Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

УЗА знизила прогноз урожаю зернових та олійних в Україні в 2022 році на 7,1%

Українська зернова асоціація (УЗА) знизила прогноз врожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 7,1% порівняно з липневим прогнозом – до 64,5 млн тонн з 69,4 млн тонн, повідомляється на сайті УЗА. .

Така зміна прогнозів спричинена скороченням посівних площ під даними культурами на 5,8% – до 18,0 млн га з 19,1 млн га через наслідки російської агресії в Україні.

“Незважаючи на завзятість та сміливість українських аграріїв, існують об’єктивні перешкоди для збирання врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах”, – зазначається у повідомленні УЗА.

За її даними, сумарний експорт зернових та олійних з України у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) може досягти 32,8 млн тонн (у липневому прогнозі – 31,5 млн тонн) за умови збереження морських зернових коридорів та подальшого розширення пропускної спроможності прикордонних переходів на західних кордонах України. При цьому перехідні залишки сільгосппродукції в країні на початок 2022/2023 МР становили 26 млн. тонн зернових та олійних, а до кінця МР очікується їх зростання до 30,5 млн. тонн.

“Загалом експорт зернових та олійних у 2022/2023 МР можна очікувати на вказаному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавання у Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн , які його вкрай потребують”, – уточнила організація у повідомленні.

За прогнозами УЗА, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 19 млн. тонн (-8,6% до липневого прогнозу організації); 24 млн. тонн кукурудзи (-12,1%); 5,4 млн. тонн ячменю (-18%); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (прогноз збережений); 3 млн. тонн ріпаку (зростання у 2 рази).

Асоціація в серпневому прогнозі зберегла прогнози щодо експорту порівняно з липневим – так, експорт пшениці у 2022/2023 МР очікується на рівні 10 млн тонн, кукурудзи – 10 млн тонн, ячменю – 2 млн тонн, соняшнику – 6 млн тонн, сої-1 ,8 млн. тонн. Проте, експорт ріпаку зросте вдвічі – до 2,8 млн. тонн.

Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових та зернобобових культур у розмірі 85,7 млн. тонн, що на 32% перевищує показники 2020 року. Загалом зібрано 32,07 млн. тонн пшениці (+28,9%), 41,87 млн. тонн кукурудзи (+38,2%) та 9,42 млн. тонн ячменю (+23,3%).

Україна у 2021 році також зібрала 16,38 млн. тонн соняшника (+25% до 2020 року), 10,8 млн. тонн цукрових буряків (+18,1%), 3,5 млн. тонн сої (+24,4%), 2,92 млн тонн ріпаку та 42 тис. тонн льону олійного (зростання у 3,7 раза).

Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та великих експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.

, , ,

Попит на автоклавний газобетон знизився на чверть – асоціація

Попит на блоки з автоклавного газобетону в серпні знизився до 20-25% від довоєнного показника, водночас ціна на продукцію зросла на 20%, повідомив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації виробників автоклавного газобетону (ВААГ) Олег Сиротін.

“Станом на “зараз і тут” ситуація в галузі досить критична. За оцінками ВААГ, попит оцінюється у 20-25% від довоєнного стану. В основному за рахунок завершення будівництва багатоквартирних будинків у Західній і Центральній Україні. Приватних забудовників, які до війни становили більшу частину споживання блоків, та нових будівельних майданчиків багатоповерхівок наразі дуже мало”, – розповів Сиротін агентству “Інтерфакс-Україна”.

Зокрема, прогнозний попит на газобетон на початку 2022 року становив 4,5-4,7 млн куб. м, що відповідає показнику минулого року. Однак через російську агресію проти України, а також з урахуванням наближення осінньо-зимового сезону попит на продукцію в річному обсязі становитиме не більше ніж 1,2-1,5 млн куб. м, вважає Сиротін.

На ринку також спостерігається зростання цін на блоки з автоклавного газобетону – на середину серпня ціна зросла на 20% порівняно з початком року і становить у середньому 2,8 тис. грн/куб. м. До цього призвело подорожчання енергоносіїв та основної сировини: вапна – на 78%, алюмінієвої пасти – на 41%, гіпсу – на 40%. Водночас більшість виробництв із видобутку вапна розташовані на тимчасово окупованих територіях України або в зоні активних бойових дій.

“Це підвищення не перевищує середній показник інфляції в країні, адже виробники газобетону в умовах низького попиту зацікавлені в стабільному збуті своєї продукції”, – пояснив Сиротін, зазначивши, що у вересні ціни знову зростуть через подальше збільшення вартості енергоносіїв і сировини.

Серед інших проблем галузі експерт відзначив і високу вартість пального, що спричинило суттєве зростання вартості логістики. Дорога доставка і висока собівартість української продукції призвели до скорочення експортних операцій практично до нуля.

За словами Сиротіна, нині працює лише частина заводів із виробництва автоклавного газобетону в Україні, і до того ж не на повну потужність, однак пропозиція все одно значно перевищує попит. У цій ситуації виробники змушені працювати на заповнення складів і час від часу припиняти роботу заводів для поповнення оборотних коштів.

“Поки що ці проблеми галузі не впливають на будівельний ринок з точки зору стабільності поставок газобетону та його якості. Але якщо ситуація на ринку ще погіршиться, то не виключена повна зупинка виробництв. Тривала зупинка – це втрата кваліфікованих кадрів та технологій. І коли для відбудови країни одночасно знадобляться великі обсяги газобетону, можуть виникнути певні проблеми в забезпеченні будівельного ринку газобетоном”, – зазначає виконавчий директор ВААГ.

Бюро економічної безпеки України співпрацюватиме з Каліфорнійським університетом у Берклі

Бюро економічної безпеки України співпрацюватиме з Каліфорнійським університетом у Берклі з питань методології аналізу великих масивів даних, економічного аналізу, макроекономічного прогнозування, виявлення ризиків, застосування на практиці великих наукових досягнень.

Каліфорнійський університет у Берклі за більшістю рейтингів є найкращим публічним університетом світу і єдиним публічним університетом, що входить до першої десятки найкращих навчальних закладів світу.

Звернення БЕБ про співпрацю у науково-прикладному розвитку аналітичного блоку Бюро було підтримане Каліфорнійським університетом.

Планується напрацювання спільного довгострокового проєкту.

Відбулася перша онлайн-зустріч співробітників БЕБ з Професором економічного факультету Каліфорнійського університету в Берклі Юрієм Городніченком.

На початку зустрічі Директор БЕБ Вадим Мельник зазначив, що актуальним аспектом в діяльності БЕБ є інституційне становлення, розвиток структури, набуття співробітниками нових компетенцій, напрацювання методик на випередження.

“Для представників головного аналітичного органу України, дуже важливо відчувати підтримку наших стратегічних партнерів, однодумців. І ще приємніше від того, що Берклі визначив саме нашого співвітчизника, основною контактною особою”, – підкреслив Вадим Мельник, – З боку Бюро ми гарантуємо прозорість, системність, орієнтованість на результат, якісне впровадження найкращих наукових рекомендацій.”

Особливо важливим є те, що значна частина досліджень професора Городніченка присвячена грошово-кредитній політиці, фіскальній політиці, оподаткуванню, економічному зростанню, ціноутворенню і бізнес-циклам.

Сторони домовилися про подальшу співпрацю та академічну підтримку, що є першим кроком у співпраці між БЕБ та академічною спільнотою.

Університет Каліфорнії, Берклі (англ. University of California, Berkeley) – вищий науковий та навчальний заклад США, заснований 1868 року. Розташований у Берклі — передмісті Сан-Франциско, штат Каліфорнія. Це найстаріший та найпрестижніший кампус системи Каліфорнійського університету, яка налічує десять кампусів у Каліфорнії.

Академічні програми Берклі, яких налічується понад 300 вважаються одними з найкращих у світовій вищій освіті.

Професор Юрій Городніченко з 2007 року співпрацює з Національним бюро економічних досліджень (NBER) та Інститутом економіки праці США. З 2009 року – запрошений дослідник у Федеральному резервному банку Сан-Франциско. Консультант Європейського інвестиційного банку та Європейського центрального банку та є головою Міжнародної академічної ради Київської школи економіки (KSE).

https://esbu.gov.ua/news/beb-realizovuvatyme-spilnyi-proekt-z-odnym-z-naikrashchykh-universytetiv-svitu

, ,

В Україні оновлять додаткові будівельні норми

Міністерство розвитку громад та територій спільно з Міністерством охорони здоров’я ініціювали оновлення державних будівельних норм «Будинки та споруди. Заклади охорони здоров’я», повідомили у прес-службі Мінрегіону.

«Необхідно якнайшвидше оновити ці важливі будівельні норми відповідно до сучасних європейських стандартів. Адже для нас зараз надзвичайно актуальним є питання відновлення пошкодженої чи зруйнованої медичної інфраструктури, яке має відбуватися з урахуванням принципово нових підходів до проектування та будівництва закладів охорони здоров’я», – цитує прес-служба слова заступника міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської.

Як повідомляється, для оперативної обробки відповідних змін та пропозицій при Науково-технічній Раді Мінрегіону створено робочу групу, до складу якої увійшли представники МОЗ, ВООЗ, ДСНС, фахівці у сфері охорони здоров’я, а також експерти з інклюзивності від громадських організацій.

Перше її засідання вже відбулося. На ньому, серед іншого, було обговорено питання щодо необхідності облаштування об’єктів цивільного захисту у складі об’єктів охорони здоров’я.

Нинішня редакція ДСП «Будинки та споруди. Заклади охорони здоров’я» діє з 2001 року.

Сьогодні у Києві різко погіршилася якість повітря, влада закликає не виходити на вулицю та закрити вікна

У Києві в понеділок вдень спостерігається погіршення якості повітря: зафіксовано наближення до гранично допустимої концентрації (ГДК) завислих частинок (пилу), повідомляє прес-служба Київської міської військової адміністрації.

“Джерело утворення пилу знаходиться за територіальними межами міста Києва. Підвищення концентрації відбувається за рахунок переміщення повітряними масами пилу з південно-східного напрямку”, – йдеться у повідомленні.

У ньому уточнюється, що на лівому березі столиці вміст завислих частинок становить 392 мкг/м3, правому – 339 мкг/м3 (гранично допустима концентрація – 500 мкг/м3).

“Перевищення ГДК інших забруднюючих речовин, за якими здійснюються спостереження (оксид та діоксид азоту, оксид сірки, озон, формальдегід, оксид вуглецю, сірководень), не виявлено”, – наголошують у КГВА.

Там додають, що до покращення ситуації зі станом повітря громадянам рекомендовано зачинити вікна будинку, не виходити зайвий раз на вулицю, пити багато води. У випадку ж, якщо в будинку є очищувач повітря, то рекомендовано включити його на максимум.

,

ВАР прогнозує подорожчання продуктів харчування на 10-15%

В Україні з початком російського військового вторгнення ціни на продукти харчування зросли не менш ніж на 20%, і наприкінці осені зростуть ще на 10-15% через інфляційне ослаблення гривні, порушення логістичних ланцюжків, зростання цін на пальне, енергоносіїв та витрат на зберігання продукції.

Відповідний прогноз озвучив заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук під час ефіру у Медіацентрі “Україна”.

“Зараз серпень, сезон збирання овочів, тому спостерігаємо зниження вартості через зростання пропозиції. Картопля, огірки томати та інші овочі подешевшали, сезонний фактор триватиме до жовтня місяця. Враховуючи, що певна кількість українців виїхала за кордон, це також сприяло зниженню цін на сезонні овочі. Але восени зростуть витрати на зберігання овочів, тому слід очікувати після жовтня збільшення ціни на 10-15% усіх груп”, – зазначив Марчук під час виступу.

Заступник голови ВАР нагадав, що населення України витрачає більше половини свого доходу на продукти харчування, які з початку війни подорожчали щонайменше на 20% через інфляцію, порушення логістичних ланцюжків постачання продовольства, зростання цін на пальне, енергоносіїв та витрат на зберігання продукції.

,