Українські підприємства у січні-липні поточного року збільшили споживання металопрокату на 0,27% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,309 млн тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 1,063 млн тонн, або 46,06% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-липні 2026 року українські метпідприємства виробили 3,322 млн тонн металопрокату (91,7% відносно аналогічного періоду 2025 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,076 млн тонн, або 62,5%. В січні-липні 2025 року частка експорту становила 60,2% (2,182 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,622 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-липні 2026 року становить 42,58%, що значно вище показника семи місяців 2025 року (32,58%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-липні 2026 дещо нижче січня-липня 2025 року (43,74% та 44,55% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-липня 2025 року (13,68% у 2026 року проти 22,87% у 2025 року).
Структура імпорту в січні-липні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (66,59% та 26,94% відповідно), проте в січні-липні 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 74,77% та 20,19%).
“У січні-липні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,309 млн тонн металопрокату, з яких 1,063 млн тонн, або 46,06% припадає на імпорт. В січні-липні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2 млн 302,7 тис. тонн, з яких 862,7 тис. тонн, або 37,46% імпортовано. Таким чином, в січні-липні 2026 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-липня 2025 року на 0,27%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,58%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-липні поточного року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,9%), іншої Європи (9,6%) та СНД (6,5%).
Серед металургійних імпортерів за сім місяців 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (49,8%), на другому країни Азії (25,5% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Україна станом на 12 серпня 2026 року експортувала від початку 2026/27 маркетингового року (МР, липень-червень) 2,952 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 4,8% більше, ніж вона постачила за кордон на аналогічну дату минулого року, коли цей показник становив 2,818 млн тонн.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби (ДМС), загальний експорт зернових, зернобобових культур та борошна сягнув 2,955 млн тонн проти 2,826 млн тонн на цю саму дату рік тому, тобто виріс на 4,6%.
В розрізі культур експорт пшениці скоротився на 18,3% – до 1,239 млн тонн із 1,517 млн тонн відповідно. Зокрема, у серпні цього року було експортовано 175 тис тонн пшениці проти 759 тис. тонн рік тому.
Експорт ячменю скоротився на 28,1%, до 333 тис. тонн із 463 тис. тонн , зокрема у серпні за кордон було постачено 37 тис. тонн цієї продукції проти 206 тис. тонн у серпні-2025.
Експорт кукурудзи на звітну дату сезону збільшився на 66,4%, до 1,376 млн тонн із 827 тис. тонн рік тому, при цьому у серпні іншим країнам було постачено 68 тис. тонн кукурудзи проти 184 тис. тонн торішнього серпня.
Жито, як і торік, не експортувалося.
Експорт борошна з початку 2026/27 МР скоротився на 54,1% і становив 2,8 тис. тонн. На аналогічну дату минулого маркетингового року він становив 6,1 тис. тонн. У перерахунку на зерно експорт борошна становив 3,7 тис. тонн проти 8,1 тис. тонн роком раніше.
ПрАТ “Карлсберг Україна” у січні-червні 2026 року збільшило виручку на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 6,286 млрд грн, повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Чистий прибуток компанії за перше півріччя скоротився на 10,5% – до 893,1 млн грн, операційний – на 12,8%, до 921,0 млн грн, тоді як валовий зріс на 0,6% – до 2,935 млрд грн.
Станом на 30 червня 2026 року активи ПрАТ “Карлсберг Україна” становили 17,524 млрд грн проти 15,115 млрд грн на початок року.
Власний капітал компанії зріс до 11,278 млрд грн із 10,537 млрд грн, тоді як загальна сума зобов’язань збільшилася до 6,246 млрд грн із 4,578 млрд грн.
Зазначається, що протягом другого кварталу 2026 року компанія виготовила 1,57 млн гл продукції на суму 5,933 млрд грн (всі суми вказані з акцизом без ПДВ), з яких: пива – 1,217 млн гл на суму 4,899 млрд грн (83% в загальному обсязі виробленої продукції); сидру – 0,052 млн гл на суму 0,279 млрд грн (5%); б/а напоїв – 0,301 млн гл на суму 0,754 млрд грн (13% в загальному обсязі виробленої продукції). У другому кварталі 2026 року об’єми виробництва зменшились у порівнянні до аналогічного періоду минулого року на 0,7%
За результатами другого кварталу 2026 року компанія витратила на інновації 0,84 млн грн, й ці витрати були пов’язані із запровадженням нової маркетингової концепції та стратегії нових та існуючих продуктів: розробка нової торгової марки, розробка нових смаків та зміни у дизайні продукції та її пакуванні, що додає продуктові оригінального вигляду та дозволяє залучити нову групу покупців, сказано у документі.
Згідно з ним, грошові кошти та їх еквіваленти за перше півріччя скоротилися на 26,1% – до 6,348 млрд грн, водночас поточні фінансові інвестиції зросли до 3,338 млрд грн з нуля на початок року, бо в минулому році компанія отримала 6,515 млрд грн від продажу боргових інструментів.
Інвестиції в основні засоби зросли в першому півріччі цього року до 469,8 млн грн проти 282,1 млн грн у першому півріччі минулого.
Згідно зі звітом, загальна частка “Карлсберг Україна” в категорії алкогольне пиво за даними виробництва від асоціації “Укрпиво” за другий квартал 2026 року склала 29,8%. Лідерами продажів у портфелі групи залишається продукція під ТМ Львівське, S&R’s Garage та Kronenbourg, тоді як сидр Somersby та “Квас Тарас” продовжують займати лідерські позиції в своїх продуктових категоріях.
Як зазначається у проміжному звіті керівництва, у першому півріччі 2026 року компанія експортувала продукцію до 25 країн, частка експорту склала 6%. Основними експортними ринками були Німеччина, Польща та США, а найбільший попит за кордоном мали бренди “Львівське”, “Арсенал” і “Квас Тарас”.
ПрАТ “Карлсберг Україна” є частиною Carlsberg Group і володіє трьома пивоварнями в Запоріжжі, Києві та Львові. До портфеля брендів входять “Львівське”, Carlsberg, Kronenbourg 1664, “Квас Тарас”, Somersby, Battery та інші.
Чистий прибуток товариства у 2025 році склав 1 млрд 807,64 млн грн, у 2024 році – 2 млрд 181,69 млн грн, у 2023 році – 1 млрд 827,5 млн грн, тоді як виручка – відповідно 12 млрд 167,57 млн грн, 12 млрд 488,2 млн грн та 10 млрд 812,1 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець 2025 року складав 9 млрд 306,7 млн грн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому прогнозі знизило прогноз експорту сої та соєвого шроту з України у 2026/2027 маркетинговому році (МР, вересень 2026р.-серпень 2027р.) на 0,25 млн тонн – відповідно до 2,15 млн тонн та 1,25 млн тонн.
Такі зміни Мінсільгосп США пояснює зменшенням посівних площ та зменшенням врожаю сої цього року.
Загалом прогноз експорту олійних культур з України у 2026/2027 МР також знижено на 0,25 млн тонн – до 4,85 млн тонн, але це більше, ніж 4,24 млн тонн у 2025/2026 МР, хоча й значно менше за 7,39 млн тонн ще роком раніше.
Щодо переробки олійних, то Мінсільгосп США у 2026/2027 МР очікує її в Україні на рівні 16,9 млн тонн, що на 0,3 млн тонн менше, аніж у липневому звіті. Це більше за показник як 2025/2026 МР (14,8 млн тонн), так і 2024/2025 МР (15,7 млн тонн).
USDA також погіршило оцінку експорту соняшникової олії з України у 2025/2026 році на 0,275 млн тонн – до 4,1 млн тонн.
Всі інші оцінки врожаю, переробки, виробництва та експорту на 2025/2026 МР та 2026/2027 МР залишені без змін.
Так, загальний прогноз експорту рослинних олій з України у 2026/2027 МР збережено на рівні 6,13 млн тонн порівняно із 5,15 млн тонн 2025/2026 МР, у тому числі відповідно соняшникової – 4,95 млн тонн проти 4,1 млн тонн, соняшникового шроту – 3,3 млн тонн порівняно із 2,9 млн тонн у 2025/26 МР, насіння соняшнику – 0,1 млн тонн проти 0,04 млн тонн
За оцінкою Мінсільгоспу США, цього МР переробка соняшнику в Україні зросте до 12,775 млн тонн з 10,8 млн тонн роком раніше, внутрішнє споживання соняшникового шроту – до 1,875 млн тонн з 1,65 млн тонн, олії – до 0,47 млн тонн з 0,455 млн тонн.
Врожай соняшнику USDA цього року прогнозує у 13 млн тонн, виробництво соняшникової олії – 4,418 млн тонн, шроту – 5,204 млн тонн.
7 серпня ПрАТ «Рівнеобленерго» оголосило про намір укласти зі СК «Гардіан» (Київ) договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
За даними системи електронних державних закупівель Prozorro, компанія запропонувала послуги страхування за 537 тис. грн проти 1,675 млн грн очікуваної вартості.
У тендері також взяли участь СК «ВУСО» з пропозицією на 0,64 гривні більше, «Країна» — 554,3 тис. грн, «Оранта» – 595 тис. грн, «Арсенал Страхування» – 702 тис. грн.
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” спільно з українською компанією “Модерн-Експо” запускають виробництво та встановлення 1 тис. нових вуличних поштоматів, насамперед в Києві, Одесі, Львові, Дніпрі та інших великих містах країни, повідомив генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Телеграм-каналі в четвер.
За його словами, відповідні поштомати будуть обладнані поштовими скриньками, які нададуть можливість як отримати посилку, так і відправити лист.
Згідно з релізом “Укрпошти”, компанія запрошує до співпраці ОСББ, керуючі компанії та представників житлових комплексів.
Передбачається, що для встановлення поштоматів на відповідній локації представники ОСББ, керуючої компанії чи ЖК можуть подати заявку на сайті національного поштового оператора.
В “Укрпошті” пояснюють, що компанія насамперед розглядатиме житлові комплекси у великих містах, де поруч немає стаціонарного відділення, можливість розмістити поштомат біля входу до будинку або на відкритій території ЖК у доступному для мешканців місці.
До інших критерій входить наявність твердої рівної поверхні, можливість підключення до електромережі 220 В, а також забезпечене стабільне покриття мобільної мережі на відповідній території.
Зазначається, що до співпраці запрошують і кав’ярні, магазини, аптеки, АЗС та інші бізнеси.
“Ми обов’язково зв’яжемося з вами, щоб перевірити локацію, погодити місце встановлення та умови співпраці. І якщо все буде норм – підписати договір та встановити поштомат”, -додав Смілянський.
Поміж іншим він також зауважив, що компанія продовжить закуповувати і встановлювати поштомати та розширить мережу через поштомати своїх партнерів.
Окремо, національний поштовий оператор повідомив, що вартість використання поштоматів не змінюється – від 45 грн. Посилка клієнта зберігатиметься там сім календарних днів.
Принагідно “Укрпошта” нагадала про свої плани встановити 1 тис. поштоматів по всій країні, а також 600 комірок швидкої видачі безпосередньо у відділеннях.
Як повідомлялося, “Укрпошта” за другий квартал 2026 року отримала чистий прибуток у розмірі 296,7 млн грн проти чистого збитку 108 млн грн в аналогічному періоді 2025 року.
Згідно зі звітом, “Укрпошта” має 7,2 тис. об’єктів з обслуговування користувачів, з них 2 тис. пересувних відділень поштового зв’язку, які обслуговують 21,3 тис. населених пунктів.
