Страхова компанія «Бусин» (Київ) у січні-вересні 2024 року зібрала 160,6 млн грн валових премій, що на 6,98% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Про це повідомило рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості страховика на рівні «uaAA+» за національною шкалою на основі аналізу за вказаний період.
При цьому надходження від перестраховиків знизилися на 22,75% – до 29,186 млн грн.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за дев’ять місяців 2024 року порівняно з тим самим періодом 2023 року зросли на 61,35% до 178,299 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях зріс на 47,02 п.п. до 111,03%.
Чисті премії за вказаний період 2024 року склали 17,706 млн, а чисті зароблені премії – 25,694 млн грн. За цей період компанія виплатила своїм клієнтам 31,869 млн грн страхових виплат і відшкодувань, що більш ніж у 44 рази перевищило обсяг страхових виплат за аналогічний період 2023 року. Таким чином, рівень виплат зріс на 19,42 п.п. – до 19,84%.
Активи компанії на 1 жовтня 2024 року знизилися на 4,89% – до 298,706 млн грн, власний капітал скоротився на 18,30% – до 161,156 млн грн, зобов’язання зросли на 17,75% – до 137,55 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти збільшилися на 26,51% – до 322,196 млн грн.
СК «Бусин» зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань – Ліги страхових організацій України, Клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
В Україні 2024 року смертність бджіл на контрольованій території становила 20-25%, це значно вище за довоєнні показники та пояснюється несприятливими погодними умовами навесні й улітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин, повідомив у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” директор ННЦ Інститут бджільництва ім. Ф. Прокоповича Володимир Постоєнко.
“Дуже складним для бджолярів був 2024 рік через різку зміну клімату. У весняний період для розвитку бджолосімей дуже важлива біла акація. У період її цвітіння по всій Україні були заморозки. Мед із неї бджоли не отримали. Потім була проблема з важливим медоносом – соняшником. Через посуху його врожай був низьким, він не виділяв нектар і розвитку бджолосімей не відбувалося. Це призвело до високої смертності бджіл, які в різних регіонах становили 15-20%, а інколи й 23-27%. У середньому по країні ця цифра була на рівні 20-25%”, – розповів учений.
За його інформацією, такого високого рівня смертності бджолосімей в Україні до війни не спостерігалося. Раніше смертність бджіл в Україні пов’язували переважно з відсутністю інформації щодо проведення аграріями хімічної обробки полів. Смертність бджіл від пестицидів була значною і в різних регіонах. Проте держава впровадила низку законодавчих ініціатив, які дають змогу бджолярам відстоювати свої права в судах.
Постоєнко зазначив, що смертність бджіл від вірусів і хвороб в Україні до війни була невисокою, у державі вирощували лише бджіл вітчизняної селекції. Ситуація погіршилася, оскільки у виробництво почали впроваджувати іноземні породи бджіл, які не мають необхідної стійкості перед наявними регіональними захворюваннями.
Науковець додав, що в низці держав у різні роки смертність бджолосімей сягала 80-90%, цим і викликана стурбованість суспільства проблемою смертності бджіл.
Директор Інституту бджільництва звернув увагу, що галузь бджільництва України, як і низка інших, не має достовірної статистики, оскільки лише 5% бджолярів ведуть промислове виробництво, а решта 95% представлені домогосподарствами. Вони, своєю чергою, не поспішають реєструвати свої пасіки, у зв’язку з чим звітність про їхню діяльність є приблизною.
“До війни, за неофіційною статистикою, в Україні налічувалося 3-3,5 млн бджолосімей. (…) Крім того, неофіційна статистика говорить, що ті пасіки, які були до війни на нинішній окупованій території, становлять близько 30% загальної кількості пасік України до війни”, – додав експерт.
Проєкт-менеджерка Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Ганна Бурка в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” уточнила, що в Україні у 2023 році кількість бджолосімей становила 2402,9 тис., що на 10,5% менше порівняно з 2022 роком.
Бурка наголосила, що темпи скорочення бджолосімей у промислових підприємствах були вищими – 13,6%, до 32,5 тис., а в домогосподарствах – на 10,5%, до 2379,4 тис.,
За її інформацією, в Україні станом на 1 січня 2024 року налічувалося 2314 тис. бджолосімей, з яких 2286 тис. перебували в домогосподарствах, а 28 тис. сімей – на підприємствах, з яких 4 тис. сімей – у фермерських господарствах.
До п’ятірки кращех областей, станом на січень 2024 року, за бджільництвом входили Хмельницька область, де утримується 376,6 тис. бджолосімей, Вінницька – 188,9 тис., Кіровоградська – 149,9 тис., Житомирська – 149 тис., Івано-Франківська – 140,5 тис. бджолосімей.
При цьому найбільш розвинене промислове бджільництво 2024 року було в Полтавській області, де розміщено 4,6 тис. бджолосімей, на Вінничині та Черкащині працюють із 3,3 тис. бджолосімей у кожній. У Хмельницькій області в промисловому сегменті налічується 1,9 тис. сімей, Київській – 1,7 тис. бджолосімей. Лідирують в утриманні бджолосімей домогосподарства Хмельниччини – 374,7 тис., Вінниччини – 185,6 тис. і Кіровоградщини – 148,8 тис.
Міністерство аграрної політики та продовольства, відповідаючи на інформзапит “Інтерфакс-Україна”, підтвердило інформацію експертів і додало, що до повномасштабної війни в Україні, станом на 1 січня 2022 року, чисельність бджолосімей у країні становила 2686 тис. За два роки повномасштабної війни в Україні (2022-2023 роках – ІФ-У) чисельність бджолосімей скоротилася на 13,8% і становила 2 314 тис.
“Унаслідок бойових дій російської федерації на території України, сектор тваринництва, зокрема галузь бджільництва, зазнали руйнівних і деструктивних конфігурацій”, – наголосили в Мінагрополітики.
Міністерство послалося на оцінку експертів Київської школи економіки (KSE), згідно з якою, станом на 31 грудня 2023 року збитки через скорочення бджолосімей в Україні оцінюють у $31,9 млн, без урахування збитків від зниження виробництва продукції бджільництва.
Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” запустила сонячну електростанцію (СЕС) потужністю 1 МВт.
“На даху Київського інноваційного терміналу Нової Пошти запрацювала мегаватна електростанція. Поле сонячних панелей розкинулося на площі 5 тис. квадратних метрів”, – написав співвласник компанії Володимир Поперешнюк у фейсбуці у понеділок.
Сума інвестицій у проєкт становила 14 млн грн.
Очікувана окупність – три роки.
Поперешнюк анонсував плани встановлення промислових систем безперебійного живлення та обладнання для зберігання електроенергії (energy storage) для підвищення ефективності енергетичних потужностей.
“Запорукою зростання інвестицій у нашу енергонезалежність, зокрема, стало скасування ПДВ при імпорті енергетичного обладнання. Ми змогли запустити нашу енергетичну програму, розвивати відновлювані джерела енергії та зменшити споживання із загальної електромережі”, – зазначив співвласник “Нової пошти”.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року у зв’язку з ударами РФ по енергосистемі “Нова пошта” створила енергетичну компанію “Нова Енерджі” для розвитку на регулярній основі генерації електроенергії та забезпечення автономності об’єктів компанії. Із серпня компанія займається дрібнооптовими продажами дизельного палива на відкритому ринку.
Поперешнюк анонсував плани встановлення промислових систем безперебійного живлення та обладнання для зберігання електроенергії (energy storage) для підвищення ефективності енергетичних потужностей.
“Запорукою зростання інвестицій у нашу енергонезалежність, зокрема, стало скасування ПДВ при імпорті енергетичного обладнання. Ми змогли запустити нашу енергетичну програму, розвивати відновлювані джерела енергії та зменшити споживання із загальної електромережі”, – зазначив співвласник “Нової пошти”.
Як повідомлялося, у квітні 2023 року у зв’язку з ударами РФ по енергосистемі “Нова пошта” створила енергетичну компанію “Нова Енерджі” для розвитку на регулярній основі генерації електроенергії та забезпечення автономності об’єктів компанії. Із серпня компанія займається дрібнооптовим продажем дизельного палива на відкритому ринку.
Поперешнюк заявляв, що після закінчення війни і поліпшення ситуації з енергозабезпеченням “Нова Енерджі” буде продана, як непрофільний бізнес.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році збільшило виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
За даними компанії, у грудні вироблено 74,2 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна до 2030 року планує будівництво 16 міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) на кордоні з ЄС, випливає з Операційного плану Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами ЄС і Республікою Молдова до 2030 року на сайті Кабміну. Планом передбачено будівництво пункту пропуску для автомобільного сполучення «Варяж» у Львівській області. Необхідні для цього кошти 35 млн грн буде виділено 2026 року за рахунок державного або місцевого бюджетів.
Фінансування будівництва ПП «Забрідь» у Закарпатській області також розпочнеться 2026 року – з необхідних 456,8 млн грн передбачається виділити 24 млн грн. У 2027 році передбачено фінансування 280 млн грн, у 2028 році – 152,8 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів.
Будівництво ПП «Паладь-Комарівці» в Закарпатській області розпочнуть 2027 року – з необхідної для будівництва ПП і його сервісної зони суми 485,6 млн грн буде виділено – 8 млн грн. У 2028 році для реалізації проєкту передбачено фінансування 320 млн грн, у 2029 році – 157,6 млн грн коштом державного або місцевого бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги.
У 2025 році буде виділено фінансування на ПП «Соломоново» в Закарпатській області – з необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 798,3 млн грн, буде виділено 8 млн грн. У 2026 році для проєкту передбачено 180 млн грн, у 2027 році – 410 млн грн, у 2028 році – 200 млн грн за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та державного бюджету.
Крім того, у Закарпатській області заплановано будівництво автомобільного ПП «Дийда» – у 2024 році вже виділено 1,5 млн грн із необхідних 1,08 млрд грн. У 2026 році заплановано виділення 355 млн грн, 2027 році – 400 млн грн, 2028 році – 333,05 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, зокрема CEF.
Також, заплановано спорудження в Закарпатській області автомобільного ПП «Велика Паладь». Із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 386,01 млн грн у 2024 році було виділено 1,45 млн грн. У 2025 році передбачається виділення 382,56 млн грн за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Хижа» в Закарпатській області планують розпочати 2026 року – передбачено виділення 2 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 59,02 млн грн. У 2027 році на реалізацію проєкту передбачено 37 млн грн, у 2028 році – 20,02 млн грн із державного або місцевого бюджету, за рахунок коштів міжнародної фінансової допомоги.
У 2026 році розпочнеться і будівництво ПП «Яблунівка» в Закарпатській області – буде виділено 5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та його сервісної зони 221,02 млн грн. У 2027 році буде профінансовано 216,02 млн грн за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги.
Будівництво ПП «Біла Церква» було розпочато 2024 року – з необхідних 1,51 млрд грн на будівництво пункту, під’їзних шляхів та автодорожнього прикордонного мосту було виділено 19,5 млн грн. У 2025 році очікується виділення 174,08 млн грн, у 2026 році – 963,42 млн грн, 2028 році – 362,5 млн грн коштом держбюджету та міжнародної технічної допомоги.
У Чернівецькій області планується спорудження ПП «Руська» – для чого з необхідних для будівництва пункту та забезпечення з ним транспортного сполучення 210 млн грн, у 2026 і 2027 роках буде виділено по 105 млн грн коштом державного бюджету.
Будівництво ПП «Шепіт» у Чернівецькій області також заплановано на 2026 рік – буде виділено 92,5 млн грн із необхідних для будівництва пункту та транспортного сполучення з ним 185 млн грн. Аналогічну суму буде виділено з держбюджету і 2027 року.
У 2026 році в Чернівецькій області розпочнеться спорудження ПП «Біла Криниця» – буде виділено 26,5 млн грн із необхідних на реалізацію проєкту 626,54 млн грн. У 2027 і 2028 роках очікується виділення по 300 млн грн за рахунок держбюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Спорудження ПП «Кельменці» в Чернівецькій області вже триває – 2024 року для реалізації проєкту було виділено 750 тис. грн із необхідних 175 млн грн. У 2025 році, як очікується, буде профінансовано 87,12 млн грн, у 2026 році – 87,12 млн грн.
На будівництво ПП «Вашківці» в Чернівецькій області – у 2025 році з держбюджету буде виділено 60 млн грн із необхідних 120 млн грн. Сума, що залишилася, буде профінансована у 2026 році.
Проєкт будівництва ПП «Бронниця-Унгур» на Вінниччині також отримає фінансування у 2025 році – з держбюджету буде виділено 50 млн грн із необхідних 62,1 млн грн. У 2024 році на реалізацію проєкту було виділено – 2,1 млн грн.
Продовжиться спорудження ПП «Виноградівка» в Одеській області – 2025 року з необхідних на реалізацію проєкту 119,4 млн грн буде виділено – 3,1 млн грн, 2026 року – 59,4 млн грн, 2027 року – 55,32 млн грн. У 2024 році проєкт отримав фінансування – 1,5 млн грн.
Як повідомлялося, Україна до 2030 р. збільшить кількість ПП для автомобільного та залізничного транспорту до 74.
Станом на 1 травня 2024 року пропуск осіб і транспортних засобів через державний кордон в/з України здійснюється в 41 пункті пропуску для автомобільного сполучення (Республіка Польща – вісім пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – п’ять пунктів, Румунія – п’ять пунктів, Республіка Молдова – 21 пункт). Також станом на 31 липня 2024 року функціонують 16 пунктів пропуску для залізничного сполучення (Республіка Польща – п’ять пунктів, Словацька Республіка – два пункти, Угорщина – два пункти, Румунія – два пункти, Республіка Молдова – п’ять пунктів).
Український експорт у січні-грудні 2024 року зріс на 15,5% порівняно з 2023 роком – до $41,6 млрд, водночас імпорт збільшився на 11,3% – з $63,5 млрд до $70,7 млрд, повідомила Державна митна служба (ДМС) у телеграмі.
“Водночас оподатковуваний імпорт склав $57,4 млрд, що становить 81% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту 2024 року становило $0,51/кг, що на 5% більше, ніж 2023 року”, – уточнили в ДМС.
Згідно з опублікованою інформацією, найбільше імпортували товарів в Україну з Китаю – $14,4 млрд, Польщі – $7 млрд і Німеччини – $5,4 млрд. Водночас найбільше експортували з України в Польщу – на $4,7 млрд, Іспанію – на $2,9 млрд, а також Німеччину – на $2,8 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-грудні 2024 року товарів 65% становили категорії “машини, обладнання та транспорт” – $25 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 172,3 млрд грн, або 29% митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11,7 млрд (до бюджету сплачено 87,7 млрд грн, або 15% надходжень митних платежів), а також паливно-енергетичні – $8,9 млрд (під час митного оформлення сплачено 157,6 млрд грн, або 27% надходжень).
До трійки товарів, які найбільше експортують з України, увійшли продовольчі товари – $24,6 млрд, метали та вироби з них – $4,4 млрд, а також машини, обладнання і транспорт – $3,5 млрд.
У ДМС додали, що за 2024 рік під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 311,3 млн грн.
