Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Метинвест Машинері» за дев’ять місяців наростила збиток до 330 млн грн

ТОВ «Метинвест Машинері» (раніше — Запорізький ливарно-механічний завод, ЗЛМЗ) у січні-вересні поточного року збільшило чистий збиток у 11,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 330,083 млн грн.

Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна», у третьому кварталі збиток становив 93,206 млн грн.

Дохід від основної діяльності за цей період склав 2 млрд 999,805 млн грн.

Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 451,386 млн грн.

Як повідомлялося, «Метинвест Машинері» у першому кварталі 2026 року отримало чистий збиток у розмірі 150,693 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року він становив 7,067 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період склав 1 млрд 458,751 млн грн.

ТОВ у першому півріччі отримало збиток у розмірі 236,877 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року збиток становив 19,681 млн грн; дохід від звичайної діяльності за цей період склав 2 млрд 311,222 млн грн.

Непокритий збиток на кінець червня становив 1 млрд 358,333 млн грн.

ТОВ у 2025 році зменшило чистий збиток на 20% порівняно з 2024 роком — до 35,314 млн грн з 44,249 млн грн. При цьому дохід від основної діяльності за цей період зріс порівняно з 2024 роком до 301,960 млн грн з 22,261 млн грн.

У звіті зазначалося, що показники мають істотні відхилення, що пов’язано з реорганізацією товариства шляхом приєднання підприємств ТОВ «ЗЛМЗ» та ТОВ «Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод» (КРМЗ) до ТОВ «Метінвест Машинері». Статутний капітал збільшився у 2025 році на 176,946 млн грн внаслідок об’єднання бізнесу. Кількість працівників на кінець 2025 року становила 3,150 тис. осіб, на кінець 2024 року — 47 осіб.

«Метінвест» наприкінці 2025 року об’єднав експертизу сервісних функцій у єдине підприємство «Метінвест Машинері» на базі ЗЛМЗ. Фактичне об’єднання активів і зобов’язань компаній відбулося 1 грудня 2025 року.

ТОВ «Метинвест Холдинг» володіє 100% часткою ТОВ «Метинвест Машинері».

Статутний капітал ТОВ «Метинвест Машинері» – 191,946 млн грн.

«Метинвест» є вертикально інтегрованою групою видобувних та металургійних підприємств. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %). ТОВ «Метінвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метінвест».

Миргородський комбінат хлібопродуктів очолив рейтинг компаній за кількістю податкових проваджень

Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 став лідером серед українських підприємств за кількістю активних виконавчих проваджень щодо стягнення податкових боргів. Станом на 19 жовтня 2026 року щодо компанії залишалися відкритими 80 таких проваджень.

Про це свідчить дослідження Opendatabot, оприлюднене 9 листопада 2026 року на основі даних Єдиного реєстру боржників.

За інформацією аналітиків, наприкінці 2025 року щодо Миргородського комбінату хлібопродуктів №1 було зареєстровано 79 активних проваджень. Таким чином, за порівнюваний період їх кількість збільшилася на одне.
Водночас серед підприємств, які увійшли до нинішньої десятки за кількістю активних справ, найбільше зростання зафіксовано у Рівненського автомобільного ремонтного заводу.

Якщо наприкінці 2025 року компанія не мала активних проваджень у відповідній вибірці, то станом на 19 жовтня їх кількість досягла 43.
У Житомирського облавтодору кількість активних проваджень збільшилася з 19 до 42.

Ще одне значне зростання зафіксовано щодо Агрофірми Махаринці, у якої кількість активних проваджень збільшилася з 22 до 34.
У компанії «Біоресурссервіс» цей показник зріс із 21 до 31 провадження.

Окремо Opendatabot визначив підприємства, щодо яких за січень-вересень 2026 року було відкрито найбільше нових виконавчих проваджень із примусового стягнення податкових боргів.
Лідером за цим показником стала Агрофірма Махаринці, щодо якої за дев’ять місяців відкрито 32 провадження.

На другому місці опинився Первомайський гранітно-щебеневий кар’єр із 29 новими провадженнями.
Третю позицію посів Олійноекстракційний завод «Прилуки», щодо якого відкрито 23 провадження.

Далі розташувалися НВК «Практика» з 20 провадженнями та Верховинська дорожня експлуатаційна дільниця Івано-Франківського облавтодору з 19.
Крім того, по 17 нових проваджень зафіксовано щодо підприємств «Житловик», «Візаві», «Українська фабрика реклами» та «Дас-груп».

Серед підприємств, щодо яких було відкрито по 16 нових проваджень, зазначені рибгосп «Бурштинський», «Шепетівкагаз», «Дніпропластмас» та будівельна фірма «МЖКБуд».
Загалом станом на 19 жовтня 2026 року в Україні залишалися активними 36 409 виконавчих проваджень на користь Державної податкової служби.

На початку грудня 2025 року відповідний показник становив 36 063 провадження. Отже, кількість активних справ збільшилася на 346, або приблизно на 1%.
Водночас за дев’ять місяців 2026 року було відкрито 20 364 нових провадження.

Різниця між кількістю відкритих за певний період проваджень і зміною загальної кількості активних справ пояснюється тим, що протягом року частина раніше відкритих проваджень може завершуватися або припинятися з інших передбачених законом підстав.

При цьому наявність декількох виконавчих проваджень щодо одного підприємства не означає, що компанія має відповідну кількість окремих податкових зобов’язань чи найбільшу суму боргу.
Також дані реєстру не дозволяють визначити величину податкової заборгованості кожної з названих компаній лише за кількістю проваджень.

За окремими даними Державної податкової служби, які раніше проаналізував Opendatabot, станом на 1 липня 2026 року загалом 218 731 українська компанія мала податкові борги на суму 263,32 млрд грн.
Це свідчить про те, що кількість підприємств із податковою заборгованістю значно перевищує кількість компаній, щодо яких відбувається примусове стягнення.

Перевірити інформацію про виконавчі провадження конкретного підприємства можна через Єдиний реєстр боржників за кодом ЄДРПОУ.

Джерела: Opendatabot, дослідження від 9 листопада 2026 року; Єдиний реєстр боржників; Opendatabot, дослідження загальної податкової заборгованості від 7 вересня 2026 року.

, , , ,

«Метінвест Машинері» за дев’ять місяців збільшило чистий збиток у 11,3 раза

ТОВ “Метінвест Машинері” (раніше – Запорізький ливарно-механічний завод, ЗЛМЗ) в січні-вересні поточного року збільшило чистий збиток у 11,3 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 330,083 млн грн.

Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 93,206 млн грн.

Дохід від звичайної діяльності за цей період склав 2 млрд 999,805 млн грн.

Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 451,386 млн грн.

Як повідомлялось, “Метінвест Машинері” у першому кварталі 2026 року отримало чистий збиток у розмірі 150,693 млн грн, тоді як в аналогічному періоді минулого року він складав 7,067 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період склав 1 млрд 458,751 млн грн.

ТОВ у першому півріччі отримало прибуток 236,877 млн грн, тоді як в аналогічному періоді минулого року був збиток 19,681 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період склав 2 млрд 311,222 млн грн.

Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 358,333 млн грн.

ТОВ у 2025 році знизило чистий збиток на 20% порівняно з 2024 роком – до 35,314 млн грн з 44,249 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс у порівнянні з 2024 роком до 301,960 млн грн з 22,261 млн грн.

При цьому у звіті зазначалось, що показники мають суттєві відхилення, що пов’язано з реорганізацією товариства шляхом приєднання підприємств ТОВ “ЗЛМЗ”, ТОВ “Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод” (КРМЗ) до ТОВ “Метінвест Машинері”. Статутний капітал збільшився у 2025 році на 176,946 млн грн через об’єднання бізнесу. Кількість працівників на кінець 2025 року складала 3,150 тис. чол., на кінець 2024 року – 47 чол.

“Метінвест” наприкінці 2025 року об’єднав експертизу сервісних функцій в єдине підприємство “Метінвест Машинері” на базі ЗЛМЗ. Фактичне об’єднання активів та зобов’язань компаній відбулося 1 грудня 2025р.

ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест Машинері”.

Статутний капітал ТОВ “Метінвест Машинері” – 191,946 млн грн.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, , , ,

Виручка «Волошкового поля» за дев’ять місяців зросла на 12,9% – до 1,83 млрд грн

ПрАТ “Юрія” (ТМ “Волошкове поле”) у липні-вересні 2026 року збільшило виручку на 17,9% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 644,53 млн грн.

Згідно із звітами компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), за вказаний період вона отримала чистий збиток 83,67 млн грн, тоді як липень-вересень минулого року вона завершила з чистим прибутком 84,88 млн грн.

Валовий прибуток “Юрії” за третій квартал виріс на 56,9% – до 96,45 млн грн, але одночасно був зафіксований операційний збиток 78,87 млн грн проти операційного прибутку 84,91 млн грн у третьому кварталі минулого року.

Серед іншого такі результати пов’язані зі значним зменшенням інших операційних доходів – 10,74 млн грн проти 145,11 млн грн у липні-вересні минулого року, а також збільшенням на 60,3% витрат на збут – до 137,12 млн грн.

В цілому за дев’ять місяців цього року “Юрія” збільшила виручку на 12,9% – до 1 млрд 834,81 млн грн, але отримала 16,43 млн грн чистого збитку проти 86,66 млн грн чистого прибутку за дев’ять місяців минулого року.

Її валовий прибуток зріс на 49,7% – до 276,26 млн грн, а операційний збиток склав 6,27 млн грн проти операційного прибутку 90,02 млн грн торік.

Згідно зі звітом, якщо на початок року компанія мала 67,72 млн грн довгострокової заборгованості перед банками, то на середину року тільки 1 млн грн короткострокової заборгованості, яка на кінець вересня зросла до 180 млн грн.

Зазначається, що за дев’ять місяців цього року “Юрія” виробила 17,77 тис. тонн молока та вершків (у третьому кварталі – 5,81 тис. тонн) на суму 563,62 млн грн (186,55 млн грн), 456,2 тонн масла 85% (171,5 тонн) на 158,49 млн грн (60,18 млн грн), 2,39 тис. тонн сиру свіжого неферментованого (0,87 тис. тонн) на 518,02 млн грн (188,11 млн грн).

Щодо експорту, то за дев’ять місяців цього року він становив 2,08 тис. тонн на 222,31 млн грн, або 5,7% від всієї реалізації.

Згідно звіту, на експорт йде 49,4% всього виробленого казеїну (43,19 млн грн), 42% солодких сирків 8% (9,80 млн грн), 25,7% солодких сирків 18% та 26% (79,62 млн грн), 16,3% масла (32,00 млн грн) та 5% молока ультрапастерізованого (40,79 млн грн).

Головним ризиком найближчого часу керівництво компанії називає високу ймовiрнiсть посилення руйнувань енергетичної iнфраструктури внаслiдок цiлеспрямованих ворожих атак РФ, а також спробу руйнування агресором транспортної iнфраструктури.

“Окремим, особливо важливим завданням є збереження трудового колективу (зважаючи на призов значної кiлькостi працiвникiв до Збройних сил України, iнших збройних формувань, емiграцiю за кордон)”, – йдеться у документі.

Як повідомлялося, акціонери ПрАТ “Юрія” на позачергових загальних зборах 2 липня 2026 року попередньо погодили укладення з АБ “Південний” значних правочинів на загальну суму до 900 млн грн, зокрема кредитних та інших фінансових договорів, а також внесення змін до чинних угод щодо лімітів фінансування, строків, процентних ставок і комісій.

ПрАТ “Юрія” – правонаступник Черкаського міськмолокозаводу з проєктною потужністю 25 тонн переробки сировини на день. Входить до десятки найбільших українських виробників молока.

Виробник молочної продукції під ТМ “Волошкове поле” у 2023 році інвестував EUR1,5 млн в установку лінії “Тетрапак”, щоб подвоїти випуск ультрапастеризованого молока. 2024 року підприємство інвестувало в модернізацію виробничих потужностей своїх підприємств EUR1,6 млн і ввело в дію нову лінію з виробництва глазурованих сирків.

Компанія має дочірні підприємства “Юрія-2” – мережу фірмових магазинів та кіосків у Черкасах та “Юрія-транс” – автотранспортне підприємство, яке доставляє сировину та матеріали на переробку, продукцію у торгові точки, а також надає інші транспортні послуги. Її сировинною зоною є Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Київська та Вінницька області. Збір молока здійснюється у понад 200 населених пунктах.

Бенефіціарами підприємства є Олександр та Андрій Табалови.

Згідно річному звіту, виручка “Юрії” у 2025 році зросла на 27,8% – до 2 млрд 200,95 млн грн, а чистий прибуток склав 62,68 млн грн проти чистого збитку 121,95 млн грн роком раніше.

, , , ,

Майже 40% нових податкових справ проти бізнесу припадає на Київ і Дніпропетровщину

У Києві та Дніпропетровській області за дев’ять місяців 2026 року відкрито 8072 виконавчі провадження щодо примусового стягнення податкових боргів із компаній, що становить 39,6% загальної кількості таких проваджень в Україні.

Про це свідчить дослідження Opendatabot, оприлюднене 9 листопада 2026 року на основі інформації Єдиного реєстру боржників.

Загалом за січень-вересень поточного року в Україні відкрито 20 364 виконавчі провадження щодо стягнення податкових боргів компаній.

Лідером за кількістю нових проваджень став Київ, де зареєстровано 4160 справ, або 20,4% загальноукраїнського показника.

На другому місці опинилася Дніпропетровська область із 3912 провадженнями, що відповідає 19,2%.

Значно меншу кількість нових проваджень зафіксовано у Київській області – 1352, Одеській – 1162 та Івано-Франківській – 896.

Таким чином, на п’ять зазначених регіонів припало 11 482 нових виконавчих провадження, або 56,4% загальної кількості за дев’ять місяців 2026 року.

Водночас регіональний розподіл усіх активних проваджень дещо відрізняється від статистики нових справ.

За даними Opendatabot, станом на 19 жовтня 2026 року найбільша кількість чинних проваджень щодо стягнення податкових боргів компаній була зареєстрована у Дніпропетровській області – 6777.

Київ посідав друге місце з 4652 активними провадженнями.

Далі розташувалися Харківська область із 2036 справами, Івано-Франківська – з 1997 та Київська – з 1820.

Загалом у п’яти регіонах із найбільшою кількістю активних проваджень було зосереджено 17 282 справи, або 47,5% загальноукраїнського показника.

При цьому найбільша кількість проваджень не обов’язково свідчить про найвищий рівень податкової заборгованості підприємств відповідного регіону.

Зокрема, згідно з іншим дослідженням Opendatabot, станом на 1 липня 2026 року найбільша сума податкового боргу була зосереджена у Києві – 96,06 млрд грн.

У столиці налічувалося 58 056 компаній із податковими боргами, або приблизно 27% усіх підприємств-боржників країни.

На Дніпропетровщині податкові борги мали 17 042 компанії на загальну суму 23,37 млрд грн.

У Харківській області було зареєстровано 15 202 компанії-боржники, загальна заборгованість яких становила 10,56 млрд грн.

Таким чином, Київ залишається найбільшим центром концентрації податкового боргу за його сумою та кількістю підприємств-боржників, тоді як Дніпропетровщина лідирує за кількістю активних виконавчих проваджень.

За даними Opendatabot, загальна сума податкового боргу українських компаній станом на 1 липня 2026 року становила 263,32 млрд грн.

Водночас ці показники характеризують різні етапи податкового адміністрування та різні дати спостереження. Дані про загальну заборгованість не можна безпосередньо ототожнювати з кількістю проваджень щодо її примусового стягнення.

Джерела: Opendatabot, аналіз виконавчих проваджень від 9 листопада 2026 року; Opendatabot, регіональна статистика податкових боргів від 7 вересня 2026 року.

 

, , , ,

Виплати «Оранти» за дев’ять місяців зросли на 47,1% – до 1,15 млрд грн

НАСК “Оранта” за січень-вересень 2026 року врегулювала 55 тис. страхових випадків, що на 36,7% більше ніж за аналогічний період роком раніше і виплатила 1,15 млрд грн (+47,1%).

Як повідомляється на сайті страховика, найбільший обсяг виплат компанія припав на ОСЦПВ – 956 млн грн (+62,7%) за 16,4 тис випадкам (+4,5%). Така різниця у динаміці свідчить про суттєве збільшення розміру страхових відшкодувань.

Компанія також повідомляє, що близько 8% вимог щодо відшкодування шкоди майну за договорами ОСЦПВ 2025-2026 років перевищують попередній ліміт у 160 тис. грн. Водночас на такі випадки припадає понад 30% загальної суми виплат.

Близько 55%-60% справ ОСЦПВ в компанії проходять через механізм прямого врегулювання. Серед таких справ близько двох третин ДТП оформлюються за допомогою європротоколу.

За договорами КАСКО “Оранта” виплатила 43,8 млн грн, що на 39,9% більше, ніж торік. Кількість виплат зросла значно повільніше – на 4,1% до 792.

Що стосується медичного страхування, то за січень-вересень компанія виплатила 42,2 млн грн, що на 80,2% більше, ніж за відповідний період 2025 року. Кількість виплат зросла на 66,8% до понад 36 тисяч.

За договорами міжнародного страхування “Зелена картка” компанія здійснила виплати на 88,5 млн грн. Це на 21,1% менше, ніж торік. Кількість виплат також скоротилася з 850 до 609.

Виплати за майновим страхуванням становили 10,7 млн грн, за страхуванням відповідальності – 3,4 млн грн. Ще близько 2,1 млн грн припало на страхування від нещасних випадків та інші види страхування.

ПАТ Національна акціонерна страхова компанія (НАСК) “Оранта” є правонаступницею Укрдержстраху, заснованого 25 листопада 1921 року, та вже понад 100 років провадить страхову діяльність в Україні. Має ліцензію на здійснення страхової діяльності за 16 класами страхування.

Від 1994 року НАСК “Оранта” є повним членом МТСБУ, а з 2003 року – членом Ядерного страхового пулу.

, , , ,