Страховики продовжують пропонувати дедалі більшій кількості підприємств та фізичним особам послуги з покриття воєнних ризиків хоча ця лінія поки що залишається збитковою з комбінованим коефіцієнтом у 111,11%, повідомляється в “Огляді страхового ринку за 2025 рік” підготовлений Національною асоціацією страховиків України (НАСУ).
Крім того, зазначається, що страхування від воєнних ризиків, зокрема, дало зростання на 30% страхових премій у майнові лінії бізнесу, що прямо пов’язано з запитом суспільства на страхування нерухомості від наслідків війни. При цьому 75% клієнтів – це юридичні особи. Український бізнес активно шукає захисту і знаходить його завдяки залученню закордонних перестрахових ємностей, зокрема, таких глобальних гігантів, як Lloyd’s of London.
Згідно з інформацією, починаючи з 2016 року вітчизняний ринок залишили 304 страхові компанії.
“Це був болючий, але критично необхідний шлях очищення. Галузь пройшла через революцію цифровізації, витримала посилення вимог до платоспроможності у 2019-му, пережила масштабний “Спліт” у 2020-му та імплементувала новий, прогресивний закон України “Про страхування”. І все це відбувалося на тлі повномасштабного вторгнення росії та безпрецедентної безпекової невизначеності”, – зазначається в інформації.
Станом на кінець 2025 року у секторі ризикового страхування (non-life) працює 47 компаній, а у страхуванні життя (life) їх залишилося лише 10.
“Сьогодні це висококонцентроване та жорстко конкурентне середовище, де перша десятка компаній акумулює 74,3% усього ринку non-life. У сегменті страхування життя ситуація ще показовіша, і весь ринок це і є згадані 10 гравців, причому майже 50% галузі тримає на собі один єдиний страховик”, зазначається в інформації.
Підкреслюється також, що незважаючи на війну та надскладні умови роботи, компанії продемонстрували вражаючу стійкість. Чистий фінансовий результат обох сегментів склав 6,8 млрд грн, і лише дев’ять страховиків завершили рік зі збитками. При цьому ринок у цілому залишається надійно капіталізованим, адже прийнятні активи для дотримання вимог до платоспроможності склали 86,2 млрд грн, що на 31% більше за показники 2024 року.
“Про міцне операційне здоров’я ризикового сектору найкраще свідчать цифри, де збитковість портфеля становить 49,1%, комбінований коефіцієнт збитковості впав нижче психологічної межі та дорівнює 97%, а операційна ефективність зафіксувалася на високому рівні у 88,6%. Такі результати нашого non-life ринку можна лише щиро привітати”, – підкреслюється в інформації.
Українські металургійні підприємства у січні-березні 2026 року збільшили виплавку чавуну на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,802 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, у березні було вироблено 690,2 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виплавку чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) 8 квітня повідомила про намір укласти із СК “Ультра Альянс” (Київ) договір на закупівлю послуг добровільного страхування транспортних засобів.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, СК “Ультра Альянс” запропонувала ціну по КАСКО в розмірі 3,812 млн грн при очікуваній вартості 5,824 млн грн.
В тендері також брала участь СК “Країна” с пропозицією 4,987 млн грн.
СК “Ультра Альянс” надає страхові послуги з 2004 року.
За даними НБУ, компанія займає 28-у позицію серед non-life страховиків України (47) за зібраними преміями у 2025 році.
Муніципалітет Фаріні в італійському регіоні Емілія-Романья запустив програму продажу будинків за символічною ціною 1 євро, щоб стимулювати відновлення занедбаної нерухомості та оживити населений пункт. Як випливає з повідомлення комуни, йдеться про об’єкти, передані приватними власниками, які планується залучити до житлового, туристичного, комерційного та іншого використання. На офіційному сайті Фаріні також зазначено, що в комуні проживає 1 047 осіб.
Влада заявляє, що мета ініціативи — реновація занедбаних будівель, залучення нових мешканців та підвищення економічної привабливості території. Подати заявку можуть усі зацікавлені особи, навіть якщо вони не проживають у Фаріні, а також організації третього сектору, що працюють у місцевій громаді. Натомість покупці зобов’язані відремонтувати придбаний об’єкт і підтримувати його в належному стані.
На муніципальному сайті вже показано щонайменше один об’єкт у рамках вітрини будинків за 1 євро — кам’яний чотириповерховий житловий будинок у місцевості Valle di Cogno San Bassano. В описі зазначено, що будівля не підпадає під спеціальні обмеження і може бути відновлена не тільки як житло, але й для комерційної, туристичної або ремісничої діяльності.
Програма Фаріні привернула увагу ринку ще й тому, що подібні схеми зазвичай асоціюються з півднем Італії, тоді як у даному випадку йдеться про північну частину країни. Для невеликих муніципалітетів такі ініціативи залишаються одним із інструментів боротьби з депопуляцією, розширення туристичної бази та повернення до використання порожнього фонду.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії понад 160 тис. квартир не використовуються для постійного проживання: за даними перепису 2023 року, у країні налічувалося 392 909 житлових одиниць, з яких 89 083 використовувалися сезонно, а 71 204 вважалися тимчасово порожніми або занедбаними. Таким чином, сукупний обсяг такого житла перевищує 160 тис. об’єктів.
На цей дисбаланс вказала Асоціація орендарів Чорногорії. Організація заявила, що при такому великому обсязі порожнього та сезонного фонду десятки тисяч сімей залишаються в нестабільному орендному становищі, часто без формальних договорів та правового захисту. Асоціація також попередила про подальше зростання цін на оренду та нерухомість за умови збереження великої «сірої зони» на ринку.
Для економіки Чорногорії це означає, що житловий ринок дедалі сильніше відривається від функції постійного проживання і все більше обслуговує сезонний попит, туризм та інвестиційні моделі використання нерухомості.
Проблема накладається і на триваючий приплив іноземців. За даними, які раніше наводилися з посиланням на МВС Чорногорії, на 10 вересня 2025 року в країні проживали 100 867 іноземних громадян, у тому числі 71 250 з тимчасовим і 29 617 з постійним проживанням.
Серед власників тимчасового проживання найбільшими групами були громадяни Сербії — близько 24 538 осіб, Росії — 21 153 та Туреччини — 13 396.
Окремо щодо ринку праці у 2025 році Чорногорія видала 40 567 дозволів на роботу та проживання іноземцям із 107 країн. Найбільшою групою тут стали громадяни Туреччини — 10 346 дозволів, далі йшли громадяни Сербії — 8 148 та Росії — 7 429. Серед інших помітних груп були громадяни Азербайджану, Албанії, Боснії та Герцеговини й Косово.
Українці залишаються однією з важливих іноземних груп у країні, хоча їхній статус частково визначається за лінією тимчасового захисту, а не звичайного посвідки на проживання. За даними уряду Чорногорії, тимчасовий захист для осіб з України продовжено до 4 березня 2027 року. Раніше в матеріалах з посиланням на МВС Чорногорії зазначалося, що на 1 червня 2024 року під тимчасовим захистом перебували 5 тис. громадян України.
За даними Fixygen, ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» має намір провести річні загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційній формі.
Згідно з опублікованою інформацією, акціонерам запропоновано розглянути підсумки роботи компанії за 2025 рік, заслухати звіти наглядової ради та директора, а також затвердити нову редакцію статуту товариства. Роботу наглядової ради та директора пропонується визнати задовільною.
Серед ключових питань порядку денного також заявлені покриття збитків минулих періодів та підтвердження значних угод, попередньо погоджених на минулорічних зборах. Крім того, на розгляд винесено надання попередньої згоди на нові значні угоди з АТ «Укрексімбанк», включаючи кредитні договори та договори забезпечення зобов’язань.
За даними відкритих реєстрів, у 2025 році виручка ПрАТ «ПБК «Радомишль» склала 4,704 млрд грн, чисельність персоналу — 869 осіб. За даними публікації, заснованої на розкритті інформації емітента та даних Opendatabot, чистий прибуток товариства за 2025 рік склав 65,06 млн грн проти збитку 368,33 млн грн роком раніше, активи зросли до 2,36 млрд грн, зобов’язання — до 2,49 млрд грн.
ПрАТ «ПБК «Радомишль» зареєстровано у 2003 році, юридична адреса — Житомирська область, м. Радомишль, вул. Мікгород, 71, директор — Сергій Гавриленко, статутний капітал — 681,327 млн грн. Основний вид діяльності підприємства — виробництво пива. У відкритих даних як бенефіціари товариства фігурують Андрій Мацола та Марія Мацола.
