Валовий видобуток газу в Україні в січні-червні 2024 року становив 9,4 млрд куб. м і за підсумками року може зрости вдвічі – на 100-200 млн куб. м більше за торішній показник (18,7 млрд куб. м), повідомив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко.
“За нашими консервативними прогнозами на сьогодні, Україна 2024 року зможе наростити власний видобуток на 100-200 млн куб. м порівняно з показником минулого року. Орієнтуємося на 18,8 млрд куб. м за рік. Але це такий консервативний базовий сценарій, який не враховує ні можливих позитивних, ні негативних моментів”, – сказав він у коментарі “Енергореформі” в кулуарах Ukrainian Gas Open 2024 Energy Club, що відбувся в четвер у Києві.
Згідно з презентацією Петренка, представленою на форумі, за півроку розпочато буріння приблизно 70 свердловин (за весь 2023 рік – 150 свердловин).
Флагманом у цьому процесі він назвав державне “Укргазвидобування”, зазначивши, що й приватні компанії беруть активну участь у бурінні та працюють над збільшенням видобутку.
“Зокрема, Smart Energy відновлює зараз роботи з видобутку вуглеводнів на трьох ділянках у Харківській та Полтавській областях. Тому сподіваюся, що до кінця року вони додадуть до загального газовидобутку”, – сказав виконавчий директор асоціації.
Водночас він зазначив, що добовий видобуток приватних компаній порівняно з торішнім впав на 18%.
У Вінницькій громаді будують “сухий порт”, який допоможе зв’язати центральні регіони країни з портами Одеси і через контейнерний термінал Мостиська з країнами ЄС, сума інвестицій – $15 млн, повідомив заступник вінницького міського голови Андрій Очеретний у Facebook.
“Це буде залізничний термінал, який поліпшить оперативне перевезення та обробку вантажу, а заодно й експортний та імпортний потенціал нашої держави. Він допоможе зв’язати центральні регіони країни з портами великої Одеси і через контейнерний термінал “Мостиська” з країнами ЄС”, – підкреслив Очеретний.
За його інформацією, перша черга будівництва розпочалася навесні 2024 року. На першому етапі зведення “сухого порту” буде побудовано залізничну інфраструктуру і перший контейнерний майданчик пропускною спроможністю близько 30 тис. TEU/рік. Тим часом, як 2000 TEU – це місткість контейнерного складу, який також буде побудований на даному етапі.
Наразі вже готова частина залізничних колій, ваговимірювальна система, а також складське приміщення на 3,5 тис. кв. м.
“Сухий порт” планують ввести в експлуатацію в третьому кварталі поточного року. Тут працевлаштують близько 50 осіб, зараз шукають механізаторів. Загалом планують створити 100 робочих місць, резюмував заступник вінницького міського голови.
Порти України в січні-липні 2024 року збільшили обсяг перевалки в 1,7 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 59,9 млн т, повідомила Адміністрації морських портів (АМПУ).
“За оперативними даними ДП “АМПУ” за січень – липень 2024 року, порти України обробили 59,9 млн т вантажів проти 34,4 млн т у 2023 році”, – ідеться в повідомленні АМПУ на фейсбук-сторінці у понеділок.
У липні було перевантажено 7 млн т – стільки ж, скільки в червні. При цьому показник перевищує обсяг перевантажений портами в липні 2023 року в 2,2 раза.
Більше половини (4,2 млн т) припадало на агропродукцію, яка експортувалася до 46 країн світу.
Раніше повідомлялося, що на тлі збільшення обсягів переробки в чорноморських портах і зниження в портах Дунаю в січні-червні 2024 року порти України збільшили обсяг перевалки в 1,6 раза, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023 року, до 53 млн тонн.
Агрохолдинг “ІМК” завершив збирання озимої пшениці з 20,2 тис. га і намолотив 139,8 тис. тонн із середньою врожайністю 6,9 т/га, що є другим кращим показником за всю історію господарювання компанії та на 60% перевищує середню врожайність пшениці в Україні, повідомила пресслужба агрохолдингу на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, в агрохолдингу задоволені результатами, оскільки більшість зібраних озимих відповідає якісним параметрам продовольчої пшениці.
“Погодні умови восени минулого року сприяли своєчасному посіву, отриманню дружних сходів та кущенню озимої пшениці. Навесні цього року ми провели підживлення та захист рослин від бур’янів, хвороб і шкідників згідно з технологічною картою. Усі операції було виконано вчасно за фазами розвитку культури та погодними умовами”, – розповів директор із виробництва ІМК Микола Пилипенко.
Він зазначив, що збирання врожаю пшениці в агрохолдингу розпочали раніше, ніж зазвичай, через дефіцит опадів, необхідних для оптимального розвитку рослин у Полтавському кластері. Це призвело до деякого зниження врожайності та раннього старту жнив у Полтавській області.
“В інших регіонах компанії, на Чернігівщині та Сумщині, погодні умови були більш сприятливими, і ми суттєво перевищили планові показники за врожайністю та валовим виробництвом зерна озимої пшениці”, – резюмував Пилипенко.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році “ІМК” отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн, водночас частка експорту скоротилася до 68% із 73% роком раніше.
ПУМБ (Київ) за січень-червень поточного року отримав 3,82 млрд грн чистого прибутку, що на 4% перевищує показник за аналогічний період 2023 року (3,68 млрд грн), ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, чистий прибуток фінустанови за другий квартал 2024 року скоротився на 20,8% до зіставного періоду 2023 року (2,13 млрд грн) – до 1,69 млрд грн.
Чистий процентний дохід банку, як зазначено в документі, за перше півріччя зріс на 31,7% – до 7,12 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 15,1%, до 1,23 млрд грн. Зокрема, за квітень-червень ці показники покращилися на 23,6% – до 3,56 млрд грн і на 43,2% – до 0,71 млрд грн відповідно.
Від початку 2024 року активи банку зросли на 6,3%, або на 9,67 млрд грн, і досягли 163 млрд грн станом на 30 червня порівняно зі 125,7 млрд грн на кінець першого півріччя 2023 року. Таке збільшення зумовлене насамперед зростанням кредитів та авансів клієнтам із 52,06 млрд грн до 57 млрд грн, зокрема, за другий квартал 2024 року – на 3,19 млрд грн.
ПУМБ від початку року наростив готівку в касі та в дорозі, а також кошти на поточному рахунку в Національному банку України (НБУ) відповідно на 29,6% і 41,2% – до 3,74 млрд грн і 14,11 млрд грн.
Кошти за статтею “інші фінансові активи” збільшилися в 1,6 раза, становивши в структурі загальних активів 4,19 млрд грн, чому, своєю чергою, сприяла активніша купівля іноземної валюти та нарощування коштів у розрахунках банківськими картами.
Обсяг кредитів та авансів банкам зріс на 15,5% – до 4,87 млрд грн, тоді як інвестиції в цінні папери збільшилися на 1,7% – до 59,16 млрд грн.
За січень-червень фінустанові вдалося наростити кошти клієнтів зі 126,54 млрд грн до 132,93 млрд грн, тоді як кошти банків збільшилися з 2,72 млрд грн до 3,33 млрд грн.
Загалом зобов’язання ПУМБу за цей період зросли зі 135,94 млрд грн до 141,22 млрд грн.
Зазначається, що капітал банку збільшився за шість місяців цього року на 25,3% і досяг 21,78 млрд грн, зокрема за другий квартал – на 11,3%, або 2,22 млрд грн. Зазначається, що нерозподілений прибуток зріс за цей час на 46,5% – до 11,41 млрд грн.
Винагорода 10 членам правління банку за заробітною платою за перше півріччя 2024 року збільшилася на 12,1% до аналогічного періоду попереднього року і становила 75,6 млн грн, тоді як восьми членам наглядової ради – на 46,7%, до 16,6 млн грн.
АТ “Перший український міжнародний банк” було засновано 20 листопада 1991 року, свою діяльність розпочало у квітні 1992 року. Акціонерами банку станом на 31 березня 2024 року були “СКМ Фінанс” (92,3%) і SCM Holdings Limited (7,7%, Кіпр) Ріната Ахметова.
Згідно з даними Нацбанку України, станом на 1 червня 2024 року за розміром активів ПУМБ посідав 6-те місце (169,9 млрд грн) серед 63 банків у країні. Чистий прибуток фінустанови за 2023 рік становив 3,96 млрд грн.
Сума винагороди членам наглядової ради та правління державного ПриватБанку (Київ) за січень-червень цього року зросла на 26,4%, або на 24 млн грн до зіставного періоду минулого року – до 115 млн грн, ідеться в квартальному звіті банку.
Згідно з ним, винагорода членам наглядової ради та правління фінустанови включала в себе заробітну плату, відрахування до пенсійного фонду, а також інші короткострокові виплати.
Як повідомлялося, три державні банки, що входять до п’ятірки лідерів за активами в країні, минулого року відчутно скоротили винагороду за виконання робочих функцій членам наглядової ради, зокрема: ПриватБанк – на 38,8%, Ощадбанк – на 32%, Укрексімбанк – на 45,8%.
ПриватБанк за минулий рік виплатив шістьом незалежним членам наглядової ради і трьом членам-представникам з боку держави 51,6 млн грн, тоді як у 2022 році – 84,3 млн грн. Що стосується винагороди членам правління, то Приват підвищив її у 2023 на 1,9% – до 78,9 млн грн.
За даними Національного банку України (НБУ), ПриватБанк станом на 1 червня 2024 року був лідером за загальними активами (872,40 млрд грн) серед 63 банків, що діють на території України. Чистий прибуток за минулий рік становив 37,76 млрд грн.
