Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Дослідження показало небезпечний рівень хімічних речовин у повітрі манікюрних салонів

Вчені Міського університету Нью-Йорка (CUNY) виявили, що концентрації летких органічних сполук у повітрі манікюрних салонів можуть короткочасно досягати рівнів, порівнянних із показниками на окремих хімічних виробництвах. Дослідження також виявило потенційні ризики для здоров’я працівників, які щодня піддаються впливу випарів косметичних засобів.

Результати роботи опубліковано 5 листопада 2026 року в науковому журналі Risk Analysis. Дослідження провела група фахівців під керівництвом Майкла Ієрарді зі Школи громадського здоров’я Міського університету Нью-Йорка. Про його результати 6 листопада повідомило науково-популярне видання ScienceAlert.

Вчені дослідили якість повітря у п’яти манікюрних салонах Нью-Йорка. Вимірювання проводилися в період з квітня 2023 року по березень 2024 року. У кожному салоні дослідники контролювали концентрацію летких органічних сполук протягом приблизно одного робочого тижня, фіксуючи показники щохвилини.

Такий підхід дозволив виявити короткочасні підвищення концентрації хімічних речовин, які зазвичай залишаються непоміченими під час стандартних вимірювань середнього рівня забруднення за восьмигодинну робочу зміну.

Згідно з дослідженням, медіанна концентрація летких органічних сполук становила 15,1 частин на мільйон (ppm). При цьому медіанний показник максимальних концентрацій, усереднених за 15-хвилинні інтервали, сягав 31,4 ppm.

В одному з обстежених салонів максимальна 15-хвилинна концентрація становила 113 ppm, що більш ніж у сім разів перевищує загальний медіанний показник.

За словами керівника дослідження Майкла Ієрарді, окремі короткочасні концентрації були порівнянні з рівнями, які можна спостерігати на промислових підприємствах, що виробляють або використовують великі обсяги хімічних речовин.

При цьому дослідник зазначив, що промислові підприємства, як правило, перебувають під більш суворим контролем з питань професійної безпеки, мають системи вентиляції та засоби індивідуального захисту.

У манікюрних салонах подібні заходи нерідко втілюються в значно меншому обсязі.

Основну частину забруднюючих речовин становили розчинники, що широко використовуються в косметичній індустрії.

Серед найпоширеніших сполук дослідники виділили етилацетат, ацетон, бутилацетат і метилацетат.

Ці речовини входять до складу лаків для нігтів, рідин для зняття покриття та інших засобів, що застосовуються під час манікюру.

Крім того, у повітрі виявили метакрилати, що використовуються під час нанесення штучних нігтів, а також невеликі концентрації бензолу.

Особливу увагу дослідники приділили бензолу, оскільки тривалий вплив цієї речовини пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань.

Хоча виміряні концентрації бензолу були відносно низькими, розрахункова оцінка довічного канцерогенного ризику в кількох салонах за певних сценаріїв впливу перевищувала орієнтовний рівень Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA), що становить один додатковий випадок захворювання на мільйон осіб.

При цьому автори наголошують, що йдеться про результати математичного моделювання можливих ризиків, а не про виявлені випадки онкологічних захворювань серед співробітників.

Для встановлення безпосереднього зв’язку між роботою в манікюрних салонах і розвитком раку потрібні додаткові тривалі дослідження стану здоров’я працівників.

Одним з основних висновків дослідження стало те, що традиційні методи оцінки забруднення повітря не завжди відображають реальний характер впливу шкідливих речовин на працівників.

Зазвичай концентрації хімічних сполук вимірюються як середнє значення за робочу зміну. Однак у манікюрних салонах рівень забруднення може різко зростати під час окремих процедур.

Такі короткочасні підвищення можуть виникати під час використання розчинників, нанесення штучних покриттів та виконання інших операцій із косметичними матеріалами.

У результаті працівник може багаторазово піддаватися інтенсивному впливу хімічних речовин, навіть якщо середня концентрація за день залишається відносно невисокою.

Дослідники встановили, що виміряні концентрації окремих речовин загалом не перевищували чинних професійних меж впливу. Однак моделювання з урахуванням коливань концентрацій показало потенційне збільшення неонкологічних та канцерогенних ризиків за певних умов.

Вплив подібних хімічних сполук може бути пов’язаний із подразненням очей і дихальних шляхів, головними болями та порушеннями з боку нервової системи.

Разом із тим нове дослідження безпосередньо не оцінювало симптоми працівників і не визначало причини кожного короткочасного підвищення концентрації.

Автори також звертають увагу на те, що чинні нормативи професійної безпеки не завжди враховують особливості окремих груп працівників, зокрема жінок репродуктивного віку, які становлять значну частину персоналу манікюрних салонів.

На думку дослідників, одним із найефективніших способів зменшення впливу летких органічних сполук залишається якісна вентиляція.

Звичайні медичні та тканинні маски, які іноді використовують майстри манікюру, не забезпечують надійного захисту від хімічних парів.

Фахівці рекомендують використовувати ефективні системи видалення забрудненого повітря, забезпечувати приплив свіжого повітря, тримати ємності з хімічними засобами закритими та зберігати використані матеріали в контейнерах із кришками.

У попередньому дослідженні фахівців CUNY, опублікованому в серпні 2025 року, було встановлено, що поліпшення роботи вентиляції в манікюрних салонах дозволяло знизити концентрацію летких органічних сполук на 16–74% залежно від вжитих заходів.

В одному із салонів, не обладнаному механічною вентиляцією, регулярне відкривання вікон і дверей дозволило зменшити концентрацію забруднюючих речовин на 82%.

Водночас дослідники зазначають, що організація ефективної вентиляції може спричиняти додаткові витрати для невеликих підприємств.

Окремого вивчення потребує вплив хімічних сполук на відвідувачів манікюрних салонів.

На відміну від працівників, клієнти зазвичай перебувають у приміщеннях обмежений час, тому результати оцінки професійних ризиків не можна автоматично поширювати на відвідувачів.

Автори дослідження підкреслюють, що отримані дані ґрунтуються на вимірюваннях лише у п’яти салонах Нью-Йорка і не дають змоги робити висновки щодо якості повітря в усіх манікюрних салонах США чи інших країн.

Джерела: Risk Analysis, оригінальне дослідження від 5 листопада 2026 року; CUNY, повідомлення про дослідження від 5 листопада 2026 року; ScienceAlert, публікація від 6 листопада 2026 року.

 

, , , ,

Будівельні роботи в Україні за 9 місяців скоротилися на 5,1%

Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні-вересні 2026 року зменшився на 5,1% порівняно із січнем-вереснем 2025 року, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).

Як повідомило статвідомство, обсяг виробленої будівельної продукції в січні-вересні становив 194,5 млрд грн.

За даними Держстату, за дев’ять місяців обсяги будівництва житлових будівель впали на 1,9% порівняно з січнем-вереснем минулого року, нежитлових будівель – на 7,2%, інженерних конструкцій – на 4,7%.

У вересні-2026 до вересня-2025 обсяги будівництва збільшились на 23,2%, з них житлового будівництва – на 5,7%, зведення інженерних споруд – на 51,9%. При цьому обсяги будівництва нежитлових будівель зменшились на 13,2%.

У вересні-2026 до попереднього місяця обсяги будівництва збільшилися на 37,9%, зокрема, в категорії житла – на 14,6%, інженерних конструкцій – на 79,3%. Натомість будівництво нежитлових будівель скоротилося на 8,7%.

За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції у вересні 2026 року в житловому будівництві становили 68,8%, нежитловому – 126,3%, інженерному – 167,3%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 74,4%, 139,8% і 208,5% відповідно.

Частка нового будівництва в загальному обсязі виконаних будівельних робіт у липні становила 41,6%, ремонту – 27,3%, реконструкції та інших робіт – 31,1%.

, , , ,

Угорщина планує закрити програму «золотих віз» з 2027 року

Уряд Угорщини запропонував з 1 січня 2027 року припинити видачу інвестиційних віз та посвідок на проживання іноземцям, які вкладають кошти в угорські інвестиційні фонди та освітні заклади. Відповідний законопроект опубліковано Міністерством внутрішніх справ країни 4 листопада 2026 року та винесено на громадське обговорення до 12 листопада.
Запропоновані зміни передбачають виключення програми Guest Investor Program, відомої як «золота віза», з міграційного законодавства Угорщини.
У урядовому повідомленні від 5 листопада уточнюється, що вже видані інвестиційні дозволи на проживання залишатимуться чинними до закінчення встановленого терміну, однак продовжити їх після набрання чинності новими правилами буде неможливо.
При цьому рішення про закриття програми поки що остаточно не ухвалено. Для набрання змінами чинності необхідне проходження законодавчої процедури.
Згідно з опублікованим законопроектом, іноземці, які подали заяви на інвестиційну візу або посвідку на проживання до 31 грудня 2026 року, зможуть завершити оформлення за чинними правилами.
Обов’язковою умовою є сплата відповідного адміністративного збору не пізніше зазначеної дати.
Аналогічні перехідні положення передбачені для заяв про продовження раніше виданих дозволів.
Інвестори, які отримали дійсну інвестиційну візу до 1 січня 2027 року, зможуть подати заяву на посвідку на проживання й після припинення дії програми.
Однак для громадян третіх країн, які мають право на безвізовий в’їзд до Угорщини, можливість подання нових заяв на інвестиційну посвідку на проживання безпосередньо на території країни з 1 січня 2027 року пропонується скасувати.
Це положення має значення, зокрема, для громадян України, які наразі можуть користуватися безвізовим в’їздом і, за умови дотримання встановлених вимог, подавати заяву на інвестиційний дозвіл на проживання без попереднього оформлення спеціальної візи.
Видані інвестиційні дозволи продовжуватимуть діяти до закінчення встановленого терміну. Їхні власники та відповідні члени сімей збережуть право на роботу в Угорщині протягом терміну дії документів.
Угорщина відновила програму інвестиційного резидентства у 2024 році. Вона дозволяє громадянам держав за межами Європейської економічної зони отримати дозвіл на проживання терміном до 10 років. Наразі передбачено два основні варіанти участі.
Перший передбачає придбання інвестиційних паїв фонду нерухомості, зареєстрованого Угорським національним банком, на суму не менше 250 тис. євро. Інвестиції необхідно зберігати протягом встановленого мінімального терміну, що становить п’ять років.
Другий варіант передбачає безповоротну пожертву в розмірі не менше 1 млн євро угорському вищому навчальному закладу, що перебуває під управлінням відповідного громадського фонду. Кошти мають спрямовуватися на підтримку освіти, наукових досліджень або творчої діяльності.
Пряма купівля житлової нерухомості вартістю від 500 тис. євро спочатку передбачалася програмою, однак була виключена з неї наприкінці 2024 року.
За чинними правилами інвестиційний дозвіл на проживання видається строком до 10 років із можливістю подальшого продовження ще на 10 років. Нова законодавча ініціатива передбачає скасування можливості продовження.
Офіційна статистика використання угорської програми інвестиційного резидентства публікується обмежено. Однак угорське видання Szabad Európa у дослідженні від 12 березня 2025 року навело відомості про заявників, отримані з джерел, обізнаних із роботою міграційних органів.
Згідно з цими даними, до кінця лютого 2025 року було подано 25 заяв безпосередньо на інвестиційний дозвіл на проживання.
Найбільше звернень надійшло від громадян Китаю — дев’ять. З них чотири заяви було схвалено, а п’ять перебували на розгляді.
Друге місце посідали громадяни В’єтнаму з п’ятьма заявами, дві з яких було задоволено.
Дві заяви надійшли від громадян Південно-Африканської Республіки.
Крім того, по одній заяві подали громадяни Бурунді, Казахстану, Великої Британії, Домініки, Ізраїлю, Афганістану, Індії, Туреччини, Сент-Кітса та Невіса.
Таким чином, громадяни Китаю забезпечили 36% усіх заяв на інвестиційний дозвіл на проживання у зазначеній вибірці, В’єтнаму — 20%, ПАР — 8%.
При цьому йдеться саме про заяви, а не про всі видані дозволи. Частина заявок на момент публікації дослідження ще перебувала на розгляді.
Окремо, за даними Szabad Európa, до кінця лютого 2025 року було подано 192 заяви на попередні інвестиційні візи.
Серед заявників значну групу становили громадяни Росії. З 50 російських заявників четверо отримали візи, 24 отримали відмову, 15 відкликали заяви або припинили процедуру, ще сім справ перебували на розгляді. Серед підстав окремих відмов згадувалися міркування національної безпеки. Ці відомості стосуються початку 2025 року і не відображають остаточні результати програми за весь період її дії.
У доступній статистиці Szabad Európa щодо 25 заяв на інвестиційний дозвіл на проживання, поданих до кінця лютого 2025 року, громадяни України не зазначені.
Однак це не означає, що українці не користувалися програмою пізніше. Станом на 9 листопада 2026 року повної опублікованої статистики щодо видачі угорських інвестиційних посвідчень на проживання за 2025–2026 роки з розподілом за громадянством виявити не вдалося. Тому встановити точну кількість українських інвесторів, які скористалися програмою «золотих віз», поки що неможливо.
Для порівняння, згідно зі статистикою Eurostat, у 2025 році громадяни України отримали 7922 первинні дозволи на проживання в Угорщині за різними підставами.
За цим показником українці посідали третє місце серед громадян країн за межами ЄС після Філіппін та Китаю.
Загалом громадянам Філіппін було видано 12 281 первинний дозвіл, Китаю — 11 348, В’єтнаму — 4703, Індії — 3859, Туреччини — 3715 та Росії — 2936.
Важливо враховувати, що ці дані Eurostat охоплюють усі основні категорії первинних дозволів на проживання, включаючи працевлаштування, освіту, сімейні та інші підстави. Вони не дають змоги визначити кількість учасників інвестиційної програми і не можуть використовуватися як рейтинг покупців «золотих віз».
Пропозиція щодо скасування інвестиційного резидентства увійшла до ширшого пакету законодавчих змін, що стосуються правоохоронної системи, громадської безпеки та міграційного регулювання. При цьому опубліковані матеріали уряду не містять детальної самостійної оцінки економічних результатів програми та причин її запропонованого закриття.
Раніше угорські ЗМІ звертали увагу на відносно обмежену кількість заяв, складнощі запуску інвестиційних фондів та неодноразові зміни вимог до учасників програми.
На тлі можливого закриття угорського механізму інвестиційного резидентства іноземні інвестори можуть звернути увагу на інші європейські країни, які зберігають програми отримання посвідки на проживання за інвестиції, зокрема Грецію та Португалію.
Разом з тим умови таких програм суттєво відрізняються за вартістю, доступними видами інвестицій, вимогами до перебування та можливістю продовження дозволів.
Остаточне припинення угорської програми з 1 січня 2027 року залежатиме від ухвалення запропонованих змін парламентом.

, , , ,

Майже половина українців позитивно оцінює Азербайджан – дослідження Experts Club

Ставлення українців до Азербайджану у серпні 2026 року стало більш позитивним порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 48,7% респондентів проти 44,3% у березні. Водночас частка нейтральних оцінок скоротилася з 47,1% до 39,5%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. У регіональній групі Кавказу та Центральної Азії Азербайджан посідає друге місце після Грузії за рівнем позитивного ставлення українців.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Азербайджану ставляться 12,5% українців, здебільшого позитивно — 36,2%. Нейтральну позицію займають 39,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 7,6%, повністю негативно — 1%, ще 3,1% не змогли визначитися.

Сукупна частка негативних оцінок становить 8,6%, а баланс позитивного та негативного ставлення — плюс 40,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні оцінки Азербайджану більш ніж у п’ять разів переважають негативні.

У березні 2026 року повністю позитивно до Азербайджану ставилися 14,2% респондентів, здебільшого позитивно — 30,1%, тобто загальний позитивний показник становив 44,3%. Нейтральне ставлення тоді висловлювали 47,1% опитаних, негативне — 6,5%, ще 2,1% не могли визначитися.

Отже, за п’ять місяців позитивний сегмент збільшився на 4,4 в.п. — з 44,3% до 48,7%. Негативних оцінок також стало більше — на 2,1 в.п., однак нейтральний сегмент скоротився одразу на 7,6 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення зріс із плюс 37,8 до плюс 40,1 в.п.

При цьому всередині позитивного сегмента відбулося помітне зміщення: частка повністю позитивних відповідей зменшилася з 14,2% до 12,5%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 30,1% до 36,2%. Це свідчить про розширення загальної групи прихильного ставлення, хоча її оцінки стали дещо менш категоричними.

Водночас у річному порівнянні показники залишаються нижчими. У серпні 2025 року позитивно Азербайджан оцінювали 56,7% українців, а негативно — 5,7%. Таким чином, нинішня хвиля демонструє покращення порівняно з березнем, але ще не повернення до рівня позитивного сприйняття, зафіксованого роком раніше.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошував, що суспільне сприйняття міжнародних партнерів залежить не лише від масштабів економічних відносин, а й від їхньої видимості для громадян.

«Сучасна міжнародна економіка — це не лише цифри зовнішньої торгівлі, а й репутація, довіра, політична близькість, гуманітарна присутність і відчуття партнерства на рівні суспільства. Саме в цій логіці слід оцінювати як торговельні зв’язки України, так і роботу іноземних посольств в українському інформаційному та громадському просторі», — зазначив Уракін.

За його оцінкою, для країн із значною часткою нейтральних відповідей важливими залишаються системна інформаційна присутність, демонстрація конкретних економічних і гуманітарних проєктів та активна робота дипломатичних представництв із українським суспільством.

Нова хвиля дослідження показує, що ставлення до Азербайджану стає більш визначеним: частка нейтральних відповідей суттєво скоротилася, а позитивні оцінки зросли майже до половини опитаних. Водночас 39,5% нейтральних відповідей свідчать про значний потенціал для подальшого формування суспільного образу країни.

, , , , , , , ,

Китай у жовтні збільшив експорт на 35,2%

Обсяг китайського експорту в жовтні зріс на 35,2% у річному вимірі, до $412,33 млрд, свідчать дані Головного митного управління країни.

Імпорт зріс на 41,6%, до $307,05 млрд, до того ж його зростання стало найвищим з травня 2021 року.

Аналітики, опитані Trading Economics, у середньому прогнозували зростання експорту в жовтні на 33,5%, імпорту – на 32%. У вересні зростання становило 36,3% та 31% відповідно.

Упевненому зростанню китайського експорту сприяв високий попит на чипи та обладнання для розробок у сфері штучного інтелекту. Поставки мікросхем за кордон минулого місяця зросли у 2,4 раза.

Експорт до США на тлі поліпшення відносин між двома країнами зріс на 32,9%. Поставки до ЄС збільшилися на 24,4%, до країн АСЕАН – на 46,3%.

Китай збільшив імпорт високотехнологічної продукції в жовтні на 50,8%. Закупівлі обладнання для обробки даних та комплектувальних до нього зросли у 2,4 раза.

Імпорт із країн АСЕАН зріс на 28,1%, із Південної Кореї – на 79,1%, із Тайваню – на 29,2%, із ЄС – на 4,6%.

Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у жовтні склало $105,28 млрд ($88 млрд роком раніше). За десять місяців поточного року профіцит досяг $1,043 трлн.

, , , ,

Голова детективів НАБУ про операцію «Карфаген»: Найтемніша частина корупційного айсберга поки що під водою

Значна частина матеріалів операції «Карфаген» поки що не може бути оприлюднена з огляду на інтереси слідства, те, що стало публічним, – лише «верхівка айсберга», зазначає керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Олександр Абакумов.

” Те, що ви побачили, – лише верхівка айсберга. Ми показали лише те, що могли показати, не завдавши шкоди інтересам слідства. Значна частина матеріалів поки що не може бути оприлюднена. І повірте, найтемніша частина цього корупційного айсберга ще залишається під водою», – написав він на своїй сторінці у Facebook у понеділок.

Він розповів, що робота з такими матеріалами викликає, з одного боку, «майже фізичну огиду». «А з іншого – дуже чітке усвідомлення: ніхто, крім нас самих, цього не виправить. І саме це друге відчуття значно сильніше за перше», – додав Абакумов.

За його словами, ця операція демонструє зовсім інший бік корупції. «Корупція – це не лише гроші. І навіть не лише зловживання владою. Це безкарність. Бо корупція породжує безкарність. Безкарність породжує вседозволеність. А вседозволеність рано чи пізно перетворюється на насильство», – пояснив керівник групи детективів.

У цьому контексті він продовжив: «Коли злочинець знає, що за гроші можна купити захист правоохоронця, він перестає боятися закону. Коли правоохоронець розуміє, що його повноваження можна перетворити на джерело незаконного збагачення, він перестає служити державі. А коли ці двоє знаходять спільну мову, виникає щось набагато небезпечніше, ніж звичайна корупційна схема. Виникає мафія».

«Саме ознаки такої системи ми побачили під час операції «Карфаген», — зазначив Абакумов.

Він уточнив, що на другому етапі операції було повідомлено про підозру першим п’ятьом учасникам нової злочинної організації, до якої, за даними слідства, було залучено щонайменше 12 осіб.

«Ми показали, як, за версією слідства, могла працювати система прикриття десятків шахрайських кол-центрів. Як взаємодіяли представники кримінального середовища та правоохоронних органів. Як обговорювалися напади на людей, які наважувалися протистояти злочинному бізнесу. І це лише частина того, що нам вдалося встановити», – розповів він.

При цьому Абакумов зазначив, що з цієї історії слід робити набагато ширший висновок: «Корупція не існує окремо від суспільства. Вона проростає крізь нього. Вона не починається і не закінчується в кабінеті високопоставленого чиновника, який отримує хабар. Для її існування потрібні десятки, сотні, а іноді й тисячі людей, кожен із яких виконує свою невеличку функцію у великому злочинному механізмі».

За його словами, якщо цей процес не зупинити, держава приречена.

«Саме тому мене завжди дивує, коли я чую, що боротьба з корупцією зараз нібито не актуальна. Що під час війни є важливіші завдання. Що можна відкласти боротьбу з корупцією до перемоги, а вже потім розбиратися з усіма цими проблемами. Операція «Карфаген» дає на це дуже просту відповідь. Боротьба з корупцією не просто актуальна. Вона є однією з умов виживання держави… Операція «Карфаген» триває. І для нас це не просто назва одного з розслідувань. Це символ роботи, яку ми маємо довести до кінця… Карфаген має бути зруйнований», – підсумував керівник підрозділу детективів.

Джерело: https://www.facebook.com/abakumov.olexandr/posts/pfbid0GjZ5MCMFT48XWwEPs8WnQ2KyV2M3u89yvQipkLMo9rvSaNR7pgucHyCZNiBJDmzPl

, , , ,