Земля сільськогосподарського призначення, яка подорожачала на 76% з моменту відкриття ринку у липні 2021 року, може зрости у ціні ще до 80% у доларовому вираженні у найближчі три роки.
Таку думку висловили співзасновник сервісу земельних інвестицій Zeminvest Олександр Чорний та експерт із земельних інвестицій, автор проєкту “Ґрунтовно” – Земельний Інвестиційний Фонд” Сергій Крамаренко під час панельної дискусії на конференції Invest Talk Summit 2026 у Києві, яку організував ресурс “Мінфін”.
На прохання ведучого Чорний спрогнозував, що ціна одного гектару поля на два-три гектари у “кукурудзяному поясі” на Черкащині з договором оренди до трьох років може зрости з нинішніх $3 тис. +/- 0,2-0,3 тис. ближче до $6 тис.
За словами Крамаренка, зараз би він купив цю землю “не торгуючись” за $3,5-3,7 тис. за га і через три роки менше ніж $6,2-6,5 тис. не продавав би.
“За останні чотири роки з моменту відкриття ринку землі, більшість часу якого співпала з війною, земля показала мабуть що найбільш перспективний актив в Україні з точки зору фінансування. На відміну від 2021 року, коли ніхто не розумів, як він буде працювати, ринок викристалізувався і на сьогодні продовжує перебувати на стороні покупця. Тобто бажаючих купити якісний актив все ще більше, ніж бажаючих його продати, і, напевно, ця тенденція буде зберігатись”, – наголосив Чорний.
Співзасновник сервісу земельних інвестицій Zeminvest також відмітив, що наразі вартість землі зростає швидше, ніж вартість оренди, але остання також точно буде зростати.
“Якщо два роки тому інвестиції у сільськогосподарську ділянку були на рівні 7-8%, сьогодні вже можна купувати під 4-5% і навіть під 3% з розумінням того, що протягом найближчих двох років оренда буде потихеньку підтягуватись”, – вважає Чорний.
На його думку, якщо зараз ставки оренди 3-5%, то за 10 років вони збільшаться вдвічі – до 5-8%.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Культурному центрі Нові-Сада завтра, 26 травня, відкриється виставка, присвячена 32-й річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Сербією.
Експозиція представить українську традицію писанки — мистецтва розпису великодніх яєць, яке вважається важливою частиною культурної спадщини України та символом життя, оновлення та єдності.
Виставка розпочнеться о 15:00 у Культурному центрі Нові-Сада за адресою Католичка порта, 5.
Експозиція буде розділена на три тематичні блоки, кожен з яких розкриває окремі елементи української традиції розпису великодніх яєць.
Перший блок — «Іканіча: Маріупольська писанка» — присвячений культурній спадщині Приазов’я та об’єднує різні історичні періоди, традиції та творчі підходи.
Другий блок — «Писанка України» — представить писанки з центральних регіонів України, насамперед Київської області та Поділля. Ці роботи вирізняються характерною кольоровою палітрою та символічними орнаментами, що відображають багатство культурної спадщини регіону.
Третій блок — «Сорокопуть», або «Козацькі луки», буде присвячений територіальним писанкам Одеської області. В його основі — писанка «Сорокопуть», тісно пов’язана з цим регіоном.
Для українсько-сербських відносин така виставка має не лише культурне, а й дипломатичне значення. Вона проходить на тлі активізації контактів між Києвом і Белградом, включаючи нещодавні переговори про відновлення роботи над угодою про вільну торгівлю та проведення сербсько-українського бізнес-форуму в Белграді.
З 1 червня 2026 року Нова Зеландія розширює умови програми Active Investor Plus Visa, яку часто називають новозеландською «золотою візою». Тепер частину обов’язкових вкладень можна буде спрямовувати на благодійні пожертви, що має зробити програму більш гнучкою та привабливою для заможних іноземців.
За даними Reuters, інвестори категорії Growth зможуть спрямувати до 20% мінімальної інвестиції, тобто до 1 млн NZD з обов’язкових 5 млн NZD, на благодійні цілі. Решта коштів має бути інвестована в активи з вищим потенціалом зростання. Зміни набирають чинності 1 червня.
Офіційно програма Active Investor Plus Visa надає іноземним інвесторам право жити, працювати та навчатися в Новій Зеландії на невизначений термін. Для участі необхідно вкласти щонайменше 5 млн новозеландських доларів у категорії Growth або 10 млн новозеландських доларів у категорії Balanced. За даними Immigration New Zealand, 80% заявок на попереднє схвалення розглядаються приблизно за 3,5 місяці.
Нова благодійна опція має розширити коло потенційних учасників програми. Влада Нової Зеландії розраховує, що інвестори будуть не тільки вкладати капітал в економіку, але й підтримувати соціальні, освітні, медичні, екологічні та громадські проекти.
Оновлення правил відбувається після різкого зростання інтересу до новозеландської інвестиційної візи. The Guardian повідомляв, що після реформи програми у квітні 2025 року кількість заявок помітно зросла: за кілька місяців було подано 308 заявок, що представляли близько 1 тис. осіб, тоді як до змін програма залучила лише 116 заявок за два з половиною роки.
Лідерами за кількістю заявників стали інвестори зі США, Китаю та Гонконгу. За даними The Guardian, серед перших 308 заявок після реформи було 129 заявок зі США, 45 з Китаю та 38 з Гонконгу. Також інтерес до програми виявляли інвестори з Німеччини, Сінгапуру та Великої Британії.
Пізніше інтерес американських інвесторів продовжив зростати. За даними Immigration New Zealand, які наводив The Guardian, нова схема вже залучила 573 заявки, що представляли 1 833 особи. Це підтверджує, що США стали головним джерелом попиту на новозеландську «золоту візу».
За оцінками спеціалізованих консультантів, попит також залишається високим з боку Китаю та Гонконгу. GoldenVisas.com писав, що серед заявників на Active Investor Plus Visa лідирують інвестори зі США, далі йдуть Китай і Гонконг, а загалом програма залучила заявників із понад 30 країн.
Для Нової Зеландії програма є інструментом залучення довгострокового капіталу в економіку. На відміну від деяких європейських «золотих віз», які були тісно пов’язані з купівлею нерухомості, новозеландська модель робить акцент на активних інвестиціях, бізнесі, фондах, цінних паперах і тепер — частково на благодійності.
Для інвесторів Нова Зеландія приваблива поєднанням політичної стабільності, якості життя, англомовного середовища, сильної правової системи та можливості довгострокового проживання для сім’ї. При цьому високий поріг входу означає, що програма орієнтована насамперед на заможних заявників, підприємців та глобально мобільні сім’ї.
Ключовий висновок: Нова Зеландія не просто пом’якшує правила «золотої візи», а намагається зробити її більш сучасною — з акцентом на активні інвестиції та суспільну користь. Лідерами попиту залишаються інвестори зі США, Китаю та Гонконгу, а додавання благодійних пожертв може залучити ще більше заявників, які хочуть поєднувати релокацію, інвестиції та соціальний внесок.
Велика Британія та Франція зірвали пропозицію про те, щоб країни-члени НАТО виділяли 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, повідомляє The Telegraph.
Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте цього тижня визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки він не отримав достатньої підтримки.
“Я не думаю, що ця пропозиція буде винесена на розгляд”, – сказав він журналістам, не називаючи імен опонентів.
За даними The Telegraph, ідея була заблокована Великою Британією, Францією, Іспанією, Італією та Канадою.
Рютте сподівався затвердити цю пропозицію на майбутньому щорічному саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
Цього тижня міністри розпочали обговорення того, що, на думку цивільного керівника альянсу, має стати конкретним проявом підтримки для розірваної війною країни.
“Інсайдер альянсу повідомив, що принаймні сім держав-членів, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили свою підтримку. Однак будь-які пропозиції, що приймаються НАТО, вимагають одностайної підтримки з боку всіх національних столиць членів альянсу”, – йдеться у повідомленні.
Згідно з загальнодоступними даними, зібраними Кільським інститутом, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають допомогу на рівні 0,25% ВВП або вище. Розмір військового внеску Великої Британії – третього за величиною після США та Німеччини – також не викликає питань, незважаючи на те, що він не досягає позначки 0,25% ВВП.
Прем’єр-міністр Кір Стармер пообіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% ВВП – у найближчому майбутньому.
Більшість нарікань стосується таких країн, як Франція, Іспанія, Італія та Канада, яких неодноразово звинувачували в тому, що вони не роблять свого внеску. Ці країни, три з яких є третьою, четвертою та п’ятою за величиною економіками Європи, відстають від багатьох своїх менших союзників у плані обсягів допомоги.
Рютте стверджує, що допомога Україні “не розподіляється рівномірно в рамках НАТО”, і багато країн “не витрачають достатньо коштів на підтримку України”.
Глава НАТО, який 14 років обіймав посаду прем’єр-міністра Нідерландів, вже давно стверджує, що Європа має взяти на себе більшу відповідальність за підтримку України, у відповідь на скарги Дональда Трампа щодо “безкоштовного користування” з боку континенту.
Речник Міністерства закордонних справ, Співдружності та розвитку заявив: “Велика Британія продовжує співпрацювати з союзниками по НАТО щодо всіх пропозицій, щоб забезпечити найкращу підтримку України з боку альянсу”.
Представники Франції, Італії, Іспанії та Канади не відповіли на запити The Telegraph про коментарі.
Осло очолив рейтинг найдорожчих європейських міст для короткого туристичного відпочинку у 2026 році. За даними дослідження Post Office Travel Money, туристичний кошик із 12 стандартних витрат для двох осіб у столиці Норвегії коштує 850 євро, що майже втричі дорожче, ніж у найдоступнішому місті рейтингу — Сараєво.
У дослідженні враховувалися базові витрати туристів на вікенд: напої, вечеря, трансфер з аеропорту, міський транспорт, квитки в музеї та галереї, а також дві ночі в тризірковому готелі. Головними причинами високої вартості в дорогих містах названо ціни на проживання та ресторани.
Друге місце серед найдорожчих міст посів Копенгаген, де туристичний кошик оцінюється в 777 євро. На третьому місці Единбург — 773,5 євро. Далі йдуть Женева — 746 євро та Барселона — 742 євро.
Перша десятка найдорожчих міст Європи для відпочинку виглядає так: Осло — 850 євро, Копенгаген — 777 євро, Единбург — 773,5 євро, Женева — 746 євро, Барселона — 742 євро, Дублін — 707 євро, Амстердам — 705 євро, Корк — 697 євро, Венеція — 672 євро та Мадрид — 672 євро.
Рейтинг показує, що висока вартість відпочинку характерна не тільки для традиційно дорогих північноєвропейських міст, а й для популярних напрямків масового туризму. Барселона, Венеція, Амстердам і Мадрид залишаються популярними, але перевантаженість, високий попит на готелі та ціни в ресторанах роблять короткі поїздки туди дедалі дорожчими.
Для туристів це означає, що планування поїздки стає важливішим. У дорогих містах навіть невелика зміна ціни готелю чи ресторану може помітно збільшити загальний бюджет. У більш доступних напрямках мандрівники отримують більше свободи — можуть довше залишатися, частіше харчуватися поза домом і спонтанно обирати розваги.
Для туристичної індустрії Європи висновок очевидний: ринок коротких міських поїздок дедалі сильніше ділиться на два сегменти. Перший — дорогі глобальні бренди на кшталт Осло, Женеви, Барселони, Амстердама та Венеції. Другий — більш доступні міста Східної та Південно-Східної Європи, де туристи отримують схожий формат city break за значно менші гроші.
АТ “Запорізький завод залізобетонних шпал” (ЗЗЗШ) буде перетворено у товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), повідомило товариство у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Відповідне рішення прийняли загальні збори акціонерів 20 квітня.
ЗЗБШ виготовляє залізобетонні вироби для залізниць, зокрема, залізничні шпали, бруси для стрілочних переводів.
За даними НКЦПФР на перший квартал 2026 року, по 20% статутного капіталу товариства належить зареєстрованим на Кіпрі Darinor Enterprises та Джонен Кепітал, пакетами більш ніж 5%, 11,4% та 10% володіють відповідно депутат міськради Дніпра Загід Краснов та його сини Руслан і Артем.
У складі акціонерів також голова правління Дніпровського стрілочного заводу Сергій Тараненко (майже 10%), Ірина Тараненко (8,9%), ще дві фізособи володіють пакетами більше 7% кожна.
Товариство входить до складу корпоративної групи родини Краснових (як і виробник стрілочних переводів Дніпровський стрілочний завод).
Порядком денним загальних зборів акціонерів, що відбулись 20 квітня, були також передбачені питання розгляду результатів діяльності у 2025 році, зокрема, заплановано було залишити нерозподіленим отриманий прибуток у розмірі 30 млн грн, спрямувавши його на розвиток виробництва, поповнення обігових коштів та покриття збитків минулих років.
ЗЗЗШ 2025 року збільшив чистий дохід на 44% – до 152,4 млн грн за збільшення чистого прибутку у 2,4 раза.
