Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

“Укртелеком” за час війни проклав 11 тис. км оптичних ліній

“Укртелеком”, найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, у 2022-2023 роках проклав майже 11 тис. км оптичних ліній, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю.

“За час повномасштабної війни, “Укртелеком” побудував майже 11 тисяч кілометрів оптичних ліній. За цей час компанія забезпечила ще сотням тисяч домогосподарств у всіх областях країни можливість користуватися сучасними послугами”, – сказано в повідомленні.

Найбільше волоконно-оптичних ліній було прокладено в Одеській, Київській, Житомирській, Львівській, Дніпропетровській областях.

Розширення оптичної інфраструктури відбувається за рахунок прокладання нових ліній, заміни старих мідних мереж на оптоволоконні та відновлення мережі на деокупованих територіях, уточнили в компанії.

“Попри непрості умови роботи “Укртелеком” продовжує забезпечувати українцям доступ до швидкісного оптичного інтернету. Компанія відповідно до своєї довоєнної стратегії ухвалила рішення продовжувати амбітні проєкти з розбудови оптичних мереж по всій країні та оптичної модернізації мідної інфраструктури”, – процитувала пресслужба компанії генерального директора АТ “Укртелеком” Юрія Курмаза.

Він наголосив, що безперебійний якісний інтернет критично необхідний, оскільки дає змогу громадянам миттєво отримувати інформацію щодо безпекової ситуації, підвищує стійкість роботи бізнесу, слугує основою сталості освітніх процесів, безперервної взаємодії державних структур.

“Укртелеком” у 2024 році продовжить розбудову сучасної оптичної мережі, інвестуючи в розвиток технології енергонезалежного інтернету GPON, додав Курмаз.

В “Укртелекомі” уточнили, що 2023 року до оптичної інфраструктури компанії підключилися понад 150 медичних і 185 освітніх закладів. Доступ до високошвидкісного оптичного інтернету мають 1,25 тис. медичних і 1,7 тис. освітніх установ.

Населені пункти, в яких оператор розбудовує волоконно-оптичні мережі, отримують можливість доступу до інтернету на швидкості до 1 Гбіт/с, що, своєю чергою, дає змогу використовувати весь потенціал цифрових сервісів у державному та приватному секторах, уточнили у пресслужбі оператора зв’язку.

Для населення стали доступними послуги на базі IP-технологій, зокрема, інтерактивне телебачення в HD і 4К якості, відеоконференції та інтернет-телефонія, повідомили в компанії.

“Укртелеком” – найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні. Значну частину його клієнтів складають держоргани, навчальні, адміністративні та медичні установи, аварійні служби. Компанія є провайдером швидкісного фіксованого інтернету, що має найширше покриття. Інтернет від “Укртелеком” є майже в 4 тисячах населених пунктів країни і функціонує в 90% з них. Також, “Укртелеком” є єдиним учасником і засновником ТОВ “ТриМоб” – постачальника послуг рухомого (мобільного) зв’язку в стандарті UMTS/WCDMA.

З 2013 року компанія приєдналася до бізнесу SCM.

,

Заплановані перевірки державної податкової служби у 2024 році за регіонами

Заплановані перевірки державної податкової служби у 2024 році за регіонами

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2024 рік за видами бізнесу

Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2024 рік за видами бізнесу

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Швеція відкриє торговий офіс у Києві

Шведське експортно-кредитне агентство (EKN) з 1 березня почало приймати заявки на надання спеціальних кредитних гарантій для експорту в Україну, загальний ліміт гарантій згідно з бюджетом країни на 2024 рік становить SEK333 млн ($32,1 млн за поточним курсом).
Як ідеться в повідомленні EKN, це стало можливим після ухвалення урядом Швеції відповідної постанови 29 лютого.
Як наголошується в прес-релізі уряду, крім нових гарантій експортних кредитів, вирішено також відкрити офіс торгового секретаря в Києві і призначити нового торгового секретаря.
“Гарантії експортних кредитів і відкриття нового торгового офісу в Києві полегшать шведським компаніям інвестування в Україну. Це також конкретний приклад того, як уряд працює над підвищенням синергії між допомогою, торгівлею та просуванням бізнесу”, – наводять у повідомленні слова міністра з питань співробітництва задля розвитку та зовнішньої торгівлі Юхана Форсселла.
Зазначається, що гарантії надаватимуться на експорт, який може сприяти розвитку та добробуту України.

 

, ,

Україна планує створити Агентство залучення інвестицій

Україна має намір створити Агентство залучення інвестицій, як єдину точку входу для інвесторів в український приватний сектор, повідомила перший віцепрем’єр Юлія Свириденко у Facebook.
“Щоб усі інвестори, які бажають вкладати в приватний сектор в Україні, мали єдину точку входу, ми працюємо над запуском єдиного інституту – Агентства залучення інвестицій”, – написала вона за підсумками візиту до Лондона, де обговорювала його створення, зокрема, з Лондонською фондовою біржею (LSE).
За її словами, під час зустрічі фахівці LSE запевнили, що готові надавати свою експертизу і допомагати вибудувати цей інститут.
Свириденко повідомила, що зустрічалася також із British International Investment, який влітку минулого року на конференції про відновлення України в Лондоні заявив про готовність виділити GBP250 млн для фінансування приватного сектору в Україні, переважно на поствоєнне відновлення.
“Ці кошти будуть доступні з квітня через Co-investment platform (платформу співінвестування). Що ми можемо робити спільно з приватним сектором уже зараз, щоб отримати це фінансування? Готувати якісні проєкти. Для цього теж залучаємо партнерів, щоб спільно робити feasibility study (техніко-економічне обґрунтування)”, – уточнила перший віцепрем’єр.
Вона додала, що залучення в Україну інвестицій і фінансування було також головною темою перемовин і з Європейським банком реконструкції та розвитку, Лондонською фондовою біржею та TheCityUK, UK Export Finance (UKEF).
“Для залучення інвестицій в оборонну сферу працюємо з UKEF. Також відкрили ліміт для України у GBP3,5 млрд. Декілька компаній уже отримали страхування, одна з них учора під час нашого візиту до Лондона. Плануємо розширювати співпрацю, зокрема, обговорили можливість страхування постачальників обладнання у сфері військового розмінування”, – написала, зокрема, Свириденко.

, ,

Україна експортувала понад 29,1 млн тонн зерна та борошна

Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.

Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.

“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.

Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.

“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.

Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.

Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.

“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.

, ,