За оцінками експертів Українського Центру Сталевого Будівництва, ринок будівельних металоконструкцій у 2025 році досягнув 108 тис. тонн.
Обсяг імпорту металевих конструкцій збільшився у 2,4 рази, тоді як внутрішній ринок продемонстрував зростання на 3%.
Металоконструкції активно застосовувалися у проєктах відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури, зведення промислових і логістичних будівель.
За прогнозами фахівців галузі, у 2026 році ринок металоконструкцій може зрости приблизно 9% та за підсумками року скласти близько 117 тис. тонн.
«Після різкого падіння попиту на металоконструкції у 2022 році ми спостерігаємо стабільне зростання споживання на 15-20% щорічно. Проте ще далеко до показників 2021 року, коли ринок сталевих конструкцій сягнув 154 тис. тонн», – охарактеризував стан галузі Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів УЦСБ.
Група “Нафтогаз” за результатами 2025 року отримала консолідований прибуток у сумі 5,83 млрд грн, що приблизно у шість разів менше показника 2024 року, випливає з розпорядження уряду №400-р від 29 квітня 2026 року, розміщеного на Урядовому порталі.
“Затвердити консолідований прибуток у сумі 5 830 390 868 грн згідно з консолідованою фінансовою звітністю компанії за 2025 рік, з якого прибуток, що належить акціонеру компанії, становить 3 232 964 605 грн”, – йдеться у розпорядженні.
Згідно з розпорядженням, 30% прибутку у сумі 969,9 млн грн піде на виплату дивідендів до державного бюджету, 70% прибутку в сумі 2,26 млрд грн грн – на виконання статутних цілей.
Крім того, затверджено чистий прибуток у сумі 1,65 млрд грн згідно з окремою фінансовою звітністю компанії за 2025 рік, з якого 5% у сумі 82,3 млн грн мають бути спрямовані до резервного капіталу.
Зазначається, що уряд взяв до відома звіт незалежного аудитора ПрАТ “КПМГ Аудит”.
Як повідомлялося, Група “Нафтогаз” за результатами 2024 року отримала майже 38 млрд грн чистого консолідованого прибутку, що на 15 млрд грн, або на 64% більше, ніж у 2023 році.
За повідомленням компанії, усі ключові бізнес-напрямки продемонстрували зростання: видобуток газу, транспортування і зберігання, продаж і розподіл, реалізація електро- та теплової енергії.
При цьому валовий прибуток групи за 2024 рік зріс до 89,1 млрд грн порівняно із 48,5 млрд грн за 2023 рік. Водночас, операційний прибуток за 2024 рік становить 51,1 млрд грн, що майже на 13,3 млрд грн, або на 32% більше аналогічного показника за попередній період.
Результати діяльності “Нафтогазу” було підтверджено незалежним міжнародним аудитом KPMG.
У 6 регіонах змінився лідер
Опендатабот оновив щорічний рейтинг найбільших роботодавців України у кожному регіоні, проаналізувавши дані фінансової звітності українських підприємств. У 6 регіонах змінився лідер, а 8 компаній з рейтингу потрапили до Індексу Опендатаботу 2026.
Слідкуємо за змінами компаній за кількістю персоналу на сторінці Єдиного державного реєстру підприємств України.
Найбільшим роботодавцем столиці та загалом України традиційно залишається Укрзалізниця — 169 952 працівники. За рік співробітників там поменшало на 4,9%. Також Укрзалізниця входить до десятки найкращих компаній Індексу Опендатаботу у сфері транспорту та логістики.
Лідером на Дніпропетровщині залишається АТБ-Маркет — 46 649 працівників. За рік штат компанії збільшився на 1,2%. Компанія належить до групи АТБ, а також входить до переліку бізнесів, що потрапили до Індексу Опендатаботу у сфері роздрібної торгівлі. Варто зазначити, що АТБ загалом один з найбільших роботодавців країни.
На Полтавщині лідирує Аврора (ТОВ Вигідна покупка) — 14 590 співробітників. За рік компанії вдалось збільшити свій штат на 16%. Окрім цього Аврора входить до десятки найкращих бізнесів Індексу Опендатаботу у сфері роздрібної торгівлі.
Запоріжсталь, що також є частиною Індексу Опендатаботу, стала лідером у Запорізькій області. У компанії працює 8 039 співробітників. Порівняно з 2024 роком штат скоротився на 6,3%. Також компанія входить до фінансово-промислової групи СКМ Ріната Ахметова.
Волинь цьогоріч у центрі уваги — компанія WOG (ТОВ Петрол Контракт), що належить до групи Континіум, має 5 490 співробітників і показала рекордне зростання штату майже у 1,7 раза. На запит Опендатаботу у WOG пояснили, що минулого року в компанії відбулася консолідація юридичних осіб. Тож зростання штату пов’язано радше з організаційними моментами, аніж реальним збільшенням кількості робочих місць. Це дозволило компанії стати новим лідером регіону, посунувши компанію Кромберг Енд Шуберт Україна Лу. Також WOG потрапив до цьогорічного Індексу Опендатаботу у сфері роздрібної торгівлі.
На Київщині найбільшим роботодавцем стала мережа магазинів Фора, що входить до Фоззі Груп — 9 462 співробітники. За рік штат збільшився на 3%. Компанія також потрапила до цьогорічного Індексу Опендатаботу у сфері роздрібної торгівлі.
Вінницька птахофабрика лідирує на Вінниччині та забезпечує роботою 6 636 людей: +11,3% за рік. Компанія входить до групи МХП, а також посіла перше місце у сфері сільського господарства у цьогорічному Індексі Опендатаботу.
На Львівщині найбільшим роботодавцем є ОККО-Драйв із 6 579 працівниками. За рік співробітників поменшало на 2%. Компанія входить до OKKO Group.
На Житомирщині лідирує ще один учасник Індексу Опендатаботу — мережа АЗК UPG (ПП Укрпалетсистем) — 4 154 співробітників. За рік компанія збільшила штат на 8%. Компанія входить до групи ЮПіДжі.
У Кіровоградській області найбільшим роботодавцем цьогоріч стала мережа магазинів Файно Маркет (ТОВ Вересень плюс), що має 3 569 працівників. За рік співробітників побільшало на 7%.
Тернопільщина представлена заводом кабельних мереж Се Борднетце-Україна з 3 215 працівниками: -9% за рік.
Завод Флекстронікс ТЗОВ — найбільший роботодавець Закарпаття. Штат компанії зменшився за рік на 6% до 2 408 працівників.
У Чернівецькій області вже другий рік поспіль лідирує мережа магазинів Тайстра груп — 1 163 співробітники. Водночас за рік працівників поменшало на 6%.
На Херсонщині лідерство цьогоріч за Taurt Medical (ТОВ Медикгруп). У компанії працює 426 людей: -6% за рік.
У 10 регіонах України найбільшими роботодавцями стали компанії, які забезпечують країну електроенергією:
Президент Португалії Марселу Ребелу де Соуза підписав нову редакцію закону про громадянство, яка суттєво посилює умови натуралізації для іноземців. Закон набере чинності після опублікування в Diário da República.
Головна зміна стосується терміну проживання, необхідного для подання заяви на громадянство. Для більшості іноземців він збільшується з 5 до 10 років, а для громадян країн ЄС та держав Співдружності португаломовних країн — до 7 років. Крім того, термін відраховуватиметься не з моменту подання заяви на посвідку на проживання, а з дати видачі першої картки резидента.
Реформа також вводить додаткові вимоги до інтеграції. Претендентам на громадянство потрібно буде підтвердити знання португальської мови на рівні A2, пройти тест на знання культури, історії, прав і обов’язків громадян, підтвердити прихильність демократичним принципам, наявність достатніх коштів для існування та відсутність серйозних судимостей.
Окрема частина реформи, пов’язана з можливістю втрати громадянства у разі тяжких злочинів, залишається на розгляді Конституційного суду. Раніше суд уже визнав неконституційними низку положень, пов’язаних з автоматичною відмовою у громадянстві та нечіткими підставами для його скасування.
Для іноземців, які розглядали Португалію як одну з найшвидших юрисдикцій ЄС для отримання громадянства через легальне проживання, реформа означає різке подовження горизонту планування. Особливо помітно це може позначитися на власниках посвідки на проживання та інвесторах за програмою Golden Visa: сама програма резидентства, за наявними даними, не змінюється, проте шлях від резидентства до громадянства стає довшим.
Посилення правил відбувається на тлі швидкого зростання кількості іноземців у Португалії. За даними AIMA, на кінець 2024 року в країні проживало понад 1,5 млн іноземних громадян, що приблизно вдвічі більше, ніж три роки тому. Найбільшою групою є бразильці — понад 450 тис. легальних резидентів.
За доступними оцінками, серед найбільших груп іноземців у Португалії також є громадяни Індії, Анголи, України, Кабо-Верде, Непалу, Бангладеш, Великої Британії, Гвінеї-Бісау та Пакистану. За даними, що наводяться з посиланням на попередню статистику AIMA за 2024 рік, чисельність українців у Португалії оцінювалася приблизно в 79,2 тис. осіб.
Окремо за лінією тимчасового захисту, за даними Prague Process, на лютий 2025 року в Португалії проживали близько 56,7 тис. українців зі статусом тимчасового захисту. За деякими оцінками, чисельність українців у Португалії може сягати 300 тис. осіб.
Більшість швейцарців готові підтримати ініціативу щодо обмеження чисельності населення країни на рівні 10 млн осіб до 2050 року, що може вплинути на міграційну політику, ринок праці та ринок нерухомості Швейцарії, повідомляє місцева преса.
Згідно з опитуванням, за шість тижнів до загальнонаціонального референдуму, призначеного на 14 червня 2026 року, 52% респондентів підтримали ініціативу або схиляються до її підтримки, 46% виступають проти, ще 2% не визначилися. У дослідженні взяли участь понад 16 тис. осіб.
Ініціатива «Ні 10 мільйонам у Швейцарії!» просувається Швейцарською народною партією (SVP). Вона передбачає, що постійне населення країни не повинно перевищувати 10 млн осіб до 2050 року. При досягненні проміжного порогу в 9,5 млн осіб влада повинна буде вжити додаткових заходів щодо обмеження імміграції, включаючи можливе посилення квот на робочі візи та заявки на притулок. Reuters зазначає, що пропозиція також передбачає відмову Швейцарії від угоди з ЄС про вільне пересування громадян.
Прихильники ініціативи пов’язують необхідність обмеження чисельності населення з навантаженням на інфраструктуру, дефіцитом житла, перевантаженістю громадського транспорту та зростанням витрат на соціальні та медичні послуги.
Федеральна рада та обидві палати парламенту рекомендують відхилити ініціативу. Влада попереджає, що жорстке обмеження міграції може створити правову невизначеність, ускладнити відносини з Євросоюзом і посилити дефіцит робочої сили в економіці. Reuters також вказує, що населення Швейцарії вже перевищує 9 млн осіб, а частка іноземців у 2024 році становила понад 27%.
Для ринку нерухомості можливе прийняття ініціативи може мати подвійний ефект. З одного боку, обмеження приросту населення теоретично може знизити довгостроковий тиск на попит на житло. З іншого боку, посилення міграційних правил і можливий перегляд відносин з ЄС можуть вплинути на інвестиційну привабливість Швейцарії, доступність робочої сили в будівництві та сервісних секторах, а також на попит з боку іноземних резидентів.
За даними Державного секретаріату з питань міграції Швейцарії, на кінець 2024 року найбільшими групами постійного іноземного населення країни були громадяни Італії — 346 981 тис. осіб, Німеччини — 332 132 тис., Португалії — 263 028 тис. та Франції — 173 353 тис. Загалом у Швейцарії постійно проживали 1,579 млн громадян країн ЄС/ЄАВТ та 789 735 тис. громадян третіх країн.
Українці займають окреме місце в міграційній статистиці Швейцарії після початку повномасштабної війни. За даними SEM, у 2024 році кількість осіб з активним статусом захисту S зросла до 68 070 тис. проти 66 083 тис. роком раніше. Цей показник можна використовувати як орієнтовну оцінку чисельності українських біженців у країні, хоча фактична кількість українців у Швейцарії може відрізнятися через людей з іншими типами дозволів на проживання.
Українці у квітні 2026 року придбали близько 6,2 тис. нових легкових авто, що на 3% більше за показник квітня 2025 року і на 5% більше, ніж у березні поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Найпопулярнішою маркою залишається Toyota – 750 од., що на 7% більше за квітень-2025, але на 17,4% менше за продажі у березні-2025.
На другому місці Renault з приростом продажів на 19% до квітня минулого року та на 25,6% до березня поточного – до 653 од..
Третю позицію зайняла Skoda з падінням продажів на 18% до квітня-2025 і незначно до березня-2026 – 450 од.
На четверте місце з 10 у березні поточного року піднялась китайська марка BYD (один з лідерів продажів останніх місяців 2025 року, який на початку 2026 року вже не входив в десятку) – 448 од. (+53% до квітня торік).
Далі розташувались BMW – 442 од. (+45%), Volkswagen – 412 од. (-23%), Hyundai – 337 од. (+17%), Mazda – 244 од. (+230%), Nissan – 216 од. (-3%) та Suzuki 188 од. (-30%).
Бестселером місяця став компактний кросовер Renault Duster.
За даними “Укравтопрому”, всього у січні-квітні у країні було реалізовано понад 21,5 тис. нових легковиків, що на 7% більше ніж торік.
Водночас інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting повідомляє, що ринок нових легкових автомобілів у квітні становив 6170 авто, що на 3,8% більше, ніж у березні, та на 0,8% більше, ніж торік у квітні.
“Отже, український авторинок продовжує рухатися у плюсовій зоні і демонструвати позитивні тенденції. Відбувається і активна конкурентна боротьба”, – йдеться у матеріалі на сайті групи.
За даними експертів, лідерську трійку також сформували Toyota (799 од.), Renault (604 од.) та Skoda (450), а далі розташувались BMW (445 од.) та BYD (433 од.).
“У цьому сезоні продовжує дивувати BYD. У квітні він знову був вже №5 на українському ринку (зростання +123%), після стрімкого падіння продажу електричних авто. Тим не менш, BYD відновлює обсяги продажів, і вже навіть формує дилерську мережу по Україні”, – йдеться у дописі.
За інформацією на сайті компанії “БіБі Карс” (Київська обл.), яка зареєстрована у листопаді 2022 року у Бучанському районі, у березні-2026 вона оголосила про підписання ексклюзивної стратегічної угоди про співпрацю з китайською компанією Beijing North Huapeng Materials Sales Co. щодо розвитку дистрибуції автомобілів BYD в Україні.
AUTO-Consulting також зазначає, що ще одним трендом квітня стало значне зростання обсягів продажів Citroen (11 місце супроти 18-го в березні і приріст 50%)
Водночас серед негативних підсумків вони відзначають, що у квітні значно здав позиції Mercedes-Benz (-22,5% до березня-2026, до 117 од.)
“Але тут є об’єктивні причини, бо у квітні від ракетного обстрілу постраждав один з автосалонів Mercedes-Benz у Києві, внаслідок чого згоріло багато авто. Тому, нажаль, Mercedes-Benz опинився у складному становищі”, – нагадується в дописі.
Як повідомлялось, за даними AUTO-Consulting, 2025 року українці придбали 83,443 тис. нових легкових автомобілів, що на 17% більше за попередній рік, а за даними “Укравтопрому”, ринок також зріс на 17% – до 81,3 тис. од.
