозит: Не потрібен
Висновок: Процес реєстрації компанії на Балканах відносно недорогий і швидкий, з мінімальними вимогами до банківського депозиту.
4. Середня зарплата (€ на місяць)
Країни розташовані за спаданням середньої зарплати:
Хорватія: €1,150
Болгарія: €830
Сербія: €770
Чорногорія: €730
Боснія і Герцеговина: €650
Північна Македонія: €640
Албанія: €520
Косово: €450
Висновок: Найвищі зарплати – у Хорватії (€1,150) і Болгарії (€830). У Косово та Албанії – найнижчі показники, що знижує витрати на персонал, але може ускладнити пошук кваліфікованих фахівців.
5. Оренда офісів (€/м²/міс)
Країни розподілені за зменшенням вартості оренди:
Сербія (Белград): €15-€25
Хорватія (Загреб): €14-€24
Боснія і Герцеговина (Сараєво): €12-€22
Албанія (Тирана): €10-€20
Північна Македонія (Скоп’є): €10-€20
Чорногорія (Подгориця): €10-€18
Косово (Приштина): €8-€15
Висновок: Найдоступніша оренда офісів – у Косово, найвища – у Сербії та Хорватії.
6. Комунальні послуги (офіс 85 м², €/міс)
Країни розташовані за зменшенням вартості комунальних послуг:
Хорватія: €160
Сербія: €150
Чорногорія: €140
Боснія і Герцеговина: €130
Болгарія: €130
Північна Македонія: €125
Албанія: €120
Косово: €110
Висновок: Косово залишається найдоступнішим регіоном за вартістю комунальних послуг, а Хорватія лідирує за найвищими витратами.
7. Інтернет і зв’язок (€/міс)
Країни розподілені за зменшенням вартості інтернету:
Хорватія: €35
Сербія: €30
Албанія: €25
Болгарія: €25
Косово: €20
Висновок: Найдешевший інтернет – у Косово (€20) і Болгарії (€25). У Хорватії вартість інтернету вища за середню по регіону.
Підсумковий аналіз:
Для мінімізації податків: Чорногорія, Болгарія, Косово.
Для розвиненої інфраструктури та високої кваліфікації співробітників: Хорватія, Сербія.
Для старту з мінімальними витратами: Косово, Албанія.
Для стабільності та доступу до ЄС: Хорватія і Болгарія.
Балканський регіон пропонує різноманітні можливості для бізнесу. Вибір країни залежить від конкретних пріоритетів компанії: чи то податкове навантаження, чи то вартість робочої сили, чи то операційні витрати.
