ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) за підсумками роботи 2025 року отримало чистий збиток, як і у 2024 році, його розмір не оголошується.
Згідно з оголошенням компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР про проведення 29 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, на порядку денному – 11 питань. Планується, зокрема, розглянути звіти наглядової ради товариства та аудитора за 2025 рік, затвердити результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік та визначення порядку покриття збитків.
Крім того, запланований розгляд звіту правління за наслідками зменшення власного капіталу товариства, розгляд та затвердження заходів, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану, про призначення суб’єкта аудиторської діяльності для надання обов’язкового аудиту фінансової звітності. Прийняття рішення про внесення змін до статуту товариства і схвалення договорів, укладених товариством з АТ “Ощадбанк” та АТ “ОТП Банк” протягом 2025 року.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується затвердити результати фінансово-господарської діяльності товариства за 2025 рік. У зв’язку з відсутністю чистого прибутку, дивіденди не нараховувати та відрахування до резервного фонду не здійснювати. Збитки покрити за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Згідно з рекомендаціями комітету наглядової ради підприємства з питань аудиту пропонується призначити суб’єктом аудиторської діяльності для надання обов’язкового аудиту фінансової звітності товариства за 2026 рік ТОВ “Кроу Ерфольг Україна”.
Як повідомлялось, “Дніпроспецсталь” за 9 міс.-2025 знизила чистий збиток на 25,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 246,728 млн грн, чистий дохід за цей період зріс на 0,8% – до 4 млрд 245,881 млн грн. Непокритий збиток на кінець вересня-2025 становив 6 млрд 79,011 млн грн. За означений період завод знизив виплавку сталі на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 164,491 тис. тонн з 272,622 тис. тонн.
Згідно з річним звітом, завод за підсумками роботи 2024 року знизив чистий збиток на 38,7% у порівнянні з 2023 роком – до 582,427 млн грн з 950,510 млн грн (консолідований збиток у 2024 році склав 588,606 млн грн проти 950,664 млн грн попереднього року). При цьому чистий дохід зріс на 26,5%, до 5 млрд 686,039 млн грн з 4 млрд 496,158 млн грн. Непокритий збиток на кінець 2024 року склав 6 млрд 11,880 млн грн.
Завод у 2024 році виплавив 95 тис. тонн сталі (більше на 20,8% до рівня попереднього року); виробив 71,4 тис. тон прокату (плюс 30,8%).
У звіті зазначалось, що більша частина основних засобів (біля 80%) групи знаходиться у заставі. Група має значну частку прострочених кредитів та платежів по нарахованим відсоткам та частково не виконує фінансові ковенанти, які закладені у кредитних договорах. На час підписання звіту процес реструктуризації кредитних договорів не завершений. Частина нерухомого майна та земельні ділянки групи також знаходяться під арештом.
На 31 грудня 2024 року чисті активи групи мали від’ємне значення в сумі 3 млрд 180, 739 млн грн (на 31 грудня 2023 року дорівнювали 2 млрд 537,876 млн грн) та становлять менше 50% розміру зареєстрованого статутного капіталу. Крім того, чисті активи в 2024 році знизилися більш як на 25% порівняно зі станом на 31 грудня 2023 року.
Зазначені питання, події або умови разом із іншими питаннями вказують, що існує суттєва невизначеність, що може поставити під значний сумнів здатність компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі, констатується в звіті.
Підприємство тимчасово зупиняло власне виробництво протягом лютого – травня 2022 року. Наприкінці травня 2022 року підприємство відновило виробничу діяльність.
“Дніпроспецсталь” – єдиний в Україні виробник сортового прокату і поковки зі спеціальних марок сталі: нержавіючої, інструментальної, швидкорізальної, підшипникової, конструкційної, а також із жароміцних сплавів на основі нікелю.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
Доходи загального фонду Державного бюджету, млрд грн
Open4Business.com.ua
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA, у 2026 році планує відкрити близько 300 відділень всередині житлових комплексів, повідомив директор з обслуговування клієнтів компанії Максим Мележик агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Ми плануємо відкрити ще близько 300 таких відділень. Уже тестуємо 25 таких точок на території (столичних) ЖК “Нова Англія”, Respublika та Parkland. Бачимо, що формат стає популярним: є стабільний попит і хороші продажі”, – пояснив Мележик.
У якості прикладу він навів ЖК “Нова Англія”, де довелося відкрити друге відділення, бо перше не встигало за попитом.
За його словами, нові формати зручніші для клієнтів, а запуск нових відділень займає лише 2-4 тижні.
“Наша стратегічна мета — стати ще ближчими до клієнтів. Якщо брати у цифрах, то сьогодні 87% користувачів мають нашу точку обслуговування у 5 хвилинній доступності. Відкриття ще 10 тис. відділень дасть можливість вже 95% клієнтам мати 2 хвилинну доступність”, – пояснив директор з обслуговування клієнтів “Нової пошти”.
Також “Нова пошта” вже тестує новий простір поштоматів в столичному ЖК Great і планує у 2026 році збільшити кількість таких міні логістичних центрів до 100, додав Мележик.
Він зазначив, що розвивається також сервіс самообслуговування: цього року планується відкриття 25 таких відділень.
“Зараз цей сервіс доступний у двох відділеннях — на 26-му і 256-му у місті Київ. Сьогодні кожна четверта посилка отримується клієнтом без участі оператора”, — уточнив Мележик.
Зовнішній вигляд поштоматів також буде оновлюватись в залежності від його місця розташування. Отримати нагадування про доставлену посилку тепер буде можливо навіть без мобільного застосунку. Для цього будуть впроваджені СМС-повідомлення, повідомив директор з обслуговування клієнтів компанії.
“Крім того, наразі ми тестуємо новий формат поштоматів з екранами. Такий функціонал більше підходить для великих поштоматів з чисельними комірками — на екрані буде підсвічуватись комірка, яка потрібна клієнту для відправки чи отримання. Тому це більше пілотне впровадження, ніж системне “, – додав Мележик.
Загалом, “Нова пошта” планує у 2026 році розширити мережу точок сервісу з 51,5 тис. до 60 тис, в тому числі поштоматів – до 40 тис., поділився планами Мележик під час Nova Summit в Києві. Він уточнив, що на прифронтових територіях працює 430 відділень “Нової пошти” та 2,3 тис. працівників.
“Нова пошта” наразі має 51,852 тис. точок сервісу в України, у тому числі 15,913 тис. відділень різного формату та 35 939 тис. поштоматів.
Компанія у 2025 році збільшила виручку на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а її прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Всеукраїнська національна страхова конференція 2026, організатором якої є Федерація страхових об’єднань України (ФСОУ), відбудеться 27 березня в Києві.
Як повідомляється в прес-релізі федерації, у конференції візьмуть участь керівництво Національного банку України, Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, Асоціації підприємців-ветеранів, керівники провідних страхових компаній, страхових брокерів та страхових об’єднань.
Будуть розглядатися найактуальніші теми, які турбують економіку країни, страховий ринок, населення, ветеранів, міжнародних партнерів. Зокрема, обговорюватимуться стан страхового ринку України, законодавчі ініціативи у сфері страхування, роль страхової галузі у розвитку економіки країни, інвестиції IFC в українські компанії, адаптація українського законодавства до норм ЄС, військові ризики, стан впровадження Євродиректив щодо ОСАГО.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорська нафтогазова компанія MOL отримала схвалення американських властей на продовження переговорів щодо придбання контрольного пакету акцій сербської NIS до 22 травня 2026 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву MOL.
Йдеться про переговори щодо купівлі часток російських акціонерів — Gazprom Neft і Gazprom, яким належить відповідно 44,9% і 11,3% NIS. Спочатку Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) встановило термін до 24 березня для узгодження виходу російських компаній з капіталу NIS, однак тепер цей дедлайн продовжено до 22 травня.
У січні MOL підписала зобов’язуючу угоду з російськими акціонерами про купівлю їхніх часток у NIS, а еміратська ADNOC має отримати міноритарний пакет у рамках цієї угоди. Уряд Сербії зберігає в компанії 29,9%.
Для Сербії питання зміни власників NIS має стратегічне значення, оскільки компанія залишається найбільшим постачальником палива в країні та оператором єдиного нафтопереробного заводу в Панчево. Минулого тижня США також продовжили до 17 квітня санкційну відстрочку для самої NIS, щоб компанія могла продовжувати імпорт сирої нафти.
https://t.me/relocationrs/2499
Латвія та українські профільні ділові й оборонні об’єднання поглиблюють співпрацю в оборонно-промисловій сфері. Про це було оголошено під час Латвійсько-українського оборонного форуму-2026, що відбувся 23 березня в Києві на майданчику Торгово-промислової палати України. Підсумком заходу стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони Латвії та низкою українських організацій, який передбачає довгострокову кооперацію, технологічний обмін і державну підтримку українських компаній, що планують вихід або розширення діяльності на латвійському ринку.
У форумі взяли участь урядовці, дипломати, бізнес та галузеві асоціації обох країн. Захід відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, заступник міністра оборони України Сергій Боєв і посол Латвії в Україні Андрейс Пілдеговічс. Як зазначили організатори, форум був спрямований не лише на політичне підтвердження підтримки України, а й на формування практичних механізмів кооперації між виробниками, інвесторами та державними інституціями двох країн.
З українського боку до домовленостей приєдналися Українська рада зброярів, Національна асоціація оборонних індустрій України, Федерація роботодавців України та “Технологічні сили України”. За інформацією латвійської сторони, документ має стати інструментом для побудови спільної екосистеми оборонної промисловості, яка поєднає бойовий досвід українських виробників із технологічним та інституційним потенціалом Латвії. У Міноборони Латвії наголосили, що меморандум передбачає адресну державну підтримку для українських компаній, які планують започаткувати або розширити діяльність у Латвії.
«Бойовий досвід української оборонної промисловості та технологічний потенціал Латвії є сильною комбінацією для спільного розвитку. Меморандум має не декларативний, а прикладний характер і покликаний стати платформою для створення інноваційних рішень, які посилять безпеку обох держав і можливості їхніх збройних сил», – зазначив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
У латвійському оборонному відомстві також підкреслили, що країна прагне стати стабільною базою для українських компаній у Європі, одночасно розвиваючи власний промисловий потенціал.
Президент ТПП України Геннадій Чижиков, зі свого боку, підкреслив, що поглиблення співпраці в оборонному секторі “зміцнює наші країни та індустрії”.
«Реалізація домовленостей відбуватиметься за участю Агентства з інвестицій та розвитку Латвії, а також Міністерства економіки і Міністерства оборони Латвії. Ідеться, зокрема, про сприяння українському бізнесу на латвійському ринку та підтримку розвитку ширшої екосистеми оборонної промисловості», – додав він.
Практична частина форуму включала двосторонню ділову сесію та панельну дискусію за участю радника президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна, співзасновника Baltic Forces Hub Вадима Юника, генерального директора Української ради оборонної промисловості Ігоря Федірка, представників Федерації роботодавців України, латвійських бізнес-структур, LIAA, DAIF Latvia, посольства Латвії в Україні та приватних компаній оборонного й технологічного секторів. Такий склад учасників свідчить, що сторони намагаються перевести політичну підтримку у формат конкретних виробничих, інвестиційних і коопераційних рішень.
Додатковим підтвердженням практичного характеру візиту стало те, що Агентство з інвестицій та розвитку Латвії ще на початку березня анонсувало торговельну місію латвійських оборонних і безпекових компаній до Києва на 23-25 березня під час робочого візиту міністра оборони Латвії. Програма передбачала прямі контакти з представниками українського оборонного сектору та B2B-зустрічі з потенційними партнерами. Форум у Києві, таким чином, став частиною ширшої спроби інституціоналізувати латвійсько-українську кооперацію в оборонній промисловості на тлі війни та зростання ролі цього сектору в економіці європейських країн.
Організаторами заходу виступили Міністерство оборони Латвії, Агентство з інвестицій та розвитку Латвії та посольство Латвії в Україні, тоді як ТПП України була співорганізатором, а партнером форуму стала Ukraine Facility Platform. З огляду на зміст підписаних домовленостей, йдеться вже не лише про політичну солідарність Латвії з Україною, а про спробу вибудувати стійкий двосторонній механізм співпраці.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер форуму.
