Перші трелювальні трактори (скідери), виготовлені для Карпатського філіалу ДП «Ліси України» в рамках контракту зі словацьким виробником, успішно пройшли заводські випробування, повідомило держпідприємство на своїй сторінці у Facebook.
Згідно з повідомленням, договір на поставку 11 одиниць техніки було укладено в січні 2025 року. Наразі на заводі виготовлено перші два скідери, які фахівці підприємства особисто протестували перед відправкою в Україну.
“Це принциповий етап, адже йдеться не лише про якість техніки, а й про безпеку людей та надійність роботи в складних гірських умовах. Саме тому перевірку проводимо ще на заводі – до початку експлуатації», – зазначається в повідомленні.
За даними ДП, перші одиниці техніки надійдуть в Україну найближчими тижнями, а поставки решти дев’яти одиниць заплановані до середини літа. Нові трактори працюватимуть у 11 надлісництвах Західного регіону, зокрема в Брустурянському, Рахівському, Ужгородському та Івано-Франківському.
У підприємстві підкреслили, що це перша закупівля сучасної спеціалізованої техніки такого рівня. Зараз у Карпатському лісовому офісі використовується близько 350 тракторів, з яких понад 80% (285 одиниць) – техніка 80-90-х років випуску, яка часто виходить з ладу.
“Нова техніка забезпечить кращу прохідність на бездоріжжі та в горах завдяки посиленій рамі та повному приводу. Двобарабанні лебідки підвищать продуктивність, а сучасні системи дистанційного керування зроблять роботу оператора безпечнішою», – підсумували в ДП «Ліси України».
Як повідомлялося, ДП «Ліси України» у 2026 році реалізує інвестиційну програму із загальним обсягом фінансування 4,1 млрд грн. Стратегія модернізації передбачає спрямування понад 2,1 млрд грн на закупівлю товарів і послуг у вітчизняних виробників, зокрема, пожежної техніки, причепів та обладнання для лісовідновлення.
Модернізація технопарку спрямована на заміну застарілої радянської техніки 80-90-х років випуску спеціалізованими машинами європейського зразка. Програма включає закупівлю понад 200 одиниць техніки, серед яких сучасні скідери, харвестери та енергоефективні трактори, які мають підвищити продуктивність робіт у складних ландшафтних умовах та знизити витрати на обслуговування парку.
Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), які видобувають близько 3–3,5 млн барелів нафти на добу, оголосили про вихід з 1 травня з організації ОПЕК та угоди ОПЕК+, йдеться у заяві.
«Це рішення прийнято після всебічного перегляду виробничої політики ОАЕ, а також наших поточних і майбутніх потужностей, і ґрунтується на наших національних інтересах та нашій відданості ефективному сприянню задоволенню нагальних потреб ринку», – заявили в ОАЕ.
«Хоча короткострокова волатильність, включаючи перебої в роботі Перської затоки та Ормузької протоки, продовжує впливати на динаміку пропозиції, основні тенденції вказують на стійке зростання світового попиту на енергоносії в середньостроковій та довгостроковій перспективі», – підкреслили в уряді.
ОАЕ приєдналися до ОПЕК у 1967 році через емірат Абу-Дабі.
Рішення покинути організацію країн-експортерів в ОАЕ пояснюють еволюцією підходу, «що підвищує гнучкість реагування на зміни ринку, одночасно продовжуючи вносити вклад у стабільність».
ОАЕ зазначають, що є одним із найбільш конкурентоспроможних за ціною світових виробників нафти з низьким вуглецевим слідом. «Після виходу з організації ОАЕ продовжать діяти відповідально, поступово і виважено, нарощуючи видобуток на ринку відповідно до попиту та ринкових умов», – йдеться в заяві.
«Маючи велику та конкурентоспроможну ресурсну базу, ОАЕ продовжуватимуть співпрацювати з партнерами у розробці ресурсів, підтримуючи економічне зростання та диверсифікацію. Це рішення не змінює прихильність ОАЕ до стабільності світового ринку або нашого підходу, заснованого на співпраці з виробниками та споживачами. Навпаки, воно підвищує здатність ОАЕ реагувати на мінливі потреби ринку», – зазначили в ОАЕ.
Уряд країни заявив, що за час перебування в організації ОПЕК ОАЕ «зробили значний внесок і навіть більші жертви на користь усіх».
«Але тепер настав час зосередити свої зусилля на тому, що диктують наші національні інтереси та наші зобов’язання перед інвесторами, клієнтами, партнерами та світовими енергетичними ринками», – підкреслили в ОАЕ.
ОАЕ продовжать інвестувати у весь ланцюжок створення вартості, включаючи нафту, газ, відновлювані джерела енергії та низьковуглецеві рішення для підтримки стійкої та довгострокової трансформації енергетичної системи.
Виробництво молока-сировини в Україні в січні-березні 2026 року скоротилося на 10% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1,31 млн тонн, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об’єднанні зазначили, що в березні 2026 року господарства усіх категорій виробили 496,2 тис. тонн молока, що на 10,7% менше відносно березня 2025 року. При цьому промисловий сектор продемонстрував зростання: підприємства виробили 285,8 тис. тонн сировини (+4,9%), тоді як у господарствах населення зафіксовано обвал виробництва на 25,8% – до 210,4 тис. тонн.
“Виробники молока знаходяться під тиском нижчих закупівельних цін та підвищення виробничих витрат. Стрибок цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході призвів до дорожчання логістики. Також подорожчав природний газ, що спровокувало зростання цін на азотні добрива. Зокрема, карбамід подорожчав майже на 50% у річному вимірі внаслідок блокади Іраном судноплавства по Ормузькій протоці”, – повідомили в АВМ.
Аналітики асоціації наголосили, що серед ключових перешкод для бізнесу в березні залишалися дефіцит робочої сили, безпекові ризики, проблеми з енергопостачанням та обмежений доступ до кредитування. Особливо критична ситуація спостерігається в Харківській області, де через постійні обстріли та мінування полів фермери змушені евакуювати господарства або відмовлятися від посівної.
В АВМ підкреслили, що додатковим викликом є адаптація до нових вимог Спільної аграрної політики ЄС на 2028-2034 рр. Європейський підхід передбачає відмову від виплат на гектар чи голову худоби на користь виконання екологічних KPI (захист ґрунтів, біорізноманіття).
“Нова архітектура аграрної політики ЄС вимагає від українських виробників суттєвих витрат на модернізацію. В умовах воєнного стану та цін на молоко нижче собівартості фермери гостро потребують державної підтримки. Наразі під загрозою закриття перебувають 10-15% малих та середніх молочно-товарних ферм”, – резюмували в асоціації.
ПП “СуПрім Спайсез” (ПП “СПС”, Харків), відоме за ТМ “Приправка”, упродовж 2023-2025 років інвестувало у розвиток матеріально-технічної бази понад 42,6 млн грн і спрямувало їх на придбання пакувального обладнання, автоматизованих ліній фасування, оновлення автопарку та систем енергозабезпечення для виробничих майданчиків у Харкові та Білій Церкві.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) річним звітом, чистий дохід підприємства від реалізації продукції у 2025 році збільшився на 2,5% порівняно з 2024 роком – до 720,91 млн грн. При цьому обсяги продажу в грошовому вимірі склали 860,31 млн грн за середньої ціни реалізації 25,59 грн за одиницю. Чистий прибуток компанії за підсумками року склав 58,45 млн грн проти 58,72 млн грн роком раніше.
Коментуючи результати року, у компанії зазначили, що господарська діяльність продовжувала здійснюватися в умовах воєнного стану.
“Цей період охарактеризувався переходом до стадії довгострокової операційної стійкості, де основний фокус було зміщено з антикризового менеджменту на оптимізацію внутрішніх процесів у складних безпекових умовах. Загрози для інфраструктури та логістики залишалися стабільно високими, що вимагало від компанії гнучкості у плануванні та диверсифікації логістичних шляхів”, – наголошується у звіті.
Основними викликами 2025 року виробник назвав зростання собівартості через інфляцію та девальвацію гривні, проблеми з енергозабезпеченням, а також дефіцит кваліфікованих кадрів через мобілізацію та міграцію.
Попри складні умови, підприємство активно розширювало асортимент. Зокрема, на ринку з’явилася нова серія приправ-топінгів Avocado Up, соуси для приготування Wok sauce, лінійка “ХІТ соуси” та томатні пасти Paste Mix. Загалом асортимент виробника налічує понад 700 SKU.
Водночас за звітний період було списано майна на суму понад 12,4 млн грн. До переліку списання потрапили основні засоби, пошкоджені внаслідок бойових дій, застаріле устаткування, а також залишки сировини та готової продукції, що втратили товарний вигляд чи термін придатності.
Стратегічним напрямом роботи залишається розвиток експорту. Сума експортних продажів у 2025 році склала 23,89 млн грн (близько 3% загального обсягу). Продукція поставляється до Канади, США, Великої Британії, Норвегії, країн ЄС, Молдови та Грузії.
ПП “СуПрім Спайсез” (Харків) засноване у 2000 році, спеціалізується на виробництві прянощів, приправ і соусів (ТМ “Приправка”, Smakko, Happy Baking).
За даними сервісу Opendatabot, активи підприємства на кінець 2025 року становили 598,43 млн грн (скорочення на 8,5%), а зобов’язання зменшилися на 27,1% – до 135,36 млн грн. На підприємстві офіційно працюють 97 співробітників. Статутний капітал становить 123 млн грн.
Кінцевим бенефіціарним власником компанії через ТОВ “Гроу Роу” та корпорацію “Прогрессор, Інк” (США) є Андрій Зінчук. Компанія входить до “білого списку” платників податків.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), провів капітальний ремонт установки “піч-ківш” (УПК) №1 у конвертерному цеху.
Згідно з інформацією підприємства, в цьому агрегаті сталь проходить фінальне доведення за хімічним складом та температурою перед розливанням на машині безперервної лиття заготовок (МБЛЗ). Центральним завданням ремонту стала заміна водоохолоджуваного склепіння установки – критично важливого вузла, що захищає метал від вторинного окиснення під час нагріву та продувки інертним газом. Надійність роботи цього елемента безпосередньо впливає на якісні показники сталі. Крім того, склепіння виконує захисну функцію, запобігаючи викидам шлаку та розплаву з ковша у процесі обробки.
Також спеціалісти ЦРМУ замінили 960 фільтрувальних елементів газоочисного тракту і виконали частковий ремонт металоконструкцій. Програма капремонту охопила й ті критичні вузли, технічне обслуговування яких можливе виключно за умови повної зупинки УПК-1.
Зараз оновлена установка “піч-ківш” №1 працює в заданому режимі, виконуючи виробничі завдання по черзі з УПК №2 та забезпечуючи стабільність сталеплавильного циклу, резюмується в інформації підприємства.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК). Завод входить до групи “Метінвест”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA, у січні-лютому 2026 року здійснила додаткові внески до капіталу семи дочірніх компаній на загальну суму 136,27 млн грн, йдеться у звіті компанії за 2025 рік.
Кошти було спрямовано, зокрема, до ТОВ “Супернова Ейрлайнз” – 47 млн грн, ТОВ “Нова Пост Європа” – 20 млн грн, Nova Poshta Delivery S.L. (Іспанія) та Nova Post UK Ltd (Велика Британія) – по 30,60 млн грн, Nova Global Logistics CA Ltd (Канада) – 2,75 млн грн, Nova Post Netherlands B.V. (Нідерланди) – 5,10 млн грн, ТОВ “Логістика Поділля” – 0,2 млн грн.
Зазначається також, що у січні цього року компанія оголосила дивіденди у розмірі 357,89 млн грн за другий та третій квартал 2024 року, а у січні-лютому 2026 року їй було нараховано дивіденди від дочірньої компанії ТОВ “НоваПей” на суму 325,5 млн грн.
Окрім того, у лютому цього ж “Нова пошта” провела операцію зворотного викупу цінних паперів компанії ТОВ “НоваПей Кредит” на загальну суму 200 млн грн у кількості 200 тис. шт.
У тому ж місяці компанія здійснила продаж 99,24% дочірньої компанії ТОВ “Новобокс” за ціною 1,46 млрд грн. Новим власником, згідно з даними системи YouControl, є кіпрська NP Holdings Limited, бенефіціарами якої, як і “Нової пошти”, є Володимир Поперешнюк та Вячеслав Климов. Після продажу компанія була перейменована у “Нова бокс”.
У березні цього ж року “Нова пошта” придбала 100% ТОВ “Слайдінг Юрт-Індастрі” за ціною 261,1 тис. грн. Згідно з даними YouControl, розмір статутного капіталу компанії становить 28 млн грн, а її бенефіціарами є Володимир Поперешнюк та Вячеслав Климов.
Згідно зі звітом, на кінець 2025 року на балансі “Нової пошти” загалом обліковувалися фінансові інвестиції у 36 компаній.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у першому кварталі 2026 року збільшила виручку на 26,9% порівняно з аналогічним періодом у 2025 році – до 14,98 млрд грн, а чистий прибуток – у 4,4 рази, до 1,28 млрд грн.
У 2025 році компанія збільшила виручку на 21,6% – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток – на 4,4%, до 2,6 млрд грн.
