Експорт українського цементу до ЄС майже заблоковано під час впровадження другого етапу СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм транскордонного вуглецевого регулювання), наша країна має зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника, підкреслила виконавча директорка Асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.
«Умови, які українська цементна галузь отримала на старті впровадження другого етапу СВАМ, тобто на початку цього року, реалістичніше описати не словом «бар’єр», а «ембарго». Ми отримали дефолтні значення викидів СО2 для цементу з України на рівні 1518 кг/т клінкеру, що майже вдвічі перевищує фактичні показники, навіть при мокрому способі виробництва», – повідомила Крипка на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» у Києві в середу.
Вона також зазначила, що наразі в ЄС немає жодного верифікатора для цілей СВАМ, але навіть якби вони були, приїзд до України європейських верифікаторів (це обов’язкова вимога у перший рік) малоймовірний через високий рівень ризиків.
«За таких умов експорт неможливий у принципі! І ми бачимо наслідки: виробництво цементу зменшилося, надходження до бюджету скоротилися, валютна виручка впала, що призвело до ще більшого дисбалансу в торговому сальдо країни», – зазначила Крипка.
Асоціація «Укрцемент», як самостійно, так і спільно з партнерами, продукція яких підпадає під механізм CBAM, протягом усього 2025 року зверталася до уряду, ЄК та всіх причетних щодо застосування декларативного принципу на період війни та відновлення (це можливо згідно з частиною 7 статті 30 Регламенту CBAM щодо форс-мажору, що має руйнівні наслідки для економіки та промислової інфраструктури). Але, за словами Крипки, чиновники ЄК заспокоювали, що вплив впровадження АПМ на українську економіку буде мінімальним. Результати першого кварталу показали, що вплив істотний, де-факто блокує експорт.
«Наразі ЄК визнає, що дефолтне значення некоректне, там також бачать проблему з сертифікацією верифікаторів, яка стосується не тільки України, а й країн ЄС. (Нам) обіцяють виправити ці моменти протягом місяця», – повідомила Крипка.
За її словами, ці обнадійливі заяви спонукали підприємства відновити експорт, але залишається ризик катастрофічних санкцій для компаній і дилерів, які здійснювали ці поставки.
При цьому цементна галузь є однією з лідерів вітчизняної промисловості щодо системної підготовки до повноцінного запуску СВАМ.
«Ми суттєво просунулися у використанні альтернативного палива, маємо конкретні приклади запуску власної “зеленої” генерації, проводимо постійний моніторинг викидів (МОВ) і верифікували їх наявними в країні верифікаторами», – повідомила Крипка.
Тому, підкреслила вона, на запитання «що стримує розвиток експорту до країн ЄС», можна говорити про «нерівні умови конкуренції».
«Ми бачимо, що світ переходить до моделі економічного прагматизму та захисту власних ринків. У цих умовах Україна має дуже обмежений час, щоб адаптувати свою економіку до нової реальності. Ми маємо зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника», – пояснила Крипка.
Вона навела як приклад здорового «агресивного прагматизму» сусідню Польщу. У 2024 році експорт українського цементу до Польщі становив 854 тис. тонн. Польща цього року виробила 17,7 млн тонн цементу. Фактично експорт з України становив 3,7% від їхнього виробництва. А в пресі на перших шпальтах були заголовки про «зникнення польських цементних заводів», у польському Сеймі створено міжфракційне депутатське об’єднання «Підтримки розвитку цементної промисловості Польщі».
Крипка підкреслила, що наша країна, щоб не залишитися на узбіччі промислової конкурентоспроможності, повинна зайняти проактивну позицію щодо підтримки власного виробника.
Сербські компанії зацікавлені й мають потенціал брати участь у повоєнній відбудові України, зокрема у транспортній інфраструктурі, енергетиці, житловому будівництві та промислових об’єктах, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Після завершення війни Україна стане найбільшим будівельним майданчиком Європи, а сербські компанії зацікавлені і мають потенціал брати участь у відновленні транспортної інфраструктури, енергетичних і житлових об’єктів, а також промислових підприємств», – сказав Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, потенціал співпраці охоплює будівельні компанії, виробників будівельних матеріалів, виробників трансформаторів для енергетичного сектору, виробників сільськогосподарської техніки, а також компанії, які мають технології для відновлення і модернізації промисловості.
Чадеж нагадав, що президент Сербії Александар Вучич уже заявляв про готовність Сербії брати участь у повоєнному відновленні України – зокрема у відбудові одного чи двох міст або невеликого регіону.
«Через контакти з Торгово-промисловою палатою Сербії та Посольством України в Белграді сербські підприємці вже зараз висловлюють готовність долучатися через постачання своєї продукції, наприклад, для потреб енергетичного сектору», – зазначив президент ТПП Сербії.
https://interfax.com.ua/news/interview/1169380.html
Сербія має потенціал стати ключовим логістичним і промисловим хабом між Україною, ринками Західних Балкан та Європейського Союзу, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Використовуючи дунайський маршрут із портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можна ефективно перенаправляти до Коридору X і ринків Центральної Європи та Адріатичного регіону», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, розвиток інтермодальної логістики та вільних зон дає Сербії можливість бути не лише транзитною точкою, а й місцем, де до української сировини і напівфабрикатів може додаватися нова вартість перед виходом на регіональні та європейські ринки.
«Сербія позиціонує себе як важливий геоекономічний центр регіону, на перетині східноєвропейських ресурсів і європейських транспортних коридорів», – наголосив президент ТПП Сербії.
Він також зазначив, що Сербія може бути для українських компаній виробничою і технологічною базою для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки.
Ціни на рис у світі продовжують зростати на тлі посилення побоювань щодо врожаю цього року, повідомляє агентство Bloomberg.
Тайський білий рис, який вважається бенчмарком, у середу подорожчав до $446 за тонну, за даними Асоціації експортерів рису Таїланду. Це максимальний рівень за понад рік — з лютого 2025 року.
Ціни зростають уже третій тиждень поспіль. Причиною цього став прогноз міністерства сільського господарства США, згідно з яким очікується скорочення виробництва рису у світі в 2026-2027 сільськогосподарському році вперше за 11 років.
Стрибок вартості добрив і палива викликав побоювання, що деякі фермери в Південно-Східній Азії можуть відмовитися від висадки рослин цього року. Індія, найбільший у світі експортер цієї сільськогосподарської культури, також стикається з перспективою меншої, ніж у середньому, кількості мусонних дощів, що може негативно позначитися на врожайності.
Рис є основним продуктом харчування в багатьох країнах Азії, у зв’язку з чим його подорожчання може спричинити прискорення інфляції. Ціни на рис останніми роками залишалися значно нижчими за багаторічні піки, досягнуті у 2024 році, зазначає агентство.
АТ “Черкаський автобус” завершило перший квартал поточного року з чистим прибутком 1,33 млн грн, тоді як за аналогічний період 2025 року збиток складав маже 3 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації НКЦПФР проміжним звітом, чистий дохід від реалізації збільшився на 3% до січня-березня-2025, склавши 240 млн грн.
Завод збільшив валовий прибуток на 34% – до 39 млн грн за зростання операційного прибутку у 2,6 раза до – до 5 млн грн.
За даними звіту, “Черкаський автобус” у першому кварталі виготовив 102 автобуси на 295,2 млн грн та 59 вантажних авто на 98,2 млн грн, тоді як реалізував 69 автобусів на 205,1 млн грн та 17 вантажівок на 34,3 млн грн.
Планами компанії, які були оприлюднені в його річному звіті, в поточному році передбачається виготовити 385 автобусів Ataman, зібрати 300 вантажівок Іsuzu, а також 302 пікапи Іsuzu (що відповідає планам на 2025 рік).
Водночас фактично минулого року завод скоротив випуск автобусів на 8% порівняно з попереднім роком – до 391 од., вантажних авто на 1,9% (на 6 од.), до 315 од. Було реалізовано 393 автобуси (на 7,5% менше) та 240 вантажівок (на 24,8% менше).
Обсяг річного виробництва загалом збільшився на 12,7% – до 1 млрд 763 млн грн.
Поточного року завод планує інвестувати у розвиток 35,8 млн грн, зокрема у придбання технологічного, транспортного і силового обладнання , модернізацію та ремонт обладнання, виробничих та службових приміщень, благоустрій території заводу.
В 2026 році заплановано, зокрема, освоїти випуск 2-х і 3-хвісних вантажних автомобілів FTS 34, спеціальних і спеціалізованих автомобілів на шасі NPR, NQR, FSR, D-MAX, а також автобусів А092 і А093 з використанням шасі екологічного стандарту Євро – 6.
“На сьогодні дві третини виробництва підприємства – замовлення державного сектора”, – констатується у звіті.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема, міські, приміські,шкільні, спеціалізовані), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Іsuzu, зокрема, методом великовузлового складання вантажних автомобілів Іsuzu вантажністю від 3 до 18 тонн (самоскиди,пожежні, аварійно-ремонтні, автовишки, з надбудовою – для Укрпошти, для тергромад, ДПСУ).
Також виробляє пікапи Іsuzu для Нацполіції, ДСНС, ДПСУ, лісопатрульні, для енергетичних та газових компаній.
Завод завершив 2025 рік з чистим прибутком майже 83 млн грн – на 32% менше показника 2024 року за незначного падіння чистого доходу – до 1 млрд 733 млн грн. Дивіденди виплачувати не запланував.
На початок поточного року в компанії працювало 374 особи – на 33 чоловіки менше за початок 2025 року, середньомісячна зарплата за рік зросла на 25,5% до 35,75 тис. грн.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-квітні 2026 року скоротився на 30,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $359,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статданими, зокрема, у квітні ввіз цього обладнання скоротився на 27,4% порівняно з квітнем 2025 року та на 23,3% порівняно з березнем-2026 – до $60,3 млн.
Найчастіше у січні-квітні електрогенератори та перетворювачі ввозили з Чехії (19,6% загального експорту цієї продукції, або $70,3 млн), Китаю (18,7%, $67,2 млн) та Румунії (8%, $64,8 млн), тоді як торік це були Чехія ($93,7 млн), Австрія ($80,3 млн) та США ($77,3млн).
Експорт електрогенераторів з України за цей період був несуттєвим – $0,8 млн, переважно до Туреччини.
Водночас, згідно з даними Держмитслужби, за чотири місяці поточного року імпорт в Україну електричних акумуляторів та сепараторів до них збільшився майже у 4 раза – до $1,137 млрд, здебільшого їх завозили з Китаю ($1 млрд, або 89,3%), а також з Чехії ($26,6 млн) і Польщі ($13,3 млн).
Торік за цей період найбільшими постачальниками були Китай з часткою 78,4% ($226 млн), Тайвань з 5,3% ($12,3 млн) та Болгарія – 4,1% ($12 млн).
У квітні ввіз цієї техніки зріс у 4,3 раза порівняно з квітнем-2025 та на 7,6% з березнем-2026 – до $303,5 млн.
Україна експортувала за чотири місяці акумулятори на $14,8 млн, переважно у Польщу ($4,2 млн), Францію ($2,4 млн), Німеччину ($2,2 млн), тоді як торік експорт складав $17,1 млн, з них 27,9% у Польщу, 15,9% до Франції та 11,3% до Німеччини.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання та акумуляторів.
За даними Держмитслужби, у 2025 році Україна збільшила імпорт електрогенераторів та перетворювачів у 2,3 раза порівняно з 2024 роком – до $1,69 млрд, акумуляторів – на 55% до $1,48 млрд. При цьому в січні-2025 ввезення електрогенераторів збільшилось увосьмеро до січня-2024, акумуляторів – втричі.
