Президент США Джо Байден у неділю провів телефонну розмову з канцлером ФРН Олафом Шольцем, під час якої лідери обговорили допомогу Україні та ситуацію на світовому ринку енергоресурсів, повідомив Білий дім.
“Президент Байден поговорив сьогодні з канцлером Німеччини Олафом Шольцем”, – йдеться у повідомленні.
У ньому наголошується, що глави держав обговорили ситуацію в Україні, а також “зобов’язання щодо надання допомоги Україні у сфері економіки та безпеки”.
Згідно з Білим домом, Байден і Шольц також обговорили “останні події на світових ринках енергоресурсів та важливість забезпечення стабільних і доступних за ціною постачання енергоресурсів”.
ЕНЕРГЕТИКА, США, ФРН
Компанія ЛУН через свій міжнародний бренд Korter продала більше 200 квартир за кордоном, повідомив директор з розвитку ЛУН Андрій Міма агентству “Інтерфакс-Україна”.
“За дев’ять місяців цього року ми продали понад 200 квартир за кордоном, більша частина з яких у Грузії. У вересні несподівано отримали перший дохід в ОАЕ: покупець через наш сайт https://Korter.ae купив квартиру у забудовника, а ми отримали за це комісію”, – повідомив Міма.
Він нагадав, що Korter – це міжнародний бренд ЛУН зі схожим продуктом, каталогом новобудов. Сервіс запущений кілька років тому у кількох країнах Європи, Азії та Близького Сходу. При цьому бізнес-процеси Korter трохи відрізняються від материнської компанії.
“У деяких країнах забудовники не звикли платити за маркетинг, тому наша бізнес-модель “як в Україні” не запрацювала. Натомість вони із задоволенням платять success-fee у вигляді комісії. Нам довелося перебудувати бізнес-процеси, щоб наводити покупців із сайту прямо в відділи продажів”, – пояснив Міма.
За словами Міми, користувач звертається до служби підтримки, агенти Korter допомагають йому здійснити угоду. Наприклад, якщо необхідно, клієнта зустрічає в аеропорту та привозять до відділу продажу.
Він додав, що наразі міжнародний виторг компанії перевищив внутрішньоукраїнський.
Тимчасово окупований Енергодар (Запорізька область) третю добу без електроенергії, гуманітарні вантажі, зокрема питна вода, окупанти не пропускають, повідомив мер Дмитро Орлов у телеграм-каналі в неділю.
“Наразі Енергодар все ще залишається без світла та води. Регулярні обстріли заважають проводити швидкі аварійно-відновлювальні роботи”, – повідомив він.
Орлов підкреслив, що енергодарці намагаються готувати їжу, розкладаючи багаття прямо біля будинків. Він також повідомив про загострення ситуації з питною водою, особливо у городян, які не встигли зробити запаси або вже використали їх.
За інформацією мера, окупанти та колаборанти в основному забезпечили себе генераторами.
“Ми неодноразово намагалися доставити до Енергодару гуманітарні вантажі з продуктами харчування, засобами гігієни тощо. Готові організувати оперативну доставку та видачу в Енергодарі питної води, яка зараз вкрай необхідна. Але вже довгий час усі гуманітарні вантажі з підконтрольних Україні територій у місто не пропускають окупанти”, – повідомив Орлов.
Україна приєдналася до країн Європейського Союзу, які мають затверджений національний план реалізації засад відкритої науки, повідомляє Міністерство освіти і науки.
«Уряд схвалив розпорядження «Про затвердження національного плану відкритої науки». Документ є черговим кроком на шляху інтеграції України до Європейського дослідницького простору», – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що виконання плану забезпечить реалізацію Угоди між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії, з іншого, про участь України у Рамковій програмі досліджень та інновацій «Обрій Європа» та Програмі досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії. енергії (2021 – 2025), комплементарній Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Обрій Європа».
Очікується, що подальша реалізація національного плану відкритої науки створить: нормативно-правові передумови для формування державної політики відкритої науки; надасть зацікавленим сторонам відкритий доступ до приладів, інструментів та інших засобів отримання наукового результату; забезпечить обробку наукових даних з урахуванням принципів FAIR (сукупність принципів з видимості, доступності, сумісності та багаторазового використання наукових даних); сприятиме прискоренню обігу наукової інформації, забезпечить доступ до актуальної наукової інформації без дискримінації; створить умови для більш ефективного використання результатів досліджень та розробок, виконаних із залученням бюджетних коштів; зробить більш прозорим науковий та освітній простір.
Национальный банк Украины (НБУ) отмечает наличие на рынке ряда факторов, способствующих улучшению ценовой ситуации, и может снизить прогноз инфляции на текущий год, который в июле был установлен на уровне 31%, сообщил заместитель главы НБУ Сергей Николайчук.
Наш последний прогноз июльский (инфляции) – около 30%, в следующем году будет около 20%. Риски – в сторону снижения: скорее всего, будет пересмотрен (прогноз инфляции) немного ниже, но несущественно”, – сказал он на конференции Forbes “Без розовых очков. Бизнес и государство во время войны” в четверг.
Николайчук пояснил, что это связано, в частности, с улучшением ситуации с поставкой овощей и фруктов.
Он добавил, что цены на топливо снизились больше, чем ожидал Нацбанк, что также связано с логистикой.
“Ситуация с открытием портов также дает больше оснований, что не будет курсовых колебаний больших”, – указал замглавы Нацбанка.
Он также отметил, что в июльский прогноз Нацбанк закладывал введение дополнительного импортного сбора и большего акциза на топливо, однако эти меры не реализовались, и это тоже дополнительный сдерживающий эффект для цен.
“В следующем году основной дезинфляционный фактор – улучшение способности украинского бизнеса наращивать производство сельхозпродукции, улучшатся логистические возможности”, – сказал Николайчук.
Как сообщалось, рост потребительских цен в Украине в августе 2022 года ускорился до 1,1% с 0,7% в июле, а в годовом измерении по итогам августа этого года инфляция выросла до 23,8% с 22,2% по итогам июля и 21,5% по итогам июня.
Как сообщалось, в 2021 году инфляция в Украине выросла до 10% с 5% в 2020 году и 4,1% в 2019 году, а базовая – до 7,9% против 4,5% годом ранее.
НБУ прогнозировал ускорение инфляции в этом году до 31%, в том числе по итогам третьего квартала – до 25,6%.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України даними на його сайті, вони спрацювали з прибутком, незважаючи на формування додатково відповідно 7,71 млрд грн та 0,62 млрд грн резервів.
Основною причиною такого значного прибутку обох держбанків став отриманий у серпні результат від операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями – відповідно 7,49 млрд грн та 2,95 млрд грн.
Крім того, ПриватБанк у серпні продемонстрував збільшення загальних активів на 14,95 млрд грн, а Ощадбанк – 8,22 млрд грн, тоді як у державного Укрексімбанку активи скоротилися відразу на 31,23 млрд грн, що, ймовірно, пов’язано з отриманням через нього урядом частини зовнішнього фінансування та його витрачанням.
Серед інших лідерів із прибутку в серпні опинилися Укрсиббанк – 625,0 млн грн, Сітібанк – 444,4 млн грн, Райффайзен банк – 267,7 млн грн, Універсал банк (monobank) – 210,7 млн грн, Укргазбанк – 143,0 млн грн та ОТП Банк – 131,4 млн грн.
Найбільший збиток у серпні показали Альфа-Банк та державний Укрексімбанк – відповідно 1,357 млрд грн та 1,103 млрд грн. Ці банки сформували за місяць додаткових резервів 1,674 млрд. і 0,776 млрд. грн. відповідно. Крім того, Альфа-Банк у серпні втратив ще 1,51 млрд грн загальних активів.
Серед збиткових виявились також банк “Кредит-Дніпро” – 181,8 млн грн, Ідея Банк – 110,7 млн грн, банк “Глобус” та Кредобанк – 87 млн грн і 86 млн грн відповідно.
За результатами восьми місяців цього року найприбутковішим залишається ПриватБанк – 14,15 млрд грн, а друге місце завдяки серпневому результату зайняв Ощадбанк – 2,34 млрд грн.
Далі йдуть три банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 1,87 млрд грн, Укрсиббанк – 1,7 млрд грн та Сітібанк – 1,12 млрд грн, а потім два приватні українські банки: Універсал банк – 0,65 млрд грн та банк “Південний” – 0,34 млрд. грн.
Найбільші ж збитки за січень-серпень показали Альфа-Банк – 4,88 млрд грн та два держбанки: Укрексімбанк – 4,41 млрд грн та Укргазбанк – 3,40 млрд грн.
Замикають п’ятірку збиткових два банки з іноземним капіталом: ПроКредит Банк – 1,29 млрд грн та ОТП Банк – 0,44 млрд грн.
Загалом за вісім місяців цього року 42 банки спрацювали із чистим прибутком, тоді як 25 – із чистим збитком.
Сумарний чистий прибуток усіх банків склав 8,43 млрд грн, у тому числі у серпні – 5,1 млрд грн, проте без урахування ПриватБанку та Ощадбанку фінансовий результат банківської системи буде негативним – відповідно 8,05 млрд грн та 0,95 млрд грн.
За даними Нацбанку, у серпні портфелі ОВДП усіх банків зменшилися, найбільше – Ощадбанку: на 3,05 млрд грн, тоді як Універсал Банку – на 1,99 млрд грн, ПУМБ – на 1,73 млрд грн. Сумарно ж банківський портфель ОВДП за серпень знизився на 23,83 млрд. грн.
