Україна в січні-вересні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 39,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 27,219 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс на 24,1% – до $3,021 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (81,98% поставок у грошовому вимірі), Китаю (17,16%) та Гайани (0,86%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
АТ “Укренергомашини” (Харків) завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії на її сайті, чистий дохід скоротився незначно – на 3,4%, до 468,85 млн грн.
Підприємство отримало 13,84 млн грн прибутку від операційної діяльності (втричі менше), а валовий прибуток перевищив минулорічний показник на 20,2%, склавши 140,68 млн грн.
Як повідомлялось, у першому кварталі поточного року чистий прибуток “Укренергомашин” збільшився на 35% порівняно з січнем-березнем-2024 – до 0,25 млн грн за зростання чистого доходу на 23,4% – до 225,3 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі завод отримав 0,24 млн грн чистого прибутку (у квітні-червні-2024 – 20,62 млн грн), а чистий дохід скоротився на 19,5% – до 243,55 млн грн.
АТ “Укренергомашини”, більш ніж 75,22% акцій якого належить державі, – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
За даними річного звіту компанії, у 2024 році вона збільшила чистий дохід більш ніж вдвічі – майже до 799 млн грн і отримала 0,88 млн грн чистого прибутку порівняно з 0,2 млн грн у 2023 році.
Як повідомлялось, за рішенням акціонерів з 1 до 28 жовтня поточного року “Укренергомашини” виплатить дивіденди за 2024 рік у розмірі 660,66 тис. грн (75% отриманого чистого прибутку) з розрахунку 0,00156 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Середня кількість працівників в 2024 році становила 2,739 тис. осіб (2023 року – 3,492 тис.).
Правоохоронці в Одесі викрили злочинну групу, яка реалізовувала масштабну шахрайську схему з використанням фіктивних інвестиційних платформ, повідомляє пресслужба Національної поліції України.
“Зловмисники створювали вебсайти неіснуючих компаній, назви яких періодично змінювали з метою конспірації злочинної діяльності, де розміщували неправдиву інформацію щодо нібито підприємницької діяльності у сфері арбітражу рекламного трафіку та криптовалютних активів. Потенційним інвесторам пропонували реєстрацію особистих кабінетів, де вони могли обрати певний інвестиційний план, поповнити рахунок і «отримувати дивіденди». Насправді кошти одразу акумулювалися на підконтрольних криптогаманцях учасників шахрайської схеми. Досягнувши мети, вони припиняли зв’язок із потерпілими”, – зазначено в повідомленні.
За інформацією слідства, організував «бізнес» 28-річний мешканець Одеси, залучивши до його реалізації групу осіб, серед яких фахівець в ІТ-сфері, що створював та адміністрував веб-сайти вигаданих компаній, а також «дзвонарі», які контактували з потенційними жертвами. Учасники працювали як дистанційно, так і зі спеціально обладнаних офісів в Одесі, що функціонували як кол-центри.
Правоохоронці встановили підконтрольний зловмисникам криптогаманець, загальна сума надходжень на який у 2024-2025 роках перевищила 24 млн грн. Для конспірації фігуранти контролювали його з приватного ключа, який не належав до жодного відомого сервісу чи біржі.
«За попередніми даними фактична кількість потерпілих, зокрема іноземців, може перевищувати 1500 осіб, для встановлення яких необхідно провести низку слідчих дій, зокрема в рамках міжнародної взаємодії», – зазначили в поліції.
Для розкриття злочину створено спільну слідчу групу між компетентними органами України та Республіки Казахстан. Із залученням спецпідрозділів НПУ, ГУНП в Одеській області та співробітників департаменту кіберполіції Республіки Казахстан було проведено низку обшуків і вилучено низку доказів протиправної діяльності.
Наразі поліцейські задокументували протиправну діяльність членів угруповання щодо сімох інвесторів з України, Казахстану, Вірменії, Киргизстану та інших країн. Завдані інвесторам збитки становлять $92 тис.
Слідчі затримали вісьмох учасників угруповання, ще одного оголошено в розшук. За наявності достатніх доказів усім фігурантам повідомлено про підозру в заволодінні чужим майном шляхом обману, тобто шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Відповідно до санкції ч. 5 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Котирування ф’ючерсів на какао опустилися до мінімумів за 20 місяців, впавши приблизно вдвічі порівняно з нещодавніми піками.
Найактивніший ф’ючерсний контракт на какао-боби в Нью-Йорку під час сесії подешевшав до $6,150 тис. за тонну. Минулого грудня контракт торгувався вище $12 тис.
У Лондоні ф’ючерси на какао торгуються на позначці 4,262 тис. фунтів стерлінгів ($5,713 тис.) за тонну, впали на 58% із багаторічних максимумів, що спостерігалися минулого квітня.
Зниження цін на какао стало наслідком скорочення споживчого попиту, яке, своєю чергою, було спричинене різким збільшенням цін останніми роками, пише Financial Times із посиланням на думку аналітиків. Крім того, експерти очікують гарного врожаю какао-бобів у найбільших країнах-виробницях цієї культури, розташованих у Західній Африці.
“Ціни піднімалися до шалених висот і не могли довго залишатися на таких рівнях, – зазначив аналітик Rabobank Оран ван Дорт. – Котирування знижуються більшу частину цього року, але особливо виражений спадний тренд спостерігається з середини серпня”.
В Узбекистані до 1 листопада 2025 року буде скорочено 2 141 посаду в системі виконавчої влади у зв’язку з впровадженням технологій штучного інтелекту. Відповідний указ підписав президент країни Шавкат Мірзійоєв, документ опубліковано в Національній базі законодавства.
Згідно з указом, найбільша кількість скорочень відбудеться в Державному податковому комітеті (498 посад), Міністерстві водного господарства (224), Міністерстві сільського господарства (200), Міністерстві юстиції (197), Міністерстві екології (176) та Міністерстві зайнятості та скорочення бідності (163).
Крім того, буде скорочено кількість заступників керівників у державних комітетах, агентствах та інспекціях: в окремих структурах число заступників зменшиться з 11 до 7, з 12 до 6 і з 13 до 7 відповідно.
Міністерству зайнятості та Федерації профспілок доручено надати допомогу звільненим співробітникам у працевлаштуванні та професійній перепідготовці.
Реформа є частиною програми з цифрової трансформації державного управління. На початку 2025 року президент Мірзійоєв підписав закон про реформування системи державної служби, що передбачає впровадження оцінки ефективності роботи чиновників і підвищення вимог до цифрових навичок.
Раніше в Узбекистані було оголошено про створення Альянсу розвитку штучного інтелекту, який координуватиме впровадження технологій ШІ в різних галузях і розподілятиме фінансування на розвиток інфраструктури. На ці цілі планується спрямувати близько 100 млн доларів.
Масове скорочення державних службовців відображає курс влади на оптимізацію бюрократичного апарату та підвищення ефективності управління за рахунок цифровізації. Разом з тим експерти відзначають, що успішність реформи буде залежати від якості впроваджуваних технологій і здатності держави забезпечити соціальний захист і перенавчання звільнених працівників.
Агрохолдинг ІМК завершив жнива соняшнику з площі 24,8 тис. га і зібрано понад 81 тис. тонн із рекордною врожайністю 3,3 т/га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Fаcebook.
В ІМК навели дані Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, згідно яким станом на 6 жовтня 2025 середня урожайність соняшнику в Україні становила 1,83 т/га.
“Збір врожаю соняшнику був непростий — погода цього року не раз вносила свої корективи. Ми перевищили планові показники по врожайності, середня олійність сягнула рекордних 54%, а на деяких полях вона доходила до неймовірних 64% “, – зауважив операційний директор ІМК Богдан Кривіцький.
ІМК також завершив посів озимої пшениці під урожай 2026 року на площі 21 тис. га, що становить 18% від загального земельного банку компанії.
“Цьогоріч через проблеми із системами автопілотування, спричинені роботою засобів РЕБ, ми були вимушені повернутися до посіву з фізичними маркерами. Попри це, відпрацювали організовано і вклалися в оптимальні строки”, – прокоментував Кривіцький.
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
“ІМК” завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
