Ціни на будівельно-монтажні роботи в нежитловому та інженерному будівництві України різко зросли у другому кварталі 2026 року: порівняно з першим кварталом вартість робіт збільшилася відповідно на 12% та 12,4%. При цьому у житловому будівництві квартальне зростання було значно помірнішим — на 0,4%, свідчать дані Державної служби статистики України.
У річному вимірі тенденція виглядає ще більш виразно. У другому кварталі ціни на будівельно-монтажні роботи загалом були на 21,6% вищими, ніж у квітні–червні 2025 року. Нежитлове та інженерне будівництво подорожчало на 22,4%, житлове — на 18,2%.
До червня зростання продовжилося. Порівняно з червнем минулого року вартість інженерного будівництва збільшилася вже на 24,3%, нежитлового — на 23,8%, житлового — на 19,2%. Середній показник у будівництві досяг 23,1%.
Таким чином, найсильніше подорожчання зараз спостерігається не в житловому девелопменті, а в нежитлових будівлях та інженерній інфраструктурі.
Це може бути особливо відчутним для будівництва виробничих приміщень, складів, торговельних та офісних об’єктів, а також інфраструктурних проєктів, де зростання вартості робіт безпосередньо впливає на інвестиційні бюджети та потребу в додатковому фінансуванні.
За перше півріччя ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні зросли на 15,8% у річному вимірі. Для порівняння: за весь 2025 рік їхнє зростання становило 5,8%, за 2024 рік — 7,9%, за 2023 рік — 15,8%.
Статистика вказує на помітне прискорення цінового тиску в будівельній галузі саме у другому кварталі 2026 року, насамперед у сегментах, що мають безпосереднє значення для інвестицій бізнесу та відновлення інфраструктури.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у червні 2026 року зросли на 23,1% порівняно з червнем минулого року, свідчать дані Державної служби статистики України. Зростання зафіксовано в усіх основних сегментах будівництва. Житлове будівництво подорожчало на 19,2% у річному вимірі, нежитлове — на 23,8%, інженерні споруди — на 24,3%.
Лише за червень порівняно з травнем вартість будівельно-монтажних робіт збільшилася на 0,8% у житловому будівництві, на 1,3% у нежитловому та на 1,8% в інженерному. Таким чином, найшвидше зараз дорожчають роботи, пов’язані з інфраструктурними об’єктами.
У січні-червні 2026 року ціни на будівельно-монтажні роботи були в середньому на 15,8% вищими, ніж за аналогічний період минулого року. У житловому сегменті зростання склало 13,7%, у нежитловому — 16,5%, в інженерному — 16,1%.
Поточний темп зростання суттєво вищий за торішній. За підсумками всього 2025 року будівельно-монтажні роботи подорожчали на 5,8%, у 2024 році — на 7,9%, у 2023 році — на 15,8%.
Таким чином, червневий річний темп зростання цін приблизно в чотири рази перевищує показник зростання вартості будівельно-монтажних робіт за підсумками 2025 року, хоча пряме порівняння місячного річного показника з результатом за повний рік слід розглядати як індикатор прискорення, а не як ідентичні статистичні величини.
Прискорення зростання вартості будівництва має значення не тільки для девелоперського ринку, а й для відновлення України. За умови збереження такої динаміки раніше сформовані бюджети на будівництво, ремонт та реконструкцію об’єктів можуть потребувати перегляду у бік збільшення.
Держстат оновив набір даних «Зміни цін у будівництві» 10 серпня 2026 року.
Систему територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вважають найбільш ураженою корупцією 76,7% українців.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного виданням «Політарена» спільно з компанією Active Group 1 серпня 2026 року.
За даними опитування, 82,6% респондентів вважають, що від 2022 року рівень корупції в Україні зріс. Про його зниження заявили 6,6% опитаних, тоді як 10,8% не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняно із січнем 2023 року оцінки українців суттєво погіршилися. Тоді про зростання рівня корупції говорили 43% респондентів, а про його зменшення — 33,6%.
Перше місце в рейтингу структур, які українці вважають найбільш корумпованими, посіли ТЦК та СП із показником 76,7%. У жовтні 2024 року таку думку висловлювали 71,3% опитаних.
На другому місці опинилася судова система, яку корумпованою назвали 62,2% респондентів проти 71,2% у 2024 році. Третю позицію посіли правоохоронні органи — 59,1% порівняно з 67,7% у 2024 році.
Міністерство оборони України вважають корумпованим 39,2% учасників опитування, Кабінет Міністрів — 39%, органи місцевого самоврядування — 37,3%.
Президента України Володимира Зеленського до корумпованих інститутів і посадовців віднесли 30,2% респондентів. Збройні сили України назвали корумпованими 18,4% опитаних, а органи соціального захисту — 17,9%.
Методологія дослідження: дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних: 1 серпня 2026 року. Медіанні значення зарплат розраховано серед тих, хто дав змістовну відповідь, методом лінійної інтерполяції всередині інтервалів; крайні категорії прийнято як 5 тис. грн («до 10 тис.») та 150 тис. грн («понад 150 тис.»).
П’ять найбільших імпортерів дизельного пального в Україні в липні 2026 року забезпечили близько половини всіх закордонних постачань ресурсу, свідчать дані «Консалтингової групи А-95».
Загалом дизпальне протягом місяця імпортували 134 компанії, однак на першу п’ятірку припало близько 280 тис. тонн із загального обсягу 562 тис. тонн. Таким чином, їхня сукупна частка становила приблизно 49,8% ринку імпорту.
Найбільшим імпортером стала група ОККО, яка ввезла 73,1 тис. тонн дизпального. Її постачання збільшилися на 32% порівняно з липнем минулого року.
Друге місце посіла державна «Укрнафта» з 59,8 тис. тонн. Компанія продемонструвала значно вищу динаміку, збільшивши імпорт у 2,4 раза порівняно з липнем 2025 року.
Третьою стала UPG з обсягом 53,2 тис. тонн.
Четверте місце посіла «АТ Енерго Трейд» із 50,7 тис. тонн, п’яте — WOG із 42,9 тис. тонн. Ці показники представлені на опублікованій «А-95» інфографіці ТОП-10 імпортерів дизпального за липень.
Таким чином, лише ОККО та «Укрнафта» разом забезпечили майже 133 тис. тонн, або близько 24% усього місячного імпорту.
При цьому найвищі темпи зростання серед учасників ринку продемонструвала не компанія з першої п’ятірки, а «Західна паливно-енергетична компанія» (ЗПЕК). Вона збільшила постачання у 5,3 раза — до 31,9 тис. тонн.
До десятки найбільших імпортерів також увійшли компанії з обсягами постачань приблизно від 20 тис. до 35 тис. тонн.
Зростання концентрації великих постачальників відбувається на тлі загального збільшення імпорту. У липні в Україну було ввезено 562 тис. тонн дизпального — на 5% більше, ніж роком раніше.
Однак, як зазначає директор «А-95» Сергій Куюн, навіть цих обсягів виявилося недостатньо для задоволення різко зрослого попиту. На ринку відчувалася нестача дизпального через ціновий ажіотаж, активізацію промислових і приватних покупців та зростання споживання у транспортній галузі.
На серпень «А-95» очікує більш збалансованої ситуації внаслідок збільшення постачань і зниження світових цін на пальне.
Джерело: «Консалтингова група А-95», Experts Club
Агрохолдинг “ТАС Агро” завершив жнива ранніх зернових та олійних культур на загальній площі 33,5 тис. га, повідомила пресслужба компанії.
Озиму пшеницю зібрано з 21 тис. га із середньою врожайністю 5,8 тонни/га. Озимий ріпак зібрано з 12,5 тис. га із середньою врожайністю 3,6 тонни/га.
“Ріпак цього року став одним із найбільш показових результатів сезону. На всіх площах компанії використовували технологію strip-till, яка в поєднанні з точним плануванням, якісним захистом посівів та оперативними рішеннями команди дала змогу отримати високі показники врожайності”, – зазначено в повідомленні.
Як уточнила компанія, частину врожаю ріпаку вже реалізовано на західному напрямку, а частину спрямують на переробку з подальшим експортом. Пшеницю “ТАС Агро” планує продавати за гнучкою моделлю залежно від співвідношення цін на культури та ситуації на ринку.
Компанія вже розпочала підготовку до посіву озимого ріпаку.
Агрохолдинг “ТАС Агро” входить до групи “ТАС”, яку засновано в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Польська ORLEN S.A. у липні 2026 року поставила в Україну зі своїх нафтопереробних заводів у Польщі та Литві сумарно 137 тис. тонн дизельного пального, зберігши статус найбільшого корпоративного постачальника ресурсу на український ринок.
Обсяг постачань компанії збільшився на 25% порівняно з липнем 2025 року та на 61% проти липня 2024 року, свідчать дані «Консалтингової групи А-95».
Загалом у липні Україна імпортувала 562 тис. тонн дизпального. Таким чином, на ORLEN припало близько 24,4% усього місячного імпорту, або практично кожна четверта тонна ввезеного до країни дизеля.
Зростання постачань ORLEN відбувається одночасно з посиленням ролі польського та литовського напрямків в українській паливній логістиці.
З Польщі в липні було ввезено 202,8 тис. тонн дизпального проти 161 тис. тонн роком раніше, зростання становило близько 26%. Постачання з Литви збільшилися ще швидше — на 65%, із 51,2 тис. до 84,3 тис. тонн.
Директор «А-95» Сергій Куюн пов’язує збільшення навантаження на польський маршрут насамперед із рекордним обмілінням Дунаю та безпековими ризиками, що ускладнили традиційну логістику через південний напрямок.
При цьому, попри зростання загального імпорту на 5% у річному вимірі, український ринок у липні зіткнувся з нестачею дизпального. Серед причин «А-95» називає зростання світових цін після нового загострення на Близькому Сході, підвищений попит промислових і приватних покупців та збільшення споживання пального через переорієнтацію частини аграрного експорту на автомобільний і залізничний транспорт.
У серпні аналітики очікують нормалізації ситуації завдяки зниженню світових цін на нафтопродукти та збільшенню постачань.
Джерело: Консалтингова група «А-95», Experts Club
