За даними Національного інституту статистики Португалії (INE), у 2025 році іноземні покупці придбали в Португалії 41 086 будинків і квартир, що на 6,6% більше, ніж роком раніше.
Найбільшою групою іноземних покупців стали громадяни Бразилії. У 2025 році вони купили 9,808 тис. об’єктів нерухомості, що на 27,5% більше, ніж у 2024 році. На другому місці опинилися громадяни Анголи з 4,145 тис. покупок, їхній показник зріс на 2,2%. Третю позицію посіли французи, які придбали 3,765 тис. об’єктів, що на 6,2% менше, ніж роком раніше.
За даними INE, іноземні покупці з податковим резидентством у Португалії здійснили 34,834 тис. угод, що на 11,4% більше, ніж у 2024 році. Водночас покупки нерезидентів знизилися: іноземці без податкового резидентства в Португалії придбали 8,471 тис. об’єктів, що на 13,3% менше, ніж роком раніше. Це стало третім поспіль роком зниження активності нерезидентів.
Такий розрив свідчить про зміну структури іноземного попиту. Португальський ринок нерухомості все більше спирається не на класичних зовнішніх інвесторів, а на іноземців, які вже проживають у країні. Це можуть бути трудові мігранти, релоканти, сім’ї з довгостроковим дозволом на проживання та представники діаспор, насамперед бразильської та ангольської.
Іноземці, як і раніше, купують дорожчі об’єкти, ніж місцеві жителі. За даними INE, середня вартість нерухомості, придбаної покупцями з податковим резидентством у Португалії, становила 234 120 євро. Покупці з країн ЄС платили в середньому 335 640 євро, а покупці з країн поза межами ЄС — 470 277 євро за об’єкт. Британці та американці купували особливо дорогу нерухомість: середня ціна угоди становила відповідно 512 585 євро та 479 403 євро.
Географічно попит нерезидентів залишається сконцентрованим у найпривабливіших регіонах. У 2025 році на Алгарве припало 29,7% угод нерезидентів, на Північний регіон — 20%, на Центральний регіон — 14,9%, на Великий Лісабон — 12,5%. За вартістю угод домінування Алгарве ще помітніше: регіон забезпечив 42,4% загального обсягу інвестицій нерезидентів у житло.
В INE також відзначили високу динаміку покупців з України, Кабо-Верде та Венесуели: кількість угод громадян цих країн зросла більш ніж на 25% у 2025 році. Однак точна кількість об’єктів, придбаних українцями, у короткій публікації INE та переказах португальських ЗМІ не розкривається.
Для українців Португалія залишається привабливим напрямком завдяки безпеці, доступу до ЄС, ринку праці, діаспорним зв’язкам та можливості довгострокового проживання. При цьому після закриття нерухомості як підстави для Golden Visa інвестиційний попит став менш пов’язаним з отриманням посвідки на проживання і більше залежить від реальної релокації, рівня доходів та довгострокових планів проживання.
Таким чином, ринок житла Португалії зберігає високий іноземний попит, але його структура змінюється. Бразильці зміцнили лідерство завдяки мовній та міграційній близькості, ангольці залишаються важливою групою покупців, а французи, британці та американці продовжують відігравати велику роль у дорожчих сегментах. Українці поки що не входять до числа найбільших покупців, але демонструють один із найпомітніших темпів зростання.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у січні-березні поточного року знизило чистий збиток на 78,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 29,031 млн грн з 133,943 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився майже у 7 разі – до 131,165 млн грн з 886,267 млн грн.
Непокритий збиток на кінець березня-2026 становив 778,384 млн грн.
Підприємство у І кв-2026 виробило 279 тонн металопродукції, на експорт продукція товариства не реалізовувалась. З урахуванням поточної ситуації в Україні, галузі та діючих обмежень, відповідно до прийнятого на 2026 рік плану роботи, намічені наступні операційні напрямки діяльності: виробництво прокату з давальницької заготовки 40 тис.т, виробництво запчастин в умовах ремонтно-механічного цеху (РМЦ). План виробництва на 2026 рік складено виходячи з припущення, що воєнні дії триватимуть і тому потужності з виробництв.
Середньооблікова чисельність штатних працівників (осіб) – 484 осіб, розмір фонду оплати праці складає 37,842 млн грн.
Головним досягненням минулого року стало завершення проєкту (тривав з 2023року), з переведення виробництва ПЦ-2 на безперервнолиту заготовку, що сприяло зниженню собівартості виробництва. Наразі всі типорозміри швелерів за українськими та європейськими стандартами, що реалізує підприємство, переведено на стандартну литу заготовку.
З метою підвищення енергоефективності продовжують виконуватися роботи з будування нового наземного водоводу з берегової насосної станції №1 для постачання технічної води на дільницю очисних споруд для забезпечення ПЦ-2, що дозволить отримати економію енергоресурсів та знизити комунікаційні втрати. Для оптимізації витрат е/е кількість працюючих силових трансформаторів підтримувалась на мінімальному технологічному рівні. Так, станом на 31 березня 2026р було виведено з експлуатації 109 одиниць трансформаторів, крім того демонтовано 2 одиниці, які були не задіяні в виробничих процесах.
У звіті зазначається, що на період до припинення військової агресії основною метою підприємства є продовження та підтримка виробничої діяльності на діючому рівні та досягнення мінімального, але позитивного фінансового результату. Після завершення війни у контексті післявоєнного відновлення та поглиблення економічної інтеграції з ЄС, підприємство розробляє комплексну стратегію модернізації з урахуванням “зелених” технологій виробництва для досягнення конкурентоспроможності на європейському ринку та мінімізації екологічних ризиків в Україні.
У цьому контексті провідними фахівцями підприємства опрацьовується питання будівництва електросталеплавильного комплексу (ЕСПК) потужністю 450 тис.т/рік. ЕСПК забезпечить заготовкою прокатні потужності ПрАТ “ДМЗ” та знизить шкідливі викиди до рівня, який дозволить експортувати продукцію до ЄС при СВАМ-митах. В якості сировини буде використовуватися покупний металобрухт. Собівартість прокату, виготовленого з власної квадратної заготовки, дозволить отримати більш високу маржу при реалізації сорту та забезпечить завантаження виробничих потужностей стану 550 до максимального річного рівня – 190 тис.т.
На другому етапі, з метою розширення сортаменту, пропонується модернізувати стан 550 шляхом встановлення додаткових універсальних клетей для виробництва двутаврового прокату потужністю 30 тис.т/рік. Даний вид прокату на 100% забезпечується за рахунок імпорту в Україну та в разі виробництва на ПрАТ “ДМЗ” зможе забезпечити додатковий маржинальний дохід в порівнянні з литою заготовкою. Розширити номенклатуру продукції та збільшити маржинальність реалізації планується за рахунок будівництва на третьому етапі дрібносортного стану потужністю 120 тис т/рік.
Згідно з річним звітом за 2025 рік, ДМЗ у минулому році наростив збиток у 5,5 рази порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 225,795 млн грн, доході від звичайної діяльності впав у 3,2 рази – до 1 млрд 664,980 млн грн.
Як повідомлялося, ДМЗ за підсумками 2024 року отримало чистий збиток у розмірі 222,117 млн грн проти чистого прибутку у 2023 році в розмірі 504,591 млн грн. Завод за підсумками 2022 року отримав чистий прибуток 4,225 млн грн, тоді як у 2021 році він становив 1 млрд 725,157 млн грн.
ДМЗ у 2021 році отримав чистий прибуток у розмірі 1 млрд 725,157 млн грн, тоді як завершив 2020 рік із чистим збитком 394,091 млн грн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Завод має повний металургійний цикл виробництва: доменний цех, киснево-конверторний цех, коксохімічне виробництво, прокатне виробництво, яке представлено двома сортопрокатними станами (стан 800 та стан 550). Однак з причини зупинки доменої печі в 2022 році реалізація сортового металопрокату в 1 кварталі 2026 році із власної заготівки була тільки поодиноких заказів із залишків продукції на складі. З причини зупинки коксохімічного виробництва у травні 2025 року реалізація залишків коксової продукції відбувалось зі складу.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у власності Drampіsco Lіmіted (Кіпр) перебуває 97,7346% акцій ДМЗ.
Згідно зі звітом за 2025 рік, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ПрАТ “ДМЗ” – Олександр Ярославський, який має громадянство України та Великобританії. Тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу (непрямий вплив): 87,96%.
Статутний капітал ПрАТ – 574,994 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
АТ “Укрзалізниця ” за січень-березень 2026 року збільшило чистий збиток на 17,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 7,9 млрд грн, що стало наслідком постійних ворожих обстрілів та здорожчання енергоресурсів, йдеться повідомленні компанії у Facebook в понеділок.
“Перший квартал 2026 року для “Укрзалізниці ” став складним випробуванням. Ворог завдав 541 удар по залізничній інфраструктурі та рухомому складу – це як половина від кількості всіх атак за 2025 рік “, – повідомили в “Укрзалізниці “.
У компанії уточнили, що внаслідок ворожих атак було пошкоджено 1,7 тис. залізничних об’єктів, а під час виконання службових обов’язків поранення отримали 28 залізничників.
Згідно з консолідованим проміжним фінансовим звітом УЗ , чистий дохід зріс на 2,2% – до 21,8 млрд грн, а валовий збиток збільшився на 35,9% – до 7,2 млрд грн.
Збиток від операційної діяльності за І квартал 2026 року також зріс на 16,5% – до 6,6 млрд грн.
Крім того, внаслідок аномальних морозів обсяги вантажних перевезень за січень-березень 2026 року зменшилися на 6,4% порівняно з минулим роком – до 34,8 млн тонн вантажів, йдеться у повідомленні.
Зазначається, що пасажирські перевезення у далекому сполученні скоротилися на 10% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 5,8 млн пасажирів. У компанії пояснили це атаками ворога на пасажирські поїзди та залізничну інфраструктуру.
“Через це залізничники були змушені тимчасово скорочувати або змінювати маршрути руху поїздів. Додатково ситуацію ускладнили зростання цін на паливо на тлі конфлікту на Близькому Сході та загальна нестабільність ринку “, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що в березні цього року закупівельна вартість дизельного пального зросла майже на 50%, а підвищення цін на електроенергію принесло додаткові витрати 2,58 млрд грн.
“Укрзалізниця” змушена максимально оптимізувати витрати на розвиток і відновлення, аби в складних умовах забезпечувати безперервний рух, хоч і потребує додаткових ресурсів на відновлення пошкодженого “, – додали в компанії.
Водночас УЗ заявила, що перевиконує програму нарощення операційної ефективності обсягом понад 10,2 млрд грн, зокрема здає в оренду площі через Prozorro, передає непрофільні активи та інше.
Агрохолдинг “Кернел”, один з найбільших в Україні, протягом останнього року збільшив площу земельного банку на 48% – до 530 тис. га після придбання компанії Enselco Holding Limited (близько 190 тис. га) та продажу частини активів з орендованими землями у Харківській області (близько 14 тис. га) компанії Agroton Public Limited.
“В результаті завершення обох угод загальна площа орендованих сільськогосподарських угідь, що перебувають у віданні Групи, сягнула 530 тис. га, що на 48% більше, ніж у попередньому році, що ще більше зміцнило позиції Групи як найбільшого оператора сільськогосподарського виробництва в Україні”, – сказано у консолідованому фінансовому звіті за третій квартал 2026 фінансового року (ФР, січень-березень 2026 року).
У документі зазначено, що “Кернел” завершив посівну кампанію на 2026 рік на всій площі свого розширеного земельного банку.
“Несприятливі погодні умови наприкінці зими та на початку весни змусили пересіяти частину посівних площ під озимі культури. Після цих коригувань кукурудза залишається основною культурою, на яку припадає 48% посівних площ (255 тис. га проти 172 тис. га торік), що загалом не змінилося порівняно зі структурою врожаю 2025 року”, – сказано у звіті.
Група також розширила площі під соняшником (до 88 тис. га з 46 тис. га) та ріпаком (до 43 тис. га з 3 тис. га), збільшивши їх частки до 17% та 8% відповідно порівняно з 13% та 1% у попередній посівній. Площа під пшеницею в абсолютних цифрах збільшилася з 94 тис. га до 106 тис. га, тоді як її частка в структурі посівів знизилася з 26% до 20%.
Посівні площі під соєю суттєво знизились – з 24 до 9 тис. га і наразі займають лише 2% посівних площі.
Як повідомлялось, у квітні 2026 року “Кернел” уклав угоду про придбання за $348 млн компанії Enselco Holding Limited, до складу якої входить інтегрований агробізнес із земельним банком близько 190 тис. га, мережею зерносховищ, сільгосптехнікою та залізничним парком для перевезення зерна.
Згідно зі звітом, угоду про продаж близько 14 тис. га орендованих земель у Харківській області разом із сільськогосподарською технікою та зерносховищем була укладена 22 травня.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За результатами 9 місяців 2026ФР “Кернел” зменшив чистий прибуток на 5% – до $208 млн, тоді як його виручка збільшилася на 0,4% – до $3 млрд 92 млн, а EBITDA – на 1%, до $403 млн.
Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України (НАМНУ) за сприяння посольства України в Італії отримав п’ять апаратів штучної вентиляції легень.
Як повідомляє посольство на своїй сторінці в фейсбуці, обладнання посилить можливості медичного закладу у наданні допомоги пацієнтам та забезпеченні безперервної роботи лікарів у складних умовах воєнного часу.
Проєкт реалізований за підтримки української асоціації в Вероні “Мальва”.
Державне авіаційне підприємство (ДАП) «Україна» (Бориспіль, Київська обл.) 18 травня оголосило про намір укласти з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» договір на страхування ризиків цивільної авіації.
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість придбання послуг склала 37,669 млн грн, цінова пропозиція компанії, єдиного учасника тендеру – 37,345 млн грн.
ПрАТ «УПСК» зареєстровано в 1993 році. Спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів та багажу. За даними компанії, власником 99,999% акцій страховика є Олександр Михайлов. За даними НБУ, компанія посідає 16-ту позицію серед non-life страховиків України за зібраними преміями 2025 року.
