Металургійні підприємства України в грудні 2024 року збільшили виробництво сталі на 4,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 547 тис. тонн з 520 тис. тонн, і на 1,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 541 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 23-тє місце серед 71 країни в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2024 зафіксовано зниження виплавки сталі до грудня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня є такою: Китай (75,970 млн тонн, +11,8% до грудня-2023), Індія (13,582 млн тонн, +9,5%), Японія (6,907 млн тонн, -1,1%), США (6,684 млн тонн, -2,4%), РФ (5,7 млн тонн, -8,6%), Південна Корея (5,209 млн тонн, -3,2%), Туреччина (2,978 млн тонн, -7,6%), Німеччина (2,744 млн тонн, +4,1%), Іран (2,581 млн тонн, -8,2%) і Бразилія (2,573 млн тонн, +1,8%).
Загалом у грудні 2024 року виплавка сталі зросла на 5,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,460 млн тонн.
За 12 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 5,090 млн тонн, -1,7%), Індія (149,587 млн тонн, +6,3%), Японія (84,009 млн тонн, -3,4%), США (79,452 млн тонн, -2,4%), РФ (70,690 млн тонн, -7%), Південна Корея (63,531 млн тонн, -4,7%), Німеччина (37,234 млн тонн, +5,2%), Туреччина (36,893 млн тонн, +9,4%), Бразилія (33,741 млн тонн, +5,3%) та Іран (30,952 млн тонн, +0,8%).
Загалом у 2024 році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» 24 січня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 23,962 млн грн.
Розмір надання забезпечення пропозицій учасників: 480 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій за тендером до 1 лютого.
Асоціацію Automagistral Pivden SRL (Україна) – Precon Transilvania SRL (Румунія) визнано переможцем одного з трьох лотів на будівництво ділянки швидкісної магістралі Арад – Орадя з бюджетом проєкту в EUR600 млн, повідомляє прес-служба «Автомагістраль-Південь».
У посольстві України в Румунії зазначили, що перемога української компанії в одному з найбільших тендерів на будівництво інфраструктури є знаковою подією з точки зору посилення двосторонніх економічних відносин між Україною та Румунією.
«Присутність у Румунії найбільшої української будівельної компанії сприятиме посиленню позицій українського бізнесу на ринку ЄС, розвитку спільних проєктів і партнерства між українськими та європейськими компаніями, обміну досвідом. На ринку ЄС традиційно представлені провідні світові компанії. Перемога в конкурентній боротьбі з найсильнішими суперниками є свідченням довіри з боку румунського замовника до українського підрядника», – наголошується в повідомленні посольства у Facebook.
Загалом чотирисмугова швидкісна магістраль Арад-Орадя матиме загальну протяжність 120,47 км і забезпечить зв’язок із румунсько-угорським кордоном. Лот, який виграла асоціація української та румунської компаній, включає ділянку 47,07 км, до якої додається сполучна дорога з промисловою зоною Арад Вест (2,9 км). Проєктом передбачено 29 мостів загальною протяжністю 2,5 км, шість транспортних розв’язок, чотири майданчики для розміщення великогабаритного транспорту, два дорожньо-ремонтні пункти (для експлуатації автотраси).
«Перемога «Автомагістраль-Південь» – свідчення того, що наша країна здатна успішно виходити на європейський ринок із високотехнологічними послугами. Участь нашої компанії в одному з найбільших інфраструктурних проєктів ЄС матиме важливе значення для десятків інших українських компаній – постачальників матеріалів і послуг», – наголошується в релізі.
ТОВ «Автомагістраль-Південь» на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
TENDER, Автомагістраль-Південь, БУДІВНИЦТВО, магістраль, РУМУНІЯ
Оператор мобільного зв’язку “Київстар” хоче купити онлайн-сервіс таксі “Uklon”, відповідні заявки на придбання мобільним оператором українських ТОВ “Тех Уклон”, “Уклон Корпорейт”, “Уклон Україна” і кіпрської UKLON LTD надійшли до Антимонопольного комітету України (АМКУ) в грудні 2024 року, повідомив комітет на запит Forbes Україна.
“АМКУ отримав заявку про надання дозволу “Київстар” на набуття контролю (через ТОВ “Уклон Корпорейт”) над активами “Уклон Україна”, що забезпечують здійснення діяльності з райд-хейлінгу, доставки та онлайн-реклами”, – цитує видання в п’ятницю відповідь відомства.
Зазначається, що вищезазначені заявки перебувають на розгляді АМКУ.
Співзасновник і член правління Uklon Сергій Смусь у грудні 2024 року в ефірі “Business Breakfast з Володимиром Федориним” зазначав, що за час існування Uklon отримував багато пропозицій щодо купівлі, проте жодна з них не була цікавою. “Якщо від когось буде гарна пропозиція, ми її розглянемо”, – зазначав він.
Видання інформує, що з урахуванням військового дисконту Смусь оцінював компанію в 7-8х EBITDA. Тоді як оцінка аналітичного відділу Forbes Ukraine передбачає, що поточна ціна компанії може становити $40-80 млн.
СЕО “Київстар” Олександр Комаров повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” 23 січня, що підтверджує плани інвестувати в Україну ще майже $600 млн до 2027 року і вживає заходів щодо можливого неорганічного розширення бізнесу. За його словами, “Київстар” здійснив купівлю 2024 року невеликого фіксованого оператора.
“Дивимося на інші цілі, зокрема й у рамках цифрової екосистеми”, – зазначив CEO провідного українського мобільного оператора.
Згідно з даними дашборду monobank, на таксі його клієнти витрачають близько 5% коштів, водночас частка Uklon становить близько 46%.
За даними YouControl, Uklon закінчив три квартали 2024-го з виручкою 1,2 млрд грн, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Дочірнє підприємство (ДП) «Ламелла» (Тячів Закарпатської обл.), яке випускає меблі і на 100% належить естонській «Хімбалт Трейд», у зв’язку з гострою потребою в працівниках після розширення виробничих потужностей, має намір залучити на роботу 160 осіб із Бангладеш, повідомив голова Закарпатської облдержадміністрації Мирослав Білецький.
«Тут (на підприємстві) працює 430 осіб, а у зв’язку зі збільшенням виробничих потужностей на підприємстві є 700 робочих місць. Бізнес, який створив усі умови, закупив обладнання, матеріали, гостро потребує працівників, і шукає їх за кордоном. Так, підприємство веде переговори з Міністерством закордонних справ щодо працевлаштування на умовах трудового договору 160 осіб із Народної Республіки Бангладеш», – написав він у Facebook після відвідування ДП “Ламелла”.
Білецький додав, що з метою працевлаштування іноземних працівників компанія викупила готель, переобладнала його та облаштувала відповідно до потреб тривалого проживання.
Він повідомив, що ДП «Ламелла», яке працює з 2001 року, встигло вирости з невеликого цеху з виготовлення меблевих деталей у великого виробника, чиї товари експортуються до країн Європи.
«Тут дбають про працівників: безкоштовні обіди, транспортування до місця роботи в радіусі 50 км, а середня заробітна плата становить 25 тис. грн», – зазначив голова ОДА.
«Це важливий сигнал для закарпатців – наш край стрімко розвивається, у нас працюють заводи, фабрики, які потребують людей. Не потрібно виїжджати в європейські країни – гідну зарплату та умови праці можна знайти вдома», – додав Білецький.
За його даними, за 2022-2024 роки ДП «Ламелла» сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 182 млн грн податків і зборів, із них військового збору – понад 4,5 млн грн.
ДП «Ламелла» спеціалізується на виробництві меблів із натурального дерева (від масиву деревини до готового виробу), і, за його інформацією на сайті, є найбільшим виробником таких меблів у Закарпатті.
Серед клієнтів – великі ритейлери, міжнародні мережі, інтернет-магазини та нішеві меблеві бутики Європи. «Ламелла» – офіційний постачальник продукції для товаропровідної компанії в країнах Балтії та Скандинавії – ТМ “Furniteco”.
За даними проєкту Clarity Project, 2023 року ДП «Ламелла» збільшило чистий прибуток на 95,3% до 2022 року, до 99,4 млн грн за умови зростання чистого доходу на 10% – до 639,3 млн грн, а за підсумками січня-вересня-2024 прибуток збільшився на 17% до того самого періоду 2023 року – до 92,3 млн грн за умови зростання виручки на 31% – до 626,2 млн грн.
Кінцевим бенефіціаром ТОВ «Хімбалт Трейд» вказано жителя Естонії Едуарда Овчарова.
Himbalt Trade – торгова компанія, що спеціалізується на постачанні нафтопродуктів, нафтохімічної та хімічної продукції по всьому світу.
Бюджетний запит Агентства з міжнародного розвитку США (USAID) для України на 2025 фіскальний рік (ФР, з 1 жовтня 2024 року до 30 вересня 2025 року становить $481,6 млн, ідеться в матеріалах на сайтах агентства, чия допомога іноземним державам була заморожена новою американською адміністрацією на 90 днів.
“Ми повинні забезпечити стратегічний провал війни Путіна проти України, підтримуючи український уряд і народ”, – наводиться в документі обґрунтування виділення коштів.
Зазначено, зокрема, що $321 млн призначено для повністю або частково керованих рахунків USAID, “щоб допомогти відповісти на зростаючі потреби в економіці, розвитку та безпеці, включно зі зміцненням енергетичної інфраструктури після систематичних нападів з боку Росії, поліпшенням кібербезпеки, розвитком сільськогосподарського сектору для створення експорту, а також підтримкою громадянського суспільства, включно з активістами, журналістами та незалежними ЗМІ”.
Згідно з документом, запитані на 2025 рік кошти перевищують бюджет 2023ФР, коли вони становили $411,1 млн, однак того року було виділено додаткові бюджети для України на загальну суму ще на $18,94 млрд.
Як зазначається на українській сторінці USAID, від початку війни 24 лютого 2022 року агентство виділило $2,6 млрд на гуманітарну допомогу, $5 млрд допомоги, спрямованої на розвиток, і $30 млрд у формі прямої бюджетної підтримки.
У бюджетному запиті для України на 2025ФР, зокрема, передбачено $71 млн на підтримку охорони здоров’я, зокрема $53 млн і $12 млн на боротьбу з ВІЛ/СНІДом і туберкульозом, $27,1 млн – на кліматичні цілі, $22,6 млн – на підтримку АПК, $91,1 млн – на підтримку демократії, прав людини та управління, $13 млн – на цифрові технології, $21,2 млн – на гендерну політику, $2,4 млн – на вищу освіту.
Уже цими вихідними українські реципієнти фінансування USAID почали повідомляти про його припинення.
Зокрема, Veteran Hub повідомив про вимушене зупинення роботи філії у Вінниці та Лінії підтримки на невизначений термін, які працювали безперервно відповідно з 2020 року та з березня 2022 року.
“З 2018 року ми утримувалися від публічного фандрейзингу, бо віримо, що донати насамперед потрібні на військо. Сьогодні ми змушені вперше публічно звернутися за підтримкою”, – написала організація.
Призупинення програм USAID відчула на собі й народна депутатка Ніна Южаніна, яка мала в неділю у складі делегації вирушити в навчальний візит, організований у рамках програми USAID RADA Next Generation (RANG) у співпраці з Вестмінстерським фондом за демократію (WF). “Але вчора пізно ввечері нам повідомили, що візит скасовано”, – написала вона у фейсбуці.
“Зараз, під час надскладних випробувань, через які проходить Україна, припинити гуманітарні проєкти – це дорівнює катастрофі. Різке припинення фінансування створює величезні ризики для України”, – написала у фейсбуці член наглядової ради Фонду Східна Європа Олеся Оленицька.
За її словами, таке рішення призведе, серед іншого, до припинення будівництва укриттів для безпечної освіти під час ракетних обстрілів з боку РФ, припинення фінансової підтримки шкіл і лікарень у прифронтових регіонах країни та руйнації усталених проєктів у гуманітарній сфері.
Видання Financial Times на вихідних повідомило, що чиновники з Бюро європейських та євразійських справ у Держдепартаменті звернулися до нового держсекретаря США Марко Рубіо зробити для України виняток у замороженні американської допомоги іноземним державам, подібно до того, як такий виняток зроблено для Ізраїлю та Єгипту (бюджетні запити для них на 2025ФР становлять відповідно $3,3 млрд і $1,433 млрд.
“Поки ми не знаємо, чи буде цей запит схвалено – повністю або частково – але з Вашингтона надходять позитивні сигнали”, – процитувало FT електронного листа, надісланого співробітникам USAID в Україні в суботу, 25 січня.
