Як повідомляє Еxperts.news,, міжнародна група вчених встановила, що швидкість ходьби людини та частота кроків у повсякденному житті пов’язані з ризиком передчасної смерті. Аналіз даних понад 4 тис. учасників показав, що люди, які ходили швидше, в середньому мали нижчий ризик смерті протягом наступних років спостереження.
Результати дослідження опубліковано 23 жовтня 2026 року в науковому журналі JAMA Network Open. У роботі брали участь фахівці Норвезького університету науки та технологій, Університету Париж-Сіте, Університету Лестера та інших наукових установ.
Дослідження проводилося на основі британського довгострокового проєкту Whitehall II. Вчені проаналізували дані 4067 осіб, середній вік яких на момент початку спостереження становив 69,3 року. Чоловіки становили 74,4 % учасників, жінки — 25,6 %.
У 2012–2013 роках учасники проходили тестування швидкості ходьби на дистанції 2,44 метра, а також носили на зап’ясті акселерометри, що дозволяли реєструвати повсякденну рухову активність.
У середньому пристрої фіксували дані майже протягом восьми днів. Дослідники оцінювали не тільки кількість зроблених кроків, а й частоту ходьби, виражену в кроках за хвилину.
Середня швидкість учасників під час клінічного тестування становила 1,2 метра за секунду, а медіанна частота кроків у повсякденному житті — 75,3 кроки за хвилину.
Подальше спостереження за станом здоров’я тривало в середньому 11,8 року. За цей період померли 739 осіб, або 18,2% учасників дослідження.
Збільшення швидкості ходьби на 0,1 метра за секунду пов’язане зі зниженням ризику смерті на 10%
Після врахування віку, статі, освіти, куріння, вживання алкоголю, індексу маси тіла, хронічних захворювань та інших факторів дослідники виявили стійкий зв’язок між швидкістю пересування та смертністю.
Зокрема, збільшення швидкості ходьби під час клінічного тесту на 0,1 метра за секунду відповідало зниженню відносного ризику смерті протягом періоду спостереження приблизно на 10%.
При збільшенні медіанної частоти ходьби в повсякденному житті на 10 кроків за хвилину відповідний показник був нижчим на 17%.
Ще більш виражений зв’язок спостерігався під час аналізу 95-го процентиля частоти кроків, що характеризує відносно швидкі періоди ходьби людини.
Збільшення цього показника на 10 кроків за хвилину асоціювалося зі зниженням відносного ризику смерті приблизно на 19%.
Автори зазначають, що виявлені зв’язки зберігалися навіть після додаткового врахування загальної кількості кроків за день.
Таким чином, для оцінки стану здоров’я потенційно важливо враховувати не лише обсяг фізичної активності, а й темп пересування.
При цьому виявлені відсотки відображають статистичні асоціації, а не доведений вплив прискорення ходьби на тривалість життя.
«Розумні» годинники можуть стати додатковим інструментом оцінки здоров’я
Однією з основних завдань дослідження було порівняння двох методів оцінки ходьби: короткочасного клінічного тестування та вимірювання повсякденної активності за допомогою портативних електронних пристроїв.
Вчені встановили, що обидва методи демонструють порівнянну здатність розрізняти учасників із вищим і нижчим ризиком смертності.
Однак при включенні до статистичних моделей усіх відомих факторів ризику лише клінічне вимірювання швидкості ходьби забезпечувало статистично значуще додаткове поліпшення прогнозування смертності.
Дослідники вважають, що дані «розумних» годинників та інших носимих пристроїв можуть доповнювати традиційні медичні обстеження, оскільки дозволяють спостерігати за руховою активністю людини в звичайних умовах протягом кількох днів.
На відміну від короткого тесту в медичному закладі, акселерометри реєструють особливості повсякденної поведінки та можуть використовуватися для вивчення змін фізичної активності.
Водночас автори підкреслюють, що клінічна швидкість ходьби та частота кроків, виміряні носимими пристроями, не є взаємозамінними показниками.
Автори роботи відзначають низку обмежень дослідження. Зокрема, учасники були в середньому здоровішими за початкову групу спостереження, а чоловіки становили майже три чверті вибірки.
Крім того, дослідження мало спостережний характер і не передбачало експерименту, під час якого учасників спеціально навчали ходити швидше.
Тому отримані результати не дають підстав стверджувати, що просте збільшення швидкості ходьби безпосередньо знижує смертність на 10–19%.
Вища швидкість пересування може свідчити про кращий загальний стан здоров’я, фізичну підготовку та функціональні можливості організму.
Водночас дослідники вважають, що оцінка темпу ходьби може стати корисним додатковим інструментом вивчення здоров’я людей похилого віку.
Для подальшого впровадження такого підходу необхідні нові дослідження, зокрема за участю більш різноманітних груп населення та з незалежною перевіркою прогностичних моделей.
Дослідження під назвою Clinical Walking Speed, Free-Living Walking Cadence, and All-Cause Mortality опубліковано в JAMA Network Open 23 жовтня 2026 року. Головним автором роботи виступив Раян Хаддадж (Rayane Haddadj) з Норвезького університету науки та технологій. Дослідження проводилося за підтримки європейських наукових програм, зокрема Horizon Europe.
Джерело: JAMA Network Open, оригінальне дослідження від 23 жовтня 2026 року. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2026.40122.
Національний банк України у жовтні 2026 року оштрафував державне АТ «Ощадбанк» на 10 млн грн за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, зокрема за неналежну перевірку клієнтів, недоліки в оцінці ризиків та порушення вимог щодо надання інформації регулятору.
Про це йдеться в офіційному повідомленні НБУ, оприлюдненому 6 листопада 2026 року.
За даними регулятора, «Ощадбанк» неналежним чином виконував обов’язки щодо застосування ризик-орієнтованого підходу, передбачені статтею 7 законодавства про запобігання відмиванню доходів.
Крім того, банк не забезпечив належне виконання вимог щодо перевірки клієнтів відповідно до статті 8 цього закону.
Окремо Національний банк встановив порушення порядку надання інформації та документів, необхідних для здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу.
Зокрема, йдеться про неналежне виконання обов’язку своєчасно та в повному обсязі надавати на запити регулятора достовірну інформацію, висновки, рішення, копії документів або відповідні виписки.
Такі матеріали використовуються НБУ для перевірки дотримання банками вимог законодавства та встановлення обставин можливих порушень.
Ще одним порушенням стало внесення до анкет клієнтів інформації, достовірність якої не підтверджувалася наявними в банку документами.
Регулятор послався на порушення вимог Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління НБУ № 65 від 19 травня 2020 року.
У повідомленні не вказано кількість клієнтів, яких стосувалися виявлені порушення, а також не вказано конкретні фінансові операції, за результатами перевірки яких було застосовано санкцію.
Штраф «Ощадбанку» став другим за величиною серед заходів впливу, застосованих Національним банком у жовтні. Найбільший штраф — 25 млн грн — отримав «Сенс Банк».
Загалом на ці два державні банки припало 35 млн грн, або приблизно 90,8 % загальної суми штрафів, накладених регулятором на п’ять фінансових установ.
«Ощадбанк» — державний універсальний банк України, що надає послуги фізичним особам, підприємцям, корпоративним клієнтам та державному сектору. Банк працює у сфері кредитування, депозитних операцій, платіжних послуг та фінансування бізнесу.
Джерело: Національний банк України, повідомлення від 6 листопада 2026 року.
NBU, банківська справа, ОЩАДБАНК, фінансовий моніторинг, ШТРАФ
Українська молекулярно-генетична лабораторія повного циклу «ГенКод Діагностик» інвестувала близько $1,3 млн у розвиток компанії протягом 2023–2026 років, з них $600 тис. цього року, повідомив співзасновник і генеральний директор української лабораторії «ГенКод Діагностик» Олександр Власишен.
«Ми розвиваємося, орієнтуючись на «золотий стандарт», зараз закуповуємо новітнє обладнання. Зокрема, у 2026 році понад $500 тис. було інвестовано в придбання двох сучасних систем секвенування нового покоління — Illumina NextSeq 1000 та MGI DNBSEQ-G400. Разом вони дають змогу обробляти близько 480 зразків для неінвазивного пренатального тестування за один повний цикл запусків», — повідомив Власишен агентству «Інтерфакс-Україна».
Паралельно компанія інвестує в розвиток лабораторної інфраструктури та підготовку фахівців. За три роки роботи компанії близько $100 тис. було спрямовано на навчання команди, валідацію методик та сертифікацію.
З огляду на актуальні виклики, компанія також інвестувала в енергообладнання.
«Деякі дослідження тривають по 28 годин. Тому наш комплекс (інвертори + акумулятори + генератор) має запас електроенергії на 64 години», – повідомив він.
«ГенКод Діагностик» у 2027 році планує завершити акредитацію за міжнародним стандартом ISO 15189, автоматизувати процеси виділення ДНК та підготовки зразків, а також збільшити обсяг НІПТ до 1 тис. тестів на місяць. У наступні роки компанія розглядає подальше розширення парку обладнання, розвиток онкогенетики та секвенування екзома, а також створення власної біоінформатичної платформи. На 2029 рік заплановано вихід на ринки Східної Європи.
«Довгострокова мета до 2030 року — створення провідного національного референсного центру генетичної діагностики, здатного забезпечувати повний цикл сучасних генетичних досліджень в Україні», — повідомив Власишен.
«ГенКод Діагностик» (GeneCode Diagnostics) — українська молекулярно-генетична лабораторія повного циклу, створена у 2023 році. Усі аналізи виконуються відповідно до міжнародних стандартів генетичних експертиз із дотриманням українських та міжнародних норм захисту інформації. Генеральний директор та співзасновник – Олександр Власишен. За даними YouControl, статутний капітал становить 8 млн грн, чистий прибуток у першому півріччі 2026 року склав 738,5 тис. грн.
Виробництво картоплі та овочів в Україні у 2026 році може скоротитися сумарно на 4,69 млн тонн порівняно з попереднім роком. Найбільше падіння очікується в картоплярстві, де урожай може зменшитися більш ніж на 21%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club із посиланням на оновлений прогноз Національного банку України.
Згідно з Інфляційним звітом НБУ за жовтень 2026 року, опублікованим 6 листопада, виробництво картоплі прогнозується на рівні 12,89 млн тонн, овочів – 7 млн тонн, а плодово-ягідних культур – 1,77 млн тонн.
Прогноз урожаю картоплі було знижено з 16,40 млн до 12,89 млн тонн, або на 21,4%. Порівняно з 2025 роком, коли було зібрано 16,38 млн тонн, очікуване скорочення становить 3,49 млн тонн. Водночас відносно довоєнного 2021 року, коли виробництво сягало 21,36 млн тонн, падіння може наблизитися до 40%.
Урожай овочів у 2026 році, за оцінкою регулятора, становитиме 7 млн тонн проти 8,2 млн тонн у 2025 році. Таким чином, виробництво може скоротитися на 1,2 млн тонн, або 14,6%. Порівняно з довоєнним рівнем 2021 року скорочення становитиме майже 30%.
Натомість виробництво плодів та ягід прогнозується на рівні 1,77 млн тонн, що відповідає показнику минулого року, проте приблизно на 21% менше, ніж у 2021 році.
Аналітики Experts Club наголошують, що зниження валового збору не обов’язково означає пропорційне скорочення пропозиції в торговельних мережах. Значна частина картоплі вирощується домогосподарствами для власного споживання, а ринкова доступність продукції залежить від її якості, умов зберігання та логістики.
За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства, урожай картоплі у 2026 році може становити близько 12,5 млн тонн, тоді як безпосереднє споживання населенням оцінюється у 2–2,5 млн тонн на рік. Це свідчить про відсутність підстав прогнозувати неминучий загальнонаціональний дефіцит.
Засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін вважає, що головними завданнями аграрної політики мають стати підвищення продуктивності виробництва, скорочення втрат урожаю та розвиток сучасної інфраструктури зберігання.
Особливе значення матимуть інвестиції у зрошення, енергоефективні овочесховища, холодильні потужності, переробку та модернізацію тепличних господарств.
Водночас НБУ погіршив прогнози і на 2027 рік. Очікуваний урожай картоплі знижено до 13,48 млн тонн, овочів – до 7,4 млн тонн, плодів та ягід – до 1,87 млн тонн.
Експерти зазначають, що скорочення виробництва створює ризики додаткового цінового тиску, хоча вартість продукції залежатиме також від імпорту, запасів, логістики та сезонних чинників.
За прогнозом НБУ, загальна інфляція в Україні за підсумками 2026 року може становити 12,5%, у 2027 році сповільнитися до 7,3%, а у 2028 році повернутися до цільових 5%.