Гірничорудні підприємства України у січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 35,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 21 млн 366,874 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 55,2% – до $2 млрд 666,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався в основному до Словаччини (19,45% поставок у грошовому вираженні), Польщі (16,99%) та Чехії (16,03%).
В Україну за цей період імпортовано ЗРС на $27 тис. у сумарному обсязі 49 тонн, тоді як у січні-вересні-2021 – на $158 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн. Ввезення здійснювалося з Норвегії (44,44%), Великобританії (40,74%) та Італії (11,11%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Україна у січні-вересні поточного року знизила експорт коксу та напівкоксу у натуральному вираженні на 98% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,697 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні експорт коксу та півкоксу за цей період впав на 97,5% – до $987 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Угорщини (43,62% у грошовому вираженні), Грузії (38,56%) та Туреччини (17,81%).
Україна у січні-вересні-2022 імпортувала 331,941 тис. тонн коксу та півкоксу, що на 30,8% менше у порівнянні з січнем-вереснем-2021. У грошах імпорт скоротився на 11,2% – до $164,592 млн. Ввезення здійснювалося в основному з РФ (46,04% поставок у грошах), Польщі (29,94%) та Чехії (13,87%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році збільшила експорт коксу та напівкоксу у натуральному вираженні у 3,3 рази порівняно з 2020 роком – до 194,535 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт коксу та напівкоксу за цей період зріс у 4,8 раза – до $41,838 млн. Основний експорт здійснювався до Казахстану (29,03% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (20,06%) та Алжиру (15,77) %).
Україна за минулий рік імпортувала 789,903 тис. тонн коксу та півкоксу, що у 2,1 разу більше порівняно з 2020 роком. У грошовому вираженні імпорт зріс у 4,3 рази – до $351,238 млн. Ввезення здійснювалося в основному з РФ (65,48% поставок у грошовому вираженні), Чехії (20%) та Польщі (8,45%).
Внаслідок військових дій на сході України ряд шахт і коксохімзаводів опинився на територіях, які тимчасово не підконтрольні Україні.
Україна у січні-вересні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 54,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,044 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 50,7% – до $17,972 млн.
У серпні-вересні імпорт марганцевої руди мало здійснювався.
При цьому за дев’ять місяців 2022 року ввезення здійснювалося з Гани (99,86% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%) та Бразилії (0,02%).
За дев’ять місяців 2022 року Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 29,6% – до $53,917 млн. При цьому основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату в Польщу (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн.
В Україні добувають і збагачують марганцеву руду Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва – Дніпропетровська обл.).
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), позитивні висновки якої стануть початком роботи над новою програмою з ним, як очікується, розпочне роботу в Україні наступного тижня, повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.
“Очікуємо на старт роботи місії МВФ вже наступного тижня. Сподіваємося на досягнення домовленостей за макроекономічними показниками, параметрами державного бюджету на 2023 рік та джерелами покриття його дефіциту, що стане початком роботи над новою програмою з Фондом”, – цитує його слова прес-служба Нацбанку .
Пишний також подякував МВФ за виділення $1,3 млрд. додаткового екстреного фінансування в рамках інструменту RFI, які в четвер надійшли в Україну.
Як повідомлялося, напередодні директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва повідомила, що команда Фонду спільно з українською командою відразу після щорічних зборів МВФ і Світового банку (СБ), що проходить цього тижня, займеться визначенням макроекономічних рамок і бюджету України.
Крім того, міністр фінансів США Джанет Йеллен зазначила, що нова повноцінна програма МВФ для України може бути на початку наступного року.
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд оцінює необхідність фінансування дефіциту держбюджету у 2023 році у $3,5 млрд на місяць порівняно з $5 млрд на місяць у 2022 році, які Україні поки що жодного разу не вдалося залучити. Найкращим був показник серпня з $4,6 млрд, а загалом з початку війни, або майже за вісім місяців, зовнішнє фінансування становило $20,7 млрд, з яких майже 50% – грантові кошти.
Проект держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.
Американський мільярдер Ілон Маск представив парфум “Burnt Hair” із запахом паленого волосся, який продається на сайті його компанії Boring Co. за ціною $100 за флакон.
Маск, який є головою Tesla, змінив статус на своїй сторінці у Twitter на “Продавець парфумерії” і написав, що вже продав 10 тис. флаконів парфуму, тобто на $1 млн.
Раніше мільярдер повідомляв, що Boring представить чоловічий аромат, який допоможе людині “виділитися з натовпу”.
Він пожартував у Twitter, що для людини з його прізвищем вхід до парфумерного бізнесу був неминучим (Musk у перекладі з англійської “мускус”).
“Чому взагалі я так довго чинив опір цьому?” – написав він.
Минулого тижня Маск направив керівництву Twitter лист із пропозицією завершити угоду щодо придбання компанії за $44 млрд, хоча раніше відмовлявся від цього наміру.
“Будь ласка, купіть мій парфум, щоб я міг купити Twitter”, – написав він на своїй сторінці у середу.
Мільярдер уже неодноразово випускав жартівливі продукти, які його шанувальники купують як колекційні товари. Так, у 2018 році Boring Co., що займається прокладанням підземних тунелів, випустила 20 тис. ручних вогнеметів і залучила $10 млн для фінансування своїх операцій.
Також він пропонував своїм фанатам придбати “короткі шорти” під брендом “Tesla” як жарти над трейдерами, які відкривали “короткі” позиції в акціях виробника електромобілів. Крім того, він випускав текілу “Tesla”.
Долар США стабільний у парі з євро, зміцнюється до ієни та фунта стерлінгів на торгах у п’ятницю.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона) додає в ході торгів 0,03%, ширший WSJ Dollar Index втрачає 0,02%.
Опубліковані напередодні дані міністерства праці США показали слабше, ніж очікувалося, уповільнення інфляції. Індекс CPI зріс у вересні на 8,2% щодо того ж місяця минулого року – мінімальними темпами за сім місяців. Експерти, опитані Trading Economics, в середньому прогнозували уповільнення інфляції до 8,1% із серпневих 8,3%.
Тим часом базова інфляція, яка не враховує вартість продуктів харчування та енергоносіїв (індекс Core CPI) у вересні прискорилася до максимальних з серпня 1982 року 6,6% у річному вираженні з 6,3% місяцем раніше.
Опубліковані статдані зміцнили інвесторів на думці про те, що Федеральна резервна система (ФРС) продовжить швидке посилення грошово-кредитної політики. Тепер трейдери чекають різкого підйому ставки американським ЦП на кожному з двох засідань поточного року, зазначає агентство Bloomberg.
Пара євро/долар торгується на рівні $0,9781 порівняно $0,9780 на закриття попередньої сесії.
Курс американської валюти щодо єни становить 147,45 єни проти 147,22 єни на закриття ринку у четвер.
Фунт подешевшав до $1,1322 у порівнянні з $1,1331 напередодні.
Міністр фінансів Великобританії Квазі Квартенг залишив Вашингтон, де він проводив зустрічі з представниками Міжнародного валютного фонду (МВФ), на день раніше, ніж планувалося. Експерти вважають, що він може відмовитися від частини заходів щодо зниження податків, оголошених ним раніше, щоб не допустити економічної кризи в країні, пише газета Financial Times.
Джерела газети зазначають, що МВФ та міністри фінансів деяких інших країн рекомендували йому швидко відмовитися від планів зниження податків, щоб уникнути фінансових проблем в економіці.
