Заснована у 2004 році компанія “Н-Транс” є провідним оператором комплексних логістичних послуг в Україні. Основні напрямки діяльності включають міжнародні автомобільні та контейнерні перевезення, послуги митного терміналу, митне оформлення та складську логістику. Компанія пропонує повний спектр рішень для транспортування вантажів різної складності.
Попри складні умови військового часу, “Н-Транс” продовжує нарощувати оберти та розширювати географію своєї діяльності, яка охоплює Європу та Азію. Серед клієнтів компанії такі міжнародні гіганти, як Mitsubishi, Hyundai, Volkswagen, Audi, Scania, Iveco, BYD та Haval.
Генеральний директор Денис Фоменко зазначив: “Ми впевнено рухаємося вперед, незважаючи на всі виклики. Нашою головною метою залишається розширення географії оптимальних логістичних маршрутів та підвищення якості сервісу для наших клієнтів.”
Фінансові показники компанії підтверджують її стійке зростання. У 2023 році обіг “Н-Транс” склав 305 млн грн, що на 267% більше порівняно з 2022 роком. У першій половині 2024 року обіг досяг 172 млн грн, що перевищує показники аналогічного періоду попереднього року на 14%.
“Н-Транс” керує сучасним функціональним логістичним терміналом, розташованим на 45 км траси Київ-Чоп. Термінал включає:
«Українська біржа» (УБ, Київ), яка зупинила торги з 8 липня після набрання чинності постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про анулювання ліцензії, анонсувала їхнє відновлення найближчим часом завдяки рішенню апеляційного суду про призупинення постанови НКЦПФР як забезпечувального заходу.
«Це рішення (апеляційного суду) дозволяє біржі відновити свою діяльність на період судового розгляду справи. Ми вже розпочали процес запуску торгів, і найближчим часом після завершення всіх необхідних організаційних заходів біржа знову працюватиме у звичному режимі», – йдеться в повідомленні УБ у середу на її сайті.
Біржа додала, що продовжує оскаржувати постанову НКЦПФР у судовому порядку для вирішення цього спору по суті.
УБ уточнила, що постанова апеляційного суду набрала законної сили з моменту її ухвалення – 24 вересня.
«Про точну дату відновлення торгів буде повідомлено додатково на нашому сайті», – зазначила біржа.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Saab планує створити виробництво в Україні, щоб підтримати розвиток незалежного оборонного потенціалу країни, заявив генеральний директор шведського виробника оборонної техніки в інтерв’ю Reuters.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило сплеск попиту на військову техніку, і кілька західних виробників прагнуть створити виробництво в Україні.
«Ми повинні допомогти Україні розбудовувати суверенний потенціал і можливості, тому нам потрібно мати партнерство з українською промисловістю в Україні, а також з українською промисловістю, яка переїхала за межі України», – сказав генеральний директор Saab Мікаель Йоханссон.
Він додав, що Saab веде переговори з двома або трьома компаніями про те, «як налагодити місцеве виробництво», але угоду ще не укладено.
Saab, який конкурує з такими компаніями, як американський гігант Lockheed Martin, французька Dassault Aviation і британська BAE Systems, переживає бум попиту, викликаний глобальною напруженістю, війною в Україні та нещодавнім вступом Швеції до НАТО.
Йоханссон сказав, що бачить потенціал для співпраці з українськими компаніями у сфері безпілотних літальних апаратів. Він також додав, що Україна може бути постачальником частин для боєприпасів і зробити свій внесок у розвиток сенсорних технологій.
За словами Йоханссона, оборонна промисловість переходить від допомоги на основі пожертвувань до прямих партнерських відносин з Києвом.
«Я думаю, що ми перебуваємо на певному етапі переходу від того, що країни надають допомогу Україні, що, звичайно, триватиме, до того, що ми, як промисловість, постачаємо продукцію безпосередньо Міністерству оборони і збройним силам України, що ще не відбулося повністю, але це починає відбуватися», – сказав він.
Дізнайтеся більше про останні тенденції у сфері ESG, що впливають на компанії та уряди, за допомогою інформаційного бюлетеня Reuters Sustainable Switch. Підпишіться тут.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори з міністром закордонних справ Сербії Марко Джуричем у Нью-Йорку.
“Я зустрівся з Марко Джуричем. Ми високо цінуємо підтримку Сербією суверенітету і територіальної цілісності України та участь у Формулі миру. Я поінформував про російські удари по нашій енергетичній системі. Я вітаю рішення Сербії відновити роботу свого посольства в Києві вже цьогоріч”, – написав Сибіга в соцмережі Х.
13 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами зустрічі з сербським главою держави повідомив, що президент Сербії Александар Вучич погодився провести українсько-сербський бізнес-форум найближчим часом, а також відновити роботу посольства Сербії в Україні вперше з березня 2022 року.
У вересні 2024 року Україна розпочала імпорт картоплі з Польщі та Литви, повідомляє EastFruit. За офіційною статистикою, з 1 по 23 вересня 2024 року країна вже отримала три вантажівки картоплі: 22 тонни з Литви, вартістю $10,56 тис., і 42 тонни з Польщі, вартістю $20,164 тис.
За даними Державної митної служби (ДМС), у період з січня по серпень 2024 року Україна імпортувала 15 тис. тонн картоплі. Експорт картоплі за цей період становив лише 760 тонн на суму $215 тис., тоді як імпорт – 15,356 тис. тонн на суму $9,324 млн.
Читайте також: Тренди серед топ-10 найбільших країн-експортерів насіннєвої картоплі у світі
На думку аналітиків проекту EastFruit, імпорт картоплі розпочався в зв’язку з підвищеною потребою у продовольчій картоплі серед місцевих оптових компаній та роздрібних мереж, а також спекуляцій щодо потенційного дефіциту якісної картоплі в поточному сезоні. Ціни на картоплю активно зростають через високий попит на продовольчу картоплю, що додатково підживлюється чутками про нестачу якісної картоплі в нинішньому сезоні.
Поганий врожай у 2024 році також сприяв підвищенню цін та зростанню попиту на імпорт картоплі. Експерти EastFruit зазначають, що основними причинами імпорту картоплі стали зростання попиту через потреби армії, міграцію населення, а також скорочення локального виробництва в Україні.
Дефіцит внутрішнього виробництва та великий попит на картоплю сприяли значному збільшенню імпорту.
https://east-fruit.com/uk/novyny/ukrayina-pochala-import-kartopli-v-rozpal-zboru-vrozhayu/
Україна станом на 25 вересня від початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 9,764 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,297 млн тонн було відвантажено цього місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 6,152 млн тонн, зокрема у вересні – 1,565 млн тонн.
У розрізі культур із початку поточного сезону експортовано пшениці – 5,591 млн тонн, з яких 1,808 млн тонн у вересні, ячменю – 1,245 млн тонн (132 тис. тонн), жита – 7,5 тис. тонн (7,2 тис. тонн), кукурудзи – 2,664 млн тонн (328 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону оцінюють у 17,4 тис. тонн (у вересні – 5,5 тис. тонн), зокрема пшеничного – 15,7 тис. тонн (4,8 тис. тонн).
