Громадяни яких країн володіють бізнесом в Україні?
Майже 3 тисячі компаній з іноземними власниками, які здають фінансову звітність та мають доходи не менше 100 млн грн на рік, зафіксовано в Україні за даними Єдиного державного реєстру станом на середину березня 2026 року. Майже у чверті компаній у власниках — громадяни Кіпру. А найбільше бізнесу з іноземними власниками зареєстровано у столиці. Найчастіше для своїх компаній іноземці обирають сферу оптової торгівлі, сільського господарства та ІТ.
2997 компаній з іноземними власниками налічується наразі в Україні. Зауважимо, що у цьому матеріалі досліджувались компанії, які мали дохід від 100 млн грн згідно з фінансовою звітністю за 2025 рік.
Майже у чверті компаній є власники з Кіпру — 694 компанії. Наслідують громадяни Німеччини — вони відзначились у 300 компаніях, та США — 292. Далі йдуть Нідерланди (239 компаній), Велика Британія (224), Австрія (187) та Польща (146). Варто зауважити, що в однієї компанії можуть бути кілька власників.
Зазначимо, що Кіпр і Нідерланди вже давно залишаються ключовими “хабами” для структурування українського бізнесу.
У Києві зареєстрована майже половина всіх компаній з іноземними власниками — 1478 бізнеси. Далі йде Львівщина та Київщина — по 223 у кожному регіоні. Найменше таких бізнесів у фронтових Херсонщині та Донеччині.
Понад чверть усіх компаній іноземців працює в оптовій торгівлі — 774. Ще 268 компаній у сільському господарстві та 176 — в ІТ.
https://opendatabot.ua/analytics/foreigners-business-2025-12
Агрохолдинг “Агрейн” у сезоні 2026 року збільшила площі під ярими культурами в 1,23 раза порівняно з 2025 роком – до понад 33 тис. га.
Як повідомила пресслужба агрохолдинга у Facebook, основними культурами у структурі посівів залишаться кукурудза та соняшник. Площі під кукурудзою зростуть майже вдвічі відносно показників 2025 року і досягнуть понад 25 тис. га. Розширення посівів цієї культури відбудеться переважно у Чернігівській, Черкаській та Житомирській областях.
Водночас компанія скоротить площі під соняшником майже на 39% – до 8 тис. га, що зумовлено вимогами сівозміни та врахуванням кліматичних ризиків.
У структурі посівів також збережеться 2 тис. га нішевих культур, зокрема, коріандру, льону та сочевиці. У компанії зазначили, що їх використовують для покращення структури сівозміни та відновлення родючості ґрунтів.
Зміни у виробничих планах в “Агрейн” пояснили поєднанням ринкових пріоритетів, зокрема, зростанням попиту на кукурудзу, а також агрономічними факторами – стабільністю врожайності та рівнем забезпеченості вологою.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
Акціонери Криворізького гірничо-металургійного комбінату ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) мають намір підбити підсумки роботи за 2025 рік та провести вибори членів наглядової ради.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 20 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – дев’ять питань.
Планується розглянути звіти наглядової ради та аудитора за 2025 рік та прийняття відповідні рішення. Планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та затвердити порядок покриття збитків. Крім того, акціонери планують припинити повноваження членів наглядової ради та обрати нових.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується збиток, одержаний за результатами фінансово-господарської діяльності АМКР у 2025 році, покрити за рахунок прибутку майбутніх періодів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
В результаті введення з 1 січня поточного року нульової квоти на експорт брухту чорних металів галузь заготівлі брухту втрачає свій потенціал, скорочує заготівлю сировини та змушена скорочувати працівників, заявив голова Української асоціації вторинних металів («УАВтормет») Володимир Бублей на прес-конференції в прес-центрі агентства «Інтерфакс-Україна» на тему «Заборона на експорт брухту: економічні наслідки для ринку та держави» у вівторок.
За його даними, по суті заборона на експорт брухту без складання балансу споживання та заготівлі цієї сировини негативно вплинула на роботу брухтозаготівельних підприємств. При цьому впало виробництво сталі в Україні: за січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року виробництво сталі знизилося на 13,3% — з 1,183 млн тонн до 1,026 млн тонн.
При цьому закупівля брухту чорних металів на металургійні підприємства істотно скоротилася – на 31,7%, з 257,8 тис. тонн до 176 тис. тонн. Водночас заготівля впала на 41,1% – з 313,6 тис. тонн до 184,8 тис. тонн.
«Раніше експорт брухту становив 20–25%. Нам було комфортніше працювати на внутрішньому ринку. І працюємо на ньому й зараз, і хочемо працювати в Україні», — сказав Бублей, підкресливши, що ціна на брухт у ЄС є привабливішою і сягнула 300–330 євро за тонну.
«Держава втрачає 12 млн євро щомісяця через заборону на експорт. Втрачає 200 млн грн податків. При цьому металурги забезпечені брухтом на 112%», — навів свої дані голова «УАВтормет».
За його оцінками, Україна у 2026 році виробить 7,4 млн тонн сталі, для чого знадобиться 1,5 млн тонн брухту — галузь може забезпечити до 2 млн тонн брухту.
Генеральний директор ТОВ «Укрмет-Інвест» Сергій Вовк констатував, що брухт, який заготовляють компанії, не викуповують металургійні заводи, запас брухту на даний момент у його компанії досяг 13 тис. тонн. «Експорт — єдина можливість вижити для галузі», — вважає генеральний директор.
Генеральний директор групи компаній «Укрмет» Владислав Клещинський додав, що заборону було введено через нібито дефіцит брухту.
«Але дефіциту немає. 30–50% максимум купують металургійні заводи. Тож назвати це дефіцитом неможливо. Зараз ринок брухту в Україні — це ринок металургійних підприємств, які диктують ціни. Ми вже скоротили 50% персоналу, 35 підрозділів працюють на 20% своїх потужностей, закрили всю експортну інфраструктуру», — заявив гендиректор.
Директор ТОВ «Міртен» Микола Климович уточнив, що у 2022–2026 рр. ринок брухту буде профіцитним, і поставки брухту на експорт були можливістю його реалізувати.
За оцінками фахівців, після урядової заборони на експорт брухту заготівельна галузь перебуває в «жорсткій рецесії» з тенденцією до подальшого скорочення заготовок.
Раніше Бублей заявляв, що заборона на експорт автоматично вплинула не тільки на обсяги заготівлі, але й на внутрішні ціни, адже зниження конкуренції дозволило металургам відчути себе монополістами на внутрішньому ринку. Так, вартість однієї тонни брухту на заготівельних майданчиках впала вдвічі: з 8000 грн/т до 4000 грн/т.
У таких умовах компанії, що займаються заготівлею брухту, змушені скорочувати штат співробітників. За січень-лютий 2026 року порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість працівників галузі істотно скоротилася. Тільки за перші два місяці підприємства нашої галузі були змушені звільнити близько 2 тис. працівників, повідомив голова «УАВтормета».
«Тенденція невтішна: майже щодня ми отримуємо повідомлення від компаній про повне зупинення діяльності або істотне скорочення штату. За нашими прогнозами, вже до травня в галузі буде скорочено 4 тис. працівників», – прогнозував раніше Бублей.
За дослідженнями «УАВтормет», через заборону на експорт щомісяця держава недоотримує близько 200–250 млн грн податків. Окрема стаття втрат — це валютні надходження: вже втрачено близько 25 млн євро.
Як повідомлялося, українські підприємства в січні-лютому поточного року скоротили експорт брухту чорних металів на 77,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 9,309 тис. тонн з 40,980 тис. тонн. Згідно зі статистикою Державної митної служби (ДМС), у лютому експорт був відсутній, у січні було вивезено 9,309 тис. тонн, у грудні 2025 року — рекордні 68,520 тис. тонн брухту.
Ломзаготівельні підприємства України у 2025 році збільшили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,685 тис. тонн з 293,190 тис. тонн.
Через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало введення режиму ліцензування та квотування експорту брухту з встановленням нульового обсягу квоти. Уряд тимчасово ввів нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів.
Підприємства з заготівлі брухту в Україні у 2024 році збільшили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком — до 293,190 тис. тонн з 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% — до $91,311 млн з $52,723 млн.
Джерела: https://interfax.com.ua/news/press-announcement/1153229.html; https://uavtormet.com/en/na-mezhi-katastrofy-zagotivlya-bruhtu-chornyh-metaliv-vpala-na-40/
КП «Електроавтотранс» Сумської міської ради 23 березня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування, добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість – 1,402 млн грн.
Заявки на участь приймаються до 31 березня включно.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше стала СК «Арсенал Страхування».
АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, планує спрямувати на виплату дивідендів за підсумками роботи в 2025 році майже 2 млн 305 тис. грн, або 75% отриманого чистого прибутку, йдеться у проєкті рішення загальних зборів акціонерів.
Згідно з повідомленням про проведення зборів в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку 23 квітня поточного року, решту 25% отриманого прибутку планується залишити нерозподіленими.
“Укренергомашини” не вказують суму отриманого минулого року чистого прибутку, але, відповідно до розрахунку, він перевищив 3 млн грн.
Як повідомлялось, торік компанія виплачувала акціонерам дивіденди за 2024 рік на загальну суму 0,66 млн грн (або, згідно з державною дивідендною політикою, 75% отриманого чистого прибутку в розмірі 0,88 млн грн) з розрахунку 0,00156 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
На зборах акціонери, зокрема, планують затвердити основні напрями діяльності компанії у поточному році, схвалити договори з ТАСкомбанком.
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Крім держави, серед акціонерів компанії (за даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, нерезидент Валерій Валандін – 5,598% акцій.
