Агропромхолдинг “Астарта” за підсумками 2025 року отримав валовий збір зернових та олійних культур на рівні близько 0,6 млн тонн, що відповідає результату попереднього року, повідомила компанія в річному звіті.
“Кліматична нестабільність, логістичні обмеження та зростання витрат спонукали Компанію збільшити площі культур із прогнозованими продажами та стабільною економікою, таких як кукурудза та соняшник. Проте несприятлива погода чинила значний тиск на посіви, знижуючи продуктивність”, – зазначено у звіті компанії.
Холдинг переглянув структуру посівних площ під впливом кліматичних і логістичних факторів. Посіви кукурудзи зросли більш ніж удвічі – до 12 тис. га, що забезпечило збір 94 тис. тонн зерна (+134% до 2024 року), а виробництво соняшнику збільшилося на 32% – до 61 тис. тонн.
Врожай сої скоротився на 27% – до 122 тис. тонн (з урахуванням зібраного у 2026 році), а ріпаку – на 23%, до 31 тис. тонн через погодні аномалії. Збір буряку в цукровому сегменті склав 1,8 млн тонн, що лише на 2% менше за попередній рік завдяки зростанню врожайності на 12,2%, яке майже повністю нівелювало скорочення площ на 13%. Виробництво пшениці впало на 9% – до 237 тис. тонн на тлі зменшення площ та незначного зниження продуктивності.
Врожайність основних культур холдингу переважно перевищувала середні показники по Україні. Показник по кукурудзі склав 7,6 т/га проти 7,2 т/га по країні, а по пшениці – 5,2 т/га проти 4,5 т/га. Відрив зафіксовано також по соняшнику – 2,1 т/га проти 1,9 т/га та ріпаку – 2,8 т/га проти 2,7 т/га, тоді як результати по цукровому буряку зупинилися на позначці 55 т/га.
“Астарта” у 2026 році планує розширити посіви кукурудзи на 66%, до 20 тис. га, та збільшити площі під озимим ріпаком на 36%, до 15 тис. га порівняно з минулим роком. Скорочення площ очікується під соняшником на 20% до 23 тис. га, пшеницею – на 15% до 39 тис. га та цукровим буряком – на 6% до 32 тис. га. Площі під соєю залишаться стабільними на рівні 56 тис. га, що у 1,7 раза менше за піковий показник 2024 року, який становив 70 тис. га.
“Стан озимих культур загалом задовільний, оскільки ізоляційний сніговий покрив захищає рослини від сильного холоду. Значні запаси вологи також створюють потенціал для вищої врожайності ярих культур”, – уточнили в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн. Показник EBITDA агрохолдингу знизився на 37% – до $100 млн при рентабельності 21%. Чистий борг компанії за минулий рік подвоївся і на кінець періоду становив $226 млн.
Група PZU SA уклала умовну угоду про придбання 100% акцій в “MetLife Україна” – лідера українського ринку страхування життя, повідомляється в інформації СК “ПЗУ Україна”.
Підкреслюється, що угода зміцнює позиції Групи PZU у Центральній та Східній Європі, збільшує масштаб діяльності в сегменті страхування життя та відповідає її стратегії щодо побудови регіонального лідера.
“Придбання “MetLife Україна” є важливим кроком у реалізації нашої довгострокової стратегії побудови сильної міжнародної страхової та фінансової групи у Центральній та Східній Європі. Ми інвестуємо у ринкового лідера з досвідченою командою та стійкою бізнес-моделлю, що зміцнює нашу присутність в Україні та суттєво збільшує масштаб операцій у сегменті страхування життя. Це рішення поєднує стратегічні амбіції з надійними бізнес-фундаментами”, – зазначив голова правління PZU Богдан Бенчак.
Крім того, це відповідає стратегії групи щодо розширення в Центральній та Східній Європі, особливо на ринках, де вона вже має сформовану присутність. Український ринок страхування життя залишається відносно недостатньо розвиненим порівняно з іншими країнами регіону, що створює значні можливості для подальшого зростання.
З фінансової точки зору для Групи PZU ця угода також є привабливою. “MetLife Україна” має сильну капітальну позицію, високу прибутковість (приблизно 20% ROE) та ліквідність, що створює потенціал для виплати дивідендів.
“Для “PZU Україна” придбання означає суттєве збільшення масштабу, доступ до мережі продажів, яка є доповнювальною до існуючої мережі “PZU Україна”, розширені продуктові можливості та досвідчену команду з широкою клієнтською базою”, – йдеться в інформації.
Згідно з інформацією, Група PZU відповідально та проактивно врахувала ризики, пов’язані з інвестуванням у країну, що перебуває в умовах збройного конфлікту. Інвестиція застрахована KUKE (група PFR), що забезпечує захист від негативних наслідків можливого погіршення воєнної або політичної ситуації.
“Транзакція PZU є ще однією іноземною інвестицією польського суб’єкта в Україні, яка цього року була гарантована KUKE. Відсутність політичних і форс-мажорних ризиків, зокрема, пов’язаних із воєнними діями, створює потенціал для безпечного розвитку наших компаній”, – зазначив Януш Владичак, президент KUKE.
Макроекономічні дані свідчать про високий рівень стійкості української економіки, поступову стабілізацію інфляції та перспективи помірного зростання ВВП у середньостроковій перспективі, підкреслюється у повідомленні.
Як повідомлялось, ПрАТ “МетЛайф” входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Працює в Україні з 2002 року і є лідером українського ринку страхування життя.
В умовах масштабних руйнувань інфраструктури та житлового фонду внаслідок військової агресії використання технологій швидкозбірного будівництва є одним із ключових інструментів відбудови України.
Як зазначається в дослідженні ринку швидкозбірного будівництва в Україні, проведеному спільно Helvetas та Housing Institute, аналіз галузі виявив як значні перспективи, так і суттєві бар’єри для її розвитку. Будівельний сектор України демонструє відновлення після критичного спаду 2022 року, коли обсяги будівельних робіт скоротилися на 56%. Технології швидкомонтованого будівництва набувають особливої актуальності завдяки скороченим термінам реалізації, енергоефективності, мобільності конструкцій та зниженій залежності від логістичних і сезонних факторів.
В Україні діє понад 300 підприємств у сфері швидкомонтованого будівництва, близько 3% з яких мають іноземні інвестиції. Основу ринку складають збірні будівлі на металевих та дерев’яних каркасах, а також модульні рішення.
Більшість операторів ринку розташовані в Київській (142 юридичні особи), Львівській (27), Одеській (17), Дніпропетровській (17) та Харківській (15) областях. Будівництво за технологією швидкомонтованого виробництва є основною діяльністю для 77% виробників, 23% – це компанії, які є виробниками будівельної продукції і основні зусилля витрачають на її збут, а не на будівництво будівель.
При цьому оператори західних областей України більше зосереджені на виробництві будинків на основі дерев’яних конструкцій у приватному житловому секторі, а також на виробництві/будівництві об’єктів готельної інфраструктури. Компанії центральної та східної частини країни працюють з різними технологіями та реалізують об’єкти різного призначення та обсягів.
Дослідження зафіксувало значну частку тіньової економіки: у сегменті модульного виробництва оператори ринку оцінюють її у 30%, у секторі каркасного будівництва — до 80% (впливає специфіка технології, за якою будуються приватні об’єкти, готівкові розрахунки).
Експорт модульних будинків з України значно переважає імпорт, що свідчить про конкурентоспроможність вітчизняних виробників на міжнародному ринку. Основними напрямками експорту є країни ЄС: Норвегія, Нідерланди, Німеччина.
На ринку простежується тенденція до впровадження екологічних технологій, зокрема використання конопляних і солом’яних утеплювачів, CLT-панелей, а також інтеграції принципів циркулярної економіки.
Компанії, які працюють з виготовленням збірних і модульних будівель на основі дерев’яного каркаса, повідомили про зменшення замовлень у 2022 році до 70%, тоді дохід компаній забезпечили об’єкти, які були профінансовані у 2021 році. У 2023 році компанії почали виходити на рівень 50% відносно 2021 року, у 2024 році почав змінюватися ринковий ландшафт за рахунок замовлень від міжнародних організацій, наприклад тендер на 3 тис. модульних будинків, організований УВКБ ООН. Загалом саме завдання забезпечення житлом ВПО стало рушієм збільшення виробництва модульних будівель.
Популярною площею житлового будинку за каркасною технологією вважається 80–100 кв. м, модульного — 30–40 кв. м.
Водночас розвиток технологій швидкомонтованого будівництва стримується низкою системних проблем, зокрема, правовою невизначеністю статусу такого житла (об’єкти швидкомонтованого будівництва найчастіше визнаються тимчасовими спорудами або будівельними виробами в рамках чинного законодавства і не вводяться в експлуатацію як об’єкти нерухомого майна). У дослідженні рекомендується врегулювати цей статус, а також розробити та закріпити в законодавстві термінологію, пов’язану зі швидкозбірним будівництвом, розробити та впровадити оновлену класифікацію технологій з відповідними кодами продукції.
Населення країн Європейського Союзу скоротиться на 53 млн осіб (на 11,7 %) у період з 2025 по 2100 рік, згідно з прогнозом статистичного управління ЄС (Євростат).
У 2025 році чисельність населення Євросоюзу оцінювалася в 451,8 млн осіб, відновивши тенденцію до зростання у 2022 році після перерви, спричиненої пандемією COVID-19 у 2021 році. Далі прогнозується зростання чисельності населення протягом наступних трьох років з піком у 453,3 млн осіб у 2029 році, після чого воно поступово скоротиться до 398,8 млн осіб до 2100 року.
До початку наступного століття частка дітей та молоді (вік 0–19 років) у загальній чисельності населення скоротиться до 17% з 20% минулого року, працездатного населення (вік 20–64 роки) — до 50% з 58%. Натомість частка осіб у віці 65–79 років зросте до 17% з 16%, людей віком 80 років і старше — до 16% з 6%, йдеться в повідомленні Євростату.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалося населення у світі в останні роки, детальніше відеоаналіз доступний тут – https://www.youtube.com/shorts/MnNXy72azrw
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.), завершив перший квартал 2026 року зі збитком 47,56 млн грн, тоді як за той же період 2025 року чистий прибуток складав 3,34 млн грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР проміжним звітом компанії, її чистий дохід скоротився втричі – до 371,12 млн грн.
Експортні поставки (до Литви) були незначними (0,46% загальної суми продажів).
КВБЗ отримав 7,5 млн грн валового збитку супроти 74,1 млн грн прибутку роком раніше, а збиток від операційної діяльності перевищив минулорічний у 5,5 раза – до 70,1 млн грн.
Непокритий збиток на 1 квітня 2026 року склав майже 279 млн грн. Поточні зобов’язання КВБЗ досягли 3,55 млрд грн, довгострокові – 150,9 млн грн.
За даними заводу, в першому кварталі він реалізував 74 вантажні вагони, зокрема в березні 61 од. (в січні – 3, в лютому – 10).
Основними клієнтами були приватні компанії, які закуповували вантажні вагони для забезпечення перевезень зернових культур, нафтопродуктів та великогабаритних контейнерів.
За даними компанії, у січні-лютому (дані за березень поки відсутні) серед вагонобудівних підприємств України КВБЗ зайняв третє місце з часткою 20,3% (всього за 2 міс. вагонобудівниками на ринок поставлено 64 вагони), а лідерами серед приватних підприємств залишаються ДМЗ “Карпати”, КВБЗ та “ТАС Дніпровагонмаш”.
В січні-березні завод капітально відремонтував електропоїзд ЕКр-1-001, продовжив ремонт дизель-поїзду, а також виготовляв пасажирські вагони для Укрзалізниці, які були поставлені в квітні.
Водночас КВБЗ підкреслює, що в першому кварталі український ринок вантажних перевезень та вагонобудування, як і раніше, перебував у складному становищі, що пов’язано з військовими діями та економічними труднощами в Україні, зокрема скороченням обсягів промислового виробництва, насамперед у гірничо-металургійному комплексі.
“Зниження експорту руди та металопродукції через обмежену пропускну здатність портів і логістичні ускладнення безпосередньо вплинуло на зниження вантажної бази; наявні інфраструктурні обмеження (незважаючи на часткову стабілізацію роботи морських коридорів, ризики їх функціонування залишались високими, що стримувало довгострокові контракти на перевезення та інвестиції у придбання нових вагонів)”, – зазначається у звіті.
Однак, за оцінкою КВБЗ, вже наприкінці кварталу почали з’являтися перші ознаки стабілізації, зокрема завдяки поступовому відновленню експорту аграрної продукції та адаптації логістичних маршрутів, що створило передумови для можливого пожвавлення ринку у наступних періодах.
Зокрема, зазначає завод, у березні залізницею перевезено 3,3 млн т зернових вантажів – на 11,4% більше за лютий-2026 і на 36,9% за березень-2025. Обсяг перевезення зернових культур у першому кварталі зріс на 3% – до 8,5 млн т.
В експортному сполученні у березні перевезено 2,7 млн т – на 9% більше порівняно із лютим-2026 та на 35% до березня-2025.
На думку компанії, “оживити” ринок нових вантажних вагонів зможе і рішення Верховного суду України від 25 лютого поточного року, яким він залишив чинним наказ Мінінфраструктури від 2021 року, що передбачає поетапне скорочення граничних строків експлуатації вантажних вагонів. Скасування наказу вимагав Укрметалургпром.
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів, ескалатори.
Як повідомлялось, 2025 року він скоротив чистий дохід на 30,5% порівняно з 2024 роком – до 2 млрд 617,2 млн грн, та отримав 184,5 млн грн, тоді як 2024 року чистий прибуток склав 81,1 млн грн. Було реалізовано 143 вантажних та 51 пасажирських вагонів.
Агрохолдинг “KSG Agro” за підсумками 2025 року збільшив чистий прибуток у 5,4 раза порівняно з 2024 роком – до $4,23 млн, йдеться у річному звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з документом, виручка агрохолдингу за минулий рік скоротилася на 14,3% – до $18,92 млн. Валовий прибуток компанії зріс у 2,1 раза і склав $3,62 млн, а операційний прибуток збільшився у 2,2 раза – до $6,40 млн. Прибуток до оподаткування зафіксовано на рівні $4,23 млн проти $0,79 млн роком раніше. Базовий прибуток на одну акцію зріс із $0,05 до $0,28.
При цьому грошовий потік від операційної діяльності агрохолдингу у 2025 році скоротився у 18,4 раза – до $0,22 млн порівняно з $4,11 млн у попередньому році. Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності склав “мінус” $1,30 млн, при цьому витрати на придбання основних засобів зросли у 1,7 раза – до $1,62 млн. Грошові кошти та їх еквіваленти на кінець року зменшилися до $21 тис. проти $575 тис. на початок звітного періоду.
Власний капітал холдингу за звітний період зріс у 2,5 раза – до $8,94 млн. Сукупний дохід компанії, що включає чистий прибуток і позитивний ефект від курсових різниць у розмірі $1,01 млн, склав $5,24 млн порівняно з $0,68 млн у 2024 році. Нерозподілений збиток за рік скоротився з $25,90 млн до $21,67 млн.
Чистий фінансовий борг компанії без урахування орендних зобов’язань на 31 грудня 2025 року становив $14,41 млн проти $13,75 млн на кінець 2024 року. Загальний обсяг активів холдингу зріс на 38,6% – до $41,97 млн переважно внаслідок збільшення вартості запасів і сільськогосподарської продукції.
Згідно звіту, KSG Agro впродовж 2025 року оптимізував структуру активів через вибуття двох українських підприємств – ТОВ “Агро-Торговий Дім Дніпровський” і ТОВ “Скорпіо Агро”, а також розпочав ліквідацію KSG Energy Group LTD.
Кінцевим бенефіціаром холдингу наразі залишається Сергій Касьянов, який через Olbis Investment LTD SA володіє 47,83% акцій, тоді як 47,57% цінних паперів перебувають у вільному обігу на Варшавській фондовій біржі.
“KSG Аgro” – вертикально інтегрований холдинг, що займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Земельний банк компанії у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га. Агрохолдинг входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні.
