Наявність двох лімітів звільнення від сплати податку на додану вартість (ПДВ) у рамках однієї системи ПДВ є аномалією, яку необхідно усунути, але це рішення потрібно буде ухвалити одразу після завершення воєнного стану, вважає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Я обіцяв людям не змінювати систему єдиного податку до кінця війни. І я виконую цю обіцянку. Ви бачите, що закон не ухвалено. Ви не чули, щоб я підтримував його в тій редакції, яку пропонував Мінфін», — заявив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
На думку голови комітету, наступний скликання Верховної Ради ухвалюватиме рішення щодо єдиного ліміту, і для них воно буде безальтернативним.
Гетманцев наголосив, що загалом в Україні має бути проведена реформа оподаткування доходів фізичних осіб, частиною якої є реформа єдиного податку, і нагадав, що це передбачено Національною стратегією доходів на 2024–2030 роки.
«Ми маємо запровадити польську модель єдиного податку: касові апарати з нуля, обсяги — до 2 млн євро, єдиний ліміт ПДВ як для ФОП, так і для інших. Суму можна обговорювати, але він має бути єдиним. І в рамках єдиного податку — різні ставки для різних видів діяльності», — зазначив голова комітету.
У Польщі ліміт звільнення від сплати ПДВ цього року було підвищено з 200 тис. до 240 тис. злотих, це близько 56,6 тис. євро, або майже 3 млн грн.
За словами Гетманцева, якщо йдеться про торгівлю, то ставка становить 3%, якщо про послуги – від 10% і вище.
«Нам потрібно просто взяти приклад з Польщі й один раз ухвалити таке серйозне правильне рішення. Але це вже після війни», – додав він.
Голова комітету також вважає, що всі ці зміни необхідно ухвалити за один раз, а не поступово «відрубувати хвіст по частинах», бо це абсолютно неконструктивна дія.
«Я не можу підтримати якісь половинчасті рішення, бо насправді негативу й хейту від них стільки ж, скільки й від масштабних рішень та реформ, але ефекту набагато менше. Тому після війни має відбутися масштабна реформа оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема єдиного податку. Там, до речі, прогресивна шкала (оподаткування) у нас також передбачена. Це правильне рішення, я його дуже підтримую», — зазначив Гетманцев.
Водночас він підтримав ухвалення цього року закону про спрощення адміністрування ПДВ, текст якого зараз очікується від Мінфіну.
«Я вважаю, що до досягнення ліміту для ФОП, наприклад 2 млн євро за польською моделлю, навіть за умови сплати ПДВ податкові накладні не повинні блокуватися взагалі. Тобто правила блокування податкових накладних не повинні поширюватися на ФОП до досягнення межі єдиного податку. І багато іншого, що спрощує адміністрування», – сказав, серед іншого, голова профільного парламентського комітету.
Як повідомлялося, ухвалення до кінця березня цього року закону про скасування пільги зі сплати ПДВ за спрощеною системою було умовою нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ), започаткованої наприкінці лютого цього року. Пізніше повідомлялося, що термін виконання цієї вимоги було відкладено орієнтовно на рік.
Крім того, наприкінці травня Верховна Рада ратифікувала умови надання Україні макрофінансової допомоги в рамках позики на підтримку України від Європейського Союзу, згідно з якими до кінця року до парламенту має бути внесено законопроект із заходами щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження не менше 70 млрд грн на рік.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (фракція «Слуга народу») повідомив про перше засідання міжвідомчої парламентсько-урядової робочої групи з реалізації програми доступного будівництва житла.
«Інфляційні ризики в цій моделі має взяти на себе держава. Ключовим інструментом має стати державна іпотека під 3% річних терміном до 25 років», – написав він у Telegram-каналі.
За його словами, учасники засідання дійшли згоди, що система іпотеки в Україні «критично недорозвинена», а співвідношення іпотечного кредитування до ВВП є одним з найнижчих в Європі (менше 1%).
Гетманцев підкреслив, що житлова програма розрахована орієнтовно на 1 млн сімей, а серед потенційних учасників: військові, вчителі, медики, внутрішньо переміщені особи, багатодітні сім’ї та соціальні працівники.
Водночас реалізація програми не повинна призвести до створення ізольованих житлових масивів, а нове житло має інтегруватися в громади.
Робочій групі доручено підготувати пропозиції щодо фінансування програми за рахунок банківського кредитування, випуску іпотечних облігацій, допомоги міжнародних партнерів та емісії ОВДП. Наступним етапом він назвав відкритий діалог з представниками будівельної галузі для вироблення «збалансованих і реалістичних рішень».
Як повідомлялося, банки-партнери державної програми доступної іпотеки «еОселя» у 2025 році видали сумарно 7 769 кредитів на суму майже 15 млрд грн, зокрема 4 881 кредит – на житло «першої продажу», в тому числі 1 499 квартир в будинках на стадії будівництва.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики вніс поправки до урядового законопроєкту №8401, запропонувавши перенести з 1 липня на 1 серпня 2023 року скасування 2% єдиного податку та інших ухвалених на початку війни пільг для підприємців, повідомив голова комітету Данило Гетманцев.
“Перевірки бізнесу і штрафи для підприємств в Україні буде відновлено з 1 серпня, а не з 1 липня, як планувалося раніше”, – написав він у Телеграм у вівторок.
За його словами, фінкомітет розробив чіткі правила переходу зі сплати 2% єдиного податку на сплату інших податків, запропонував мораторій на певні види перевірок (зокрема, на більшість перевірок 1-2 групи платників єдиного податку) та обмеження для зарахування платників податків до планових перевірок.
Також заплановано не враховувати “технічний борг” за період з квітня 2022 року по липень 2023 року при визначенні можливості платника єдиного податку залишатися на спрощеній системі.
Гетманцев уточнив, що змінами збережено можливість добровільної сплати єдиного податку та ЄСВ для платників 1-2 групи, які мали податкову адресу на територіях бойових дій (зокрема й можливих бойових дій) та на окупованих територіях.
Оновленнями передбачено, що не застосовуються штрафи та пеня за несвоєчасне погашення податкового боргу в разі, коли борг був самостійно відкоригований платником до нульових показників. На додачу пропонується звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім торгівлі підакцизними податками), якщо їх вчинено на визначених наказом Мінреінтеграції тимчасово окупованих територіях або територіях, де ведуться (велися) бойові дії.
Голова комітету зазначив, що це не останні зміни, і робота над законопроєктом ще триває.
Заступник голови комітету Ярослав Железняк уточнив, що кількість поправок до цього законопроєкту вже перевищила 1700, найбільше їх подала фракція “Батьківщина” – майже 50%.
Він також підкреслив, що, з огляду на графік Ради і кількість правок, очікувати ухвалення закону до 1 липня не варто.
Як повідомлялося, законопроєкт №8401 Рада ухвалила в першому читанні напередодні завершення роботи місії МВФ – 29 травня, тоді законопроєкт підтримали 226 народних депутатів.
Законопроєктом пропонується скасувати можливість для ФОП і юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу і відновити сплату єдиного податку для І та ІІ груп ФОП.
Він також передбачає відновлення документальних перевірок, однак під час дії воєнного стану вони проводитимуться за наявності безпечного доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження госпдіяльності та/або є об’єктами оподаткування, а також документів та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням і сплатою податків, зборів.
Цей законопроєкт є одним із 19 структурних маяків чотирирічної програми розширеного фінансування EFF для України на $15,6 млрд, яку рада директорів МВФ затвердила 31 березня. Термін його виконання – ухвалення закону – у програмі встановлено до кінця червня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн ($893 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Спрощену податкову систему у 2%, запроваджену на початку війни, буде скасовано до середини 2023 року, через її дію держбюджет недоотримав до 10 млрд грн, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Ми скасуємо її (2%-ву систему) до середини 2023 року. Вона зіграла свою роль, яка полягала в тому, щоб вивести економіку з шокового стану ще навесні-влітку. Те саме стосується податків на паливо”, – сказав він в інтерв’ю українському Forbes, яке було опубліковано в понеділок.
За словами голови комітету, з інших військових пільг найбільших втрат бюджету завдали пільгове розмитнення авто – понад 13 млрд грн, скасування акцизу на пальне – 50 млрд грн на рік, звільнення від мита і ПДВ імпорту – понад 40 млрд грн.
Водночас Гетманцев заявив, що уряд не планує скасовувати інші пільги для малого бізнесу до кінця воєнного стану.
Голова комітету також повідомив, що в січні Рада планує ухвалити закон, який на період воєнного стану звільняє від ввізного мита і ПДВ обладнання та комплектуючі, що використовуються для внутрішнього виробництва.
“Плануємо також пільги по четвертій групі спрощеної системи для аграріїв. Фактично звільняємо все, що не може використовуватися в господарській діяльності. Наприклад, є запит від мобільних операторів щодо звільнення ренти на користування частотами для вишок, розташованих на деокупованих територіях, а також на використання води енергогенеруючими компаніями”, – поділився планами Гетманцев.
