Українські металургійні підприємства в січні-вересні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 22,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,821 млн тонн з 3,929 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, виплавка сталі за цей період зросла на 28,2% – до 5,884 млн тонн, чавуну – на 21,9%, до 5,356 млн тонн.
У вересні було вироблено 503,9 тис. тонн прокату, 610 тис. тонн сталі, 624,1 тис. тонн чавуну, тоді як у попередньому місяці – 589,3 тис. тонн прокату, 690,7 тис. тонн сталі, 643,6 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Страхова компанія «Європейське туристичне страхування» (ЄТС, Київ) спрямує 95 млн грн нерозподіленого прибутку, отриманого за 2015-2021 рр. (окрім 2019-го) на виплату дивідендів. Як повідомила компанія в інформаційній базі НКЦПФР, таке рішення ухвалено на загальних зборах акціонерів 30 вересня 2024 року.
Так, на виплату дивідендів буде спрямовано 3,895 млн грн нерозподіленого прибутку компанії отриманого за 2015 рік, 7,655 млн грн – за 2016 рік, 15,473 млн грн – за 2017 рік, 16,1 млн грн – за 2018 рік, 14,7 млн грн – за 2020 рік і 37,2 млн грн – за 2021 рік.
Частина прибутку за 2021 рік, яка не спрямована на виплату дивідендів згідно з цим рішенням і не спрямована на збільшення статутного капіталу згідно з протоколом загальних зборів 27 квітня 2023 року, залишиться нерозподіленою.
У повідомленні також уточнюється, що дивіденди виплачуватимуть безпосередньо акціонерам із 30 вересня 2024-го до 30 березня 2025 року.
Як повідомлялося, СК «Європейське туристичне страхування» заснована 2006 року. Займає одну з провідних позицій на ринку турстрахування України. Компанія входить до небанківської фінансової групи «Євроінс Іншурінс Груп».
У 2023 році зібрала страхові премії на суму 151,2 млн грн, що майже відповідає показнику роком раніше, завершивши 2023 рік із чистим прибутком у сумі 12,937 млн грн.
Міжнародні резерви України у вересні, за попередніми оцінками Національного банку України (НБУ), скоротилися на 8,1%, або на $3,44 млрд, – до $38 млрд 898,6 млн.
«Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для покриття структурного дефіциту валюти на ринку і згладжування курсових коливань, а також борговими виплатами країни в іноземній валюті», – йдеться в повідомленні центробанку на сайті в понеділок.
Чисті міжнародні резерви (ЧМР) НБУ у вересні скоротилися на $2,8 млрд, або на 9,9%, – до $25 млрд 544 млн, що нижче від закладеного кількісного критерію ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду (МВФ), згідно з яким ЧМР України на кінець вересня цього року мали становити щонайменше $28,8 млрд.
Водночас, на кінець року цей показник передбачено на рівні не менше ніж $26,3 млрд.
Нацбанк зазначив, що валютні інтервенції на міжбанку і боргові виплати були частково компенсовані надходженнями від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а також надходженнями міжнародної допомоги, обсяг якої у вересні, за спостереженнями НБУ, був одним із найменших із початку цього року.
«Це вкотре продемонструвало притаманну для цього року неритмічність надходження допомоги від міжнародних партнерів», – акцентували в центробанку.
Згідно з оприлюдненою інформацією, Нацбанк продав на валютному ринку $3 млрд 213,8 млн і викупив у резерви $0,6 млн, чистий продаж валюти НБУ у вересні збільшився до $3,21 млрд із $2,68 млрд.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло $674,7 млн, з яких $603,6 млн надійшло від розміщення валютних ОВДП, $60 млн через Світовий банк і $11,1 млн від Банку розвитку ради Європи.
За обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено $552,4 млн, з яких: $456,3 млн – за обслуговування і погашення валютних ОВДП; $52,1 млн – обслуговування і погашення боргу перед Світовим банком і $44 млн – виплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $729,8 млн.
«У вересні, завдяки переоцінці, вартість фінансових інструментів збільшилася на $381,8 млн. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,0 місяців майбутнього імпорту», – констатував регулятор у повідомленні.
Акціонери страхової компанії «Бусин» (Київ) 2 жовтня ухвалили рішення змінити розмір раніше затверджених дивідендів за 2023 рік до 12,043 млн грн з 15,999 млн грн. Про це компанія повідомила в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Дивіденди буде виплачено безпосередньо акціонерам із розрахунком 49,36 грн на одну акцію.
Як повідомлялося, акціонери СК «Бусін» на зборах 3 травня 2024 року затвердили прибуток у розмірі 55,218 млн грн за 2023 рік і рішення спрямувати на виплату дивідендів 15,999 млн грн, а 39,219 млн грн залишити нерозподіленими.
Раніше за підсумками 2022 року акціонери компанії спрямували на виплату дивідендів 13,6 млн грн, 2021-го – 11,4 млн грн, 2020-го – 16 млн грн.
Згідно з даними НКЦПФР станом на другий квартал 2024 року, акціонерами страховика є Лариса Непочатова та Олексій Овчинніков (по 25%), Олександр Непочатов (24,99%), Денис Овчинніков та Іван Овчинніков (по 12,495%),
СК «Бусин» зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань: Ліги страхових організацій України, Національного клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
Польські фермери анонсували можливу акцію протесту у вигляді блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску «Медика – Шегині» з 8 жовтня по 31 грудня 2024 року.
Наразі оформлення транспортних засобів здійснюється у звичайному режимі.
У разі початку страйку, слідкуйте та порадами та новинами від Держмитслужби України.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc із основними активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 4 млн 567,168 тис. тонн окатишів, що на 41,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року (3 млн 218,273 тис. тонн).
Згідно з пресрелізом у понеділок, Ferrexpo в третьому кварталі поточного року випустила 1 млн 269,727 тис. тонн окатишів, що на 14,4% нижче показників попереднього кварталу (1 млн 483,468 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за дев’ять місяців-2024 зросло на 47,5% до аналогічного періоду 2023 року, до 5 млн 125,034 тис. тонн із 3 млн 474,860 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 557,866 тис. тонн проти 256,587 тис. тонн у січні-вересні-2023.
Крім того, уточнюється, що компанія, зокрема, за дев’ять місяців-2024 виробила 326,168 тис. тонн DR-окатишів (за дев’ять місяців-2023 не виготовляла), 3 млн 780,610 тис. тонн окатишів преміум-класу і 460,390 тис. тонн інших окатишів.
У пресрелізі наголошується, що протягом кварталу група успішно експлуатувала одну-дві лінії огрудкування (з чотирьох), приділяючи особливу увагу випуску продукції більш високої якості. Протягом третього кварталу тривало виробництво окатишів DR, загалом було здійснено три поставки двом клієнтам.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий виконавчий голова Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що третій квартал для компанії став дуже складною операційною та макроекономічною ситуацією.
“Як ми наголосили в проміжних результатах, вимога імпортувати 80% нашої е/е від наших західних сусідів залишається чинною, і високі тарифи, що виникають унаслідок цього, продовжують чинити негативний вплив на наші витрати. Ситуація ускладнюється підвищеними ставками на морські перевезення і додатковими витратами зі страхування від військових ризиків”, – зазначив Дженовезе.
За його словами, щоб пом’якшити тиск на рентабельність, стратегія групи полягала в тому, щоб зосередитися на продажу більш якісної залізорудної продукції клієнтам, які перебувають у безпосередній географічній близькості. Це передбачало розширення клієнтської бази та продажу окатишів DR преміум-класу в регіоні MENA.
Топменеджер наголосив, що здатність швидко адаптуватися до сучасних викликів є свідченням гнучкості, яка закладена в операційну модель. Це дало змогу незначно знизити вплив як вищезгаданих чинників, так і більш низьких цін на залізну руду, коли падіння еталонної ціни на 65% Fe на короткий час протестувало рівні підтримки цін у $100/тонна протягом кварталу, сягнувши дна на рівнях, що спостерігалися востаннє у 2022 році.
Водночас Дженовезе наголосив на певних позитивних змінах на ринку наприкінці звітного періоду: ціни почали відновлюватися на тлі поліпшення настроїв, викликаного оголошеннями про заходи економічного стимулювання в Китаї.
Зі свого боку фінансовий директор групи Микола Кладієв зазначив, що сукупний ефект набагато нижчих цін на залізну руду і вищих виробничих витрат чинив суттєвий тиск на прибуток у третьому кварталі.
“Високі тарифи на е/е, на які я вказував у проміжний період, продовжують зростати і збільшувати наші витрати C1 порівняно з початковим періодом. Цього року ми також продовжували спостерігати підвищені ставки фрахту і додаткові премії зі страхування від військових ризиків. У відповідь ми прагнули стримувати витрати, де це можливо, і управляти своїми грошовими коштами (cash position), які на кінець третього кварталу залишалися на рівні близько $100 млн”, – пояснив фіндиректор.
Він також повідомив, що останні дні вересня китайські заходи стимулювання, зокрема, зняття обмежень на купівлю житла, надали довгоочікувану підтримку цінам на залізну руду.
“Песимізм щодо цін на залізну руду, схоже, наразі вщух, проте нещодавня волатильність у третьому кварталі не дає жодної впевненості в тому, що ціни залишаться на цьому рівні або покращаться надалі. Ми продовжимо зберігати пильний підхід до наших фінансових і операційних показників до кінця року”, – резюмував Кладієв.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
