ТОВ “Рудомайн” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що займається видобутком залізних руд, за результатами діяльності у 2025 році отримало чистий прибуток у розмірі 41,602 млн грн, тоді як завершило 2024 рік з чистим збитком 223,561 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, чистий дохід за минулий рік збільшився на 10% – до 2 млрд 991,811 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2025 року становив 1 млрд 837,702 млн грн.
Сумарний обсяг продажів компанією руд усіх видів за 2025 рік становить 1,430 млн тонн, що більше за обсяги 2024 року на 149,77 тис. тонн.
ТОВ “Рудомайн” зареєстровано в травні 2010 року. Основний вид діяльності – видобуток залізних руд. Станом на кінець 2020 року тут були запущені та працювали дві збагачувальні фабрики. Виробнича потужність підприємства становила до 4 млн тонн вихідної сировини. Виробництво готової продукції із вмістом Fe 50-59% (фракція 0-10 мм) становило близько 1,5 млн тонн на рік. Компанія виробляє залізні руди наступних підвидів: агломераційна руда, доменна руда, сира руда, залізна руда.
Облікова кількість штатних працівників на кінець 2025 року – 1120 осіб.
Компанія має спеціальні дозволи на видобування залізних руд: № 6236 від 8 грудня 2017 року, виданий на ділянку родовища №2 кар’єру “Південний” площею – 24,2 га; №6511 від 25 травня 2021 року, виданий на розширення меж ділянки №2 кар’єру “Південний” площею – 35,2 га. Термін дії спецдозволів до грудня 2037 року.
Станом на 31 грудня 2025 року єдиним учасником ТОВ “Рудомайн” є компанія “АРДК Майнінг Ессет Менеджмент Холдінг Лтд” (Кіпр). Кінцевий бенефіціарний власник – Костянтин Караманіц. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі 70%.
Станом на 31 грудня 2025 р. ТОВ “Рудомайн” володіє часткою 36% у статутному капіталі ТОВ “Футбольний клуб “Гірник” та 100% у статутному капіталі дочірнього підприємства ТОВ “Долинський гірничо-збагачувальний комбінат”.
Статутний капітал ТОВ “Рудомайн” – 21,907 млн грн, вартість однієї частки – 0,01 грн.
Ритейлер побутової техніки та електроніки Comfy (ТОВ “Комфі Трейд”) у п’ятницю відкрив новий магазин у Запоріжжі, повідомили у пресслужбі компанії.
Цим магазином за адресою проспект Соборний, 146 мережа відновлює свою роботу у Запоріжжі, наразі це єдиний діючий Comfy у місті. До цього магазини Comfy працювали також у ТЦ мережі “Амстор” і ТРК City Mall, по яких ворог вже неодноразово завдавав ударів.
На сьогодні всеукраїнська мережа COMFY об’єднує 109 торгових точок. За даними компанії, виторг за підсумками 2025 року становив 55,8 млрд грн, що на 17% більше, ніж у 2024 році.
Згідно з даними YouControl, власником ТОВ “Комфі Трейд” виступає Comfy Holdings Limited (100%, Кіпр), кінцевими бенефіціарами – Станіслав Роніс і Світлана Гуцул.
Аптечні продажі в Україні за підсумками січня-вересня 2026 року зросли у грошовому вимірі на 16,7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – майже до 186,387 млрд грн, в натуральному – знизилися на 5%, майже до 802,242 млн упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” компанія “Бізнес Кредит” з посиланням на проведене дослідження.
Згідно з повідомленням, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками зазначеного періоду становила 232,33 грн за упаковку, що на 22,91% більше, ніж за цей самий період роком раніше.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів зросли у грошовому вимірі на 23,12% –більш ніж до 152,26 млрд грн, у натуральному – на 6,34%, майже до 634,961 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками дев’яти місяців 2026 року становила 239,79 грн за упаковку, що на 15,79% більше, ніж в січні-вересні 2025 року.
Водночас аптечний продаж БАДів за дев’ять місяців 2026 року в грошовому вимірі збільшився на 7,5% – майже до 19,764 млрд грн, тоді як в натуральному скоротився на 17,7% – до 59,913 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 30,72% – до 329,88 грн за одиницю товару.
Компанія “Бізнес Кредит” зазначає, що за січень-вересень 2026 року найбільші теми росту цін в аптечному роздрібі продемонстрували вироби для парентерального введення лікарських засобів (шприці, голки ін’єкційні, інфузійні системи/ крапельниці/трансфузійні системи, катетери – ІФ-У), які здорожчали на 53,47%.
Загалом, згідно з даними компанії, в аптечному роздрібі за дев’ять місяців 2026 року обсяги продажів в грошовому вимірі зменшилися в усіх категоріях товарів, крім БАДів (+7,5%), лікувальної косметики (+21,4%) та мінеральної води (+4,8%).
Водночас в натуральному вимірі аптечні продажі зросли тільки в категорії лікарських засобів.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками січня-серпня 2026 року зросли у грошовому вимірі на 15,7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – більш як до майже 162 млрд грн, у натуральному – знизилися на 5,86%, майже до 707,313 тис. упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками зазначеного періоду становила 229,76 грн за упаковку, що на 22,88% більше, ніж за цей самий період роком раніше.
При цьому аптечні продажі лікарських засобів зросли у грошовому вимірі на 21,32% – майже до 132,199 млрд грн, у натуральному – на 5,13%, майже до 556,962 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками восьми місяців 2026 року становила 237,36 грн за упаковку, що на 15% більше, ніж в січні-серпні 2025 року.
За підсумками 2025 року аптечні продажі в грошовому вимірі зросли на 14,23% порівняно з 2024 роком – більш як до 220,287 млрд грн, в натуральному – знизилися на 2,25%, майже до 1,135 млн упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика становила 194,68 грн за упаковку, що на 16,86% більше, ніж роком раніше. Аптечні продажі лікарських засобів за 2025 рік зросли в грошовому вимірі на 12,79% – майже до 170,318 млрд грн, в натуральному – знизилися на 0,2% порівняно з 2024 роком, до 808,546 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2025 року становила 210,65 грн за упаковку, що на 13% більше, ніж на кінець 2024 року.
АПТЕКА, ЛІКИ, продаж, ФАРМАЦЕВТИКА, ЦІНА
Страхова компанія «ІНГО» у січні-вересні 2026 року отримала 5,3 млрд грн валових страхових премій, що на 38,3% перевищує показник аналогічного періоду 2025 року, виплатила 1,82 млрд грн (+14,5%).
Як повідомляється в інформації страховика, значну частину страхового портфеля СК «ІНГО» становлять майнове та автомобільне страхування. Так, за дев’ять місяців премії зі страхування майна, крім сільськогосподарської продукції, перевищили 1,05 млрд грн, зі страхування вантажів, морських, авіаційних та інших транспортних ризиків – 622,6 млн грн.
Обсяг премій за ОСАГО досяг 998,8 млн грн, за КАСКО – 996,4 млн грн. За договорами міжнародного страхування «Зелена карта» отримано 226,9 млн грн, медичного страхування – 971,7 млн грн, страхування здоров’я, крім медичного страхування, – 142,1 млн грн.
За даними компанії, збільшення обсягів страхування супроводжувалося зміцненням її капіталу. Станом на 30 вересня 2026 року власний капітал «ІНГО» становив 1,89 млрд грн, що на 26,3% більше, ніж за дев’ять місяців 2025 року.
Що стосується страхових виплат, то найбільші обсяги припали на медичне страхування (552,4 млн грн), обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності автовласників (ОСАГО) (447,8 млн грн) та КАСКО (435,1 млн грн). Загалом на ці три напрямки припало майже 73% усіх страхових виплат компанії.
За договорами страхування майна, крім сільськогосподарської продукції, СК «ІНГО» виплатила 172,9 млн грн, «Зелена карта» — 101,4 млн грн.
Компанія повідомляє, що за січень–вересень 2026 року вона сплатила до бюджетів усіх рівнів 347,4 млн грн податків.
СК «ІНГО» заснована у 1994 році. Входить до трійки найбільших страховиків країни за активами та преміями. Має ліцензії на здійснення страхування за 18 класами.
Компанія має статус значущого страховика, є учасником українських та міжнародних професійних об’єднань і працює через мережу з 25 філій, п’яти відділень та дев’яти центрів обслуговування в різних регіонах України.
Процес зближення Молдови та Румунії фактично вже розпочався завдяки реалізації спільних транспортних та енергетичних проєктів, проте питання політичного об’єднання двох держав залишається відкритим. Про це заявив віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info 6 листопада 2026 року.
За словами міністра, будівництво автомагістралі, нових мостів через річку Прут та енергетичних з’єднань поступово створює умови для тіснішої економічної інтеграції двох країн.
«Це вже відбувається», – заявив Попшой, відповідаючи на запитання журналіста про перспективи об’єднання Молдови та Румунії.
Одним із ключових інфраструктурних проєктів міністр назвав автомагістраль A8, відому як «Автомагістраль об’єднання» (Autostrada Unirii). Вона має з’єднати транспортну мережу Румунії з молдовським кордоном у районі Унген.
Попшой також звернув увагу на будівництво нових мостів через Прут, який розділяє Молдову та Румунію.
За його словами, протягом приблизно 60 років через річку не було побудовано жодного нового мосту, тоді як зараз ведеться будівництво переходу в районі Унген та розробляються інші проєкти.
Ще одним напрямом співпраці є об’єднання енергетичної інфраструктури. Розвиток транскордонних електричних з’єднань має сприяти підвищенню надійності енергопостачання та розширенню можливостей обміну електроенергією між країнами.
Глава молдовського МЗС наголосив, що практичні економічні проєкти можуть виявитися ефективнішим інструментом зближення двох держав, ніж політичні дискусії про об’єднання, які тривають протягом кількох десятиліть.
Водночас міністр визнав, що не може назвати терміни можливого політичного об’єднання Молдови та Румунії.
Він наголосив, що таке рішення має ухвалюватися демократичним і прозорим шляхом за наявності широкої підтримки громадян по обидва боки Пруту.
При цьому Попшой підтвердив, що, згідно із соціологічними опитуваннями, наразі в Молдові немає більшості населення, яка підтримує об’єднання з Румунією.
Молдова здобула незалежність у 1991 році після розпаду СРСР. Румунія є членом Європейського Союзу з 2007 року. Між країнами існують тісні історичні, культурні та економічні зв’язки, а розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури розглядається як один із напрямів регіональної інтеграції.
Молдова отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу в червні 2022 року, а в червні 2024 року офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, ЕНЕРГЕТИКА, ІНТЕГРАЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, РУМУНІЯ
Президент Ізраїлю Іцхак Герцог доручив лідеру опозиції та партії «Яшар» Гаді Айзенкоту сформувати уряд, повідомляє The Times of Israel у неділю.
«Я очікую від вас, що ви зробите все можливе, щоб сформувати уряд, який служитиме всій нації», – заявив Герцог під час офіційної церемонії вручення Айзенкоту відповідного мандата.
Своєю чергою лідер опозиції заявив, що розуміє покладену на нього відповідальність і має намір вдатися до «креативних і неординарних кроків», щоб упоратися з нею.
Раніше Герцог поінформував про своє рішення як Айзенкота, так і нинішнього прем’єра Біньяміна Нетаньягу. Президент обрав кандидата на посаду прем’єра після консультацій із делегаціями, які представляють інтереси всіх членів Кнесету нового скликання. У підсумку 67 депутатів висловилися за Айзенкота, 46 – за Нетаньягу, решта утрималися.
Айзенкот матиме 28 днів на формування уряду. У разі необхідності він зможе попросити про додатковий період у 14 днів.
EXPERTS CLUB, АЙЗЕНКОТ, ГЕРЦОГ, ІЗРАЇЛЬ, КНЕСЕТ, опозиція, Уряд