Комунальне підприємство «Муніципальна дорожня компанія» (Івано-Франківськ) оголосило тендер на добровільне страхування транспортних засобів (КАСКО) та обов’язкове особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Як повідомляють у системі електронних державних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість становить 93 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів на тендер — 31 березня
«Укрзалізниця» готова розглянути запровадження страхування пасажирів за моделлю, подібною до авіаперевезень, щоб покривати ризики затримок поїздів та шкоди здоров’ю, повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський на брифінгу в Києві у вівторок.
Він також сказав, що УЗ відкрита до пропозицій розробити разом зі страховими компаніями продукти зі страхування можливих запізнень.
«Ми загалом відкриті, будемо працювати з ринком. Єдине, що зазвичай у будь-якому страховому випадку є винятки, коли трапляється форс-мажор. Тому тут питання до готовності страхового ринку приймати ці ризики», – уточнив Перцовський.
Що стосується цін на квитки, то, за його словами, до кінця дії воєнного стану вартість пасажирських квитків залишатиметься прийнятною та доступною для пасажирів.
ДП “Ліси України” планує облаштувати понад 30 тис. км мінералізованих смуг у межах підготовки до пожежонебезпечного періоду 2026 року, повідомило держпідприємство у Facebook.
Згідно з повідомленням, роботи проводяться двічі на рік — навесні та на початку осені. Особливу увагу лісівники приділяють захисту хвойних молодняків, а також ділянкам уздовж залізниць та автотрас.
Для виконання цих робіт ДП “Ліси України” планує закупити у 2026 році понад 100 культиваторів, дискові борони та 42 спеціальні лісові плуги для заміни застарілої техніки.
Загальна протяжність мережі мінсмуг на території держлісфонду становить 140 тис. км. Впродовж пожежонебезпечного сезону підприємство забезпечує регулярний догляд за ними, зокрема видалення сухої рослинності та сміття для підтримки бар’єрної функції.
Як повідомлялося, ДП “Ліси України” у березні поточного року зафіксувало перші лісові пожежі в Закарпатській, Львівській та Волинській областях. Основними причинами інцидентів стало спалювання сухої трави на територіях, що межують із лісовим фондом. Держлісохорона вже перейшла на посилений режим патрулювання.
В “Лісах України” нагадали, що спалювання сухої рослинності карається штрафами у розмірі від 3 060 грн до 150 000 грн, а в окремих випадках передбачає кримінальну відповідальність.
Бізнес-асоціації та представники професійної спільноти, що підписали цю заяву, послідовно підтримують розвиток інституту лобіювання в Україні, заснованого на принципах прозорості, етики та доброчесності. Ми виступаємо за впровадження кращих міжнародних практик і формування відкритого діалогу між бізнесом і державою.
Водночас ми висловлюємо занепокоєння у зв’язку з ініціативою розроблення професійного стандарту «Професіонал з лобіювання (лобіст)», який передбачає запровадження нових обов’язкових вимог до суб’єктів лобіювання, зокрема проходження спеціалізованого навчання та додаткових кваліфікаційних процедур, що створює штучні бар’єри для зайняття відповідною діяльністю.
Інститут лобіювання в Україні лише формується після ухвалення Закону України «Про лобіювання» №3606-IX (Закон). Закон створив комплексну та достатню рамку регулювання, яка відповідає міжнародним стандартам (ОЕСР, ЄС, GRECO) та був розроблений і прийнятий, зокрема, в межах зобов’язань України у процесі європейської інтеграції для забезпечення прозорості у взаємодії представників органів державної влади із заінтересованими особами у рамках нормотворчої діяльності. Такий підхід, запозичений зокрема із практик Європейського Союзу, не закладає необхідність запровадження обов’язкових професійних стандартів чи сертифікації для лобістів, акцентуючи увагу на прозорості використання інструментів лобіювання.
Водночас важливо підкреслити, що чинне законодавство вже містить необхідні запобіжники та інструменти контролю. Зокрема, обов’язок реєстрації у Реєстрі прозорості забезпечує, що суб’єкти лобіювання діють у правовому полі, дотримуються встановлених правил, вимог до звітності та етичних стандартів, передбачених законодавством.
Отже, ключовим завданням на цьому етапі є ефективна імплементація чинного законодавства, а не запровадження нових регуляторних інструментів, необхідність яких не передбачена Законом та які спотворюють сутність закладених чинним Законом підходів.
Таким чином, професійна спільнота не підтримує прийняття професійного стандарту «лобіст», оскільки він є недоцільним в сучасних умовах становлення інституту лобіювання, не передбачений Законом та суперечить закладеній в ньому концепції регулювання. До того ж, створює додаткові бар’єри для бізнесу та громадських об’єднань, містить ризики обмеження конкуренції і потенційної монополізації ринку та фактично запроваджує нові регуляторні вимоги поза межами законодавства, що суперечить принципам дерегуляції.
З огляду на це, об’єднана бізнес-спільнота вважає розроблення професійного стандарту та запровадження додаткових вимог неприйнятними та такими, що не відповідають поточному етапу розвитку ринку лобіювання в Україні та порушують його основи.
Ми залишаємося відкритими до діалогу та співпраці щодо формування ефективної, прозорої та збалансованої системи регулювання лобіювання в Україні, заснованої на принципах відкритості, доброчесності та рівного доступу.
Ця заява є відкритою для підписання іншими суб’єктами лобіювання, які підтримують рівні та незалежні умови роботи у сфері лобіювання.
Підписанти:
Вищий суд Мадрида відхилив клопотання Airbnb про призупинення сплати штрафу в розмірі 64 млн євро, накладеного іспанським міністерством у справах споживачів, і зобов’язав компанію сплатити штраф, поки триває розгляд справи по суті. Про це повідомили іспанські ЗМІ, а сам захід став частиною ширшої кампанії влади Іспанії щодо посилення контролю над ринком короткострокової оренди.
Згідно з публікацією El País, штраф був накладений у грудні 2025 року і еквівалентний приблизно шестикратному розміру «незаконно отриманої вигоди», яку, за оцінкою іспанських властей, Airbnb отримала в результаті спірної практики розміщення оголошень. Судове рішення, опубліковане 23 березня, стосується саме відмови у забезпеченні позову, тобто не вирішує сам спір по суті, але позбавляє компанію можливості відкласти платіж до остаточного вердикту.
Іспанська влада обґрунтувала санкцію трьома основними порушеннями. Йдеться про публікацію оголошень про туристичне житло без обов’язкового ліцензійного номера, використання неправдивих або некоректних реєстраційних даних, а також про інформацію, що вводить в оману, щодо правового статусу орендодавців. Все це в Мадриді кваліфікували як форми недобросовісної або оманливої реклами.
Airbnb, у свою чергу, заявила, що рішення суду має процедурний характер і не зачіпає суті спору, а сама компанія вважає штраф таким, що суперечить іспанському та європейському праву. Компанія вже оскаржила санкцію і продовжує судовий захист.
Справа розгортається на тлі загального посилення політики Іспанії щодо короткострокової оренди. За даними Reuters, влітку 2025 року міністерство у справах споживачів заявило, що домоглося видалення 65 тис. оголошень Airbnb, визнаних такими, що порушують правила, а потім виявило ще майже 55 тис. оголошень без обов’язкових ліцензійних номерів. Влада пов’язує цю кампанію зі спробами послабити тиск туристичної оренди на ринок житла та стримати зростання орендних ставок для місцевих жителів.
Іспанія в цілому в останні два роки посилює обмеження на туристичну оренду. Зокрема, у березні 2025 року один із вищих судів країни підтримав план Барселони повністю припинити ліцензування короткострокової оренди до 2028 року. Це підкреслює, що конфлікт Airbnb з регуляторами є частиною ширшого розвороту іспанської житлової політики на користь обмеження короткострокової оренди в перегрітих туристичних зонах.
Для ринку нерухомості та туристичного сектору це означає зростання регуляторних ризиків для платформ короткострокової оренди в Іспанії.
Для самих платформ ключовим питанням стає вже не тільки масштаб бізнесу, але й здатність швидко адаптуватися до нових вимог щодо ліцензування, прозорості оголошень та розкриття даних про власників житла.
