Вчені Міського університету Нью-Йорка (CUNY) виявили, що концентрації летких органічних сполук у повітрі манікюрних салонів можуть короткочасно досягати рівнів, порівнянних із показниками на окремих хімічних виробництвах. Дослідження також виявило потенційні ризики для здоров’я працівників, які щодня піддаються впливу випарів косметичних засобів.
Результати роботи опубліковано 5 листопада 2026 року в науковому журналі Risk Analysis. Дослідження провела група фахівців під керівництвом Майкла Ієрарді зі Школи громадського здоров’я Міського університету Нью-Йорка. Про його результати 6 листопада повідомило науково-популярне видання ScienceAlert.
Вчені дослідили якість повітря у п’яти манікюрних салонах Нью-Йорка. Вимірювання проводилися в період з квітня 2023 року по березень 2024 року. У кожному салоні дослідники контролювали концентрацію летких органічних сполук протягом приблизно одного робочого тижня, фіксуючи показники щохвилини.
Такий підхід дозволив виявити короткочасні підвищення концентрації хімічних речовин, які зазвичай залишаються непоміченими під час стандартних вимірювань середнього рівня забруднення за восьмигодинну робочу зміну.
Згідно з дослідженням, медіанна концентрація летких органічних сполук становила 15,1 частин на мільйон (ppm). При цьому медіанний показник максимальних концентрацій, усереднених за 15-хвилинні інтервали, сягав 31,4 ppm.
В одному з обстежених салонів максимальна 15-хвилинна концентрація становила 113 ppm, що більш ніж у сім разів перевищує загальний медіанний показник.
За словами керівника дослідження Майкла Ієрарді, окремі короткочасні концентрації були порівнянні з рівнями, які можна спостерігати на промислових підприємствах, що виробляють або використовують великі обсяги хімічних речовин.
При цьому дослідник зазначив, що промислові підприємства, як правило, перебувають під більш суворим контролем з питань професійної безпеки, мають системи вентиляції та засоби індивідуального захисту.
У манікюрних салонах подібні заходи нерідко втілюються в значно меншому обсязі.
Основну частину забруднюючих речовин становили розчинники, що широко використовуються в косметичній індустрії.
Серед найпоширеніших сполук дослідники виділили етилацетат, ацетон, бутилацетат і метилацетат.
Ці речовини входять до складу лаків для нігтів, рідин для зняття покриття та інших засобів, що застосовуються під час манікюру.
Крім того, у повітрі виявили метакрилати, що використовуються під час нанесення штучних нігтів, а також невеликі концентрації бензолу.
Особливу увагу дослідники приділили бензолу, оскільки тривалий вплив цієї речовини пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань.
Хоча виміряні концентрації бензолу були відносно низькими, розрахункова оцінка довічного канцерогенного ризику в кількох салонах за певних сценаріїв впливу перевищувала орієнтовний рівень Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA), що становить один додатковий випадок захворювання на мільйон осіб.
При цьому автори наголошують, що йдеться про результати математичного моделювання можливих ризиків, а не про виявлені випадки онкологічних захворювань серед співробітників.
Для встановлення безпосереднього зв’язку між роботою в манікюрних салонах і розвитком раку потрібні додаткові тривалі дослідження стану здоров’я працівників.
Одним з основних висновків дослідження стало те, що традиційні методи оцінки забруднення повітря не завжди відображають реальний характер впливу шкідливих речовин на працівників.
Зазвичай концентрації хімічних сполук вимірюються як середнє значення за робочу зміну. Однак у манікюрних салонах рівень забруднення може різко зростати під час окремих процедур.
Такі короткочасні підвищення можуть виникати під час використання розчинників, нанесення штучних покриттів та виконання інших операцій із косметичними матеріалами.
У результаті працівник може багаторазово піддаватися інтенсивному впливу хімічних речовин, навіть якщо середня концентрація за день залишається відносно невисокою.
Дослідники встановили, що виміряні концентрації окремих речовин загалом не перевищували чинних професійних меж впливу. Однак моделювання з урахуванням коливань концентрацій показало потенційне збільшення неонкологічних та канцерогенних ризиків за певних умов.
Вплив подібних хімічних сполук може бути пов’язаний із подразненням очей і дихальних шляхів, головними болями та порушеннями з боку нервової системи.
Разом із тим нове дослідження безпосередньо не оцінювало симптоми працівників і не визначало причини кожного короткочасного підвищення концентрації.
Автори також звертають увагу на те, що чинні нормативи професійної безпеки не завжди враховують особливості окремих груп працівників, зокрема жінок репродуктивного віку, які становлять значну частину персоналу манікюрних салонів.
На думку дослідників, одним із найефективніших способів зменшення впливу летких органічних сполук залишається якісна вентиляція.
Звичайні медичні та тканинні маски, які іноді використовують майстри манікюру, не забезпечують надійного захисту від хімічних парів.
Фахівці рекомендують використовувати ефективні системи видалення забрудненого повітря, забезпечувати приплив свіжого повітря, тримати ємності з хімічними засобами закритими та зберігати використані матеріали в контейнерах із кришками.
У попередньому дослідженні фахівців CUNY, опублікованому в серпні 2025 року, було встановлено, що поліпшення роботи вентиляції в манікюрних салонах дозволяло знизити концентрацію летких органічних сполук на 16–74% залежно від вжитих заходів.
В одному із салонів, не обладнаному механічною вентиляцією, регулярне відкривання вікон і дверей дозволило зменшити концентрацію забруднюючих речовин на 82%.
Водночас дослідники зазначають, що організація ефективної вентиляції може спричиняти додаткові витрати для невеликих підприємств.
Окремого вивчення потребує вплив хімічних сполук на відвідувачів манікюрних салонів.
На відміну від працівників, клієнти зазвичай перебувають у приміщеннях обмежений час, тому результати оцінки професійних ризиків не можна автоматично поширювати на відвідувачів.
Автори дослідження підкреслюють, що отримані дані ґрунтуються на вимірюваннях лише у п’яти салонах Нью-Йорка і не дають змоги робити висновки щодо якості повітря в усіх манікюрних салонах США чи інших країн.
Джерела: Risk Analysis, оригінальне дослідження від 5 листопада 2026 року; CUNY, повідомлення про дослідження від 5 листопада 2026 року; ScienceAlert, публікація від 6 листопада 2026 року.
Обсяг китайського експорту в жовтні зріс на 35,2% у річному вимірі, до $412,33 млрд, свідчать дані Головного митного управління країни.
Імпорт зріс на 41,6%, до $307,05 млрд, до того ж його зростання стало найвищим з травня 2021 року.
Аналітики, опитані Trading Economics, у середньому прогнозували зростання експорту в жовтні на 33,5%, імпорту – на 32%. У вересні зростання становило 36,3% та 31% відповідно.
Упевненому зростанню китайського експорту сприяв високий попит на чипи та обладнання для розробок у сфері штучного інтелекту. Поставки мікросхем за кордон минулого місяця зросли у 2,4 раза.
Експорт до США на тлі поліпшення відносин між двома країнами зріс на 32,9%. Поставки до ЄС збільшилися на 24,4%, до країн АСЕАН – на 46,3%.
Китай збільшив імпорт високотехнологічної продукції в жовтні на 50,8%. Закупівлі обладнання для обробки даних та комплектувальних до нього зросли у 2,4 раза.
Імпорт із країн АСЕАН зріс на 28,1%, із Південної Кореї – на 79,1%, із Тайваню – на 29,2%, із ЄС – на 4,6%.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у жовтні склало $105,28 млрд ($88 млрд роком раніше). За десять місяців поточного року профіцит досяг $1,043 трлн.
Значна частина матеріалів операції «Карфаген» поки що не може бути оприлюднена з огляду на інтереси слідства, те, що стало публічним, – лише «верхівка айсберга», зазначає керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Олександр Абакумов.
” Те, що ви побачили, – лише верхівка айсберга. Ми показали лише те, що могли показати, не завдавши шкоди інтересам слідства. Значна частина матеріалів поки що не може бути оприлюднена. І повірте, найтемніша частина цього корупційного айсберга ще залишається під водою», – написав він на своїй сторінці у Facebook у понеділок.
Він розповів, що робота з такими матеріалами викликає, з одного боку, «майже фізичну огиду». «А з іншого – дуже чітке усвідомлення: ніхто, крім нас самих, цього не виправить. І саме це друге відчуття значно сильніше за перше», – додав Абакумов.
За його словами, ця операція демонструє зовсім інший бік корупції. «Корупція – це не лише гроші. І навіть не лише зловживання владою. Це безкарність. Бо корупція породжує безкарність. Безкарність породжує вседозволеність. А вседозволеність рано чи пізно перетворюється на насильство», – пояснив керівник групи детективів.
У цьому контексті він продовжив: «Коли злочинець знає, що за гроші можна купити захист правоохоронця, він перестає боятися закону. Коли правоохоронець розуміє, що його повноваження можна перетворити на джерело незаконного збагачення, він перестає служити державі. А коли ці двоє знаходять спільну мову, виникає щось набагато небезпечніше, ніж звичайна корупційна схема. Виникає мафія».
«Саме ознаки такої системи ми побачили під час операції «Карфаген», — зазначив Абакумов.
Він уточнив, що на другому етапі операції було повідомлено про підозру першим п’ятьом учасникам нової злочинної організації, до якої, за даними слідства, було залучено щонайменше 12 осіб.
«Ми показали, як, за версією слідства, могла працювати система прикриття десятків шахрайських кол-центрів. Як взаємодіяли представники кримінального середовища та правоохоронних органів. Як обговорювалися напади на людей, які наважувалися протистояти злочинному бізнесу. І це лише частина того, що нам вдалося встановити», – розповів він.
При цьому Абакумов зазначив, що з цієї історії слід робити набагато ширший висновок: «Корупція не існує окремо від суспільства. Вона проростає крізь нього. Вона не починається і не закінчується в кабінеті високопоставленого чиновника, який отримує хабар. Для її існування потрібні десятки, сотні, а іноді й тисячі людей, кожен із яких виконує свою невеличку функцію у великому злочинному механізмі».
За його словами, якщо цей процес не зупинити, держава приречена.
«Саме тому мене завжди дивує, коли я чую, що боротьба з корупцією зараз нібито не актуальна. Що під час війни є важливіші завдання. Що можна відкласти боротьбу з корупцією до перемоги, а вже потім розбиратися з усіма цими проблемами. Операція «Карфаген» дає на це дуже просту відповідь. Боротьба з корупцією не просто актуальна. Вона є однією з умов виживання держави… Операція «Карфаген» триває. І для нас це не просто назва одного з розслідувань. Це символ роботи, яку ми маємо довести до кінця… Карфаген має бути зруйнований», – підсумував керівник підрозділу детективів.