ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Євраз-ДМЗ”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками роботи у 2021 році отримало чистий прибуток у розмірі 1 млрд 725,157 млн грн, тоді як завершило 2020 рік із чистим збитком 394,091 млн грн.
Згідно з довідкою, що додається до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 22 грудня, які пройдуть дистанційно, непогашений збиток на кінець минулого року становив 826,728 млн грн.
Акціонери мають намір підбити підсумки діяльності у 2021 році, затвердити звіти, спрямувати отриманий прибуток на погашення збитків минулих років.
На зборах також буде розглянуто кадрові питання: припинення повноважень членів наглядової ради та ревкомісії, обрання нових.
Крім того, акціонери оберуть аудитора компанії, схвалять великі угоди.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
За даними НДУ на четвертий квартал 2020 року, у власності Drampisco Limited (Кіпр) перебуває 97,7346% акцій ДМЗ.
Статутний капітал ПрАТ – 574,994 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,25 грн.
Вихід із блекауту в разі його виникнення передбачає кілька сценаріїв, згідно з якими це може тривати, зокрема, від трьох до 10 днів, повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“З точки зору базових розрахунків і регламентів, що і як відбуватиметься в разі, якщо трапиться блекаут, то за сприятливим сценарієм знадобиться три дні, за негативним – 7-10 днів на відновлення системи і повного споживання в системі”, – сказав він на брифінгу в Медіа-центрі Києва в п’ятницю.
При цьому Харченко акцентував, що жодна енергосистема у світі не зазнавала настільки потужних повітряних обстрілів, які загрожували б блекаутом.
“Ніхто у світі жодного разу ще такий експеримент не проводив, ніхто у світі не кидав у блекаут систему розміром з українську і не намагався потім її підняти. Це унікальний український досвід”, – зазначив експерт.
Харченко підкреслив, що після останнього, наймасованішого обстрілу російськими агресорами 15 листопада система стабілізується.
“Удар був потужний. Ситуація складна. Але ті, хто був відключений від електрики, вже мають доступ до неї. Поки що дуже лімітовано, але крок за кроком ситуація покращується”, – запевнив він.
За словами експерта, якщо в України буде ще деякий час на відновлення, буде легше витримати наступний удар.
У суботу, 7 листопада, на базі аналітичного центру «Клуб експертів» за сприяння громадського об’єднання «Укрсадвінпром» та благодійного фонду «Реконструкції та розвиток України» пройшов другий науково-практичний семінар-дегустація вінтажних напоїв віком від 20 до 80 років. У семінарі взяли участь представники української винної галузі, рітейлу, ЗМІ, а також інші експерти.
На семінарі експерт-колекціонер вінтажних алкогольних напоїв Ігор Магаляс ознайомив учасників із найбільш популярними сортами українських та європейських марочних вин, бренді та з іншими напоями віком до 80 років. Українська продукція була представлена на конференції такими марками, як «Херес Массандра» 1983 року розливу та «Чорний лікар» 2007 року. Із зарубіжних алкогольних брендів найвищі оцінки учасників отримали лікер “Curasao” 1950-х років випуску, рідкісний хересний бренд “Hispano” 1870 року та ще один іспанський напій “Ponche Rives” 1978 року. Усього учасниками семінару було проведено оцінку 15 різних вінтажних напоїв.
За словами Ігоря Магаляса, вся продукція, представлена на семінарі, перебуває у бюджетному ціновому сегменті та її вартість не перевищує вартості сучасного марочного алкоголю на полицях українських супермаркетів.
«Більшість представлених напоїв придбані колекціонерами в Європі на аукціонах або на розпродажах приватних колекцій. При цьому вони мають низку смакових та якісних переваг перед більш сучасними напоями, які можна вільно купити у торгових точках, навіть якщо це одна й та сама марка», – зазначив він.
За словами експерта, справа в тому, що в 80-90-і роки минулого століття автоматизація виробництва алкоголю, що впроваджується з метою збільшення обсягів продукції, що реалізується, негативно позначилася на якості винних і дистильованих напоїв.
«Зокрема, на мій погляд, була практично втрачена здатність тих самих бренді до покращення смакових якостей у міру старіння вже після розливу. Іншими словами, якщо ми сьогодні відкриємо пляшку хорошого бренді 1970 року випуску, то такий напій матиме набагато багатший смаковий букет, ніж якщо б ми через 30 років відкрили пляшку такого ж бренді, але, скажімо, 2020 року розливу», – пояснив Ігор. Магаляс.
Організатор семінару Максим Уракін, у свою чергу, наголосив на важливості розвитку в Україні ринку вінтажних напоїв та популяризації культури їх вживання.
«Кожна пляшка такого вина чи бренді має свою історію, це досить рідкісний, практично унікальний товар, але при цьому цілком доступний та популярний у тій же Європі. Якщо ж скласти вік напоїв на сьогоднішній дегустації, ми отримаємо значну цифру у понад 700 років загального віку напоїв, що також робить наш захід унікальним», – наголосив він.
Вінтаж (мілезим) – у виноробстві означає рік дозрівання врожаю певного сорту винограду, з якого виготовлено вино, бренді, коньяк чи інший напій на його основі. Цей показник має важливе значення у визначенні характеристик напою, оскільки погодно-кліматичні умови змінюються щосезону, що може як позитивно, так і негативно впливати на органолептичні показники напоїв однієї й тієї ж марки.
Клуб експертів – аналітичний центр, який займається дослідженнями у галузі економіки, соціології та інших наукових дисциплін. Зокрема, за сприяння Клубу експертів минулого року було проведено кілька заходів щодо просування продукції вітчизняного виноробства.
Громадська Спілка “Укрсадвінпром” виступила партнером семінару та дегустації. “Укрсадвінпром” об’єднує близько 200 виробників фруктів, ягід, горіхів та винограду, підприємства, які здійснюють переробку фруктів та ягід, виробництво вина, а також наукові установи для впровадження нових наукових підходів у виробництво.
Благодійний фонд «Реконструкції та розвитку України» провадить широку волонтерську діяльність. Зокрема, за підтримки ректора КНУСА (КНУБА) Петра Куликова, фондом найближчим часом буде передано сучасний мобільний госпіталь. Голова фонду – Артем Гончаренко.
Частину коштів від заходу організатори відправлять на придбання мобільного шпиталю.
UKRSADVINPROM, АРТЕМ ГОНЧАРЕНКО, БЛАГОДІЙНІСТЬ, ВИНО, ВИНОРОБСТВО, ВІНТАЖНЕ_ВИНО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНФЕРЕНЦІЯ, МАКСИМ УРАКІН, НАУКА
Чистий продаж доларів Національним банком України цього тижня знизився до $166,1 млн із $295,0 млн тижнем раніше.
Згідно з інформацією Нацбанку на його сайті, з 14 до 18 листопада він придбав $16,1 млн, що трохи більше за звичайні обсяги купівлі в період війни ($7-8 млн), тоді як продав $182,2 млн порівняно з $326,5 млн тижнем раніше.
На готівковому ринку гривня за підсумками тижня зміцнилася приблизно на 0,3 грн – до близько 40,25 грн/$1, спред між курсами купівлі та продажу залишається досить вузьким.
У жовтні обсяг інтервенцій Нацбанку становив $2,03 млрд порівняно з $2,75 млрд у вересні, $1,33 млрд у серпні і $1,2 млрд у липні і залишається набагато меншим, ніж у червні ($3,96 млрд) і травні ($3,4 млрд).
Загалом від початку року до 18 листопада включно НБУ придбав на ринку $3 млрд 226,9 млн і EUR111,0 млн, а продав $22 млрд 427,0 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Зокрема, з початку війни купівля валюти досягла $2 млрд 570,0 млн і EUR111,0 млн, а продаж – $19 млрд 656,8 млн і EUR1 млрд 789,1 млн.
Міжнародні резерви України станом на 1 листопада 2022 року, згідно з даними НБУ, становили $25 млрд 244,2 млн (в еквіваленті), що на 5,5% більше, ніж на початок жовтня.
ПрАТ “Південкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками роботи торік отримало чистий прибуток у розмірі 1 млрд 292,672 млн грн чистого прибутку, тоді як у попередньому році був чистий збиток 632,050 млн грн.
Згідно з офіційною інформацією компанії до порядку денного річних зборів акціонерів, призначених на 21 грудня, які відбудуться дистанційно, на кінець 2021 року її нерозподілений прибуток становив 1 млрд 507,635 млн грн.
Відповідно до проєктів рішення зборів, акціонери мають намір підбити підсумки діяльності у 2021 році, визначити обрати аудиторську компанію та розподілити прибуток.
Пропонується отриманий 2021 року прибуток залишити нерозподіленим.
За даними НДУ на четвертий квартал 2020 року, у власності Dashuria Ltd. перебуває 94,9565% акцій підприємства.
У звіті Metinvest B.V. (Нідерланди) за 2018 рік повідомлялося, що компанія придбала 23,71%-ву частку в “Південкоксі” за $30 млн.
Статутний капітал ПрАТ “Євраз Південкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 18 листопада експортувала 15,95 млн тонн зернових культур, з них 8,44 млн тонн кукурудзи (52,9% загального обсягу поставок), 6,14 млн тонн пшениці (38,5%) і 1,31 млн тонн ячменю (8,2%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 31,2% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня 2020 року по 18 листопада 2021 року за кордон поставлено 23,2 млн тонн), хоча ще 14 листопада відставання становило мінімальні за останні кілька місяців 30,6%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 18 листопада 2022 року Україна експортувала 6,14 млн тонн пшениці (у 2,23 раза менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 1,31 млн тонн ячменю (у 3,72 раза менше), 11,2 тис. тонн жита (у 6,8 раза менше) і 47,6 тис. тонн борошна (на 1,4% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги: її вивезено 8,44 млн тонн, що в 1,95 раза перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом від початку листопада з України експортовано 2,75 млн тонн зернових культур, серед яких 1,14 млн тонн пшениці, 1,39 млн тонн кукурудзи, 199 тис. тонн ячменю, 5 тис. тонн жита і 9,2 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за останній звітний період 14-18 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 212,5 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 7-14 листопада – 118,6 тис. тонн/добу, за 2-7 листопада – 178 тис. тонн/добу, за 26 жовтня-2 листопада – 170 тис. тонн/добу, а за 21-26 жовтня – 132 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 14-18 листопада зросли в 1,8 раза порівняно з попереднім періодом 7-14 листопада.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
