У Хорватії відбулось перше засідання обраного на виборах 17 квітня парламенту. Спікером обрано Гордана Яндроковича, за його кандидатуру проголосували 144 з 151 депутатів, повідомляє хорватське видання «Jutarnji list». Гондар Яндрокович представляє партію ХДС (Хорватська демократична співдружність) і став спікером хорватського парламенту втретє.
«Отримати довіру в третій раз на виконання обов’язків Хорватського парламенту – це надзвичайна честь. Ми живемо в небезпечний історичний період: війна в Україні та на Близькому Сході, ми не можемо уникнути того факту, що сусідство також є потенційним джерелом нестабільності, ми стикаємося з викликами кліматичних змін, порушеннями в глобальних ланцюгах постачання», – сказав Яндрокович.
Після кількатижневих переговорів в парламенті було сформовано коаліцію, до якої увійшли партії ХДС та Вітчизняний рух. Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович повідомив, що допрацьовується програма діяльності нового уряду.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, парламент та уряд Хорватії висловили підтримку Україні, надання їй статусу країни-кандидата на членство в ЄС і надання економічної підтримки.
Джерела:
www.jutarnji.hr (https://www.jutarnji.hr/vijesti/hrvatska/plenkovic-komentirao-nove-ministre-susnjara-sam-tek-upoznao-ppd-pitao-sam-ga-vidjet-cemo-15461328)
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 00:00 годин 20 травня підвищує тарифи на поліси “Зелена картка” для транспортних засобів, що виїжджають за кордон, на 3,2%.
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначені в євро.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, для поїздок територією країн-членів міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка” вартість поліса з 20 травня на 15 днів для легкових автомобілів підвищується до 1,156 тис. грн (з 1,120 тис. грн), для автобусів – до 4,325 тис. грн (з 4,190 тис. грн,), для вантажних автомобілів – до 2,474 тис. грн (2,397 тис. грн,).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових авто становитиме 1,841 тис. грн (проти 1,783 тис. грн), автобусів – 6,039 тис. грн (5,849 тис. грн), вантажівок 3,613 тис. грн (3,499 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена картка” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть відповідно 9,636 тис. грн і 12,849 тис. грн (раніше 9,334 тис. грн і 12,446 тис. грн), для вантажних – 16,206 тис. грн і 30,658 тис. грн, для автобусів – 21,072 тис. грн і 39,147 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок в Азербайджан і Молдову збільшується також на 3,2%. Так для легкових автомобілів на 15 днів вона становитиме 764 грн (раніше – 740 грн), на один місяць – 1,124 тис. грн (1,089 тис. грн), на півроку – 2,577 тис. грн (2,496 тис. грн), на рік – 3,669 тис. грн (3,554 тис. грн).
Остання зміна тарифів була 15 березня 2024 року для легкових автомобілів: підвищення на 11,8% на 15 днів і 41,9% на рік, 22 грудня 2023 року в бік підвищення на 5,6%, 29 вересня в бік зниження на 3,4%, 21 квітня 2023 року в бік підвищення на 3,15%, 30 грудня 2022 року в бік підвищення на 3,1%.
Як повідомлялося, сума полісів “Зелена картка” реалізується з 2009 року двох видів: уся Європа і Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Економісти ООН поліпшили прогноз зростання світової економіки у 2024 році до 2,7% з очікуваних у січні 2,4%.
У 2025 році вона збільшиться на 2,8%, тоді як раніше передбачалося 2,7%.
Середні темпи підйому глобальної економіки найближчими роками, як очікується, залишатимуться нижчими за 3,2%, зафіксованих у середньому в 2010-2019 рр.
Перегляд оцінки на поточний рік зумовлений здебільшого позитивнішими змінами в економіках низки великих розвинених країн і країн, що розвиваються, зокрема Бразилії, Індії, РФ і США, йдеться у звіті організації.
За оцінками ООН, економіка США цього року збільшиться на 2,3% (у січні очікувалося 1,4%), Великої Британії – на 0,8% (на 0,4%), Китаю – на 4,8% (на 4,7%), Бразилії – на 2,1% (на 1,6%), Індії – на 6,9% (на 6,2%), Японії – на 1,2% (без зміни).
Водночас прогнози для Європейського союзу і єврозони були переглянуті в бік погіршення – до 1% з 1,2% і до 0,8% з 1,1% відповідно.
“І для Євросоюзу загалом, і для єврозони ми очікуємо на поступове відновлення економічної активності у 2024-2025 роках, після помітної стагнації в багатьох європейських країнах упродовж минулого року”, – зазначає співробітник Департаменту ООН з економічних і соціальних питань Григорій Агабекян.
Цьому має сприяти уповільнення інфляції (вона падає в Європі швидше, ніж очікувалося, завдяки різкому зниженню вартості енергоносіїв), зростання доходів у реальному вираженні та очікуване пом’якшення грошово-кредитної політики.
“До речі, низка центральних банків у Східній Європі та центральний банк Швейцарії вже знизили ключову відсоткову ставку, і, оскільки інфляція повертається до свого цільового рівня, очікується, що Європейський центральний банк і Банк Англії також розпочнуть цикл пом’якшення в поточному році. Також очікується, що в міру відновлення світової торгівлі експорт з європейських країн збільшиться”, – заявив експерт.
“Що стосується дещо скромніших прогнозів для Євросоюзу порівняно з тими, що були представлені в січні, цей перегляд пояснюється тим, що на тлі триваючої млявості промислового виробництва прогнози зростання економіки для низки країн континенту, що залежать від обробної промисловості, знижено. Цей список включає, зокрема, Австрію, Угорщину, Німеччину, Фінляндію та Чехію. Водночас економіка Німеччини, яка є провідною в Євросоюзі, скоротилася на 0,3% 2023 року, і 2024 року ми припускаємо відновлення лише на рівні 0,3%”, – сказав Агабекян.
ООН прогнозує зростання світової торгівлі 2024 року на 3,2%, наступного року – на 3,6%.
Зростання ВВП розвинених країн світу 2024 року і 2025 року очікується на рівні 1,6%, держав, що розвиваються, – відповідно на 4,1% і 4,3%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
АТ “Слов’янські шпалери – КФТБ” (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-квітні 2024 року випустило 5,29 млн умовних шматків шпалер – на 13,6% більше, ніж за той самий період роком раніше.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками чотирьох місяців року фабрика знизила темп приросту їхнього випуску до аналогічного періоду минулого року: за січень-березень приріст становив 21%.
При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за чотири місяці збільшився на 14,8% – до 417,4 млн грн.
У квітні підприємство випустило 1,49 млн умовних шматків шпалер – на 2% менше, ніж у квітні-2023, але на 6,3% більше, ніж у березні поточного року.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер в Україні в січні-квітні 2024 року, оскільки Держстат перестав надавати їх.
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн умов. шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже у вісім разів, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії істотно знизилися обсяги продажів, особливо через роздрібні канали.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” – одна з найбільших європейських шпалерних фабрик. Випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен у четвер, 16 травня, оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму EUR750 млн, спрямований на зміцнення української протиповітряної оборони та артилерії.
“Радий оголосити про новий пакет військової підтримки України на суму EUR750 млн, спрямований на зміцнення її протиповітряної оборони та артилерії. Данія також вивчає можливості для інвестицій в українську оборонну промисловість”, – наводить слова Расмуссена прес-служба МЗС.
Міністр підкреслив, що Данія твердо підтримує Україну та її народ.
Національна асоціація “Укрцукор” звернулася до Кабінету міністрів із проханням терміново встановити нульову квоту на експорт цукру до Європейського Союзу на 2024 рік через досягнення граничного обсягу, передбаченого рішенням ЄС для експорту українського цукру 2024 року до цих країн, повідомила асоціація у Facebook.
“Фактично йдеться про ініціювання закриття Україною кордону для експорту цукру в ЄС у найкоротший можливий термін у зв’язку з тим, що експортні значення по цукру вже сягнули 262,6 тис. тонн, визначених як квота України на 2024 рік”, – зазначається у зверненні.
“Укрцукор” вважає, що таке звернення є підтвердженням конструктивної позиції українських виробників цукру та їхньої готовності інтегруватися в європейський ринок цукру і відповідати його вимогам.
Бізнес-об’єднання нагадало, що 13 травня 2024 року Рада Європейського Союзу схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на один рік, до 5 червня 2025 року. Водночас було передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, зокрема, цукру, у разі, якщо імпорт цих продуктів у 2024 році перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані в другій половині 2021 року та впродовж усього 2022 і 2023 років. Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані у 2025 році, у разі, якщо в період з 1 січня 2025 року по 5 червня 2025 року обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 рік.
