Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Таїланд полегшив процедуру отримання 10-річних віз, що вже принесли економіці $1,28 млрд

Таїланд запустив нову цифрову систему оформлення довгострокових віз Long-Term Resident (LTR), які дозволяють іноземним інвесторам, заможним пенсіонерам та висококваліфікованим фахівцям проживати в країні до десяти років. З моменту запуску програми у вересні 2022 року влада схвалила понад 12 тис. заявок, оцінивши сукупний економічний ефект у $1,28 млрд.

До системи інтегровані Департамент консульських справ, Імміграційне бюро, Департамент зайнятості та Податкове управління Таїланду.

Раніше заявникам доводилося взаємодіяти з кількома державними структурами, що ускладнювало оформлення віз та дозволів на роботу.

Нова платформа, запущена у вересні 2026 року, забезпечує централізовану обробку документів та обмін інформацією між відомствами.

Крім того, іноземні інвестори та фахівці можуть звертатися до Thailand Investment and Expat Services Center (TIESC), що працює в діловому комплексі One Bangkok у Бангкоку.

За даними BOI, за чотири роки реалізації програми схвалення на отримання LTR отримали 12 010 іноземних громадян.

Перше місце за кількістю схвалених заявок посідають громадяни США — понад 2400 осіб.

На другому місці — Японія з понад 1300 схваленнями, на третьому — Велика Британія — понад 1000.

Значну частину японських учасників становлять висококваліфіковані фахівці, які працюють в автомобільній промисловості, електроніці та інших технологічних галузях Таїланду.

Найчисленнішою категорією отримувачів LTR стали заможні пенсіонери. Згідно з опублікованою статистикою, розподіл учасників програми виглядає наступним чином:

Заможні пенсіонери (Wealthy Pensioners) — 4561 особа.

Члени сімей основних отримувачів (Dependents) — 3891.

Висококваліфіковані фахівці (Highly-Skilled Professionals) — 1779.

Фахівці, які дистанційно працюють на закордонні компанії (Work-from-Thailand Professionals) — 1043.

Заможні інвестори (Wealthy Global Citizens) — 737.

Серед отримувачів віз у двох професійних категоріях 54 % обіймають керівні посади, ще 36 % є фахівцями різних напрямків.

При цьому окремі дані про кількість громадян України, які беруть участь у програмі, в опублікованому звіті BOI не наводяться.

За оцінкою Ради з інвестицій, за чотири роки програма LTR забезпечила економіці Таїланду близько 43 млрд батів, або $1,28 млрд.

У середньому на одного отримувача візи припадає понад 3,6 млн батів, що еквівалентно приблизно $107 тис. економічного ефекту.

У розрахунок включено прямі інвестиції іноземців, витрати на проживання та споживання всередині країни, візові збори та податкові надходження від висококваліфікованих фахівців.

Отже, показник у 1,28 млрд доларів не означає, що вся ця сума надійшла до Таїланду виключно у вигляді прямих іноземних інвестицій.

Генеральний секретар BOI Наріт Тхердстерасукді зазначив, що програма сприяє залученню міжнародних фахівців та керівників компаній, необхідних для розвитку високотехнологічних галузей.

Зокрема, Таїланд зацікавлений у розширенні виробництва напівпровідників, розвитку штучного інтелекту, робототехніки, авіаційної промисловості, біотехнологій та сучасної електроніки.

Програма Long-Term Resident передбачає чотири основні категорії іноземних громадян: заможні інвестори, забезпечені пенсіонери, фахівці, які працюють дистанційно на закордонні компанії, та висококваліфіковані професіонали.

Для кожної категорії передбачені окремі вимоги щодо доходів, вартості активів, інвестицій, професійної діяльності та медичного страхування.

У січні 2025 року уряд Таїланду вже пом’якшив низку умов участі в програмі.

Зокрема, для висококваліфікованих фахівців та віддалених працівників було скасовано обов’язкову вимогу щодо наявності щонайменше п’яти років професійного досвіду.

Для віддалених працівників мінімальний оборот іноземної компанії-роботодавця було знижено з 150 млн доларів до 50 млн доларів.

Для заможних інвесторів акцент було перенесено з обов’язкового річного доходу в розмірі 80 тис. доларів на наявність активів та довгострокових інвестицій у Таїланді на суму не менше 500 тис. доларів.

Ці зміни розширили коло потенційних учасників програми, однак новий цифровий портал 2026 року сам по собі не скасовує чинних фінансових вимог.

Віза LTR передбачає право проживання строком до десяти років: спочатку дозвіл надається на п’ять років, після чого може бути продовжено ще на п’ять за умови дотримання встановлених умов.

Серед переваг програми — спрощені процедури імміграційної звітності, можливість отримання цифрового дозволу на роботу для відповідних категорій та окремі податкові пільги.

Вартість оформлення LTR у Таїланді після схвалення становить 50 тис. батів. Подання заяви та її попередній розгляд здійснюються безкоштовно.

При цьому LTR є довгостроковою візою, а не автоматичним наданням постійного дозволу на проживання або громадянства Таїланду. Окрім LTR, країна продовжує використовувати спеціальні візові інструменти для іноземних керівників компаній та технологічних підприємців, зокрема BOI Visa та Smart Visa.

Рада з інвестицій Таїланду розглядає ці механізми як частину державної політики щодо залучення іноземного капіталу, кваліфікованих кадрів та розвитку технологічних галузей економіки.

 

, , , ,

Імпортний автогаз в Україну подорожчав до понад $1500 за тонну через глобальний дефіцит

Ціни пропозиції імпортного скрапленого газу на польсько-українському кордоні станом на 6 листопада 2026 року перевищили $1500 за тонну, тоді як на південних пунктах пропуску гуртова вартість ресурсу наблизилася до аналогічного рівня.

Про це повідомила Консалтингова група «А-95» 6 листопада, зазначивши, що подорожчання пов’язане зі скороченням світової пропозиції пропану та бутану, зміною міжнародних торговельних потоків і зростанням логістичних витрат.

За даними аналітиків, погіршення ситуації на глобальному ринку скрапленого нафтового газу (LPG) зумовлене скороченням виробництва у країнах Перської затоки та порушенням морських постачань унаслідок атак на цивільні судна.

Це призвело до зменшення експорту з Близького Сходу, який традиційно забезпечує значну частину потреб азійських споживачів.
У результаті країни Азії посилили конкуренцію з європейськими імпортерами за американський скраплений газ, що спричинило додаткове зростання міжнародних котирувань.

За інформацією «А-95», у жовтні 2026 року до Північно-Західної Європи зі США надійшло 568 тис. тонн скрапленого газу, що на 17% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
На тлі скорочення пропозиції котирування пропану в регіоні за жовтень збільшилися на $173 за тонну, а бутану – на $345 за тонну.

Аналогічна тенденція спостерігається на середземноморському ринку, де одним із ключових цінових орієнтирів залишаються котирування алжирської енергетичної компанії Sonatrach.
Зокрема, у жовтні ціни на пропан Sonatrach зросли на $155 за тонну, тоді як бутан подорожчав на $300 за тонну.

Для України ситуація ускладнюється дефіцитом ресурсу на ринках сусідніх європейських країн, насамперед Румунії, Польщі та Литви.

Саме ці держави залишаються основними напрямками постачання імпортного автомобільного газу, тому зростання їхніх внутрішніх цін безпосередньо впливає на закупівельну вартість пального для українських трейдерів.

Додатковими чинниками подорожчання є безпекові ризики морських перевезень у Чорному морі та тривале очікування автомобільного транспорту на прикордонних переходах.
За оцінками «А-95», нинішні гуртові ціни створюють передумови для подальшого збільшення роздрібної вартості автогазу в Україні.

У жовтні середня ціна цього виду пального на українських АЗС зросла на 13,75 грн/л, до 57,66 грн/л, а на початку листопада наблизилася до 60 грн/л.
Експерти не виключають, що в другій половині листопада ціни в окремих мережах АЗС можуть досягти 66 грн/л, якщо високий рівень імпортних котирувань збережеться.

Sonatrach – державна нафтогазова компанія Алжиру, один із провідних виробників та експортерів енергоносіїв в Африці. Її цінові індикатори на пропан і бутан використовуються учасниками середземноморського ринку скрапленого газу.

, , ,

Автогаз в Україні може подорожчати до 66 грн/л у листопаді – «А-95»

Роздрібні ціни на автомобільний скраплений газ в Україні можуть зрости до 66 грн за літр в окремих мережах АЗС у другій половині листопада 2026 року через глобальний дефіцит ресурсу, подорожчання імпорту та ускладнення логістики.

Про це повідомила Консалтингова група «А-95» у пресрелізі від 6 листопада за результатами моніторингу українського та європейського паливних ринків.

За даними аналітиків, упродовж жовтня середня роздрібна ціна автогазу в Україні збільшилася на 13,75 грн/л, до 57,66 грн/л. Таким чином, лише за місяць пальне подорожчало приблизно на 31%.
Станом на 6 листопада середня вартість скрапленого газу на українських АЗС наблизилася до 60 грн/л.

Основною причиною зростання цін експерти називають обмежену пропозицію пропану та бутану на світовому ринку. Скорочення виробництва у країнах Перської затоки та порушення морських перевезень через безпекові ризики призвели до зменшення постачань із Близького Сходу.

У результаті азійські покупці, які традиційно закуповують значні обсяги скрапленого газу в цьому регіоні, почали активніше конкурувати з європейськими споживачами за американський ресурс.
Водночас на українському ринку додатковий тиск на ціни створює дефіцит скрапленого газу в Польщі, Румунії та Литві, які є основними напрямками імпорту автогазу в Україну.

Ситуацію ускладнюють зростання транспортних витрат через безпекові ризики у Чорному морі та черги на автомобільних пунктах пропуску.

За інформацією «А-95», станом на 6 листопада ціни пропозиції імпортного автогазу на польсько-українському кордоні перевищили $1500 за тонну. На південних пунктах пропуску гуртова вартість також наблизилася до $1500 за тонну.

«З огляду на поточні ціни пропозиції імпортного ресурсу, у другій половині місяця в окремих мережах АЗС автогаз може здорожчати до 66 грн/л», – зазначають у Консалтинговій групі «А-95».
Прогноз стосується можливого рівня цін в окремих мережах, а не середньої вартості автогазу по Україні.

Консалтингова група «А-95» спеціалізується на дослідженнях українського ринку нафтопродуктів, моніторингу цін, аналізі імпорту пального та паливної логістики.

, , , ,

Іспанія надасть Україні новий пакет військової допомоги на EUR437 млн

Іспанія надає Україні новий пакет військової допомоги загальним обсягом EUR437 млн для зміцнення обороноздатності країни, повідомила пресслужба президента України Володимира Зеленського за підсумками його зустрічі з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом у Мадриді в четвер.

“Цього року Росія пошкодила більше наших локомотивів, ніж за всі попередні роки цієї війни. Під постійними атаками енергомережа й водопостачання. Складна ситуація, особливо в Києві, і кожен крок гуманітарної підтримки також дуже важливий”, – сказав Зеленський.

Під час зустрічі лідери обговорили наповнення нового оборонного пакета, про виділення якого оголосив Санчес, а також найактуальніші потреби України у захисті на тлі російських ударів по об’єктах енергетики, логістики та залізниці.

Президент України подякував уряду Іспанії за послідовну підтримку впродовж усіх років повномасштабної війни та висловив співчуття у зв’язку із залізничною катастрофою в іспанському Толедо, яка забрала десятки життів.

“Щодня Росія вбиває наших людей, і українці знають, наскільки кожна втрата життя болюча”, – додав Зеленський.

, , , ,

Україна і світова гуманітаристика. В Едмонтоні відбувся симпозіум до 50-річчя Канадського інституту українських студій

Едмонтон, Канада. 28–31 жовтня 2026 року Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету провів міжнародний симпозіум Recentring the Humanities: Ukraine and the World. У центрі триденної дискусії було питання, як досвід України та українців у світі змінює сучасне розуміння глобальної історії, суспільства й культури.

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Україна опинилася в центрі міжнародної уваги. Учасники симпозіуму розглядали, як зростання геополітичної та культурної ваги України позначилося на самій науковій дискусії.

Йшлося, зокрема, про те, чиїми свідченнями послуговуються історики, як досвід корінних народів змінює уявлення про націю та яке місце посідають українські студії в гуманітарних науках. Симпозіум об’єднав науковців зі світовим визнанням, правозахисників як то Nobel Peace Prize Олександру Матвійчук, дипломатів і представників кількох міжнародних ініціатив. До дискусій в Едмонтоні можна було долучитися онлайн.

Розмову про Україну і світову гуманітаристику відкрили історики Ярослав Грицак, Сергій Плохій та літературознавиця Тамара Гундорова. Дискусію модерувала директорка КІУС Наталія Ханенко-Фрізен. Увечері митрополит Борис Ґудзяк прочитав у театрі Horowitz Альбертського університету лекцію про виклики й можливості світової української спільноти.

Окрему пленарну сесію присвятили корінним народам України. У ній взяли участь Алім Алієв, Рорі Фіннін, Мартін-Олександр Кислий та Януш Панченко. Як пояснила Наталя Ханенко-Фрізен, місце кримськотатарських досліджень у програмі відображало ширше питання про те, як сьогодні визначати саму україністику.

«Ми свідомо приділили особливу увагу кримськотатарській темі в програмі симпозіуму. Кримськотатарські дослідження мають засадниче значення для українських студій. Без них неможливо переосмислити саме поняття україністики. Щоб зрозуміти, хто такі українці, потрібно розуміти, хто такі кримські татари, знати історію й досвід інших корінних народів України та її культурних спільнот», — зазначила директорка КІУС Наталія Ханенко-Фрізен.

Питання справедливості в умовах російської війни проти України обговорили правозахисниця Олександра Матвійчук, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров і дослідниця Крістіна Гук. Інша пленарна дискусія, за участі історикині Марсі Шор, філософа Володимира Єрмоленка та літературознавця Віталія Чернецького, була присвячена тому, як досвід України спонукає науковців переглядати підходи до пізнання й осмислення світу.

Також молоді науковці представили свої дослідження у форматі «толоки». Окремі сесії присвятили майбутньому історичної науки в Україні та протидії пропаганді, яка використовує минуле як зброю. Дискусію про місце України у світі за участі посла України в Канаді Андрія Плахотнюка, Наталки Цмоць, Романа Ващука модерував директор Українського Інституту Володимир Шейко.

Програма симпозіуму була сформована стратегічно. Організатори поставили мету: вийти за межі усталених академічних дискусій і запропонувати новий погляд на місце України у світовому науковому та суспільно-політичному просторі.

Саме тому тематичні сесії об’єднали представників різних наукових дисциплін, створивши можливість переосмислити, як під впливом сучасних глобальних викликів, передусім повномасштабної війни Росії проти України, трансформуються науковий дискурс, публічна дипломатія та міжнародна суспільна дискусія. Організатори прагнули не лише осмислити ці зміни, а й започаткувати міждисциплінарний діалог, здатний вплинути на майбутній розвиток українських студій та їхнє місце у світовій гуманітаристиці.

Довідка про КІУС. Канадський інститут українських студій відкрився 1976 року в Альбертському університеті за підтримки української громади Канади й уряду провінції Альберта. Як нагадав у ювілейному привітанні президент університету Білл Фланаган, це був перший у Канаді й другий у західному світі інститут, повністю присвячений українським студіям. Серед його здобутків: англомовна Encyclopedia of Ukraine та англійський переклад «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. КІУС також підтримує дослідження Голодомору, викладання української мови та вивчення сучасної України.

, ,

Молдова може запровадити візи для росіян і білорусів задля вступу до ЄС

Молдова розглядає можливість запровадження візового режиму для громадян Росії, Білорусі та ще дев’яти держав у рамках підготовки до вступу до Європейського Союзу. Відповідні зміни можуть стати частиною обов’язкового узгодження молдавського міграційного законодавства з європейськими нормами.

Про це заявив прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан в ефірі програми Cutia Neagră на телеканалі TV8.

«Ми хочемо продовжувати європейський шлях. Я поки що не готовий назвати дату. Якщо норми ЄС цього вимагають, вважаю, що ми маємо ухвалювати рішення, які дозволять нам просуватися в процесі європейської інтеграції», — заявив глава уряду.

Підставою для обговорення змін стала щорічна доповідь Європейської комісії про прогрес Молдови на шляху до членства в ЄС, представлена 4 листопада 2026 року.

У документі зазначається, що візова політика Молдови поки що не повністю відповідає вимогам Євросоюзу. Зокрема, Кишинів зберігає безвізовий режим з 11 державами, громадянам яких для короткострокового в’їзду до ЄС потрібні візи.

До цього переліку входять Росія, Білорусь, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Катар, Таджикистан, Туреччина, Узбекистан та Вануату.

Єврокомісія рекомендує Молдові продовжити приведення національного візового законодавства у відповідність до європейських стандартів. До завершення цього процесу Брюссель пропонує посилити перевірки громадян третіх країн, які користуються безвізовим в’їздом, насамперед у разі наявності міграційних ризиків або загроз безпеці.

У доповіді також зазначається, що в грудні 2025 року Молдова ухвалила закон про денонсацію угоди СНД про безвізові поїздки. Єврокомісія розглядає цей крок як підготовчий етап подальшого узгодження візової політики із законодавством ЄС.

Водночас денонсація угоди сама по собі не означає автоматичного запровадження віз для громадян усіх країн СНД.
Станом на 6 листопада 2026 року громадяни Росії та Білорусі, як і раніше, можуть в’їжджати до Молдови без віз. Чинні правила передбачають перебування до 90 днів протягом 180-денного періоду.

Точні терміни можливої зміни візового режиму молдовський уряд поки що не визначив.
Аналогічні заходи вже вживають інші держави, які прагнуть вступити до Євросоюзу. Зокрема, Чорногорія з 1 листопада 2026 року запровадила візовий режим для громадян Росії, Білорусі, Китаю, Саудівської Аравії та Туреччини.

Албанія раніше скасувала постійний безвізовий режим для громадян Білорусі.

Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу 3 березня 2022 року, отримала статус країни-кандидата в червні того ж року, а 25 червня 2024 року офіційно розпочала переговори про приєднання.
У 2026 році країна продовжила переговорний процес, відкривши кілька тематичних блоків, пов’язаних із внутрішнім ринком, конкурентоспроможністю та зовнішніми відносинами.

Молдовська влада розраховує завершити переговори про вступ до ЄС до початку 2028 року, зберігаючи довгострокову мету — стати членом об’єднання до 2030 року.

, , , ,