Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Роздрібна торгівля в Україні у липні зросла на 4% за місяць

Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.

Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.

Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.

За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.

Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.

Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.

Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.

Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.

Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.

Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026

, , ,

Роздрібна торгівля в Україні у липні зросла на 4% за місяць

Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.

Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.

Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.

За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.

Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.

Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.

Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.

Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.

Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.

Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026

, , , ,

Нове керівництво «Енергоатома» має бути сформовано якомога швидше — прем’єр

Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів першу зустріч із Наглядовою радою НАЕК «Енергоатом», наголосив на необхідності якнайшвидшого перезавантаження управління та пообіцяв усю необхідну підтримку.

«Провів першу зустріч із Наглядовою радою «Енергоатома». Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть усю необхідну підтримку», — написав він у Telegram-каналі за підсумками зустрічі в середу.

Прем’єр наголосив, що «новий топ-менеджмент має бути сформований якомога швидше за підсумками прозорого конкурсу».

За його словами, він також обговорив із членами Наглядової ради фінансовий стан державної компанії та хід підготовки до осінньо-зимового періоду.

«Подібні зустрічі відбуватимуться систематично», – повідомив він.

Як повідомлялося, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра з питань енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК «Енергоатом» отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня за результатами конкурсу, термін подання документів на який закінчився 31 липня 2026 року.

Що стосується НАК «Нафтогаз України», головою якої глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити екс-прем’єр-міністра України Юлію Свириденко, то координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому у коментарі «Енергореформі» зазначав, що, найімовірніше, ще тривають переговори з незалежними членами Наглядової ради (НР) компанії, яка й має повноваження призначати голову правління або особу, яка виконує його обов’язки.

Зі свого боку колишня членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) Ольга Бабій у коментарі «Енергореформі» зазначила, що Юлія Свириденко «для „Нафтогазу“ — ідеальне рішення», і не знає, чому її досі не призначають.

Прем’єр Корецький під час Години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає ідеальним варіантом, якби новим головою правління НАК «Нафтогаз України» було призначено іншу особу після осінньо-зимового періоду 2026/27 (ОЗП).

Джерело: https://t.me/Koretskyi_official/335

, , , ,

Національний депозитарій України оновив склад Ради учасників депозитарної системи

Як повідомляє Fixygen, учасники Національного депозитарію України (НДУ) шляхом рейтингового голосування сформували склад Ради учасників депозитарної системи НДУ на наступні два роки, і він повністю збігся з поточним складом ради.

Згідно з повідомленням Нацдепозитарію на його сайті, на участь у виборах було подано 18 заявок: 9 – від депозитарних установ і 9 – від емітентів, а обраними 14 членами ради стали ті самі особи, що й два роки тому.

Від депозитарних установ до Ради учасників увійшли Олександр Панченко від ТОВ «Універ Капітал», який зараз очолює раду, Нінель Герман від ПУМБ, Богдана Єфремова від Райффайзен Банку, Ірина Нестеренко від ТОВ «Інжур Кепітал», Оксана Данилюк від ВСТ Банку, Олександр Сторожук від ТОВ «Смарт Бонд.UA» та Олеся Пятчаніна від «Сітібанку».

Від емітентів, які не є депозитарними установами, та компаній з управління активами, що діють від імені корпоративних фондів, до складу ради увійшли Саад Шаді Мухамед від ПрАТ «Бахмацьке бурякоприймальне підприємство», Сергій Ліходід від закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду (ЗНВКІФ) «Гарант Капітал» під управлінням КУА «Траст Кепітал», Сергій Бірюк від ТОВ «Яготинський маслозавод», Богдан Лупій від Фондової біржі ПФТС, Сергій Румпа від ПрАТ «Южкокс», Оксана Заїка від АТ «ДТЕК Западенерго» та Світлана Ющенко від АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз».

Зазначається, що перше засідання новообраного органу заплановано на 17 вересня. На ньому буде обрано голову ради та визначено подальші напрямки її роботи.

Рада учасників є консультативним органом, створеним для захисту та врахування інтересів учасників депозитарної системи. Вона складається з 14 членів: семи представників депозитарних установ та семи представників емітентів (які не є депозитарними установами) і компаній з управління активами, що діють від імені корпоративних інвестиційних фондів.

До складу ради з правом голосу можуть обиратися фізичні особи, висунуті учасниками депозитарної системи, з якими вони перебувають у трудових або договірних відносинах (по одному представнику від однієї юридичної особи). До ради не можуть входити члени інших органів Центрального депозитарію, за винятком Національного банку України (НБУ).

https://www.fixygen.ua/news/20260826/natsionalniy-depozitariy-ukrayini-onoviv-sklad-radi-uchasnikiv-depozitarnoyi-sistemi.html

 

Україна випередила низку країн ЄС за кількістю патентних заявок

Як повідомляє Еxperts.news, у 2024 році Україна посіла 35-те місце у світі за кількістю поданих патентних заявок із показником 2559 заявок, тоді як абсолютним світовим лідером залишається Китай із 1,828 млн заявок, свідчить аналіз світової патентної активності, підготовлений науковим секретарем ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Володимиром Хаустовим та опублікований інформаційно-аналітичним центром Experts Club.

Рейтинг країн за кількістю патентних заявок у 2024 році

  1. Китай — 1 828 054
  2. США — 603 194
  3. Японія — 306 855
  4. Південна Корея — 246 245
  5. Індія — 105 157
  6. Німеччина — 59 262
  7. Канада — 35 374
  8. Австралія — 30 487
  9. Росія — 26 698
  10. Бразилія — 25 597
  11. Велика Британія — 18 952
  12. Мексика — 16 189
  13. Гонконг — 15 940
  14. Франція — 14 129
  15. Сінгапур — 13 421
  16. Індонезія — 10 902
  17. Туреччина — 10 351
  18. Італія — 10 308
  19. В’єтнам — 9 904
  20. Південна Африка — 8 899
  21. Таїланд — 8 727
  22. Іран — 8 657
  23. Ізраїль — 8 262
  24. Саудівська Аравія — 8 029
  25. Північна Корея — 6 936
  26. Нова Зеландія — 5 962
  27. Філіппіни — 4 571
  28. Люксембург — 3 833
  29. ОАЕ — 3 598
  30. Аргентина — 3 591
  31. Польща — 3 453
  32. Чилі — 3 219
  33. Нідерланди — 3 047
  34. Марокко — 2 899
  35. Україна — 2 559.

Джерело: Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), World Intellectual Property Indicators, таблиця A60 «Patent applications by office and origin, 2024»; розрахунки та систематизація наведені в дослідженні Володимира Хаустова та аналітичного центру Experts Club.

, , , , ,

Українське виробництво паперу та картону зменшилось на 3% від початку року

Виробництво паперу та картону основними підприємствами целюлозно-паперової промисловості України у січні-липні 2026 року скоротилося на 2,9–3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, незважаючи на покращення показників у липні.

Про це свідчать дані асоціації «УкрПапір».

Виробництво безпосередньо паперу за сім місяців скоротилося на 8,2%, картону — на 1,2%.

Виробництво ящиків із гофрокартону знизилося на 1,6%, а виробництво шпалер — на 6,3%.

Водночас виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 7% порівняно з січнем-липнем минулого року.

Ще швидше збільшувався випуск окремих видів санітарно-гігієнічної продукції. Виробництво туалетного паперу зі 100%-ної целюлози за сім місяців зросло приблизно на 20,4%, паперових рушників у рулонах — на 9,5%.

Позитивну динаміку також продемонструвало виробництво зошитів. За підсумками семи місяців воно збільшилося на 11%.

При цьому найбільший сегмент галузі — картон та пакувальні матеріали — у липні вже перейшов до помітного зростання. Випуск картону за місяць збільшився на 11,2% у річному вираженні, у тому числі тарного картону — на 16%.

Загальний грошовий обсяг товарної продукції підприємств галузі за січень-липень збільшився на 19,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Таким чином, фізичні обсяги виробництва паперу та картону за підсумками семи місяців залишаються нижчими за торішні, тоді як виручка галузі зростає значно швидше. Липнева статистика водночас вказує на відновлення виробництва картону та окремих категорій споживчої паперової продукції.

Серед найбільших підприємств, що надають статистику асоціації, — Київський картонно-паперовий комбінат, Трипольський пакувальний комбінат, Кохавинська паперова фабрика, «ВГП» (ТМ «Рута»), «Понінківська КПФ-Україна» та львівська «Картонно-паперова компанія».

 

, , , ,