Національний банк України (НБУ) у жовтні 2026 року застосував заходи впливу до двох банків і трьох небанківських фінансових установ за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства, зокрема оштрафував Сенс Банк на 25 млн грн, а Ощадбанк – на 10 млн грн, повідомив регулятор на сайті.
Сенс Банк оштрафовано за порушення вимог щодо застосування ризик-орієнтованого підходу та здійснення належної перевірки клієнтів.
Ощадбанк отримав штраф 10 млн грн за неналежну перевірку клієнтів і застосування ризик-орієнтованого підходу, неналежне виконання вимог щодо своєчасного та повного надання НБУ достовірної інформації і документів, необхідних для нагляду у сфері фінмоніторингу, а також внесення до анкет клієнтів даних, не підтверджених наявними у банку документами.
ТОВ “Ломбард “Кредит Юкрейн” оштрафовано на 2,747 млн грн за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Порушення стосувалися, зокрема, внутрішніх документів, перевірки клієнтів, застосування ризик-орієнтованого підходу, додаткових заходів щодо члена сім’ї політично значущої особи та надання інформації на запити Нацбанку.
Компанія також отримала письмове застереження за проведення з фізичними особами-нерезидентами операцій із надання і погашення кредитів та сплати процентів у гривні без відповідної ліцензії НБУ, а також неналежне ведення реєстру операцій із готівковою іноземною валютою.
ТОВ “ФК “Артуа” оштрафовано на 799 тис. грн за низку порушень у сфері фінмоніторингу, зокрема щодо внутрішніх документів і процедур управління ризиками, перевірки клієнтів, політично значущих осіб, надання інформації Нацбанку, ведення анкет і переліків клієнтів та зберігання документів.
ТОВ “ФК “Фінофіс” оштрафовано на 17 тис. грн за неподання Нацбанку окремої статистичної звітності про валютні операції.
Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ та САП у межах операції “Форест Гамп” повідомили про підозри учасникам злочинної організації, які, за версією слідства, легалізували 150 млн грн для внесення застави за фігуранта справи “Мідас”. За даними антикорупційних органів, на початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над Сенс Банком, а до проведення відповідних операцій було залучено топменеджмент держбанку.
Того ж дня Кабмін відсторонив на шість місяців голову наглядової ради Сенс Банку Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління Олексія Ступака. 25 серпня банк на вимогу НБУ тимчасово відсторонив директорку департаменту фінансового моніторингу Людмилу Снігур.
На початку вересня НБУ визнав Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та направив Кабміну як власнику банку вимогу про його заміну. 2 вересня ВАКС обрав Ступаку запобіжний захід у вигляді застави 15 млн грн.
Масштабний проєкт з розвитку логістичних потужностей України європейського класу “А” WINHUB, якого реалізує корпорація TERWIN, дозвіл на виконання будівельних робіт логістичного парку класу “А” Winhub Kyiv Airport, розташованого у Бориспільському районі Київської області, повідомляє пресслужба компанії.
“WINHUB послідовно реалізує стратегію розвитку мережі логістичних парків нового покоління та продовжує підготовку до будівництва нових об’єктів. Сьогодні ми зосереджені на необхідних підготовчих процесах: розробленні проєктів, проходженні експертиз, отриманні дозвільної документації. Ми переконані, що в нинішніх умовах це найбільш ефективна операційна модель. Наше завдання – максимально підготувати об’єкти вже сьогодні, що без зволікань розпочати будівельні роботи, як тільки дозволять безпекові умови в країні”, – зазначила Яна Левітан, CEO WINHUB.
Дозвіл отримано 2 листопада 2026 року через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) у встановлений законодавством десятиденний термін. Дозвіл передбачає будівництво першої будівлі виробничо-складського комплексу загальною площєю 48 тис 167 кв. м, що буде складатися з двох пускових комплексів площею 24 тис 954 кв. м та 23 тис 213 кв. м відповідно. Генеральним проєктувальником об’єкта виступає ТОВ “Проджект Лайн”, генеральним підрядником визначено ТОВ “Бейс Буд”. За даними сайту, загальна площа Winhub Kyiv Airport планується в 160 тис 580 кв.м.
Загальна концепція WINHUB передбачає створення мережі логістичних парків класу “А” площею 1 млн кв. м у стратегічних логістичних локаціях України та мають LEED-сертифікацію. На даний момент, за даними сайту проєкту, у портфелі три ділянки – одна в Одеській та дві у Київській області. Згідно анонсованим планам, до 2032 року завдяки WINHUB в Україні працюватимуть сучасні логістичні парки загальною площею 1 млн кв. м. Обсяг інвестицій орієнтовно $700 млн.
Три торговельно-розважальні центри Києва – Respublika Park, River Mall та Lavina Mall – акумулюють 31,5% усіх поїздок сервісу Bolt до столичних торговельних центрів. Найбільша активність відвідувачів припадає на вихідні дні, а сезонний пік попиту спостерігається у листопаді та грудні.
Про це свідчать результати дослідження Bolt за період із листопада 2025 року до жовтня 2026 року, оприлюднені інформаційним агентством «Інтерфакс-Україна» 6 листопада.
Згідно з дослідженням, найбільшу частку поїздок серед столичних торговельних центрів забезпечив Respublika Park – 13% загальної кількості. Другу позицію посів River Mall із показником 10%, третю – Lavina Mall, на який припало 8,5% поїздок.
До десятки найпопулярніших торговельних центрів Києва також увійшли Ocean Plaza, Blockbuster Mall, Retroville, Cosmo Multimall, Gulliver, ЦУМ і Sky Mall.
Загалом десять найбільших за кількістю поїздок торговельних центрів формують 65% усіх замовлень Bolt до ТРЦ столиці.
Найбільше поїздок до торговельних центрів припадає на вихідні
За даними Bolt, найбільш активним днем тижня для відвідування торговельних центрів є неділя, на яку припадає 20% усіх тижневих поїздок до ТРЦ.
У суботу цей показник становить 18%, тоді як найменшу активність зафіксовано в понеділок – 11%.
Дослідження також дозволило визначити характерний розподіл відвідувань протягом дня. Найчастіше користувачі сервісу приїжджають до торговельних центрів у проміжку між 14:00 та 15:00, а залишають їх переважно між 20:00 та 21:00.
Таким чином, найбільша активність користувачів таксі, які прямують до торговельних центрів, припадає на другу половину дня.
Важливою особливістю ринку є сезонність попиту. За даними Bolt, у листопаді та грудні кількість поїздок до ТРЦ була на 40-46% вищою за середньомісячний показник протягом досліджуваного періоду.
Це свідчить про суттєве збільшення активності користувачів сервісу наприкінці року, коли традиційно зростає попит на покупки перед зимовими святами.
Найбільший попит на поїздки до ТРЦ формується в центральних районах Києва
Аналітики Bolt також дослідили географію поїздок до столичних торговельних центрів.
Найбільша кількість замовлень розпочинається в центральній частині Києва. Серед інших районів і житлових масивів із високою активністю користувачів виділяються Деміївка, Харківський масив, Лук’янівка та Печерськ.
Водночас попит на поїздки до торговельних центрів розподілений практично по всій території столиці.
Зокрема, до найбільшого за часткою поїздок ТРЦ Respublika Park користувачі Bolt найчастіше вирушають із житлового масиву Теремки.
При цьому у жовтні 2026 року кількість поїздок до Respublika Park збільшилася на 23% порівняно з вереснем.
Дослідження відображає поведінку користувачів сервісу Bolt та не є загальним рейтингом відвідуваності торговельних центрів Києва, оскільки не враховує відвідувачів, які користуються власним автомобільним або громадським транспортом.
Повітряні тривоги залишаються значним фактором впливу на роботу торговельних центрів
Попри стабільний попит на торговельні центри, український ринок комерційної нерухомості продовжує працювати в умовах значних обмежень через повітряні тривоги.
За даними Української ради торгових центрів (УРТЦ), у вересні 2026 року частка тривалості повітряних тривог протягом робочого часу торговельних центрів досягла 30,8% проти 14,1% у вересні минулого року та 22% у серпні поточного року.
Згідно з оновленою статистикою УРТЦ, оприлюдненою 2 листопада, у жовтні цей показник зріс до нового максимуму – 32,5% робочого часу торговельних центрів. Для порівняння, у жовтні 2025 року він становив 12,2%.
Починаючи з 8 вересня 2026 року, в Україні запроваджено диференціацію повітряних тривог за рівнем загрози – червоний і жовтий.
У вересні на тривоги жовтого рівня припадало 60,9% їхньої загальної тривалості, тоді як на червоний рівень – 39,1%.
За жовтого рівня небезпеки торговельним центрам дозволяється працювати за визначених умов. Однак великі міжнародні торговельні мережі часто припиняють роботу магазинів незалежно від рівня оголошеної повітряної загрози.
За розрахунками УРТЦ, у середньому по Україні сукупний час вимушеного простою торговельних центрів через повітряні тривоги станом на кінець вересня досяг 176,5 робочого дня від початку повномасштабного російського вторгнення. Лише у вересні цей показник становив 9,6 робочого дня.
Таким чином, результати Bolt демонструють концентрацію попиту на найбільших торговельних об’єктах столиці та значне сезонне збільшення кількості поїздок, тоді як статистика УРТЦ свідчить про посилення операційних ризиків для торговельної нерухомості через повітряні тривоги.
Bolt – міжнародна платформа мобільності, яка надає послуги замовлення поїздок через мобільний застосунок. Дослідження охоплює поїздки користувачів сервісу до торговельних центрів Києва протягом дванадцяти місяців – із листопада 2025 року до жовтня 2026 року.
Люди, які відчувають самотність або перебувають у соціальній ізоляції, мають у середньому вищий біологічний вік порівняно з однолітками. Поєднання цих двох чинників пов’язане з найбільш вираженими ознаками прискореного старіння та підвищеним ризиком передчасної смерті, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такого висновку дійшла міжнародна група вчених на чолі з дослідниками китайського Центрально-Південного університету (Central South University), яка проаналізувала дані 309 746 жителів Великої Британії. Результати роботи Social Isolation, Loneliness, and Biological Aging Acceleration опубліковано в науковому журналі Health Psychology. Докладний огляд дослідження 4 листопада представило видання PsyPost.
Для аналізу використовувалися дані британської біомедичної бази UK Biobank. Середній вік учасників становив 56,4 року, 54% із них були жінками. Спостереження за станом здоров’я та смертністю тривало в середньому 14,4 року, а інформацію про виживаність збирали до липня 2023 року.
Біологічний вік визначали за методикою PhenoAge, яка оцінює фізіологічний стан організму на підставі біомаркерів крові, зокрема показників запалення та функціонування внутрішніх органів.
Після врахування соціально-економічних чинників, способу життя та наявних захворювань дослідники встановили, що в людей із найбільш вираженою соціальною ізоляцією біологічний вік був у середньому на 0,33 року, або приблизно чотири місяці, вищим за очікуваний. У тих, хто відчував сильну самотність, різниця становила 0,24 року, або близько трьох місяців.
Найбільші відхилення спостерігалися серед учасників, які одночасно відчували соціальну ізоляцію та емоційну самотність. Водночас зазначені показники не означають скорочення тривалості життя на відповідну кількість місяців.
Учені розмежовували соціальну ізоляцію, яку оцінювали за кількістю контактів і участю в суспільному житті, та самотність як суб’єктивне відчуття нестачі емоційної близькості.
Зокрема, проживання на самоті було пов’язане зі збільшенням розрахункового біологічного віку на 0,27 року, відсутність людини, якій можна довіритися, – на 0,22 року, а відсутність регулярної участі в громадських заходах – на 0,17 року. Це свідчить про важливість не лише кількості, а й якості соціальних зв’язків.
Дослідження також виявило зв’язок соціальної ізоляції з ризиком смертності. Збільшення її показника на один бал за трибальною шкалою відповідало підвищенню відносного ризику смерті від будь-яких причин на 13,9%. Для самотності відповідний показник становив 8,9% за збільшення оцінки на один бал за окремою двобальною шкалою.
Крім того, обидва чинники статистично пов’язані з ризиком смерті від ішемічної хвороби серця та онкологічних захворювань. Прискорене біологічне старіння пояснювало лише невелику частину зв’язку соціальної ізоляції та самотності зі смертністю – відповідно 5,2% і 7,2%.
Окремо дослідники проаналізували генетичні чинники. У людей із високою генетичною схильністю до прискореного старіння та вираженою соціальною ізоляцією біологічний вік був приблизно на 1,7 року вищим, ніж у групі з низькими показниками обох ризиків. За поєднання генетичного ризику із самотністю різниця сягала 1,85 року.
Зв’язок самотності з прискореним старінням був сильнішим серед чоловіків, людей молодших за 60 років, учасників із низькими доходами та порушеннями сну.
Автори наголошують, що результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку. Біологічний вік вимірювали лише один раз, а погіршення здоров’я саме по собі може посилювати соціальну ізоляцію.
Водночас дослідження підтверджує необхідність приділяти увагу емоційній підтримці, довірливим відносинам і соціальному благополуччю поряд із фізичною активністю та харчуванням як чинникам, пов’язаним зі здоровим старінням.