Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, відкриття ХІV Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал». 28.05.2026 | Фото: Інтерфакс-Україна / Олександр Зубко
XV Міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” відбудеться 27-30 травня 2027 року у Києві, повідомили в департаменті PR та комунікацій (PR & Communication Department) Мистецького арсеналу.
Цьогоріч XIV Книжковий Арсенал, який завершив роботу в неділю, вже вчетверте проходив в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Програма фестивалю складалася з рекордної з 2022 року кількості подій, які відбувалися одразу на кількох сценах та майданчиках: Головній, Літературній, Вуличній, Авторській, Дискусійній, Видавничій, у Літературному саду, Лекторії, BookLab і підлітковому просторі. Загалом це понад 240 подій – публічних дискусій, лекцій, презентацій, авторських та поетичних читань, розмов, воркшопів, музичних подій, перформансів, автограф-сесій. Через повітряну тривогу та небезпеку кілька подій з програми не відбулися або були скорочені, а деякі пройшли в укритті у неофіційній обстановці.
Попри тривоги, які переривали роботу фестивалю, та численні попередження про ймовірні масштабні російські обстріли в ці дні, XIV Книжковий Арсенал зібрав 27 тисяч відвідувачів. Свої стенди презентували 111 великих, 25 малих видавництв, книгарня book.ua, а також військові та волонтерські ініціативи. 12 художників-графіків представили свої роботи на Ярмарку ілюстраторів. У просторі також експонувалися 15 виставкових проєктів.
“Радіємо, що вдалося здійснити практично все задумане. Повітряні тривоги, звісно, додали нам клопотів і перебили низку важливих подій. Та ми свідомі, що це і є особливості організації фестивалю під час війни, і вдячні всім нашим учасникам та відвідувачам, які швидко й зібрано переходили в укриття, а після відбою поверталися і знову й знову продовжували фестиваль. Це вміння жити й працювати попри все надихає”, – зазначила генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.
За словами директорки Міжнародного фестивалю Юлії Козловець фокусна тема “Книжкового Арсеналу” стала мовою учасників та гостей форуму.
“Найкраще підтвердження влучності фокусної теми – це коли вона перестає бути фестивальним слоганом, а стає мовою, якою між собою говорять відвідувачі. Цього року метафора “Нести свою свободу” звучала саме так. Особливо цінним є те, що у фестиваль природним чином включені сьогодні численні військові та ветеранські ініціативи, благодійні збори й волонтерські проєкти. І не як окрема програма, а як частина нашої спільної реальності. Книжковий Арсенал не дає простих відповідей, але створює простір для зустрічей і розмов, які додають нам розуміння власних досвідів, підтримують зв’язки між людьми й дають трохи більше сил на те, щоб жити далі та робити свою справу”, – наголосила Козловець.
Понад 230 гостей взяли участь у подіях Книжкового Арсеналу. Тут звучали голоси українських та іноземних гостей з Польщі, Франції, США, Канади, Німеччини, Молдови, Бельгії, Угорщини, Румунії, Словаччини, Великої Британії.
Цьогоріч втретє відбулася Book Arsenal Fellowship Program – професійна програма, у межах якої фестиваль відвідали вісім іноземних видавців, агентів та менеджерів з прав з Чехії, Швеції, Німеччини, Італії, Литви, Єгипту, Грузії та Перу. У рамках ціей програми відбулося 115 B2B (Business to Business – ІФ-У) зустрічей за участі 31 видавництва та 5 літературних і графічних агентств.
До роботи Книжкового Арсеналу долучилися понад 150 волонтерів та волонтерок.
https://interfax.com.ua/news/culture/1172954.html
ТОВ “Метінвест Січсталь” (МСС, Запоріжжя) в січні-березні поточного року наростило чистий збиток на 9,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 10,209 мдн грн з 9,333 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 39,3% – до 250,413 млн грн з 179,806 млн грн.
Непокритий збиток на кінець березня становив 114,010 млн грн.
Ключові проєкти та плани на 2026 рік: ТОВ буде продовжувати реалізацію стратегічних проєктів групи “Метінвест”, також планується активне залучення товариства в розробку проєктно-кошторисної документації за проєктами компаній групи та розробку заходів щодо фізичного захисту об’єктів та підвищення стійкості бізнесу.
МСС у 2025 році наростило чистий збиток у чотири рази порівняно з 2024 роком – до 59,506 млн грн з 15,075 млн грн, при цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс у 2,4 рази, до 1 млрд 585,117 млн грн з 653,099 млн грн.
ТОВ завершило 2023 рік зі збитком 7,764 млн грн.
ТОВ “Метінвест Січсталь” – компанія у складі групи “Метінвест” для реалізації стратегічних інвестиційних проєктів високої складності, створена в 2019 році. Чисельність штатних працівників на кінець 2025 року – 270 співробітників.
МСС – одна з найбільших проектних організацій в Україні, здатна впроваджувати великі проєкти, починаючи з концептуального рішення та закінчуючи введенням об’єкта в експлуатацію. Мета компанії – реалізація ключових проектів технологічної стратегії підприємств групи “Метінвест”. МСС забезпечує інтегрований процес від інвестиційної ідеї, інжинірингу та проектування до закупівлі, будівництва та введення в експлуатацію.
Metinvest B.V. (Нідерланди) належить 100% доля ТОВ “Метінвест Січсталь”
Статутний капітал ТОВ – 30,405 млн грн.
ТОВ “Метінвест Січсталь” входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Як повідомляє Fixygen, гірничорудна компанія Ferrexpo plc, основні активи якої знаходяться в Україні, оголосила про проведення щорічних зборів акціонерів 29 червня цього року.
Згідно з повідомленням компанії, загальна кількість акцій, власники яких мають право голосу на зборах, становить 598 млн 137,142 тис. простих акцій.
При цьому уточнюється, що в обігу перебуває лише один клас акцій, кожна акція має один голос, тому загальна кількість прав голосу, які можна реалізувати на зборах, становить 598 млн 137,142 тис.
Інформація Ferrexpo надана відповідно до розділу 311A Закону про компанії Великої Британії 2006 року (Section 311A Companies Act 2006).
У зверненні тимчасового в.о. голови компанії Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) від імені ради директорів Ferrexpo plc до акціонерів уточнюється, що дев’ятнадцяті річні загальні збори відбудуться об 11:00 ранку 29 червня 2026 року в офісах Herbert Smith Freehills Kramer LLP, Exchange House, Primrose Street, Лондон, EC2A 2EG.
Він закликав акціонерів взяти участь у зборах, подавши свої голоси за дорученням до початку загальних зборів або проголосувавши онлайн до початку загальних зборів. Акціонерам рекомендується призначити голову зборів своїм довіреним представником. Щоб проголосувати за дорученням, необхідно заповнити, підписати та повернути відповідну форму довіреності. Кінцевий термін отримання призначень довірених осіб та голосів – 11:00 ранку 25 червня 2026 року.
Голосування за всіма резолюціями буде проведено шляхом опитування, а результати голосування будуть оголошені через Службу регуляторної інформації та опубліковані на веб-сайті групи якомога швидше після проведення загальних зборів.
Дженовезе нагадує, що компанія прагне залучити не менше $100 млн, необхідних для фінансування підтримки діяльності групи Ferrexpo протягом наступних 18 місяців. Діяльність групи значно постраждала з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, що призвело до скорочення операційної діяльності та періодів повного призупинення діяльності. Це суттєво вплинуло на дохід групи.
Крім того, за його словами, рішення податкових органів України призупинити відшкодування ПДВ з березня 2025 року приблизно на суму $90 млн ще більше суттєво вплинуло на ліквідність групи. Компанія має намір завершити залучення коштів за рахунок акцій якомога швидше і активно працює над досягненням цієї мети. Однак у неї ще немає можливості офіційно розпочати залучення коштів за рахунок акцій.
«Поки залучення коштів за рахунок акцій не буде готове до запуску, компанія не може опублікувати свої перевірені аудиторами фінансові результати за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, на основі принципу безперервності діяльності, оскільки компанія та її аудитори потребують достатньої впевненості щодо початку та успішного завершення залучення коштів за рахунок акцій перед підписанням фінансової звітності. Внаслідок затримки залучення коштів за рахунок акцій та з огляду на залежність від початку залучення коштів за рахунок акцій для публікації перевіреної аудиторами фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, на основі принципу безперервності діяльності, компанія не може завершити перевірений аудиторами річний звіт та фінансову звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, але прагне зробити це якомога швидше», – йдеться у зверненні до акціонерів.
За його словами, дані загальні збори акціонерів проводяться виключно для розгляду рутинних питань, а саме переобрання директорів та поновлення повноважень, наданих на здійснення ринкових закупівель власних акцій, а також скликання загальних зборів з повідомленням за 14 днів. Усі директори підуть у відставку на загальних зборах акціонерів у 2026 році та домагатимуться переобрання акціонерами, за винятком пана Віталія Лісовенка, який, як було оголошено раніше, складе свої повноваження члена ради директорів компанії з моменту завершення загальних зборів.
Згідно з інформацією, на зборах пропонується, зокрема, переобрати членами ради директорів Стюарта Брауна, Миколу Кладієва, Лусіо Дженовезе та Фіону Маколей.
Як повідомлялося, Ferrexpo затримує публікацію аудитованого звіту за 2025 рік.
Також повідомлялося, що Лондонська фондова біржа (LSE) призупинила торги акціями Ferrexpo, при цьому компанія у другій половині квітня двічі попередила акціонерів про призупинення лістингу та торгівлі її акціями через неможливість своєчасно опублікувати річну звітність. Востаннє, 28 квітня, Ferrexpo зазначила, що отримала від інституційних інвесторів орієнтовні, необов’язкові заяви про зацікавленість у можливій докапіталізації на суму понад $100 млн, від якої, зокрема, залежить і публікація звіту, але не встигне це зробити до кінця квітня.
Ferrexpo належить 100%-на частка ТОВ «Єристовський ГЗК», 99,9% – ТОВ «Белановський ГЗК» і 100% акцій ПрАТ «Полтавський ГЗК».
Чеський залізничний оператор Leo Express із червня 2026 року запускає новий міжнародний поїзд, який з’єднає Франкфурт і Франкфуртський аеропорт із польським Перемишлем, розташованим неподалік від українського кордону.
Як повідомила компанія, маршрут проходитиме через Німеччину, Чехію та Польщу. Поїзд вирушатиме з Перемишля і прямуватиме через Краків, Остраву, Прагу, Дрезден, Лейпциг і Ерфурт до Франкфурта та аеропорту Франкфурта-на-Майні. У зворотному напрямку поїзд курсуватиме щоденно.
Перемишль став одним із ключових транспортних вузлів для українських пасажирів після початку повномасштабної війни, оскільки місто розташоване приблизно за 10 км від українського кордону і пов’язане залізничними маршрутами з Україною. Новий рейс дозволить пасажирам зручніше діставатися з прикордонного регіону до Чехії та Німеччини без складних пересадок.
Протяжність маршруту становитиме понад 1,3 тис. км, що робить його одним із найдовших прямих залізничних напрямків у Європі. За даними перевізника та профільних ЗМІ, поїзд курсуватиме щоденно в обох напрямках, а запуск маршруту очікується у червні 2026 року.
Для українських мандрівників маршрут може стати важливим додатковим каналом сполучення з Центральною та Західною Європою. Він з’єднає Перемишль із великими транспортними центрами Німеччини та Чехії, включно з Прагою, Дрезденом, Лейпцигом, Франкфуртом і одним із найбільших аеропортів Європи.
Новий поїзд також посилить роль Польщі як транзитного коридору для українців. Із 2022 року польські міста, передусім Перемишль, Жешув, Краків і Варшава, стали основними пунктами пересадки для поїздок між Україною та країнами ЄС.
Для Leo Express запуск лінії означає розширення міжнародної мережі та посилення конкуренції на залізничному ринку Центральної Європи. Компанія позиціонує новий маршрут як пряме сполучення між Німеччиною, Чехією, Польщею та українським прикордонням.
Leo Express — приватний чеський залізничний і автобусний оператор, що працює на маршрутах у Чехії, Словаччині, Польщі та інших країнах регіону. Компанія розвиває міжнародні пасажирські перевезення і конкурує з державними та приватними операторами Центральної Європи.
За даними Національного інституту статистики Португалії (INE), у 2025 році іноземні покупці придбали в Португалії 41 086 будинків і квартир, що на 6,6% більше, ніж роком раніше.
Найбільшою групою іноземних покупців стали громадяни Бразилії. У 2025 році вони купили 9,808 тис. об’єктів нерухомості, що на 27,5% більше, ніж у 2024 році. На другому місці опинилися громадяни Анголи з 4,145 тис. покупок, їхній показник зріс на 2,2%. Третю позицію посіли французи, які придбали 3,765 тис. об’єктів, що на 6,2% менше, ніж роком раніше.
За даними INE, іноземні покупці з податковим резидентством у Португалії здійснили 34,834 тис. угод, що на 11,4% більше, ніж у 2024 році. Водночас покупки нерезидентів знизилися: іноземці без податкового резидентства в Португалії придбали 8,471 тис. об’єктів, що на 13,3% менше, ніж роком раніше. Це стало третім поспіль роком зниження активності нерезидентів.
Такий розрив свідчить про зміну структури іноземного попиту. Португальський ринок нерухомості все більше спирається не на класичних зовнішніх інвесторів, а на іноземців, які вже проживають у країні. Це можуть бути трудові мігранти, релоканти, сім’ї з довгостроковим дозволом на проживання та представники діаспор, насамперед бразильської та ангольської.
Іноземці, як і раніше, купують дорожчі об’єкти, ніж місцеві жителі. За даними INE, середня вартість нерухомості, придбаної покупцями з податковим резидентством у Португалії, становила 234 120 євро. Покупці з країн ЄС платили в середньому 335 640 євро, а покупці з країн поза межами ЄС — 470 277 євро за об’єкт. Британці та американці купували особливо дорогу нерухомість: середня ціна угоди становила відповідно 512 585 євро та 479 403 євро.
Географічно попит нерезидентів залишається сконцентрованим у найпривабливіших регіонах. У 2025 році на Алгарве припало 29,7% угод нерезидентів, на Північний регіон — 20%, на Центральний регіон — 14,9%, на Великий Лісабон — 12,5%. За вартістю угод домінування Алгарве ще помітніше: регіон забезпечив 42,4% загального обсягу інвестицій нерезидентів у житло.
В INE також відзначили високу динаміку покупців з України, Кабо-Верде та Венесуели: кількість угод громадян цих країн зросла більш ніж на 25% у 2025 році. Однак точна кількість об’єктів, придбаних українцями, у короткій публікації INE та переказах португальських ЗМІ не розкривається.
Для українців Португалія залишається привабливим напрямком завдяки безпеці, доступу до ЄС, ринку праці, діаспорним зв’язкам та можливості довгострокового проживання. При цьому після закриття нерухомості як підстави для Golden Visa інвестиційний попит став менш пов’язаним з отриманням посвідки на проживання і більше залежить від реальної релокації, рівня доходів та довгострокових планів проживання.
Таким чином, ринок житла Португалії зберігає високий іноземний попит, але його структура змінюється. Бразильці зміцнили лідерство завдяки мовній та міграційній близькості, ангольці залишаються важливою групою покупців, а французи, британці та американці продовжують відігравати велику роль у дорожчих сегментах. Українці поки що не входять до числа найбільших покупців, але демонструють один із найпомітніших темпів зростання.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у січні-березні поточного року знизило чистий збиток на 78,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 29,031 млн грн з 133,943 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився майже у 7 разі – до 131,165 млн грн з 886,267 млн грн.
Непокритий збиток на кінець березня-2026 становив 778,384 млн грн.
Підприємство у І кв-2026 виробило 279 тонн металопродукції, на експорт продукція товариства не реалізовувалась. З урахуванням поточної ситуації в Україні, галузі та діючих обмежень, відповідно до прийнятого на 2026 рік плану роботи, намічені наступні операційні напрямки діяльності: виробництво прокату з давальницької заготовки 40 тис.т, виробництво запчастин в умовах ремонтно-механічного цеху (РМЦ). План виробництва на 2026 рік складено виходячи з припущення, що воєнні дії триватимуть і тому потужності з виробництв.
Середньооблікова чисельність штатних працівників (осіб) – 484 осіб, розмір фонду оплати праці складає 37,842 млн грн.
Головним досягненням минулого року стало завершення проєкту (тривав з 2023року), з переведення виробництва ПЦ-2 на безперервнолиту заготовку, що сприяло зниженню собівартості виробництва. Наразі всі типорозміри швелерів за українськими та європейськими стандартами, що реалізує підприємство, переведено на стандартну литу заготовку.
З метою підвищення енергоефективності продовжують виконуватися роботи з будування нового наземного водоводу з берегової насосної станції №1 для постачання технічної води на дільницю очисних споруд для забезпечення ПЦ-2, що дозволить отримати економію енергоресурсів та знизити комунікаційні втрати. Для оптимізації витрат е/е кількість працюючих силових трансформаторів підтримувалась на мінімальному технологічному рівні. Так, станом на 31 березня 2026р було виведено з експлуатації 109 одиниць трансформаторів, крім того демонтовано 2 одиниці, які були не задіяні в виробничих процесах.
У звіті зазначається, що на період до припинення військової агресії основною метою підприємства є продовження та підтримка виробничої діяльності на діючому рівні та досягнення мінімального, але позитивного фінансового результату. Після завершення війни у контексті післявоєнного відновлення та поглиблення економічної інтеграції з ЄС, підприємство розробляє комплексну стратегію модернізації з урахуванням “зелених” технологій виробництва для досягнення конкурентоспроможності на європейському ринку та мінімізації екологічних ризиків в Україні.
У цьому контексті провідними фахівцями підприємства опрацьовується питання будівництва електросталеплавильного комплексу (ЕСПК) потужністю 450 тис.т/рік. ЕСПК забезпечить заготовкою прокатні потужності ПрАТ “ДМЗ” та знизить шкідливі викиди до рівня, який дозволить експортувати продукцію до ЄС при СВАМ-митах. В якості сировини буде використовуватися покупний металобрухт. Собівартість прокату, виготовленого з власної квадратної заготовки, дозволить отримати більш високу маржу при реалізації сорту та забезпечить завантаження виробничих потужностей стану 550 до максимального річного рівня – 190 тис.т.
На другому етапі, з метою розширення сортаменту, пропонується модернізувати стан 550 шляхом встановлення додаткових універсальних клетей для виробництва двутаврового прокату потужністю 30 тис.т/рік. Даний вид прокату на 100% забезпечується за рахунок імпорту в Україну та в разі виробництва на ПрАТ “ДМЗ” зможе забезпечити додатковий маржинальний дохід в порівнянні з литою заготовкою. Розширити номенклатуру продукції та збільшити маржинальність реалізації планується за рахунок будівництва на третьому етапі дрібносортного стану потужністю 120 тис т/рік.
Згідно з річним звітом за 2025 рік, ДМЗ у минулому році наростив збиток у 5,5 рази порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 225,795 млн грн, доході від звичайної діяльності впав у 3,2 рази – до 1 млрд 664,980 млн грн.
Як повідомлялося, ДМЗ за підсумками 2024 року отримало чистий збиток у розмірі 222,117 млн грн проти чистого прибутку у 2023 році в розмірі 504,591 млн грн. Завод за підсумками 2022 року отримав чистий прибуток 4,225 млн грн, тоді як у 2021 році він становив 1 млрд 725,157 млн грн.
ДМЗ у 2021 році отримав чистий прибуток у розмірі 1 млрд 725,157 млн грн, тоді як завершив 2020 рік із чистим збитком 394,091 млн грн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Завод має повний металургійний цикл виробництва: доменний цех, киснево-конверторний цех, коксохімічне виробництво, прокатне виробництво, яке представлено двома сортопрокатними станами (стан 800 та стан 550). Однак з причини зупинки доменої печі в 2022 році реалізація сортового металопрокату в 1 кварталі 2026 році із власної заготівки була тільки поодиноких заказів із залишків продукції на складі. З причини зупинки коксохімічного виробництва у травні 2025 року реалізація залишків коксової продукції відбувалось зі складу.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у власності Drampіsco Lіmіted (Кіпр) перебуває 97,7346% акцій ДМЗ.
Згідно зі звітом за 2025 рік, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ПрАТ “ДМЗ” – Олександр Ярославський, який має громадянство України та Великобританії. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу (непрямий вплив): 87,96%.
Статутний капітал ПрАТ – 574,994 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
