Ринок житлової нерухомості Туреччини зберігає номінальне зростання цін, однак з урахуванням інфляції житло фактично продовжує дешевшати, випливає з ринкових даних, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними аналітиків, середня ціна квадратного метра житла по країні досягла 40,486 тис. турецьких лір, або близько $872. Середня вартість об’єкта житлової нерухомості оцінюється приблизно в 5,02 млн лір, або близько $108,1 тис.
У номінальному вираженні ціни на житло зросли на 23,8% рік до року. Однак після поправки на інфляцію реальна динаміка пішла в мінус і становила близько 6,5%.
Офіційна статистика Центробанку Туреччини підтверджує цей тренд. У травні 2026 року індекс цін на житлову нерухомість зріс на 1,7% за місяць і на 24,5% рік до року в номінальному вираженні, але в реальному вираженні знизився на 6,1%.
Це означає, що для покупців та інвесторів зростання цін у лірах не дорівнює зростанню вартості активу. На тлі високої інфляції нерухомість може виглядати дорожчою в національній валюті, але втрачати купівельну вартість у реальному вираженні.
Середній строк окупності житла через оренду по Туреччині зараз оцінюється приблизно в 13 років. Однак за регіонами ситуація сильно відрізняється. У великих містах і курортних локаціях ціни на житло часто зростали швидше за орендні ставки, тому дохідність таких об’єктів стає нижчою.
Особливо помітний цей розрив у популярних туристичних регіонах, включно з Муглою та частиною узбережжя, де вартість землі та житла залишається високою, а оренда не завжди встигає за цінами продажу. У таких локаціях купівля нерухомості дедалі частіше потребує не лише розрахунку потенційного доходу, а й оцінки ліквідності об’єкта, витрат на утримання та валютних ризиків.
Для іноземних покупців ситуація стала менш однозначною. Після буму 2021-2023 років турецький ринок уже не виглядає ринком гарантованого швидкого зростання. Високі процентні ставки, інфляція, ослаблення ліри, зміни правил посвідки на проживання та охолодження попиту з боку іноземців роблять інвестиційні рішення складнішими.
Водночас Туреччина залишається одним із найбільших ринків нерухомості регіону. Попит підтримують внутрішні покупці, орендарі у великих містах, туристичні регіони, а також інтерес до житла як способу захисту заощаджень від інфляції. Однак ринок стає більш вибірковим: ліквідність зберігають передусім якісні об’єкти в сильних локаціях.
Для інвесторів головний висновок полягає в тому, що оцінювати турецьку нерухомість лише за номінальним зростанням у лірах більше не можна. Важливіше дивитися на динаміку у валюті, реальну дохідність з урахуванням інфляції, вартість утримання, орендний попит і перспективу перепродажу.
Наявність двох лімітів звільнення від сплати податку на додану вартість (ПДВ) у рамках однієї системи ПДВ є аномалією, яку необхідно усунути, але це рішення потрібно буде ухвалити одразу після завершення воєнного стану, вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Я обіцяв людям не змінювати систему єдиного податку до кінця війни. І я виконую цю обіцянку. Ви бачите, що закон не ухвалено. Ви не чули, щоб я підтримував його в тій редакції, яку пропонував Мінфін», — заявив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
На думку голови комітету, наступний скликання Верховної Ради ухвалюватиме рішення щодо єдиного ліміту, і для них воно буде безальтернативним.
Гетманцев наголосив, що загалом в Україні має бути проведена реформа оподаткування доходів фізичних осіб, частиною якої є реформа єдиного податку, і нагадав, що це передбачено Національною стратегією доходів на 2024–2030 роки.
«Ми маємо запровадити польську модель єдиного податку: касові апарати з нуля, обсяги — до 2 млн євро, єдиний ліміт ПДВ як для ФОП, так і для інших. Суму можна обговорювати, але він має бути єдиним. І в рамках єдиного податку — різні ставки для різних видів діяльності», — зазначив голова комітету.
У Польщі ліміт звільнення від сплати ПДВ цього року було підвищено з 200 тис. до 240 тис. злотих, це близько 56,6 тис. євро, або майже 3 млн грн.
За словами Гетманцева, якщо йдеться про торгівлю, то ставка становить 3%, якщо про послуги – від 10% і вище.
«Нам потрібно просто взяти приклад з Польщі й один раз ухвалити таке серйозне правильне рішення. Але це вже після війни», – додав він.
Голова комітету також вважає, що всі ці зміни необхідно ухвалити за один раз, а не поступово «відрубувати хвіст по частинах», бо це абсолютно неконструктивна дія.
«Я не можу підтримати якісь половинчасті рішення, бо насправді негативу й хейту від них стільки ж, скільки й від масштабних рішень та реформ, але ефекту набагато менше. Тому після війни має відбутися масштабна реформа оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема єдиного податку. Там, до речі, прогресивна шкала (оподаткування) у нас також передбачена. Це правильне рішення, я його дуже підтримую», — зазначив Гетманцев.
Водночас він підтримав ухвалення цього року закону про спрощення адміністрування ПДВ, текст якого зараз очікується від Мінфіну.
«Я вважаю, що до досягнення ліміту для ФОП, наприклад 2 млн євро за польською моделлю, навіть за умови сплати ПДВ податкові накладні не повинні блокуватися взагалі. Тобто правила блокування податкових накладних не повинні поширюватися на ФОП до досягнення межі єдиного податку. І багато іншого, що спрощує адміністрування», – сказав, серед іншого, голова профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, ухвалення до кінця березня цього року закону про скасування пільги зі сплати ПДВ за спрощеною системою було умовою нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ), започаткованої наприкінці лютого цього року. Пізніше повідомлялося, що термін виконання цієї вимоги було відкладено орієнтовно на рік.
Крім того, наприкінці травня Верховна Рада ратифікувала умови надання Україні макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України від Європейського Союзу, згідно з якими до кінця року до парламенту має бути внесено законопроект із заходами щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження не менше 70 млрд грн на рік.
Заступниця міністра культури України Богдана Лаюк вважає, що літературні премії є одним із дуже дієвих способів впливати на формування читацьких смаків, але в Україні їх наразі бракує.
“Насправді так є в усіх країнах. І сьогодні всюди в топах – роментезі та дарк-фентезі: це дух часу. Люди намагаються втекти від реальності й потрапити в інший, уявний світ, який пропонує, приміром, фантастична література… Мені здається, варто поміркувати над тим, як формуються ТОПи та хто може на них впливати: як на це впливають гравці ринку і як на це може впливати держава. Один зі способів такого впливу – це, наприклад, престижні літературні відзнаки. Ми всі стежимо за Букерівсьою премією, яка є однією з найпрестижніших відзнак в англомовному світі” – сказала Лаюк в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“, відповідаючи на питання про читацькі вподобання українців.
Вона зауважила, що коли книжка потрапляє до довгих, а потім до коротких списків, наприклад, Букерівської премії і зрештою перемагає, це шалено впливає на продажі.
“І це те, що ми називаємо “високою полицею”. Мені здається, нам варто міркувати про те, як формується читацька інфраструктура і як ми можемо впливати на неї – як Міністерство культури України, а також як книгарні, видавці, культурні центри та міста. І літературні премії є одним із дуже дієвих способів впливати на формування таких ТОПів”, – додала заступниця міністра.
На запитання, чи вистачає в Україні літературних премій, Лаюк заявила, що на її думку, сьогодні в Україні таких премій бракує.
“Насправді в Україні є дуже багато літературних премій. Але питання в тому, як вони впливають на дискурс, чи впливають вони на продажі, чи дають автору впізнаваність, славу і гроші. На мою думку, сьогодні в Україні таких премій бракує. І коли ми подивимося на досвід країн Європейського Союзу, то побачимо, що є державні й недержавні премії, національні премії, а також премії регіонів і міст”, – зазначила заступниця.
Як приклад вона навела премію “Ангелус” у Вроцлаві для літератури Центральної та Східної Європи, яку у різні часи отримували і українські автори: Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан і Катерина Бабкіна.
“Премії виконують дуже різні функції для літератури. Але письменникова премія має дати автору зупинитися і поміркувати: що він чи вона хоче написати далі. Бо справді видатні романи не з’являються випадково. Вони не з’являються, коли письменник пише їх о третій ночі у перші вільні п’ять хвилин за добу. Для видатної книжки потрібен простір. І ми повинні і як країна, і як культурна сфера створювати простір для того, щоб українські письменники могли писати нові видатні книжки”, – вважає Лаюк.
Як повідомлялося, в Україні, серед інших, існують такі літературні премії: Національна премія України імені Тараса Шевченка, Книга року BBC, Коронація слова, Премія імені Юрія Шевельова, Премія імені Лесі Українки, Премія імені Павла Тичини, Премія імені Максима Рильського та деякі інші.
Як повідомляє Сербський Економіст, міністерство фінансів Албанії винесло на громадське обговорення законопроект, який передбачає підвищення податку на нерухомість та зміну системи пільг для власників житла.
Згідно з пропозицією, податок на житлову нерухомість може зрости з нинішніх 0,05% від вартості об’єкта до 0,1–0,2%. Для комерційних об’єктів також пропонується підвищення ставок, при цьому підсумкове навантаження залежатиме від категорії нерухомості та її призначення.
Одна з ключових змін стосується власників другого та наступних об’єктів. Якщо мова йде не про основне місце проживання, податкові пільги не застосовуватимуться. Таким чином, власникам дач, інвестиційних квартир та додаткового житла доведеться платити за повною ставкою.
Фактично влада намагається розділити соціальне житло та інвестиційну нерухомість. Для сімей, які володіють єдиною квартирою, зростання податку може бути частково згладжено. Для власників кількох об’єктів навантаження зросте помітніше.
Реформа особливо важлива для ринку нерухомості Албанії, де в останні роки швидко зростали ціни на житло в Тирані, Дурресі, Вльорі, Саранді та інших локаціях, пов’язаних з туризмом та інвестиційним попитом. На тлі активного будівництва, інтересу іноземних покупців та зростання короткострокової оренди влада намагається збільшити доходи місцевих бюджетів і наблизити оподаткування нерухомості до ринкової вартості активів.
Албанія поступово переходить від старої моделі фіксованих або низьких податків до більш сучасної системи, де податкова база прив’язана до вартості об’єкта. Такий підхід відповідає рекомендаціям міжнародних фінансових організацій, але може стати болючим для власників нерухомості, особливо якщо кадастрова та ринкова оцінка житла переглядатиметься у бік підвищення.
Для іноземних інвесторів ці зміни означають, що щорічне утримання другої квартири на узбережжі або інвестиційного об’єкта в Тирані стане дещо дорожчим. При цьому навіть після підвищення податкове навантаження в Албанії залишиться відносно помірним порівняно з багатьма країнами ЄС.
Головне питання для ринку — як саме влада оцінюватиме вартість об’єктів і наскільки швидко нова система почне застосовуватися на практиці.
Албанський ринок нерухомості залишається одним із найдинамічніших на Балканах. Зростання туризму, розвиток прибережних міст та інтерес іноземців підтримують попит, однак підвищення податків може поступово охолодити спекулятивні покупки та посилити різницю між житлом для проживання та інвестиційною нерухомістю.
https://t.me/relocationrs/3077
Українські виробники здобули 73 медалі на Decanter World Wine Awards 2026, одному з найбільших міжнародних конкурсів у винній галузі.
Цей результат підтверджує зростання міжнародної впізнаваності українського виноробства навіть в умовах війни, руйнування інфраструктури, логістичних труднощів та зниження внутрішнього попиту.
Цього року Decanter оцінив майже 17 тис. зразків із 58 країн. До складу журі увійшли 245 експертів, серед яких 63 Masters of Wine та 24 Master Sommeliers. Оцінювання проводилося «наосліп».
Найкращі українські результати у 2026 році сягнули 94 балів. Такий результат отримали Chateau Chizay Late Harvest Furmint 2022 та Shabo Grande Cuvée Extra Brut 2015. У системі Decanter 90–94 бали відповідають срібній медалі, 95–96 — золотій, 97 і вище — Platinum.
Серед українських вин із високими оцінками також зазначені Shabo Grande Reserve Cabernet Franc — Merlot — Saperavi 2023 та Beykush Amphora Rkatsiteli 2024, які отримали по 93 бали. Odesos Winery Limited Edition Cabernet Sauvignon — Odesa Black — Merlot 2023, Shabo Grande Reserve Pinot Noir 2024 та Gigi Winery Qvevri 2024 отримали по 92 бали.
Одним із лідерів українського рейтингу стала компанія Shabo. За даними профільного українського ресурсу UWines, сім вин цього виробника отримали оцінки від 87 до 94 балів. Серед них — ігристе Grande Cuvée Extra Brut 2015, червоний купаж Grande Reserve Cabernet Franc — Merlot — Saperavi 2023 та Grande Reserve Pinot Noir 2024.
Сильний результат також показала Beykush Winery. Виноробня отримала високі оцінки за Amphora Rkatsiteli 2024, Telti-Kuruk 2025, Artania 2024, Pinotage 2025 та Arbina Rkatsiteli 2023.
Окремо виділяється Chateau Chizay із Закарпаття. Її Late Harvest Furmint 2022 отримало 94 бали й стало одним із двох найбільш високо оцінених українських зразків року. Також були відзначені Founder’s Reserve Furmint 2023 та Troyanda Karpat 2021.
Результати показують, що українське виноробство стає більш різноманітним за стилями та регіонами. Серед нагороджених є виробники з Бессарабії, Одеської області, Закарпаття, Поділля, Галичини та інших регіонів.
Одним із стабільних українських напрямків залишається сорт «Одеський Чорний». Серед відзначених вин — Vinoman Odesa Black 2023, Leleka Wines Odesa Black 2023, Terra Bessarabia Odesa Black 2025, Bolgrad Select Collection Odesa Black 2025, Villa Tinta Odesa Black 2021 та інші зразки.
Ще однією сильною категорією стали orange wines. На Decanter були відзначені Beykush Amphora Rkatsiteli 2024, Chateau Pinot Pinot Blanc Orange 2022, Shabo Limited Edition Rkatsiteli-Chardonnay 2022, 46 Parallel El Capitan Orange 2024, Zelenytsi Muscat Orange 2024 та Gigi Qvevri Orange 2024.
Для України результати Decanter важливі не лише як галузеве визнання, а й як інструмент просування країни на міжнародних ринках. В умовах війни виноробні продовжують експорт, беруть участь у міжнародних виставках і формують нову репутацію українського продукту за кордоном.
При цьому відсутність медалей Gold і Platinum у 2026 році свідчить про те, що українській галузі ще належить посилити стабільність якості, міжнародне просування, роботу з експортними каналами та впізнаваність місцевих сортів.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma) планує запуск заводу у м. Арад (Румунія) наприкінці 2027 року, інвестиції у першу чергу EUR85 млн, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми вже закінчили будувати корпус, до 1 вересня закінчимо підведення всіх інженерних комунікацій. Вже замовили лінію розливу. До кінця червня законтрактуємо реакторне обладнання і все інше технологічне обладнання. В грудні 2027 запускаємося”, – повідомив Єфіменко.
Інвестиції у першу чергу заводу в м. Арад – EUR85 млн, в цілому у румунському проєкті буде чотири черги різного розміру. Сумарні інвестиції в заводи в Ужгороді та Араді біля $500 млн.
Він зазначив, що розвиток компанії не фокусується на окремому проєкті.
“Біла Церква – це наш флагманський завод. Ми не переключаємо увагу, а розвиваємо всі – і Ужгород, і Арад, далі будемо будувати у Латинській Америці”, – сказав Єфіменко.
Як повідомлялось, Biopharma планує запустити у Ужгороді у вересні 2026р першу чергу свого заводу з виробництва фармацевтичних продуктів та імунобіологічних препаратів, який забезпечать повний цикл переробки плазми крові. Компанія вже інвестувала в будівництво EUR67 млн., повна вартість першої черги становить EUR75 млн. Обсяги виробництва лікарських препаратів із плазми крові в Ужгороді, згідно з планом, будуть удвічі перевищувати виробництво у Білій Церкві і становитимуть до 1,5 млн літрів плазми крові на рік., проєкт у Румунії ще вдвічі більший.
Під час форуму “Industrial Evolution: Виробництво вмикає економіку” в Білій Церкві Єфіменко також повідомив, що “Біофарма” зареєструвала свій препарат альбумін в Бразилії.
Biopharma експортує продукцію до десятків країн і планує розширювати присутність у Європі, на Близькому Сході та в Латинській Америці і далі збільшує спроможності.
