Більше EUR20 млн очікується залучити для АТ “Укрзалізниця ” під час Конференції з відновлення України (URC 2026) в межах бізнес складової, що передбачатиме підписання певних документів, повідомив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, міністерство, в розрізі стійкості, презентує ситуативні центри, які розгорнуті по всій країні. Йдеться про центри, де диспетчери в режимі онлайн 24/7 координують загрози повітряної тривоги або будь-якої іншої небезпеки, ухвалюючи рішення щодо зупинки поїздів, евакуації людей або зміни маршрутів руху вантажів.
“Це дуже серйозна робота, яка нам допомагає мінімізувати шкоду і зберігати життя пасажирів та співробітників, попри постійні атаки”, – наголосив Кулеба.
Віцепрем’єр з відновлення також зауважив, що “Укрзалізниця” та портова галузь беруть на себе найсильніший удар в контексті постійних ворожих обстрілів.
“Росіяни це роблять абсолютно свідомо, розуміючи, що таким чином вони можуть знищити наш експортний потенціал, щоб ми не змогли вивозити те, що виробляємо”, – наголосив Кулеба.
Раніше повідомлялось, що тільки від початку цього року ворог спрямував на українські порти понад 1,5 тис. ударних безпілотників.
Крім того, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено 966 об’єктів портової інфраструктури та більш ніж 200 цивільних суден.
Також внаслідок атак на українські порти 257 цивільних осіб постраждали або загинули.
“Укрзалізниця” у свою чергу зазначала, що за перший квартал 2026 року ворог завдав 541 удар по залізничній інфраструктурі та рухомому складу.
Конференція з відновлення України (URC 2026) проходитиме 25-26 червня у місті Гданськ, Польща. Українську делегацію очолюватиме прем’єр-міністрУкраїни Юлія Свириденко.
Агрохолдинг KSG Agro інвестує понад 25 млн грн у створення автономної системи водопостачання для одного зі своїх свинарських комплексів і планує до кінця 2026 року повністю забезпечити його водою з власних джерел, повідомила прес-служба компанії в середу.
«Ми інвестуємо в капітальні рішення, які дозволяють мінімізувати будь-яку залежність від зовнішніх обставин і гарантувати безперебійність роботи наших виробничих потужностей. Автономна система водопостачання стане потужним захистом від інфраструктурних ризиків і водночас закладе міцний фундамент для зниження операційних витрат у довгостроковій перспективі», – цитує прес-служба голову Ради директорів KSG Agro Сергія Касьянова.
Згідно з повідомленням, проєкт передбачає реконструкцію та модернізацію насосної станції №10, яка забезпечуватиме забір води з каналу «Дніпро – Кривий Ріг», а також оновлення трубопроводів, встановлення нового насосного обладнання, автоматизованих систем обліку та цифрових інструментів управління водорозподілом.
Як зазначається в повідомленні, в основі реалізації проєкту лежить створення організації водокористувачів «Нива», яка об’єднала 189 землевласників та землекористувачів регіону. Відповідно до чинного законодавства України ОВК функціонує як некомерційна організація та координує діяльність з надання послуг водопостачання для виробничих і меліоративних потреб учасників. Меліоративна мережа, яка переходить під управління організації, охоплює 1052 га і є однією з трьох найбільших іригаційних систем у Дніпропетровській області.
У KSG Agro зазначили, що свинокомплекс щомісяця споживає близько 20 тис. куб. м води, а реалізація проєкту має знизити залежність від зовнішньої інфраструктури в умовах військових ризиків, скоротити втрати ресурсу та оптимізувати операційні витрати.
У компанії оцінюють термін окупності інвестицій у три-чотири роки.
KSG Agro — вертикально інтегрована холдингова компанія, що займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Земельний банк компанії в Дніпропетровській та Херсонській областях становить приблизно 21 тис. га. Агрохолдинг входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні.
Кінцевим бенефіціаром холдингової компанії залишається Сергій Касьянов, якому через Olbis Investment LTD SA належить 47,83% акцій, тоді як 47,57% цінних паперів перебувають у вільному обігу на Варшавській фондовій біржі.
Питання «який рівень англійської потрібен для роботи за кордоном» звучить дуже просто. Наче можна відкрити таблицю, знайти свою професію, побачити навпроти неї B1, B2 або C1 і спокійно пакувати валізу. Але в реальному житті все трохи складніше. І, на щастя, не так страшно, як іноді здається.
Для більшості спеціалістів, які планують працювати за кордоном або в міжнародному середовищі, головний орієнтир – рівень B2 за шкалою CEFR. Це той момент, коли англійська вже перестає бути шкільним предметом і стає робочим інструментом. Людина може підтримати розмову, пояснити свою думку, поставити уточнювальні питання, написати листа, зрозуміти колег на зустрічі й не зависати щоразу, коли хтось говорить швидше, ніж диктор у навчальному аудіо.
Але важливо не перебільшувати. B2 – це не «говорю як носій». Це не обов’язково ідеальна вимова, бездоганна граматика і словниковий запас на всі випадки життя, включно з тонкощами британської іронії. B2 – це робоча самостійність. Ви можете виконувати свої задачі англійською, не потребуючи постійного перекладача в голові або поряд із собою.
Рівень B1 теж не варто списувати з рахунків. Із ним можна працювати на багатьох позиціях, особливо якщо комунікація не є центральною частиною ролі. Наприклад, якщо задачі більш технічні, повторювані або прив’язані до чітких інструкцій. Але B1 часто створює стелю. Людина ніби може працювати, але важче проходить співбесіди, повільніше адаптується, уникає складних розмов і не завжди може показати свій справжній професійний рівень. Знання є, досвід є, а англійська стоїть у дверях, як охоронець у клубі: «Сьогодні не проходите».
C1 потрібен не всім. Це рівень для тих, у кого мова є одним із головних робочих інструментів. Менеджмент, продажі, консалтинг, HR, викладання, переговори, публічні виступи, робота з документацією високої складності. Там, де потрібно не просто «донести думку», а впливати, переконувати, згладжувати конфлікти, презентувати, вести складні дискусії й швидко реагувати на нюанси.
Одна з найчастіших помилок перед релокацією – плутати англійську для співбесіди з англійською для роботи. Це два різні світи, хоч і живуть по сусідству.
Співбесіда – це окремий жанр. Там потрібно вміти розповісти про себе, пояснити досвід, описати сильні сторони, відповісти на незручні питання, не розгубитися від стресу і не почати речення з «How to say…» п’ять разів поспіль. До співбесіди можна підготуватися досить швидко, якщо вже є базовий рівень. Можна пропрацювати типові питання, вивчити лексику своєї сфери, відрепетирувати відповіді, зібрати кілька сильних історій про досвід.
Але потім починається щоденна робота. І тут англійська показує свій справжній характер.
На роботі потрібно розуміти колег із різними акцентами. Один говорить швидко, другий ковтає половину слів, третій використовує жаргон, четвертий пише повідомлення так, ніби економить літери для онуків. Потрібно читати внутрішні документи, брати участь у мітингах, реагувати на зміни, домовлятися про дедлайни, уточнювати задачі, іноді говорити «я не згоден» так, щоб це звучало професійно, а не як дипломатична аварія.
Саме тому багато людей після переїзду відчувають дивний контраст: співбесіду пройшли, роботу отримали, а в перші місяці все одно важко. Не тому, що рівень «поганий». А тому, що навчалися не під ті ситуації. Готувалися до входу, але не до життя всередині.
Ще одна пастка – самооцінка. Особливо у тих, хто давно читає англійською, дивиться відео, серіали або слухає подкасти. Пасивне розуміння часто росте швидше, ніж активне мовлення. Людина може чудово зрозуміти статтю, але розгубитися, коли треба за 20 секунд пояснити свою думку на дзвінку. Мозок у цей момент поводиться як старий комп’ютер із відкритими 47 вкладками: усе ніби є, але нічого не відкривається вчасно.
Тому перед релокацією корисно не просто думати «я приблизно Intermediate», а чесно перевірити рівень за CEFR. І бажано оцінювати не лише граматику, а й говоріння, слухання, письмо та робочі сценарії. Бо людина може знати часи, але не вміти впевнено провести короткий дзвінок. Або добре говорити на побутові теми, але губитися в професійній лексиці.
Рівень англійської залежить і від країни, і від сфери. В одних компаніях англійська буде основною мовою комунікації. В інших вона потрібна лише для документації, листування або контактів із міжнародними клієнтами. У великих містах і міжнародних командах вимоги зазвичай вищі. У локальних компаніях іноді достатньо нижчого рівня, але для кар’єрного зростання англійська все одно швидко стає важливою.
Для IT, фінансів, маркетингу, логістики, медицини, освіти, сервісу чи управління вимоги теж різні. Наприклад, розробнику іноді достатньо впевнено розуміти задачі, писати короткі повідомлення і брати участь у дейліках. А менеджеру проєктів потрібна мова для переговорів, конфліктних ситуацій, презентацій, звітів і пояснення складних рішень. Формально обидва можуть мати B2, але наповнення цього B2 буде різним.
Саме тут починається найважливіше: готувати потрібно не «англійську взагалі», а англійську під конкретну роль. Якщо Ви плануєте працювати у сфері клієнтського сервісу, потрібно тренувати живі діалоги, скарги, уточнення, ввічливі формулювання. Якщо Ви йдете в IT, потрібні мітинги, технічні обговорення, статуси, листування, співбесіди. Якщо ціль – менеджерська позиція, фокус має бути на аргументації, презентаціях, переговорах і точності формулювань.
Системно таку підготовку вибудовує Business Language: спочатку визначається реальний рівень, потім ціль, а далі програма підлаштовується під ті ситуації, з якими людина справді зіткнеться після релокації або на міжнародній роботі. Не абстрактний «розмовний курс», де сьогодні тема їжі, завтра погоди, післязавтра щасливих єнотів у Канаді. А практична підготовка до конкретних робочих сценаріїв.
Ідеальний рівень англійської для роботи за кордоном – не той, який красиво виглядає в резюме. Ідеальний рівень – той, який дозволяє Вам виконувати роботу, будувати стосунки з колегами, проходити співбесіди, не мовчати на зустрічах і не втрачати можливості лише через мовний бар’єр.
Для старту багатьом достатньо B1+, якщо роль не вимагає складної комунікації. Для стабільної роботи й розвитку найкращий орієнтир – B2. Для керівних, клієнтських і публічних ролей варто рухатися до C1.
Головне – не чекати моменту, коли англійська стане «ідеальною». Такий момент часто не настає навіть у дуже сильних студентів. Краще чесно визначити свою ціль, зрозуміти розрив між поточним рівнем і потрібним, а потім тренувати саме ті навички, які дадуть найбільший результат.
Бо релокація і робота за кордоном – це не мовний іспит заради красивої оцінки. Це реальне життя, де англійська має не блищати на полиці, а працювати. Як хороший інструмент: в потрібний момент.
Business Language, англійська, РЕЛОКАЦИЯ, робота за кордоном
Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства (Агенція ДПП) анонсувала запуск підготовки проєкту будівництва Канівської ГАЕС у межах Ukraine Government PPF (Ukraine Government Project Preparation Facility, програма для підтримки підготовки публічних інвестиційних проєктів в Україні, що реалізується Агенцією ДПП за підтримки Світового банку).
“Починаємо роботу над підготовкою проєкту будівництва Канівської ГАЕС у межах Ukraine Government PPF. Рішення про розподіл проєкту для подальшої підготовки ухвалила Міжвідомча робоча група з підготовки публічних інвестиційних проєктів (Project Preparation Unit, PPU) на своєму 8-му засіданні. Ініціатор проєкту – ПрАТ “Укргідроенерго”, – йдеться в повідомленні у Facebook Агенції ДПП у середу.
Там зазначені, що подібні масштабні проєкти “не стартують із будівельного майданчика”, а потребують попередньої якісної підготовки. Відповідно, Агенція ДПП буде напрацьовувати “добре структуроване інвестиційне ТЕО”, оцінку екологічного та соціального впливу відповідно до міжнародних стандартів, а також зрозумілу логіку реалізації й обґрунтовану стратегію фінансування.
Для цього вона, зокрема, планує конкурентне залучення консультантів.
З огляду на стратегічне значення та складність проєкту, організація координуватиме його підготовку з міжнародними фінансовими організаціями (IFIs), організаціями з фінансування розвитку (DFIs), міжнародними партнерами з розвитку та “Укргідроенерго”.
Агенція ДПП зазначила, що Канівська ГАЕС – важливий проєкт для української енергосистеми, оскільки її високоманеврові генеруючі потужності забезпечать баланс і надійність об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, в низці інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” та “Енергореформі” в 2023-2024 роках на той час глава “Укргідроенерго” Ігор Сирота зазначав, що компанія переглядає проєкт Канівської ГАЕС, враховуючи досвід роботи у воєнний період. За його словами, станцію необхідно заховати під землю. Як він висловлювався, “проєкт Канівської ГАЕС був гарний, скляний, а тепер це треба ховати, станції практично не буде видно”.
Тоді він вказував, що за кошторисом складеним у 2014-2015 роках та перерахованим у гривні до курсу валюти, Канівська ГАЕС коштує EUR1,5 млрд, але з урахуванням підземного будівництва ця сума також має бути переглянута. За словами Сироти, компанія працювала над залученням кредитів МФО для будівництва ГАЕС, але цьому завадила війна. Втім, “Укргідроенерго” продовжувало опрацьовувати це питання.
Водночас проти будівництва Канівської ГАЕС виступали науковці, вказуючи на археологічну та історико-культурну цінність території. На що Сирота зазначав, що Канівська ГАЕС буде, а більш ефективного регулятора енергосистеми, ніж ГАЕС, немає. Він називав термін експлуатації станції 100 років, обладнання – 50 років та звертав увагу, проєкт отримав усі необхідні дозволи, по ньому є рішення уряду.
За інформацією на сайті “Укргідроенерго”, Енергетичною стратегією України до 2035 року передбачене будівництво Канівської ГАЕС загальною потужністю 1000 МВт. Вона сприятиме вирішенню проблеми дефіциту маневрених потужностей в Об’єднаній енергосистемі України, у тому числі з огляду на перспективне зростання попиту на електроенергію та плани щодо реконструкції теплових електростанцій.
Старт будівництва Канівської ГАЕС відбувся ще у 1986 році, У 1991 році воно було зупинене. Спочатку передбачалося, що потужність станції має бути 3600 МВт.
Міжнародна фінансова корпорація IFC, група Світового банку, прийняла рішення про надання EUR70 млн кредиту на спорудження вітрової електростанції (ВЕС) в Одеській області потужністю 120 МВт та загальною вартістю EUR 231 млн.
“IFC надає підтримку проєкту на етапі підготовки до інвестицій з метою підвищення його фінансової привабливості, особливо в частині аналізу ринку електроенергії та угод про закупівлю електроенергії”, – повідомила корпорація на сайті.
Передбачається, що проєкт отримає підтримку від партнерів Програми дій щодо підвищення економічної стійкості України (“Програма ERA”), зокрема Норвезьким агентством з питань співпраці в галузі розвитку (“NORAD”), урядом Французької Республіки та Європейською комісією в рамках Інвестиційної програми України (“EC-UIF”), як зазначено в розділі “Змішане фінансування”
Як вказали в корпорації, проєкт реалізується спеціалізованою компанією, зареєстрованою в Україні.
Водночас, за інформацією IFC, проєкт належить переважно німецькій Notus Energy GmbH, що володіє понад 1,6 ГВт вітроенергетичних потужностей по всьому світу. Структура акціонерів проєкту також передбачає міноритарних акціонерів в особі приватної інвестиційної компанії, що працює в Україні та Молдові, Horizon Capital через свій нещодавно створений фонд Catalyst Fund та Green for Growth Fund.
Як пояснили в IFC, додаткові вигоди від участі корпорації у вказаному проєкті мають як фінансовий, так і нефінансовий характер. Зокрема, фінансова цінність зумовлена структурою фінансування, оскільки IFC надає кредит із терміном погашення до 17 років. IFC також сприятиме залученню додаткового фінансування для проєкту.
“Нефінансова цінність полягає у зниженні некомерційних ризиків, оскільки очікується, що присутність IFC підвищить довіру інвесторів на складному ринку”, – зазначили в корпорації.
IFC також надає технічну підтримку, щоб допомогти проєкту підвищити свою фінансову привабливість, особливо в частині аналізу ринку та угод про закупівлю електроенергії.
Horizon Capital управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,6 млрд, серед яких також WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн), EEGF III ($200 млн), HCGF II ($258,3 млн) та HCGF IV ($350 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано у 191 компанію, у яких працевлаштовано понад 80 тис. осіб в Україні та Молдові.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 17 червня також затвердив рішення про надання до EUR65 млн кредиту на спорудження вказаної ВЕС в Одеській області потужністю 120 МВт.
IFC, Notus Energy, ВЕС, відновлювана енергетика, ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ
Українські школярі завоювали п’ять медалей на Європейській олімпіаді з фізики EuPhO 2026, яка відбулася 12–16 червня в Гетеборзі, Швеція.
Згідно з офіційними підсумками олімпіади, команда України здобула три золоті, одну срібну та одну бронзову медалі.
Золоті медалі здобули Святослав Лавренюк, Назарій Вращук та Микита Возний. Лавренюк набрав 36,90 бала й посів друге місце в загальному індивідуальному заліку олімпіади. Вращук із результатом 30,10 бала посів десяте місце, Возний із 29,60 бала — одинадцяте.
Срібну медаль отримав Олег Курницький, який набрав 17,20 бала й посів 50-те місце. Бронзову медаль завоював Михайло Рубцов із результатом 12,50 бала та 101-м місцем у загальному заліку.
Абсолютним переможцем EuPhO 2026 став представник США Брайант Ю, який набрав 38,60 бала. Третє місце в загальному заліку посів представник Китаю Хаої Лі з результатом 34,60 бала.
Загалом у змаганні взяли участь 199 школярів із 41 країни. За підсумками олімпіади було присуджено 23 золоті, 37 срібних і 51 бронзову медаль, а також 34 почесні згадки.
Офіційний командний рейтинг у підсумковому протоколі EuPhO 2026 не опубліковано. При цьому за кількістю золотих медалей серед країн лідирував Китай, представники якого отримали п’ять золотих нагород.
Європейська фізична олімпіада проводиться для учнів старших класів. Кожна країна може надіслати команду у складі до п’яти учасників. У 2026 році олімпіада проходила в Гетеборзі за участю Технологічного університету Чалмерса та Університету Гетеборга.
