Інвестиційна компанія S1 REIT підтримує прийняття та впровадження законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, як інструмент детенізації ринку оренди нерухомості, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі компанії.
Фінансовий директор S1 REIT Вадим Павлушин нагадав, що пайові інвестиційні фонди нерухомості, що працюють за моделлю REIT, діють у межах повної податкової прозорості.
“Ми сплачуємо всі передбачені законодавством податки за наших інвесторів. Зокрема, дивідендний дохід оподатковується за ставкою 9% (ПДФО) та 5% (військовий збір). Для нас це норма, якої ми сумлінно та неухильно дотримуємося. Проте, будьмо відвертими: більша частина ринку оренди досі перебуває у “тіні”. Це створює нерівні конкурентні умови. Переконати людей “грати за правилами”, коли існують лазівки для ухилення, досить складно. Не в останню чергу ці прогалини зумовлені слабким регулюванням та браком контролю. Якщо новий законопроєкт створить умови, за яких уникати сплати податків стане складніше, це буде позитивний сигнал для всього ринку”, – прокоментував він.
Він акцентував увагу, що від врегулювання галузі виграє не лише держава, а й інвестори та власники нерухомості, які верифікують свої прибутки.
“Вони зможуть вільно розпоряджатися коштами та не боятися перевірок, адже матимуть офіційне підтвердження джерел доходів. Це стала практика в країнах ЄС, і Україна нарешті не буде винятком”, – зазначив Павлушин.
Як повідомлялось, 8 квітня Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу з умовою доопрацювання законопроєкт №15111-д про автоматичний обмін інформацією щодо доходів на цифрових платформах, що є структурним маяком нової програми фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ), який Україна мала виконати у березні.
Початкова версія законопроєкту (№15111), подана Кабінетом міністрів, передбачала доходи від послуг з надання в оренду нерухомого майна та транспортних засобів; особистих послуг та продажу товарів, отримані фізичною особою через цифрові платформи на суму до 834 розмірів мінімальної заробітної плати (приблизно 7,2 млн грн станом на 2026 рік), а також впровадження податкового ліміту від EUR2 тис. на рік. Обов’язки податкового агента покладатимуться на операторів цифрових платформ.
Законопроєкт №15111-д є доопрацьованою версією комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики початкового урядового документа. На відміну від першої редакції фінальний текст позбавлено низки норм, які бізнес та профільні експерти вважали надмірними.
Ключовою зміною у документі №15111-д стало запровадження пільгового податкового режиму для самозайнятих осіб. Він передбачає, що замість загальної ставки у 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору) для доходів, отриманих через цифрові платформи, застосовуватиметься ставка 5%. На період дії цього спецрежиму такі доходи теж звільняються від сплати військового збору. Ця модель поширюється на осіб, річний дохід яких не перевищує ліміт, встановлений для другої групи платників єдиного податку.
Доопрацьований проєкт документа також уточнив процедуру реєстрації: користувачам онлайн-сервісів не потрібно буде реєструватися як ФОП – статус самозайнятої особи надаватиметься автоматично після реєстрації на платформі та надання згоди на передачу інформації до податкової служби.
S1 REIT – інвестиційна компанія, що спеціалізується на інвестиціях в професійно керовану дохідну нерухомість. Компанія працює за моделлю Real Estate Investment Trust (REIT), надаючи інвесторам можливість брати участь у володінні та отриманні доходу від прибуткових об’єктів без прямого управління активами.
Наразі в портфелі S1 REIT два фонди – S1 ВДНГ та S1 Obolon. Активами фондів є квартири в прибуткових будинках від девелопера Standard One.
Президент України Володимир Зеленський провів церемонію прийняття вірчих грамот від нових дипломатичних представників іноземних держав та обговорив питання міжнародної безпеки і підтримки України.
Новопризначені посли, які передали Зеленському свої вірчі грамоти, – Алжиру Ахмед Уаіл, Філіппін Алан Денієга, Австралії Джефф Бован та Молдови Віктор Кіріле. Президент привітав їх із початком дипломатичної місії та подякував за підтримку незалежності України.
Під час зустрічі обговорювали війну Росії проти України, захист громадян, а також ситуацію на Близькому Сході і в регіоні Затоки. За словами Зеленського, партнери відзначають важливість безпекової місії України та співпраці з країнами, які зараз перебувають під ударами іранського режиму.
“Наша мета абсолютно чітка: маємо всюди додавати безпеки й робити все можливе, щоб закінчити війну та гарантувати надійний захист. Дуже розраховуємо на координацію та взаємну підтримку. Україна відкрита до співпраці з усіма, хто дійсно цінує мир”, – наголосив президент.
ПАТ “Центренерго”, 78,3% акцій якого належить державі, отримало 4,6 млн чистого прибутку за 2025 рік на фоні збитковості попередніх років, повідомила компанія.
“23 млрд грн доходу, 4,64 млрд грн чистого прибутку, 22% рентабельність, 2,7 млрд грн сплачено податків та зборів, 2 млрд грн погашено боргів попередніх періодів, 2 млрд грн власних коштів витрачено на відновлення після обстрілів”, – йдеться в повідомленні компанії у Facebook у четвер.
Компанія також зазначила, що власний капітал із мінус 6 млрд грн збільшився до плюс 2 млрд грн, назвавши це виходом із дефолту.
“Це більше, ніж просто фінансовий результат. Ми довели, що державна компанія може бути ефективною і стати опорою для країни. Навіть під обстрілами приносимо користь країні і світло українцям”, – підкреслив генеральний директор “Центренерго” Євгеній Гаркавий.
У компанії звернули увагу, що протягом року вона зазнала понад 100 влучань під час обстрілів РФ.
Як повідомлялося, Фонд державного майна як власник 78,289% акцій ПАТ “Центренерго” пропонує направити на дивіденди за результатами діяльності товариства в 2025 році від 1,2 млрд грн до 3 млрд грн, що складає відповідно 30% та 75% його чистого прибутку. Збори призначені на 24 квітня.
У грудні 2025 року в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” на той час голова наглядової ради “Центренерго” Андрій Гота зазначав, що 2025 рік компанія має завершити з фінансовим результатом, якого, за його словами, вдалося досягти вперше за десятки років, – приблизно 4,5 млрд грн чистого прибутку. Він додав, що починаючи з липня 2024 року, коли був призначений на посаду гендиректора Євгеній Гаркавий, “Центренерго” жодного місяця не було збитковим. Крім того, компанія погасила майже 2,5 млрд грн боргів попередніх періодів, в тому числі перед держшахтами та “Нафтогазом”, і припинила їх накопичувати. Водночас він зауважив, що “Укренерго” винне генкомпанії за роботу на балансуючому ринку 2,2 млрд грн.
2 квітня на зборах акціонерів “Центренерго” Фонд державного майна запропонував кандидатами у члени його наглядової ради-своїми представниками ексміністра економіки Богдана Данилишина та ексміністра довкілля Руслана Стрільця. Крім того, ФДМУ вніс пропозиції щодо трьох незалежних членів наглядової ради: ексзаступника глави Міненерго у 2021-2024рр Фаріда Сафарова, який також вже четвертий рік є головою наглядової ради АТ “Укртатнафта” та з 2025 – радником голови ПрАТ “ВК “Укрнафтобуріння”, Єлизавету Пушко-Цибуляк, яка з 2020 по 2023 рік була керівником Департаменту фінансів, а з 2024 по 2025 – членом Рахункової палати України, а також Бенуа Плеска, який з 2025 по теперішній час очолює наглядову раду ПрАТ “Українське дунайське пароплавство”, а в 2018-2023 був головою наглядової ради АТ “Укрпошта”.
Найбільша мережа АЗК України UKRNAFTA у 2026 році вдвічі збільшила обсяги закупівлі пального проти минулого року, щоб гарантувати аграріям стабільність на період посівної, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління компанії Богдан Кукура.
“У нас є перші поставки дизеля зі Штатів. Завданням від уряду було забезпечити (внутрішній ринок – ІФ-У), щоб не було дефіциту. Ми це виконуємо: враховуючи сезон і підвищену потребу, закупили пального вдвічі більше, ніж раніше. Дефіциту не буде. Ми повністю законтрактовані, і на квітень взагалі не вбачаємо жодних проблем”, – наголосив очільник компанії.
За його словами, виконуючи запит уряду, UKRNAFTA вперше у своїй історії почала використовувати інструменти постімпортного кредитування. Перші партії американського пального придбані за рахунок кредитних ліній від державних Укргазбанку та Ощадбанку. Топменеджер зауважив, що цей механізм працює лише близько місяця, але вже довів ефективність у забезпеченні енергобезпеки.
Голова правління також пояснив, що в умовах волатильності ринку UKRNAFTA відмовилася від контрактів із фіксованою ціною, оскільки вони збиткові для постачальників через неможливість передбачити ризики. Наразі робота з клієнтами базується виключно на “формулі контракту” з прив’язкою до світових котирувань Platts або Argus.
Окремо Кукура прокоментував структуру продажів: частка роздрібних клієнтів (B2C) становить близько 50-70%, тоді як корпоративний сегмент (картки та талони B2B) займає 30-50%. При цьому він уточнив, що аграрії зазвичай купують пальне через дрібний гурт.
Як запевнив голова правління UKRNAFTA, завдяки стратегічним запасам і новій логістиці приводів для паніки немає. Компанія продовжує активно працювати з банками, створюючи “ефективні кейси для наповнення ринку”, тож український бізнес може бути впевнений у наявності пального на АЗС.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року UKRNAFTA збільшила обсяги реалізації пального в сегменті B2B до 391,6 млн л, що на 61,7% більше за показник попереднього року та майже у вісім разів перевищує результат 2023 року. Кількість активних корпоративних клієнтів за цей період зросла втричі – до 9,7 тис. компаній. За три роки компанія подвоїла середньодобову реалізацію пального на одну АЗК, а середній чек у магазинах мережі збільшився втричі – до 180 грн.
UKRNAFTA – одна з найбільших мереж АЗК в Україні, що об’єднує близько 700 об’єктів і входить у ТОП-3 за обсягами реалізації пального. До структури мережі інтегровано активи компаній “Глуско” (85 АЗК) та Shell (118 АЗК). Крім того, під брендом UKRNAFTA на умовах франчайзингу працює 21 комплекс компанії “Укргазвидобування” (U.Go).
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» має намір провести річні загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційній формі шляхом опитування. Датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 27 квітня 2026 року.
Згідно з опублікованим повідомленням, до порядку денного включено звіт наглядової ради за 2025 рік, звіт генерального директора про результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та основні напрямки роботи на 2026 рік, затвердження підсумків діяльності за 2025 рік, розподіл прибутку або покриття збитків, розгляд висновків аудиторського звіту, а також затвердження нової редакції статуту товариства. Окремо акціонерам запропоновано розглянути питання щодо узгодження значних угод, укладених у 2022–2025 роках.
Серед найпомітніших пунктів порядку денного — питання про залучення консорціумного кредиту на суму до 30 млрд грн під державні гарантії для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності та безпеки держави. Також акціонерам запропоновано надати згоду на укладення контракту на продаж товарів для таких програм, договору про погашення заборгованості перед державою за гарантійними зобов’язаннями та наділити наглядову раду і керівництво товариства відповідними повноваженнями щодо визначення умов і підписання документів.
У проекті рішення щодо розподілу прибутку зазначено, що чистий підтверджений нерозподілений прибуток товариства за 2025 рік становить 1,408 млрд грн. З цієї суми 1,127 млрд грн пропонується спрямувати на виплату дивідендів із розрахунку 7,89 грн на одну просту іменну акцію, а 282,0 млн грн залишити нерозподіленими. За даними товариства, станом на дату складання переліку осіб, яким надсилається повідомлення про збори, загальна кількість простих іменних акцій становить 142,8 млн штук, з них голосуючих — 141,85 млн.
ПрАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» зареєстровано 14 липня 1995 року, зараз юридично знаходиться в Перечині Закарпатської області, його керівником вказано Віталія Загудаєва, а основний вид діяльності — виробництво металообробних верстатів. Розмір статутного капіталу становить 49,98 млн грн. Згідно з розкритою структурою власності на корпоративному сайті, кінцевим бенефіціаром товариства є Максим Єфімов з часткою 97,699%, тоді як решта розподілена між юридичними та фізичними особами з часткою кожного не більше 0,5422%.
Страховики продовжують пропонувати дедалі більшій кількості підприємств та фізичним особам послуги з покриття воєнних ризиків хоча ця лінія поки що залишається збитковою з комбінованим коефіцієнтом у 111,11%, повідомляється в “Огляді страхового ринку за 2025 рік” підготовлений Національною асоціацією страховиків України (НАСУ).
Крім того, зазначається, що страхування від воєнних ризиків, зокрема, дало зростання на 30% страхових премій у майнові лінії бізнесу, що прямо пов’язано з запитом суспільства на страхування нерухомості від наслідків війни. При цьому 75% клієнтів – це юридичні особи. Український бізнес активно шукає захисту і знаходить його завдяки залученню закордонних перестрахових ємностей, зокрема, таких глобальних гігантів, як Lloyd’s of London.
Згідно з інформацією, починаючи з 2016 року вітчизняний ринок залишили 304 страхові компанії.
“Це був болючий, але критично необхідний шлях очищення. Галузь пройшла через революцію цифровізації, витримала посилення вимог до платоспроможності у 2019-му, пережила масштабний “Спліт” у 2020-му та імплементувала новий, прогресивний закон України “Про страхування”. І все це відбувалося на тлі повномасштабного вторгнення росії та безпрецедентної безпекової невизначеності”, – зазначається в інформації.
Станом на кінець 2025 року у секторі ризикового страхування (non-life) працює 47 компаній, а у страхуванні життя (life) їх залишилося лише 10.
“Сьогодні це висококонцентроване та жорстко конкурентне середовище, де перша десятка компаній акумулює 74,3% усього ринку non-life. У сегменті страхування життя ситуація ще показовіша, і весь ринок це і є згадані 10 гравців, причому майже 50% галузі тримає на собі один єдиний страховик”, зазначається в інформації.
Підкреслюється також, що незважаючи на війну та надскладні умови роботи, компанії продемонстрували вражаючу стійкість. Чистий фінансовий результат обох сегментів склав 6,8 млрд грн, і лише дев’ять страховиків завершили рік зі збитками. При цьому ринок у цілому залишається надійно капіталізованим, адже прийнятні активи для дотримання вимог до платоспроможності склали 86,2 млрд грн, що на 31% більше за показники 2024 року.
“Про міцне операційне здоров’я ризикового сектору найкраще свідчать цифри, де збитковість портфеля становить 49,1%, комбінований коефіцієнт збитковості впав нижче психологічної межі та дорівнює 97%, а операційна ефективність зафіксувалася на високому рівні у 88,6%. Такі результати нашого non-life ринку можна лише щиро привітати”, – підкреслюється в інформації.
