Економіка – Сторінка 19 – Ukraine open for business

На URC-2026 Україна планує залучити понад 10 млрд євро інвестицій через 160 угод

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляє, що на Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську Україна розраховує підписати 160 угод на суму понад 10 млрд євро.
«Ми очікуємо 160 угод на суму понад 10 млрд євро, які забезпечать ресурси за п’ятьма напрямками: інтеграція в Європу, людський капітал, бізнес, регіональний та місцевий розвиток, а також, вперше, напрямок оборони», – сказала Свириденко на відкритті Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську в четвер.
Також вона подякувала партнерам за транш на суму 3,2 млрд євро, який буде виплачено у четвер, що дозволить Україні зміцнити оборону, забезпечити макроекономічну стабільність та підготуватися до нового опалювального сезону.
Пізніше Свириденко повідомила у Telegram-каналі, що очікується участь понад 80 українських компаній у найбільшій за всю історію URC бізнес-ярмарці разом із 2 тис. представників бізнесу з усього світу.
Також буде започатковано новий формат «Енергетичної платформи», яка стане постійним інструментом мобілізації міжнародної підтримки нашої енергетики.
«Відкриваючи захід, я зазначила, що наші головні пріоритети — безпека, енергетична стійкість, розвиток приватного сектору та залучення інвестицій. Адже відновлення України — це не лише відбудова зруйнованого. Це інвестиція в сильну Європу. Саме тому пріоритетом є зміцнення української оборонної промисловості. Наш ОПК сьогодні створює сучасні військові технології, які довели свою ефективність на полі бою і вже працюють на зміцнення європейської безпеки», – написала вона.
Як повідомлялося, перший транш на суму 3,2 млрд євро з 90 млрд євро Ukraine Support Loan (USL) Європейського Союзу буде виплачено у четвер, 25 червня, у день відкриття Конференції з відновлення України (URC 2026) у польському Гданську, повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Міністерство розвитку громад і територій планує підписати на Конференції з відновлення України угоди на суму понад 1,5 млрд євро, які охоплюватимуть напрямки відновлення у сфері житлової політики, інфраструктури, а також відновлення країни через регіональний аспект.

відновлення України, КОНФЕРЕНЦІЯ, Юлія Свириденко

Норвегія посилить правила отримання громадянства

Влада Норвегії запропонувала посилити умови отримання громадянства, змінивши вимоги щодо терміну проживання в країні та знання норвезької мови для окремих категорій заявників.

Згідно з ініціативою уряду, для отримання норвезького паспорта заявник повинен буде безперервно прожити в країні вісім років. Наразі для більшості претендентів діє правило проживання в Норвегії загалом вісім років протягом останніх 11 років за умови наявності постійного дозволу на проживання. Нова модель має спростити порядок розрахунку терміну проживання та скоротити кількість різних вимог для окремих груп заявників.

Міністр праці та соціальної інтеграції Норвегії К’єрсті Стенсенг заявила, що отримання громадянства має розглядатися як привілей, а діючі правила є надто складними, особливо в частині вимог до термінів проживання.

Окремо уряд пропонує збільшити термін проживання для осіб без громадянства з трьох до семи років. Для заявників цієї категорії, які народилися в Норвегії або прибули до країни до 18 років, планується встановити вимогу проживання протягом п’яти років.

Зміни також торкнуться іноземців, які перебувають у шлюбі, партнерстві або фактичному співжитті з громадянином Норвегії. Для них термін, необхідний для отримання громадянства, пропонується збільшити з не менше п’яти років проживання та шлюбу до шести років безперервного проживання в країні.

Крім того, влада хоче підвищити вимоги до володіння норвезькою мовою для осіб без громадянства віком від 18 до 67 років — з рівня A2 до B1. Проживання на архіпелазі Шпіцберген більше не розглядатиметься як підстава для подання заяви на отримання громадянства Норвегії.

Уряд пояснює зміни необхідністю зробити правила більш єдиними та зрозумілими, а також пришвидшити опрацювання заяв. При цьому посилення вимог фактично робить шлях до норвезького паспорта довшим для низки категорій іноземців.

Загалом на початок 2026 року в Норвегії налічувалося 987,120 тис. іммігрантів, що становило 17,5 % населення країни. Ще 238 507 тис. осіб народилися в Норвегії в сім’ях іммігрантів, що становило 4,2 % населення. У сукупності люди з іммігрантським походженням становлять понад п’яту частину населення країни.

Найбільшою групою іммігрантів у Норвегії залишаються вихідці з Польщі — 111 740 тис. осіб. Далі йдуть Україна — 85 461 тис., Литва — 43 065 тис., Сирія — 42 040 тис., Швеція — 37 732 тис., Німеччина — 28 145 тис., Сомалі — 27 769 тис., Еритрея — 25 819 тис., Філіппіни — 25 673 тис. та Пакистан — 24 821 тис. осіб.

Структура імміграції в Норвегії демонструє поєднання кількох хвиль: трудової міграції з країн ЄС та Східної Європи, міграції біженців із Сирії, Сомалі, Еритреї та України, а також давніших діаспор із Пакистану, Іраку, Туреччини та інших країн. Українська міграція відрізняється швидким зростанням за короткий період та високою часткою жінок і дітей серед тих, хто прибув після 2022 року.

Норвегія залишається однією з країн із найпотужнішими паспортами світу. За даними Henley Passport Index, норвезький паспорт входить до числа найпрестижніших і дає можливість безвізового або спрощеного в’їзду до понад 180 країн. З 2020 року Норвегія дозволяє подвійне громадянство.

ГРОМАДЯНСТВО, НОРВЕГІЯ

Кабмін України дозволив збільшити заготівлю деревини за рахунок санітарних рубок на час воєнного стану

Кабінет міністрів України дозволив на період воєнного стану та протягом 12 місяців після його закінчення не враховувати деревину, заготовлену під час санітарних рубок, у ліміти заготівлі деревини від рубок головного користування у зрілих та перестійних насадженнях у всіх лісах, крім гірських лісів Карпатського регіону, повідомила прес-служба Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства у четвер.

«Прийнята постанова дозволить ефективніше використовувати лісові ресурси в умовах воєнного стану, забезпечити додаткові обсяги деревини для потреб економіки, громад та оборонного сектору. Документ посилює вимоги до ведення лісового господарства, збереження біорізноманіття та відновлення лісів. Ми створюємо зрозумілі правила для лісокористувачів і водночас забезпечуємо баланс між економічними потребами держави та екологічною відповідальністю», – цитує прес-служба заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тараса Висоцького.

Згідно з повідомленням, це рішення дозволить лісокористувачам додатково забезпечити потреби економіки, населення та Збройних Сил України в деревині, а державним лісогосподарським підприємствам – збільшити постачання ліквідної деревини на ринок.

Водночас, якщо застосування нового механізму призведе до скорочення фонду вирубок головного користування у зрілих та перестійних насадженнях на 30% і більше, передбачено обов’язковий перерахунок лімітів із відповідним їх зменшенням. Після проведення вирубок ліси підлягатимуть обов’язковому відновленню відповідно до вимог законодавства.

Крім того, постанова уточнює вимоги до проведення санітарних заходів та ліквідації наслідків бойових дій у лісах, визначає особливості проведення окремих видів вирубок та запроваджує механізм виправлення технічних помилок у лісорубних квитках, оформлених в електронній формі.

деревина, КАБМИН, ЛІС, санітарна вирубка

“Укрнафта” вивчає досвід ORLEN у сфері декарбонізації

Команда «Укрнафти» відвідала штаб-квартиру ORLEN у Варшаві, щоб ознайомитися з практичним досвідом у сфері сталого розвитку, декарбонізації та енергетичного переходу однієї найбільших енергетичних компаній Центральної Європи.

Візит відбувся в межах розробки Корпоративного плану дій у сфері клімату та сталого розвитку «Укрнафти» за підтримки проєкту технічного співробітництва Європейського банку реконструкції та розвитку у межах Фонду корпоративного кліматичного управління (CCGF).

Протягом візиту представники «Укрнафти», Групи Нафтогаз, ORLEN, EY та ЄБРР обговорили практичні механізми інтеграції ESG-принципів у діяльність енергетичних компаній, впровадження європейських стандартів звітності, побудову системи управління кліматичними ризиками, реалізацію проєктів енергетичного переходу та виявлення нових бізнес-можливостей у сфері енергетичної трансформації.

Особливу увагу учасники приділили питанням корпоративного управління, декарбонізації виробничих процесів, залучення фінансування, роботи з ланцюгами постачання та підготовки до вимог європейського регулювання.

«Сьогодні енергетичні компанії змінюються значно швидше, ніж будь-коли раніше. Для «Укрнафти» важливо не лише впроваджувати окремі ESG-ініціативи, а будувати сучасну систему управління, яка враховує питання сталого розвитку на всіх рівнях — від інвестиційних рішень до операційної діяльності. Попри виклики воєнного часу, ми інтегруємо найкращі міжнародні практики у щоденну роботу компанії та формуємо фундамент для залучення фінансування, необхідного для відновлення та розвитку енергетичної інфраструктури. Досвід ORLEN показує, як ці принципи можуть працювати на практиці та створювати додаткову цінність для бізнесу», — зазначив член правління «Укрнафти» (напрям ESG та енергетичної генерації) Маріс Куніскіс.

«Укрнафта» продовжує впроваджувати найкращі міжнародні практики у сфері корпоративного управління та сталого розвитку, послідовно готуючи компанію до реалізації майбутніх інвестиційних проєктів і поглиблення співпраці з міжнародними партнерами.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

ORLEN, UKRNAFTA

В Україні майже 90 тис. домашніх СЕС працюють за “зеленим” тарифом

В Україні налічується майже 90 тис. сонячних електростанцій приватних домогосподарств, які працюють за “зеленим” тарифом, повідомила Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

“Станом на 25 травня постачальники універсальних послуг уклали 86 691 договір із власниками домашніх сонячних електростанцій. Це означає, що понад 86 тисяч українських родин стали учасниками енергоринку – не лише споживають електроенергію, а й виробляють її”, – йдеться на сайті енергорегулятора.

За підрахунками НКРЕКП, за перші п’ять місяців 2026 року приватні домогосподарства України виробили 544,8 млн кВт*год електроенергії з відновлюваних джерел, яку відпустили до енергосистеми за механізмом “зеленого” тарифу.

“У січні-травні 2026 року за електроенергію, вироблену приватними домогосподарствами, було нараховано понад 3,28 млрд грн”, – зазначила НКРЕКП.

Найбільше домашніх сонячних електростанцій працює у Київській, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Львівській, Одеській, Кіровоградській та Хмельницькій областях.

Як вважає енергорегулятор, в умовах воєнного стану домашня генерація набуває особливого значення, оскільки допомагає підвищувати гнучкість енергосистеми, підтримувати надійність електропостачання та зміцнювати енергетичну стійкість громад.

“НКРЕКП забезпечує регуляторні умови для функціонування механізму “зеленого” тарифу та роботи домашньої генерації. Завдяки встановленим правилам власники сонячних електростанцій можуть підключати свої установки до енергосистеми та продавати надлишок виробленої електроенергії”, – акцентувала комісія.

Регулятор нагадав, що європейська модель енергетики передбачає активну роль споживача (prosumer) – учасника ринку, який одночасно споживає та виробляє електроенергію. Як він зауважив, Україна поступово впроваджує такі підходи, формуючи більш децентралізовану та стійку енергосистему.

НКРЕКП не вказала загальну потужність домашніх СЕС з міркувань безпеки, але, як припускають учасники ринку, це може бути до 2 ГВт. До війни називалась кількість домСЕС 40-45 тис., потужність яких могла складати до 1 ГВт.

За експертними оцінками, розміщеними у відкритих джерелах, Україна за півроку споживає приблизно 60-65 млрд кВт*год. Якщо враховувати ці дані, то вироблена домСЕС е/е у січні-травні складає трохи більше 1% споживання. Слід зазначити, що мережеві СЕС без накопичувачів не працюють при відключеннях е/е, що суттєво впливає на їхню ефективність. Водночас закумульована в накопичувач е/е не враховується мережею.

NKREKP, домогосподарство, зелений тариф, СЕС, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ

Дизпальне в Україні за п’ять днів подешевшало ще на 1-3 грн/літр

Ціни на пальне в Україні продовжують знижуватися – це стосується насамперед дизпального, яке за останні п’ять днів подешевшав ще на 1-3 грн/літр, свідчить моніторинг цін в окремих мережах АЗК, який проводить Енергореформа.

Згідно з ним, до 1 грн/літр також втратив газ.

Бензин залишається стабільним, на рівні 17 червня.

За підрахунками директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, з пікових позначок понад 90 грн/літр ціна на дизпальне уже пішла більш ніж на 12 грн/літр.

Він нагадав, що на початку кризи ціна дизпальному була 62 грн/літр.

Експерт також звернув увагу, що більш активно знижують ціни невеликі мережі, які не мають залишків закупленого по дорогій ціні пального.

Стосовно бензину Куюн пояснив, що по ньому немає відчутної динаміки на зниження, оскільки різниця між закупівлею (митна вартість) й роздрібною ціною за час “іранської кризи” лише у червні вийшла на докризовий лютневий рівень.

“Тобто немає жодних овер-заробітків, які могли б пояснювати гальмування зниження цін. По бензину взагалі провал по маржі, тому він особливо й не дешевшає. Економіку АЗС наразі підтримує дизель, що, втім, не заважає йому активно дешевшати”, – написав Куюн.

Водночас директор “А-95” акцентував, що атаки РФ по мережах АЗК продовжуються, втрати теж тиснуть на їх економіку.

“Минулого тижня одна з великих мереж втратила нафтобазу з пальним на $1,5 млн. Ще одна мережа звітує: щотижня у прифронтових регіонах “ловить” 15-20 “молній”. WOG уже втратив 6-7 АЗК по $1 млн кожен. Горять бензовози й газовози”, – описав ситуацію Куюн.

При цьому він зазначив, що була певна ініціатива про створення відповідного фонду компенсації втрат, але поки немає джерел його фінансування.

Куюн вказав, що поточні світові ціни – не єдиний фактор ціноутворення, але з тим рівнем конкуренції та великою кількістю заправних станцій, джерел постачання й логістичних можливостей в українського ринку, на його думку, немає шансів грати за якимись іншими правилами, крім ринкових.

Зі свого боку директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко звернув увагу, що автогаз знову стає вигіднішим за бензин, скинувши за місяць понад 5 грн/літр, за два – понад 7 грн/літр.

При цьому бензин за місяць подешевшав всього на 1,1 грн/літр. Він вказав, що наразі літр LPG коштує приблизно 56% від ціни літра А-95.

Омельченко пояснив це, зокрема, зниженням гуртової ціни LPG, яка за місяць впала на 3,46 грн/літр.

За його словами, у Європі подешевшали пропан і бутан, а імпортний паритет LPG після квітневого піку також знизився. На 19 червня він становив 34,43 грн/літр проти 40,95 грн/літр на 16 квітня.

Втім він також зазначив, що ціна на стелі АЗС – це не лише європейські котирування, а й вплив гуртової ціни, логістики, податків, валютного курсу, безпекових ризиків і запасу міцності самих мереж.

“Тому зниження зовнішніх цін не завжди миттєво перетворюється на таке саме зниження в роздрібі”, – сказав Омельченко.

Як повідомлялося, ціни на пальне в Україні почали знижуватися приблизно з середини червня на тлі інформації про стабілізацію ситуації на Близькому Сході та подешевшання нафти. При цьому керівник Антимонопольного комітету України Павло Кириленко 19 червня зібрав учасників ринку пального, аби обговорити ситуацію на ньому.

Він звернув їхню увагу на те, що протягом останніх тижнів на світових ринках відбулося суттєве зниження цін на нафту та нафтопродукти, але в Україні темпи зниження роздрібних цін на пальне залишаються значно повільнішими, ніж темпи їх попереднього зростання.

Учасникам ринку було запропоновано надати додаткові пояснення причин більш повільного зниження цін на нафтопродукти порівняно з їх попереднім швидким зростанням, а також щодо факторів, які впливають на швидкість відображення здешевлення нафтопродуктів у цінах для кінцевих споживачів.

Директорка з маркетингу національної мережі АЗК під ТМ Parallel Наталя Нікешина 17 червня прогнозувала, що потенціал для зниження цін лежить у діапазоні від 6 грн до 12 грн за літр. За її словами, найбільшого падіння можна очікувати, якщо європейські котирування все-таки впадуть до докризового рівня.

автогаз, АЗС, ПАЛЬНЕ, ЦІНА

Business news from Ukraine