Іспанія посіла перше місце серед європейських країн за кількістю туристичних ночівель у 2025 році, підтвердивши статус одного з головних туристичних напрямків світу. За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, минулого року туристи провели в готелях та інших об’єктах розміщення Іспанії 329,7 млн ночей.
Друге місце посіла Італія з 264,7 млн ночівель, третє — Туреччина зі 154,8 млн. Далі йдуть Франція — 150,8 млн ночівель і Велика Британія — 149,8 млн, при цьому щодо Великої Британії наведено дані за 2024 рік.
До першої десятки також увійшли Греція — 130,9 млн ночівель, Австрія — 97 млн, Хорватія — 85,6 млн, Німеччина — 83,6 млн і Нідерланди — 64,3 млн. Таким чином, європейський туристичний ринок, як і раніше, формується не лише найбільшими країнами ЄС, а й середніми за розміром напрямками із сильною курортною та культурною спеціалізацією.
Іспанія залишається лідером завдяки поєднанню пляжного туризму, великих міських напрямків, розвиненої готельної інфраструктури та високого попиту з боку мандрівників з Європи та інших регіонів. Попри протести проти надмірного туризму в окремих регіонах Іспанії та Італії, туристичний потік до цих країн залишається високим.
Франція зберігає сильні позиції не лише завдяки Парижу. Влітку туристів приваблюють Лазурний берег і Прованс, а взимку — альпійські курорти. Австрія та Хорватія також демонструють, що країни з меншим населенням можуть входити до числа лідерів завдяки спеціалізації на гірському, культурному та морському туризмі.
Європа загалом залишається найбільш відвідуваним регіоном світу. За даними, наведеними в матеріалі, мандрівники провели в європейських об’єктах розміщення понад 1,5 млрд ночей, тоді як у 1950 році цей показник становив лише близько 25 млн.
Для ринку подорожей це підтверджує стійке відновлення і зростання туристичної індустрії після пандемії. За оцінкою Всесвітньої ради з подорожей і туризму, у 2026 році сектор подорожей і туризму може зрости на 3,2%, а галузь підтримуватиме 376 млн робочих місць у світі, тобто приблизно кожне дев’яте робоче місце.
Найбільший зареєстрований баобаб Мадагаскару Tsitakakantsa опинився в центрі уваги після повідомлень у соцмережах про те, що дерево може загинути найближчими двома-трьома роками.
За даними бази Monumental Trees, Tsitakakantsa — це баобаб Грандідьє (Adansonia grandidieri) поблизу Andombiry в регіоні Atsimo-Andrefana на південному заході Мадагаскару. У січні 2021 року окружність його стовбура на висоті 1,3 м становила 28,82 м, а висота — близько 15 м. У рейтингу Monumental Trees він зазначений як найтовстіший зареєстрований баобаб Грандідьє на Мадагаскарі.
Повідомлення про те, що Tsitakakantsa «вмирає» і може повністю зруйнуватися протягом двох-трьох років, з’явилися останніми днями в англомовних і франкомовних соцмережах. У них йдеться, що дерево втратило одну з великих гілок, що для старих баобабів може бути ознакою прогресуючого руйнування. При цьому серед знайдених першоджерел немає офіційної заяви паркової служби Мадагаскару, наукової статті або повідомлення профільного інституту, яке б підтверджувало саме такий термін загибелі дерева.
Баобаби Грандідьє є ендеміками Мадагаскару і належать до видів, що зникають. Kew Gardens вказує, що розширення сільськогосподарських угідь на Мадагаскарі загрожує їх зникненням.
Історія найбільших баобабів Мадагаскару вже знає подібні випадки. До 2018 року найбільшим живим баобабом вважався інший священний баобаб — Tsitakakoike, що також належить до виду Adansonia grandidieri. За даними Guinness World Records, він ріс біля Andombiro в Ambiky Forest, мав висоту 14,6 м і об’єм близько 455 куб. м, але у 2018 році впав.
Вчені пов’язують вразливість старих баобабів із поєднанням факторів: віком, посухами, підвищенням температур, деградацією лісів, пожежами та зміною ландшафту навколо дерев. Для Мадагаскару це особливо чутлива тема, оскільки острів є центром походження та різноманітності баобабів: дослідження, опубліковане у 2024 році, вказує, що саме Мадагаскар слід розглядати як центр походження сучасних ліній баобабів.
Баобаби на острові часто сприймаються як священні дерева, а їхню місцеву назву renala перекладають як «мати лісу».
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга доручив українським місіям при міжнародних організаціях вимагати термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співпраці у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ у зв’язку з ракетним ударом Росії по Києву.
“Я доручив усім нашим місіям при міжнародних організаціях повною мірою використовувати багатосторонній інструментарій у відповідь на вчорашній варварський ракетний удар Росії по Києву. ООН, ОБСЄ, Рада Європи та ЮНЕСКО мають дати адекватну та рішучу відповідь агресору, який намагається компенсувати відсутність військового прогресу на полі бою терором проти цивільного населення», – написав він у соцмережі Х.
Сібіга заявив, що Україна негайно вимагає термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співпраці у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ.
«Путін намагається залякати Україну, нападаючи на цивільне населення та руйнуючи житлові будинки, музеї, школи та критично важливу інфраструктуру. Він також намагається залякати світ, запускаючи ракети з розвідувальною ракетною системою проти мирних міст», – підкреслив міністр.
За його словами, все це вимагає рішучих і скоординованих дій міжнародної спільноти.
«Ми закликаємо наших партнерів до рішучих багатосторонніх дій, спрямованих на стримування Росії та примушення її до всеосяжного, справедливого і міцного миру», – підкреслив глава МЗС.
У ніч на понеділок на північному сході України, вдень 25 травня у східних, місцями південних районах, Дніпропетровській області та в Карпатах короткочасний дощ, місцями гроза; на решті території без опадів, повідомив Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с.
Температура вночі 11-16°, вдень 21-26°, на Закарпатті та півдні країни до 29°; у Карпатах вночі 8-13°, вдень 15-20°.
У Києві в понеділок без опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 23-25°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 25 травня найвища температура вдень була 30,7 у 2007 р., найнижча вночі 2,6 у 1909 р.
У вівторок, 26 травня, в Україні без опадів, лише в північно-східній частині та в Київській області вдень місцями короткочасний дощ.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вдень у західних областях місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 11-16°; вдень 21-26°, на Закарпатті та півдні країни до 29°, у північно-східній частині 17-22°.
У вівторок у Києві мінлива хмарність. Без опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 23-25°.
Національна комісія з питань державного регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) пропонує запровадити регуляторний збір у розмірі не більше 1,5 % від загального доходу телекомунікаційних операторів.
«Така модель фінансування дозволить зменшити видаткову частину державного бюджету України та покрити потребу у фінансуванні НКЕК, яка у 2027 році становитиме 401,1 млн грн», – зазначила регуляторна комісія у пояснювальній записці до розробленого нею законопроекту.
Згідно з даними НКЕК за 2025 рік, відповідні внески мали б сплачувати 508 суб’єктів господарювання. Очікується, що у 2027 році кількість таких суб’єктів зросте до 580, а у 2028 році – до 696.
У НКЕК уточнили, що до фінансово-економічних розрахунків на 2027 і 2028 роки увійшла імплементація Регламенту ЄС 2024/1309 (Gigabit Infrastructure Act/GIA). Серед іншого, він передбачає створення інструменту для споживачів – порівняння цін постачальників та реалізацію універсальної послуги – доступу до зв’язку для всіх, навіть у найвіддаленіших регіонах, а також будівництво та відновлення цифрової інфраструктури на деокупованих і прикордонних територіях.
Держрегулятор зазначив, що в більшості країн Європейського Союзу фінансування національних регуляторних органів у сфері електронних комунікацій здійснюється за рахунок внесків постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Водночас Інтернет-асоціація України (ІнаУ) у Facebook виступила проти цього законопроекту.
«Його положення є не тільки несправедливими та дискримінаційними, але й не ґрунтуються на нормах Європейського кодексу електронних комунікацій (ЄКЕК), а в ряді положень прямо йому суперечать. На підтвердження цього зазначаємо наступне», – йдеться у зверненні до регулятора.
В асоціації сподіваються, що відповідна позиція буде врахована регулятором, у разі ігнорування відповідних зауважень, ІнаУ звертатиметься до державних та європейських інституцій.
Міністр юстиції Франції Жеральд Дарманен запропонував запровадити тимчасовий мораторій на легальну імміграцію строком на три роки, заявивши, що країна досягла межі своїх можливостей щодо інтеграції та асиміляції приїжджих.
За даними Le Parisien з посиланням на інтерв’ю Дарманена Journal du Dimanche, міністр вважає за необхідне «покласти край імміграції в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні». Він пропонує призупинити легальну імміграцію на три роки і реформувати Конституцію, щоб ввести обмежувальні, а не лише рекомендаційні квоти на в’їзд іноземців.
Раніше Дарманен уже виступав за тимчасове призупинення регулярної імміграції на два-три роки. Йшлося про трудову міграцію та возз’єднання сімей, при цьому можливі винятки могли б зберігатися для лікарів, дослідників та окремих категорій студентів. Після мораторію міністр пропонував перейти до системи міграційних квот, обсяг яких визначався б після консультації з громадянами.
Пропозиція Дарманена поки що не є прийнятою державною політикою. Для її реалізації будуть потрібні політичне рішення, законодавча процедура і, за словами самого міністра, зміна Конституції. Однак ініціатива свідчить про загострення міграційної дискусії у Франції напередодні президентських виборів 2027 року.
Потенційні обмеження можуть торкнутися кількох основних каналів легального в’їзду: трудової міграції, частини студентських програм та возз’єднання сімей. При цьому Франція одночасно відчуває потребу в іноземних кадрах у медицині, науці, окремих секторах послуг та професіях з дефіцитом робочої сили, що робить можливий мораторій політично та економічно суперечливим.
Міграційна тема залишається однією з центральних у внутрішній політиці Франції. За даними Le Monde, у 2025 році країна видала понад 380 тис. перших дозволів на проживання громадянам країн поза межами ЄС, що на 11% більше, ніж роком раніше. Близько половини нових дозволів припало на студентів та гуманітарні підстави: міжнародні студенти отримали близько 118 тис. дозволів, гуманітарні категорії — близько 92 тис., сімейна міграція склала близько 91 тис., а професійна імміграція знизилася майже на 13% — приблизно до 51 тис. дозволів.
У загальній структурі імміграції Франції історично домінують вихідці з Північної Африки та Південної Європи. За даними, наведеними The Connexion на основі INSEE, серед іммігрантів за країною народження найбільші групи становлять вихідці з Алжиру — 12,4%, Марокко — 11,7%, Португалії — 7,3%, Тунісу — 4,9%, Італії — 3,6%, Туреччини — 3,4% та Іспанії — 3,1%. Ці сім країн дають 46,4% усіх іммігрантів у Франції.
Українці займають окреме місце в сучасній міграційній картині Франції як отримувачі тимчасового захисту після початку повномасштабної війни РФ проти України. За даними Eurostat, на кінець березня 2026 року в країнах ЄС тимчасовий захист мали 4,33 млн громадян і резидентів України. Найбільшими країнами, що приймають біженців, були Німеччина, Польща та Чехія. У таблицях Eurostat по країнах для Франції на березень 2026 року вказано близько 70,7 тис. осіб під тимчасовим захистом.
Для Франції можливий мораторій стане одним із найжорсткіших поворотів у міграційній політиці останніх років. Для бізнесу він може означати ускладнений доступ до іноземної робочої сили, для університетів — ризик скорочення частини міжнародного набору, а для сімейних міграційних програм — додаткову невизначеність. При цьому українці під тимчасовим захистом регулюються окремим європейським режимом, який діє в рамках рішень ЄС і не є звичайною трудовою або сімейною імміграцією.
