АТ “Укргазвидобування” (УГВ) запустило ще дві високопродуктивні свердловини дебітом 270 тис. куб. м і 120 тис. куб. м газу на добу, повідомила прес-служба групи “Нафтогаз” у вівторок. За її даними, свердловини мають глибину 6200 м і 6225 м, пробурені на одному родовищі, на одному пласті та майже одночасно, тому на технічному сленгу їх називають “близнюками”.
Завдяки використанню сучасних бурових верстатів, майстерності фахівців “Укрбургазу” та скороченню аварійності під час виконання робіт свердловини вдалося пробурити за 8 місяців, тоді як раніше це займало 2-3 роки.
“Нові дані сейсморозвідки та буріння дали змогу нашим фахівцям створити якісну 3D-модель, що є однією з найкращих в “Укргазвидобування” та дає змогу ефективно планувати напрямки подальшого освоєння цього родовища. Роботи на родовищі тривають, і незабаром буде закінчено буріння наступної оціночно-експлуатаційної свердловини”, – зазначив голова УГВ Олег Толмачов.
Загалом з початку 2024 року УГВ ввело в експлуатацію вже сім нових високодебітних свердловин з урахуванням свердловин-близнюків.
Як повідомлялося, УГВ протягом 2023 року запустила 86 нових свердловин, з них 24 – з початковим дебітом понад 100 тис. куб. м.
У 2022 році УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж у 2021-му. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му. Мета на 2024 рік – 13,75 млрд куб. м.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Група банків та інвестиційних компаній, що мають ліцензії на торгівлю цінними паперами, повідомила регулятора – Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) – про готовність створити нову фондову біржу в умовах загрози виведення з ринку двох із трьох наявних бірж – ПФТС і “Української біржі” (УБ).
Згідно з копією надісланого минулого тижня листа до глави НКЦПФР, наявною в розпорядженні агентства, серед підписантів, зокрема, інвестгрупа “Універ”, “Домінанта Трейд”, ФК “Даліз-Фінанс”, КУА “Всесвіт”, Альтбанк, “Джерело”, “БТС Брокер”, КУА “Озон”, КУА “ОТП Капітал”, “Рейзен Юкрейн”, “Профі-Т Актив”.
Зазначається, що серед основних завдань нового організатора торгівлі, сучасні технологічні рішення для роботи онлайн брокерів, зокрема, для інтернет-торгівлі та інвестування через “Дія-ОВГЗ”, розвиток термінового ринку, РЕПО та свопів, підтримання ліквідності.
“В умовах, що склалися, нова біржа зможе використовувати переваги, зокрема, досвідчених фахівців і сучасних технологій торгівлі”, – стверджується в листі, хоча, за даними агентства “Інтерфакс-Україна”, якихось формалізованих домовленостей із ПФТС та УБ, які намагаються залишитися на ринку, з цього приводу немає.
Уточнюється, що процес створення нової біржі відбуватиметься в кілька етапів, на першому з яких має бути сформована команда майбутньої біржі та отримано ліцензію, тоді як на другому до її побудови приєднаються деякі приватні банки – Універсал банк (mono), “Глобус” та інші.
Передбачається, що на третьому етапі в капітал нової біржі можуть увійти банки з-поміж державних, як-от ПриватБанк, Ощадбанк, “Сенс”, зацікавлені у створенні високотехнологічного організатора торгів, за якими можуть послідувати міжнародні фінансові організації та іноземні комерційні структури.
Автори листа просять НКЦПФР підтримати зазначену ініціативу.
Як повідомлялося, НКЦПФР наприкінці березня попередила учасників ринку про наявність ризику втрати двома з трьох українських фондових бірж – ПФТС (Київ) і УБ – ліцензій через порушення ліцензійних умов і запропонувала розглянути можливі варіанти вирішення, зокрема створення нової біржі, а також добровільної здачі біржових ліцензій.
“Ми покликали ринок, щоб найбільш зацікавлені в існуванні цієї інфраструктури учасники розуміли наслідки для себе, оскільки багато продуктів на ній вибудувано. Якщо учасників влаштовує, що на ринку залишиться тільки одна біржа (“Перспектива” – ІФ-У), якщо конкуренція серед бірж їм не потрібна, то регулятор із цим погодиться. Якщо ні, якщо їм не вистачає однієї біржі, якщо вони хочуть хеджувати ризики шляхом створення іншої біржі, то робіть дві, три, п’ять – скільки потрібно”, – сказав в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” у квітні член НКЦПФР Ярослав Шляхов.
Згідно з даними НКЦПФР, обсяг торгів фінансовими інструментами на фондових біржах України 2023 року зріс у 2,7 раза – до 436,43 млрд грн, з яких 93% припало на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП). Частка ПФС у загальному обсязі торгів становила 62,9%, “Перспективи” – 33,7% і УБ – 3,4%, проте УБ лідирує за кількістю угод та інструментів.
За даними Комісії, на неорганізованому ринку 2023 року обсяг торгів зріс у 2 рази – до 925,11 млрд грн.
Фондова біржа ПФТС заснована 1997 року. ПФТС тривалий час була лідером ринку, проте незадоволені якістю її роботи провідні торговці разом із РТС створили 2008 року УБ, яка запрацювала навесні 2009 року і першою запустила “інтернет-трейдинг”.
Фондова біржа “Перспектива” (Дніпро) отримала ліцензію в березні 2008 року, а до цього майже два роки працювала як однойменна торгово-інформаційна система.
Агрохолдинг “Астарта” планує виплатити дивіденди за 2023 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попереднього року.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, відповідний проєкт рішення внесено до порядку денного зборів акціонерів 4 червня цього року, що відбудуться в Нікосії (Кіпр).
Серед інших питань: ухвалення нової політики винагороди; підтвердження PriceWaterhouseCoopers як аудитора на 2023 рік; і доручення раді директорів обрати аудитора на 2024 рік.
Як повідомлялося, “Астарта” вперше виплатила EUR12,155 млн дивідендів у червні 2021 року за підсумками роботи 2020 року в тому самому розмірі, що пропонується й зараз – EUR0,5 на акцію. У воєнному 2022 році компанія відмовилася від їхньої виплати, після чого виплатила у 2023 році.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Сім’я CEO “Астарти” Віктора Іванчика наразі володіє близько 40,66 акцій. Великим акціонером також є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,62% акцій належать самій компанії і були раніше викуплені в рамках buyback.
Акції “Астарти” наразі котируються за курсом PLN26,6 за акцію (близько EUR6,23 за акцію), тоді як приблизно рік тому під час затвердження рішення про дивіденди курс становив PLN32,80 за акцію (близько EUR7,28 за акцію).
Дослідно-механічний завод “Карпати” (Львівська обл.) 2024 року на замовлення проєкту USAID “Економічна підтримка України” виготовить 300 вагонів-зерновозів, що становитиме 45% річного завантаження підприємства, повідомила пресслужба донорської організації у Facebook.
У USAID нагадали, що 2023 року на їхнє замовлення завод виготовив 50 таких вагонів для одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв). У 2024 році Проєкт замовив 300 вагонів для інших компаній, що займаються експортом агропродукції.
Згідно з повідомленням, ОМЗ “Карпати” виробляє по три вагони на добу вагою 23,5 тонни. Основна складова кузова вагона – металопрокат європейського походження, що закуповується в українських постачальників. Решта комплектуючих – вісь вагонна, колесо суцільнокатане, рама бічна, балка надресорна, запчастини ударно-тягового пристрою, гальмівне обладнання та інші деталі – українського виробництва.
“Під час повномасштабної війни замовлення на вагони-зерновози становлять 75% з того, що ми робимо. Завдяки проєкту USAID торік ми отримали замовлення і вчасно виконали його: виготовили 50 вагонів. Це означає, що 650 наших працівників мали роботу, отримували зарплату і ми як бізнес своєчасно сплачували податки до бюджетів різних рівнів. Це один із прикладів того, що міжнародна допомога працює для української економіки”, – розповіла маркетингова директорка ОМЗ “Карпати” Олександра Бодьор.
За його інформацією, наразі завод має портфель замовлень до серпня 2024 року. Крім зерновозів, перспективним напрямком є виготовлення цементовозів, необхідних для відновлення критичної інфраструктури та житлового фонду України.
“У 2023 році всі (три) вагонобудівні заводи в Україні виготовили 1967 вагонів. ОМЗ “Карпати” став лідером: компанія виготовила 567 вагонів для потреб українського ринку, це на 5% більше, ніж у 2022 році. Сьогодні на підприємстві працює понад 650 осіб”, – зазначили в донорській організації.
Як повідомлялося, проєкт USAID реалізує програму з розвитку стійкості сільського господарства України (AGRI-Україна), бюджет якої становить $350 млн. У межах ініціативи “AGRI-Україна” проєкт USAID співпрацює з державними та приватними підприємствами для залучення інвестицій у транспортування та перевалку зерна.
Короткочасні дощі, місцями грози очікуються в південно-східній частині України в середу, 15 травня, на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер переважно північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 4-9°, у західних і північних областях 1-6° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-5°; вдень 11-16° тепла, на Закарпатті 17-21°.
У Києві в середу, 15 травня, без опадів. Вітер північно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 4-6° тепла, вдень близько 15°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві від початку метеорологічних спостережень 15 травня найвища температура вдень була 30,2° тепла в 1925 р., а найнижча вночі 0,1° нижче нуля в 1927 р.
У четвер, 16 травня, вночі без опадів, лише в південно-східній частині, а вдень і по всій Україні, крім більшості західних областей, очікуються невеликі короткочасні дощі.
Вітер північно-східний із переходом на південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 1-6° тепла, на поверхні ґрунту заморозки 0-5°, на півдні та Закарпатті 3-8° тепла; вдень 12-17° тепла. На високогір’ї Карпат вночі 0-5° морозу, вдень 8-13° тепла.
У Києві в четвер, 16 травня, вночі без опадів, вдень невеликий короткочасний дощ. Вітер північно-східний із переходом на південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі 4-6° тепла, вдень 15-17°.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку в рамках ініціативи “AGRI-Україна” забезпечить аграріїв безоплатним насінням соняшнику, яке надасть компанія “Лідеа Україна”, повідомила пресслужба донорської організації у Facebook.
Згідно з повідомленням, допомога буде запропонована аграріям, які раніше подали заявки через Державний аграрний реєстр (ДАР) на отримання насіння кукурудзи, за якими не вистачило посівних одиниць цієї культури.
Взяти участь у програмі зможуть фермери Дніпропетровської, Київської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей, які обробляють від 5 до 500 га. Кожен фермер зможе отримати до 40 посівних одиниць соняшнику.
Подавати нову заявку до Державного реєстру не потрібно, організатори самі контактуватимуть із пропозицією з тими, хто подавали заявки, повідомила USAID АГРО.
Очікується, що “Лідеа Україна” передасть аграріям із найбільш постраждалих від війни областей 2858 посівних одиниць насіння соняшнику. Організацію доставки насіння забезпечить Всеукраїнська асоціація громад у рамках проєкту “Об’єднані громади”.
“Завдяки цій ініціативі аграрії прифронтових і деокупованих регіонів зможуть виростити і поставити на ринок щонайменше 24 тис. тонн соняшнику. За попередніми прогнозами, врожай, зібраний із безоплатно наданого насіння, принесе аграріям приблизно 360 млн грн виручки, що сприятиме відновленню агровиробництва в постраждалих від війни громадах”, – зазначили в USAID АГРО.
Як повідомлялося, нещодавно в рамках ініціативи AGRI-Україна від USAID компанія “Лідея Україна” передала фермерам прифронтових громад 3362 посівних одиниць насіння кукурудзи. Прийом заявок було достроково завершено через підвищений попит.
