Міжнародна фінансова корпорація IFC затвердила рішення про надання EUR42 млн довгострокового кредиту компаніям ТОВ “Волинь Вест Вінд-2” та ТОВ “Волинь Вест Вінд-3”, мажоритарно підконтрольним VI.AN Holding, що входить до групи OKKO, для фінансування будівництва та експлуатації вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 189 МВт в Україні.
Як зазначається у матеріалах банку, загальна орієнтовна вартість проєкту спорудження вітропарку складає EUR290 млн.
Передбачається, що проєкт отримає підтримку від партнерів в особі Європейської комісії в рамках Української інвестиційної програми (“EC-UIF”) та Програми дій щодо підвищення економічної стійкості України (“Програма ERA”), зокрема від Норвезького агентства з питань співпраці в галузі розвитку (NORAD).
“Додаткова роль IFC полягає як у фінансовій, так і у нефінансовій сфері. У фінансовій частині IFC надає підтримку у структуруванні довгострокового пакету фінансування, який може включати кредитування за рахунок власних коштів, пільгове фінансування, гарантії покриття перших збитків та мобілізацію паралельних позик”, – повідомили у корпорації.
Водночас у нефінансовій частині IFC зміцнює фінансову стійкість проєкту, надаючи підтримку в оцінці ринку електроенергії. Окрім підтримки на етапі підготовки до інвестицій, IFC надасть технічне керівництво для підвищення здатності проєкту управляти екологічними та соціальними ризиками відповідно до стандартів ефективності IFC.
Як повідомлялося, кредит IFC буде частиною забезпеченого боргового фінансування проєкту за участю також Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР).
Зокрема, ЄБРР 17 червня в свою чергу також затвердив рішення про надання до EUR50 млн довгострокового кредиту компаніям ТОВ “Волинь Вест Вінд-2” та ТОВ “Волинь Вест Вінд-3”, мажоритарно підконтрольним VI.AN Holding, що входить до групи OKKO, для фінансування будівництва та експлуатації вказаної ВЕС потужністю 189 МВт в Україні.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
ЧАТ «Страхова компанія «ВУСО» (Київ) у січні-березні 2026 року зібрала 1 млрд грн валових премій, що на 28,3% більше, ніж за аналогічний період роком раніше; чисті премії зросли на 21,09% – до 1,030 млрд грн, а чисті зароблені премії – на 49,87%, до 1,240 млрд грн.
Такі дані наведено в інформації рейтингового агентства (РА) «Стандарт-Рейтинг» про підтвердження компанії рейтингу фінансової стійкості на рівні «uaAA» за національною шкалою за вказаний період.
Згідно з даними на сайті РА, надходження від фізичних осіб за вказаний період збільшилися на 20,05% до 748,602 млн грн, а від перестраховиків знизилися на 4,86% до 8,877 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика за підсумками I кварталу 2026 року склала 59,87%, а частка перестраховиків – 0,71%.
Нараховані перестрахові премії, передані в перестрахування, за I квартал 2026 року порівняно з тим самим періодом 2025 року зросли на 77,94% до 220,729 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях зріс на 4,92 п.п. до 17,65%.
СК «ВУСО» за I квартал 2026 року виплатила своїм клієнтам 599,881 млн грн, що на 53,71% перевищує обсяг страхових виплат і відшкодувань за I квартал 2025 року. Таким чином, рівень виплат зріс на 7,92 п.п. до 47,98%.
РА також зазначає, що фінансові результати СК «ВУСО» за звітний період продемонстрували суттєве зростання: прибуток від операційної діяльності збільшився у 2,71 раза до 145,193 млн грн, а чистий прибуток зріс у 3,85 раза і склав 157,749 млн грн.
Активи компанії станом на 1 квітня 2026 року зросли на 4,23% до 3,266 млрд грн, власний капітал зріс на 15,75% до 1,159 млрд грн, зобов’язання зменшилися на 1,18% до 2,107 млрд грн,
грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 3,93 % до 1,163 млрд грн.
РА зазначає, що станом на звітну дату компанія сформувала портфель поточних інвестицій в ОВГЗ у розмірі 554,884 млн грн, що підвищувало рівень забезпеченості страховика ліквідними активами, які в сукупності покривали 81,53% зобов’язань компанії.
Крім того, залишок коштів страховика в централізованих страхових резервних фондах МТСБУ склав 710,385 млн грн.
Компанія «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми даними за I квартал 2026 року, офісний ринок Белграда залишається одним із найстабільніших у регіоні Південно-Східної Європи: рівень вакантності низький, орендні ставки зростають, нова пропозиція обмежена, а основний обсяг майбутнього будівництва зосереджується в Новому Белграді.
За даними CBS International / Cushman & Wakefield, у I кварталі 2026 року в Белграді не було введено в експлуатацію нових офісних будівель, а загальний обсяг сучасного офісного фонду залишився на рівні 1,457 млн кв. м. На стадії будівництва перебуває близько 120 тис. кв. м, з яких приблизно 47 тис. кв. м планується завершити до кінця 2026 року. Близько 65% фонду, що будується, належить до класу А.
Рівень вакантності залишається помірним: 5,53% по ринку в цілому. Це комфортний рівень для орендодавців і ознака того, що ринок не перегрітий новою пропозицією.
Ставки орендної плати за офіси класу А в Белграді в I кварталі 2026 року становили 16,5–18,5 євро/кв. м на місяць, при цьому в найкращих будівлях прайм-класу ставки перевищували 19 євро/кв. м на місяць. Для офісів класу B діапазон становив 12–14 євро/кв. м на місяць.
Головна тенденція: орендарі готові платити більше за нові, енергоефективні та добре розташовані будівлі, особливо в Новому Белграді. При цьому старий і менш якісний фонд не отримує такого ж цінового імпульсу.
У I кварталі 2026 року take-up склав 23,09 тис. кв. м. Це скромний показник для початку року, а структура попиту свідчить про більш обережну поведінку орендарів. На ринку переважали угоди до 500 кв. м, а середній розмір угоди знизився з 740 кв. м наприкінці 2025 року до 608 кв. м у I кварталі 2026 року.
CBRE у прогнозі щодо ринку Південно-Східної Європи (SEE) зазначає, що у 2025 році офісний фонд Белграда зріс приблизно на 7%, а подальше розширення відбуватиметься поступово, головним чином у Новому Белграді. Серед значущих проєктів у стадії реалізації названо Delta Tower, Panorama Office, Afi City Zmaj North and East, West Gate та інші.
Важливо враховувати відмінності в методологіях: CBS/Cushman & Wakefield оцінює загальний сучасний офісний фонд Белграда приблизно в 1,46 млн кв. м, тоді як CBRE в окремому звіті за I квартал 2026 року вказує на понад 1,104 млн кв. м сучасних спекулятивних офісних площ. Різниця пов’язана з тим, що компанії можуть по-різному враховувати власні будівлі, змішані проєкти, speculative stock та загальний сучасний фонд.
Белград не повторює сценарій багатьох західних ринків, де після пандемії вакантність офісних площ різко зросла. Причини інші: менший обсяг старого інституційного офісного фонду, обмежена нова пропозиція, концентрація попиту в сучасних будівлях та збереження ролі офісу для ІТ, фінансового сектору, сервісних компаній та міжнародних корпорацій.
Головний ризик — не загальний надлишок офісів, а можливий локальний тиск на орендні ставки в окремих нових проєктах, якщо кілька великих об’єктів вийдуть на ринок одночасно.
Група «ТАС» почала активно інвестувати в девелопмент і реалізує великі будівельні проєкти в Києві, повідомив засновник групи Сергій Тігіпко.
За його словами, група розпочала будівництво 220 тис. кв. м на Оболоні та додатково придбала ще 5 га для цього проєкту.
«У 2027 році ми розпочнемо будівництво 350 тис. кв. м на Лівому березі. Це досить великі інвестиції», — сказав Тігіпко.
Таким чином, девелопмент стає одним із помітних напрямків інвестицій групи поряд із фінансовим сектором та агробізнесом.
Для ринку нерухомості Києва такі проєкти є важливими, оскільки вони можуть збільшити пропозицію житла та комерційних площ у великих районах столиці. Водночас девелопмент залишається капіталомістким напрямком, чутливим до попиту, вартості будівництва, доступності фінансування та динаміки купівельної спроможності населення.
Група «ТАС» раніше була відома насамперед як фінансово-промислова група, проте активне будівництво великих об’єктів свідчить про розширення її інтересів у бік нерухомості та міських проєктів.
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» відзначила 10-річчя діяльності проведенням Національного круглого столу «Локальні сорти винограду: спадщина, сталий розвиток та розвиток сільських територій».
У заході взяли участь представники Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, галузевих об’єднань, науки, ритейлу, HoReCa, виноробних підприємств та експерти аграрного сектору.
Від імені міністерства Союз привітав заступник міністра Денис Башлик, який відзначив внесок УКРСАДВІНПРОМ у розвиток садівництва, виноградарства та виноробства України.
Учасники круглого столу обговорили розвиток локальних сортів винограду як елемента збереження української ідентичності, культурної спадщини та регіональної унікальності. Зазначалося, що конкурентоспроможність українського виноробства має формуватися не лише навколо принципу «Зроблено в Україні», а й навколо підходу «Розроблено в Україні», коли вітчизняні селекційні досягнення стають частиною національного бренду.
Особливу увагу було приділено необхідності створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградних насаджень відповідно до підходів ЄС. Виконання цих вимог може відкрити для України доступ до європейських інструментів підтримки галузі після вступу країни до Європейського Союзу.
Голова ГС «УКРСАДВІНПРОМ» Володимир Печко відзначив тривожну тенденцію скорочення площ виноградників. За його словами, сьогодні під виноградними насадженнями в Україні зайнято близько 10 тис. га, що вимагає додаткової уваги держави та галузі.
Учасники заходу також наголосили на важливості підтримки українського виробника в умовах війни, розвитку крафтового виноробства, просування українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також участі виробників у міжнародних виставках, професійних презентаціях та дегустаційних заходах.
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» об’єднує учасників галузі садівництва, виноградарства та виноробства, бере участь у просуванні української продукції, розвитку галузевої політики та захисті інтересів виробників.
Міністерство енергетики України вперше за майже 20 років здійснило придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) за кошти фінансового резерву, повідомило відомство у середу.
“Майже 400 млн грн уже інвестовано в державні цінні папери, а загалом у 2026 році обсяг таких інвестицій становитиме близько 785 млн грн”, – зазначили в Міненерго.
У майбутньому ці кошти будуть спрямовані на фінансування робіт зі зняття з експлуатації ядерних установок.
Як пояснили у міністерстві, придбання ОВДП стало першим кроком у запровадженні передбаченого законодавством механізму управління коштами фінансового резерву.
Фінансовий резерв формується за рахунок регулярних внесків АТ “НАЕК “Енергоатом”, яке щомісяця перераховує до спеціального фонду 65,4 млн грн для забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок. Водночас протягом тривалого часу кошти резерву фактично не були залучені до фінансових інструментів збереження вартості. У результаті інфляційних процесів кошти, накопичені до 2025 року, суттєво втратили свою реальну вартість, зазначили в Міненерго.
Інвестування фінансового резерву в ОВДП дозволить захистити кошти від інфляції, зберегти їхню купівельну спроможність та забезпечити додаткове наповнення резерву за рахунок доходу від державних цінних паперів.
“Україна послідовно формує систему фінансового забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок відповідно до міжнародних зобов’язань та найкращих світових практик”, – наголосили у міністерстві.
Інвестування коштів фінансового резерву в ОВДП є надійним та ефективним інструментом управління державними ресурсами. Це сприятиме зміцненню фінансової стійкості системи ядерної безпеки України та підвищить спроможність держави виконувати зобов’язання у сфері ядерної та радіаційної безпеки, стверджують в Міненерго.
