Президент України Володимир Зеленський звільнив із займаних посад посла України в Китаї Павла Рябікіна, посла України в Литві Петра Бешту, посла України в Японії Сергія Корсунського, посла України в Словенії Андрія Тарана та посла України в Руанді Андрія Праведника.
Також глава держави звільнив Василя Гамяніна з посади посла України в Індонезії та з посади представника України в Асоціації держав Південно-Східної Азії, яку він обіймав за сумісництвом.
Відповідні укази №№863-868/2024 від 21 грудня опубліковано на сайті глави держави в суботу.
Доктора наук, депутата Закарпатської обласної ради, українського військовослужбовця Федора Шандора призначено послом України в Угорщині.
«Призначити Шандора Федора Федоровича надзвичайним і повноважним послом України в Угорщині», – йдеться в тексті указу президента України Володимира Зеленського №876/2024 від 21 грудня, опублікованого на сайті глави Української держави в суботу.
Президент України Володимир Зеленський підписав укази про призначення Юлії Федів послом України в Республіці Філіппіни, В’ячеслава Яцюка – послом України в Республіці Руанда, а Василя Гамяніна – послом України в Демократичній Республіці Конго.
Відповідні укази №№874/2024, 873/2024 і 878/2024 від 21 грудня опубліковано на сайті глави Української держави в суботу.
Перед цим Зеленський звільнив Гамяніна з посади посла України в Індонезії та з посади представника України в Асоціації держав Південно-Східної Азії, яку він обіймав за сумісництвом. Також глава держави звільнив із займаної посади посла України в Руанді Андрія Праведника.
Яцюк у 2016-22 роках був послом України в Норвегії, раніше був директором політичного департаменту МЗС, очолював робочу групу в ОБСЄ. Федів була раніше керівником Українського культурного фонду (УКФ), розглядали її кандидатуру в міністри культури України.
Міністерство охорони здоров’я порушує права громадян на медпослуги та перешкоджає входженню приватних клінік у єдиний медичний простір, вважають в Асоціації приватних медичних закладів України.
«МОЗ України не допускає до формування спроможної мережі та маршрутів надання медичної допомоги населенню заклади охорони здоров’я приватної форми власності, тим самим витісняючи їх з єдиного медичного простору. Наразі проводяться спроби створити штучну інфраструктуру медзакладів, які отримають пріоритетне та пільгове фінансування з державного та місцевого бюджетів, що не враховує потужність приватної медицини та перешкоджає її розвитку, а також порушує право пацієнтів на вибір медзакладу для отримання медичної допомоги», – заявила асоціація у відкритому листі на адресу державним органам.
На думку учасників ринку приватної медицини, такі дії перешкоджають впровадженню якісних прогресивних моделей надання меддопомоги, прозорих фінансових розрахунків і сприяють поширенню практики неформальних платежів для пацієнтів, потенціюючи розвиток корупційних схем у сфері охорони здоров’я.
«Систематично створюються штучні перепони для участі медзакладів приватної форми власності в програмі медичних гарантій через постійну зміну правил, норм та критеріїв можливості укладення договорів з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), що є суттєвою загрозою зміни курсу задекларованої реформи охорони здоров’я в Україні та створює ризики нераціонального витрачання коштів держбюджету на створення нових потужностей у державних медзакладах замість використання та залучення вже існуючих.
Учасники ринку приватної медицини зазначають, що приватні медзаклади «відтепер позбавлені рівноправної можливості закупівлі препаратів крові та можуть придбати їх винятково в разі наявності надлишків таких препаратів у центрах крові».
Також оператори ринку приватної медицини наголошують на «дискримінаційних нормах щодо медпрацівників, які працюють у приватних медзакладах».
Зокрема, в асоціації заявляють, що МОЗ, використовуючи адміністративний ресурс, активно просуває 100%-ву квоту можливості бронювання медпрацівників, які працюють саме в медзакладах держ- і комунальної власності, грубо порушує права приватних медзакладів щодо визнання їх критично важливими та запроваджує дискримінаційні норми.
«Така державна політика створює вкрай несприятливі умови для залучення інвестицій у приватну медицину, адже відсутність держгарантій, несприятливе середовище для розвитку бізнесу, слабкий захист інвестицій через створення дискримінаційних норм з боку влади прямо перешкоджатиме стабільній участі потенційних міжнародних та національних інвесторів і сприятиме формуванню негативного міжнародного іміджу нашої держави», – наголосили в асоціації.
Посол Республіки Сербія в Україні Андон Сапунджі вручив вірчі грамоти в Міністерстві закордонних справ України, підтвердили в Міністерстві закордонних справ Сербії.
Українське Міністерство закордонних справ повідомило, що Міщенко привітав Сапунджі з початком його місії в Україні, наголосив на поновленні роботи Посольства Сербії в Києві та висловив готовність до подальшого розвитку і зміцнення дружніх українсько-сербських відносин.
Міністерство закордонних справ Сербії 3 березня 2022 року, після початку нападу Росії на Україну, повідомило про тимчасове закриття Посольства Сербії в Україні з міркувань безпеки співробітників. Персонал продовжував виконувати свої обов’язки з Белграда до моменту, коли стали можливі умови для повернення.
Дипломатичні відносини на рівні посольств між Україною і Союзною республікою Югославія (СРЮ) були встановлені 15 квітня 1994 року.
ДП “Ліси України” за підсумками основних торгів лісоматеріалами на перший квартал 2025 року підписало контракти на 1,3 млрд грн, що є найбільш успішним результатом аукціонних торгів за два роки діяльності, повідомив гендиректор підприємства Юрій Болоховець на фейсбук-сторінці.
За його інформацією, з виставлених на продаж лотів було законтрактовано майже 90% круглих лісоматеріалів, що є рекордним показником. Середнє зростання цін – 31%. Найбільше (на 51%) подорожчала основна порода – сосна. Ціни на дрова промислового використання майже не змінилися. На аукціонах було викуплено переважно найдешевші позиції – 72% від виставленого на торги обсягу.
Болоховець звернув увагу, що в торгах брали участь на 10% більше учасників порівняно з аналогічними торгами минулого року.
“Зазначу, що лісоматеріали на перший квартал наразі лише законтрактовані. Яким буде відсоток виконання договорів з боку бізнесу, побачимо вже наступного року. У разі відмови ресурс буде виставлятися на додаткові торги”, – наголосив він.
Гендиректор “Лісів України” наголосив, що підприємство націлене на збільшення надходжень до державного бюджету, проте завжди готове до діалогу з ринком і зацікавлене у створенні умов розвитку української деревообробки.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
