У місті Кабул Узбекистан і Афганістан створили спільне підприємство для вантажних перевезень — ТОВ «Sogdiana Trans».
Компанія ТОВ «Sogdiana Trans» була заснована АТ «O‘zbekiston temir yo‘llari» і спеціалізується на вантажних перевезеннях, управлінні та технічному обслуговуванні залізничної лінії Хайратон – Мазари-Шариф – Ноїбабад.
На церемонії відкриття спільного підприємства керівник компанії «Khan Daqiq Trading» Хамід Хан повідомив, що компанія має можливість перевозити 150 тисяч тонн продукції на рік автомобільним транспортом за маршрутом Кабул – Мазари-Шариф – Кабул, а також із Мазари-Шарифа залізницею в Узбекистан, Казахстан, країни Балтії та інші, та імпортувати продукцію звідти.
Під час заходу начальник відділу логістики та маркетингу ТОВ «Sogdiana Trans» Азіз Абдуллаєв висловив подяку Президенту Узбекистану Шавкату Мірзійоєву та керівництву АТ «O‘zbekiston temir yo‘llari» за створені можливості для підприємців у Рік охорони навколишнього середовища та «зеленої економіки».
АФГАНІСТАН, ВАНТАЖ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, спільне підприємство, УЗБЕКИСТАН
Філія «Дельта-Лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 16 вересня оголосила про намір укласти з СК «Ультра Альянс» договір на добровільне страхування співробітників від нещасного випадку, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro. Як повідомлялося, за очікуваної вартості послуги 6,942 млн грн цінова пропозиція СК «Ультра Альянс» – єдиного учасника тендера – становила 6,542 млн грн.
Компанія була єдиним учасником тендера
ДП «Дельта-Лоцман» створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року для удосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, а також для впорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
З початку 2025 року компанії, що працюють у сегменті стейблкоїнів, залучили інвестиції на суму $621,8 млн, що у сім разів перевищує результат за весь 2024 рік ($84 млн), свідчать дані Defi Llama.
Найбільший раунд профінансувала гонконгська OSL Group, яка в липні отримала $300 млн для міжнародної експансії.
«Навколо стейблкоїнів зараз справжній ажіотаж, і цей хайп цілком виправданий», — заявила CEO платіжної платформи Confirmo Анна Штребль.
Експерти пояснюють зростання інтересу проривами у регуляторній сфері. Вирішальним стало ухвалення у США закону GENIUS Act, який, за словами CEO компанії MNEE Рона Тартера, став «зеленим світлом для корпоративної Америки, яке легалізувало індустрію».
На цьому фоні ринкова капіталізація стейблкоїнів перевищила рекордні $297 млрд. У Coinbase прогнозують, що до 2028 року показник сягне $1 трлн.
Ще одним індикатором стало IPO емітента Circle у червні: компанія залучила $1 млрд, її акції зараз торгуються на рівні $144, повідомляє Yahoo Finance. З урахуванням фінансування Circle та Figure Technologies, яке Defi Llama відносить до секторів CeFi і RWA, загальний обсяг залучених коштів перевищив $2,4 млрд.
Ринкові лідери Circle і Tether стикаються зі зростаючим тиском. Власні «стабільні монети» анонсували фінтех-гігант Stripe та великі гравці з Уолл-стріт. Криптопідрозділ Societe Generale (SG-FORGE) представив токен USDCV, JPMorgan підтвердив запуск монети JPMD на блокчейні Base. За даними WSJ, Bank of America, Wells Fargo та Citigroup також розглядають створення власних цифрових активів.
«Інституційні інвестори бачать у стейблкоїнах будівельні блоки цифрових фінансів», — відзначив співзасновник Zerion Євгеній Юртаєв.
У серпні низка банківських асоціацій розкритикувала GENIUS Act, заявивши, що він надає криптокомпаніям несправедливу перевагу, зокрема завдяки можливості виплачувати відсотки власникам стейблкоїнів. За оцінками банківських лобістів, це може спричинити відтік депозитів на понад $6 трлн.
У Coinbase назвали такі застереження «міфом». Директор з політики компанії Фар’яр Ширзад зазначив, що банки намагаються зберегти прибутки від транзакційних комісій, які щороку приносять близько $187 млрд.
Раніше аналітики Standard Chartered повідомляли, що клієнти банку дедалі частіше віддають перевагу стейблкоїнам, а не біткоїну.
Китайська комісія з банківського регулювання неофіційно доручила кільком місцевим брокерам призупинити діяльність у сфері токенізації реальних активів (RWA) в Гонконзі, повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
За даними агентства, крок спрямований на посилення контролю за ризиками. Регулятор прагне переконатися, що проєкти з RWA мають підґрунтя у реальному бізнесі, а не використовуються як спекулятивні інструменти.
Ініціатива Пекіна контрастує з політикою Гонконгу, який останнім часом активно просуває себе як глобальний центр цифрових активів. Материковий Китай ще з 2021 року заборонив торгівлю та майнінг криптовалют, але водночас у серпні стало відомо, що уряд КНР вивчає можливість легалізації використання стейблкоїнів, забезпечених юанем.
За даними RWA.xyz, світовий ринок токенізованих реальних активів наразі оцінюється у $28 млрд.
Україна незабаром відкриє чотири нових посольства в Латинській Америці – в Домініканській Республіці, Панамі, Уругваї та Еквадорі, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга за результатами участі в Діалозі високого рівня між Радою міністрів Асоціації Карибських держав і державами-спостерігачами АКД в Нью-Йорку. Як повідомляє прес-служба МЗС, міністр розповів про прагнення України розширювати співпрацю в регіоні Латинської Америки та Карибського басейну, зокрема відкрити нові посольства в Домініканській Республіці, Панамі, Уругваї, Еквадорі. Глава МЗС виступив з ініціативою провести перший саміт Україна-Карибські держави для розвитку співпраці. Він також запевнив у зацікавленості України в участі в подальших заходах Асоціації Карибських держав на всіх рівнях.
Сібіга також заявив про готовність України ділитися з країнами Карибського басейну унікальним досвідом стійкості, набутим під час війни, зокрема в оборонній і технологічній сферах. Міністр підкреслив, що Україна володіє унікальними безпілотними технологіями, в тому числі морськими і підводними дронами, які можуть використовуватися як в оборонних, так і в цивільних цілях, зокрема в сільському господарстві, патрулюванні та інших сферах.
Глава МЗС повідомив про готовність України обговорювати можливість спільної дослідницької роботи разом з країнами Карибського басейну в рамках боротьби зі змінами клімату. Україна поділяє актуальність подолання кліматичної кризи і має унікальні можливості антарктичних досліджень. Йдеться, зокрема, про станцію «Академік Вернадський» і криголам «Ноосфера».
PANAMA, Домініканська Республіка, ПОСОЛЬСТВО, Уругвай, Эквадор
CEO агрохолдингу “Астарта” Віктор Іванчик 15 вересня докупив поза біржою через компанію Albacon Ventures Limited 244,679 тис. акцій, або 0,9787% від їх загальної кількості, за ціною PLN55,5 за акцію – значною вищою, ніж котирування на Варшавській фондовій біржі (WSE).
Відповідне повідомлення на біржі у ввечері в четвер, 18 вересня, призвели до зростання курсу акцій у п’ятницю на 6,58% – до PLN47,00.
Останній раз Іванчик докупав акції в значних менших обсягах на біржі в кінці червня, але тоді угоди укладалися за ціною від PLN57,6 до PLN60,0 за штуку, але після цього акції “Астарти” та інших українських компаній подешевшали на черговій втраті оптимізму щодо можливості припинення вогню. Втім, на початку березня CEO агрохолдингу викуповував акції за ціною PLN48,9, наприкінці грудня – за PLN39,6, а наприкінці жовтня – за PLN30,9 за одиницю.
Згідно із останнім біржовим повідомленням, загальні витрати Іванчика на купівлю пакету майже в 1% можна оцінити в PLN13,58 млн, або біля $3,7 млн.
Зазначається, що після цієї угоди CEO “Астарти” належить 10 млн 678,61 тис. акцій агрохолдингу, або 42,7144% від їх загальної кількості.
Згідно останнього звіту, на середину цього року родина Іванчика загалом володіла 42,23% акцій порівняно із 41,48% на початок цього року та 41,17% на середину минулого. Великим акціонером також весь цей час є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,1184% акцій належать самій компанії і раніше були викуплені в межах buyback. На травень цього року серед міноритарних акціонерів також були Kopernik Global Investors з 2,64% та Heptagon Capital з 1,8%.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
