Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Кличко заявив, що будівництво шляхопроводу на перетині Богатирської та Полярної планують завершити у вересні

Будівництво шляхопроводу на перетині вул. Богатирської та Полярної в Києві планують завершити у вересні, а в травні відкриють рух для транспорту, повідомив мер міста Віталій Кличко.

“Роботи з будівництва шляхопроводу на перетині вулиць Богатирської та Полярної тривають цілодобово, без вихідних”, – написав Кличко в телеграм-каналі.

Кличко зазначив, що до травня планується відкрити рух для транспорту.

А завершити всі роботи на об’єкті та повністю відкрити рух зі з’їздами планується до вересня цього року, зазначив мер.

, ,

Швеція внесла понад EUR25 млн до Фонду підтримки енергетики України і продовжить допомогу

Швеція внесла EUR25,27 млн до Фонду підтримки енергетики України, повідомило Міністерство енергетики.

“Частину шведського внеску вже виплачено для забезпечення необхідної допомоги операторам системи розподілу прифронтових регіонів – Запоріжжя та Миколаєва, а також для потреб оператора системи передачі”, – повідомляють у релізі Міненерго за результатами зустрічі його очільника Германа Галущенка з віце-прем’єр-міністром, міністром енергетики, бізнесу та промисловості Швеції Еббою Буш.

Крім того, близько EUR8 млн шведського гранту призначено для фінансування впровадження децентралізованих рішень у сфері відновлюваної енергії, зокрема, це сонячні панелі, батареї, мікромережі, заходи з енергоефективності для соціальних служб і домогосподарств.

З березня 2022 року в Україну зі Швеції також надійшло 97 вантажів енергетичного обладнання загальною вагою понад 1126 тонн, серед яких 222 генератори, трансформатори струму та напруги й інше електроенергетичне та газове обладнання для виконання відновлювальних робіт.

“Ми продовжуватимемо допомагати Україні в ці складні часи випробувань, надаючи допомогу для відновлення після останніх ворожих атак. У ці дні ми знову бачимо, як росія використовує енергетику, як зброю”, – зазначила Буш під час зустрічі, ключовою темою якої стало продовження підтримки України у війні з російським агресором зі шведського боку, допомога українському енергосектору, а також посилення співпраці в атомній енергетиці та ВДЕ.

За її словами, український досвід у посиленні стійкості та підтримки енергетичної системи надзвичайно важливий і корисний для Європи.

Як зазначає Міненерго, віцепрем’єр-міністр наголосила на особливих зусиллях міністра в підтримці контактів з колегами-міністрами енергетики країн-членів ЄС у напрацюванні політики посилення енергобезпеки континенту.

“Останні атаки на енергосистему України, для нас у Європі, є дуже гарним свідченням того, наскільки важлива стійкість енергосистеми для підтримання життєдіяльності наших країн. І ми раді тому, що вчимося завдяки лідерству енергосектору України, як підтримувати стійкість енергосистеми”, – наголосила Буш.

“Ми дякуємо нашим міжнародним партнерам і безпосередньо Швеції за підтримку українського енергосектору у вигляді обладнання та внесків до Фонду підтримки енергетики. Ми оцінюємо наслідки останніх атак і незабаром сформуємо список актуальних потреб в обладнанні для виконання відновлювальних робіт”, – зазначив зі свого боку Галущенко.

Як повідомлялося з посиланням на Міністерство енергетики України на середину грудня 2023 року, загальний обсяг зобов’язань спонсорів до Фонду підтримки енергетики України зріс до EUR390 млн, на сітку Фонду фактично перераховано EUR229 млн від 18 спонсорів державного та приватного секторів із різних держав.

, ,

Президент України звільнив Олексія Данілова і призначив на його місце колишнього голову Служби зовнішньої розвідки

Президент України Володимир Зеленський звільнив Олексія Данілова з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) і призначив на цю посаду Олександра Литвиненка.

Це рішення закріплено указами №186/2024 і №188/2024 від 26 березня 2023 року відповідно.

Цього ж дня президент підписав указ №187/2024 про звільнення з посади глави Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка та указ №189/2024 про призначення на посаду глави Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка.

Головою Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка було призначено 23 липня 2021 року. Працював директором Національного інституту стратегічних досліджень (2019-2021 рр.), заступником держсекретаря РНБО (2014-2019 рр.)

Доктор політичних наук (2002 р.), професор (2011 р.), генерал-майор запасу (2015 р.).

,

“Слов’янські шпалери – КФТБ” сповільнила темп приросту випуску шпалер до 9,4%

АТ “Слов’янські шпалери – КФТБ” (раніше – Корюківська фабрика технічних паперів, Чернігівська обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-лютому випустило 2,41 млн умовних шматків шпалер – на 9,4% більше, ніж роком раніше.

Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками двох місяців року фабрика дещо сповільнила темп приросту їхнього випуску – за січень він становив 18,1%.

При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики збільшився на 8,6% – до 205,5 млн грн.

Асоціація не має даних щодо випуску шпалер в Україні в січні-лютому 2024 року, оскільки Держстат перестав надавати їх.

Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила випуск шпалер на 19% до 2022 року до 16,2 млн усл. шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн.

Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії істотно знизилися обсяги продажів, особливо через роздрібні канали.

АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” – одна з найбільших європейських шпалерних фабрик, випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).

Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.

,

Литва, Чехія, Латвія та Естонія пропонують Брюсселю заборонити імпорт з РФ брухту чорних металів, міді та алюмінію

Чотири країни ЄС – Литва, Чехія, Латвія та Естонія – пропонують Брюсселю заборонити ввезення з Росії відходів і брухту чорних металів, міді та алюмінію.

Таку пропозицію було презентовано на засіданні Ради з питань довкілля Європейського союзу, що відбулося 25 березня, повідомило міністерство довкілля Литви.

“Литва пропонує Європейській комісії оцінити всі можливості на рівні ЄС і внести пропозицію щодо зупинення імпорту відходів із Росії до ЄС або дозволити державам-членам вживати односторонніх обмежувальних заходів. Ми вважаємо, що такий імпорт сприяє фінансуванню війни Росії проти України і має бути припинений”, – заявила на засіданні ради заступник постійного представника Литви при ЄС, посол Юрга Каспутене.

За даними міністерства довкілля, у 2022-2023 рр. з РФ до ЄС було імпортовано відходів і брухту чорних металів, міді та алюмінію на суму понад 118 млн євро. Більша частина цього імпорту йде через Литву.

За даними міністерства, транскордонне транспортування відходів регулюється Базельською конвенцією та Положенням про транспортування відходів, тому окремі держави-члени не можуть в односторонньому порядку забороняти або обмежувати такий імпорт.

, , , , , ,

Виробники алкоголю наростили сплату податку на прибуток у 1,7 раза

Найбільші виробники алкогольної продукції 2023 року в 1,7 раза збільшили сплату податку на прибуток порівняно з 2022 роком, а їхня ефективність із податку на прибуток зросла з 1,4% 2022 року до 2,0% 2023 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

“Заходи з детінізації ринку алкогольних напоїв, незважаючи на шалений опір ділянок чорного ринку (так званих “захисників бізнесу”, “диванних експертів”) дають позитивний результат у вигляді надходжень до бюджету”, – написав він у Telegram.

Лідерами за податковою ефективністю голова комітету назвав ТОВ “Національна горілчана компанія” (“Баядера груп”), ТОВ “ЛВН Лімітед” (ТМ “Nemiroff”), ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод”, ТДВ “Шустов-Спирт”.

За його словами, “Глобал спірітс груп” значно поліпшило показник податкової ефективності з ПДВ – з 3,5% у 2022 році до 6,1% у 2023 році та 9,4% за 2 місяці 2024 року.

За інформацією Гетманцева, зростання показників діяльності у найбільших виробників алкоголю відбулося не тільки з податку на прибуток, а й із ПДВ. За два місяці цього року вже задекларовано ПДВ до сплати на 28,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

При цьому податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,2% за два місяці 2024 року з 4,9% за два місяці 2023 року. Водночас цей показник зріс загалом на 5,2% порівняно з 2023 роком.

, , ,