Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

ЕКА у травні підтримало український експорт на 1,16 млрд грн

Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у травні 2026 року підтримало експорт українських компаній на 1,16 млрд грн.

Як повідомляється на сайті агентства, найбільші обсяги підтримки у співпраці з банками-партнерами забезпечив Укргазбанк, підтримавши 1,059 млрд грн експорту.

Найбільший обсяг підтриманого експорту забезпечили підприємства Києва (879,3 млн грн) та Чернігівської (88,7 млн грн) області.

Основними країнами-імпортерами продукції українських виробників, застрахованих в ЕКА, у травні стали ОАЕ (879,26 млн грн), Нідерланди (154,19 млн грн), Казахстан і Киргизстан – по 44,35 млн грн.

У галузевій структурі найбільшу частку становили переробка молока та виробництво масла і сиру, вирощування зерняткових та кісточкових фруктів, виробництво шпалер, лісопильне і стругальне виробництво, виробництво промислового холодильного і вентиляційного устаткування.

, , ,

Мінрозвитку визначило розбудову електрозарядної інфраструктури пріоритетом

Пріоритетом Міністерства розвитку громад та територій має пріоритетом розбудову електрозрядної інфраструктури, щоб підтримати високі темпи зростання числа приватних електроавтомобілей, зазначив заступник міністра Сергій Деркач за результатами своєї участі у форумі “Електроперспектива 2026”, що пройшов в Києві цього тижня.

“Ринок приватного електроавтомобіля зріс у близько 10 разів за останні 5 років. Пропорційно розвивається система електрозарядних станцій: на кінець минулого року їх було вже 11 тис., хоча кілька років тому – лише 3 (тис.)”, – написав він у Facebook у суботу.

“Саме розбудова електрозрядної інфраструктури додає мотивації покупцю подумати в бік електроавтомобіля. І це наш пріоритет”, – наголосив Деркач.

Він нагадав, що Національна транспортна стратегія 2030 визначила розвиток електротранспорту одним із пріоритетів. За його словами, з точку зору держави це означає збільшення частки електромобілів за зменшення загальної кількості авто за рахунок заміщення громадським транспортом для перевезення людей у містах.

Заступник міністра зауважив, що ЄС не вимагатиме мати якийсь відсоток електромобілів, але зобов’язує побудувати паркомісця з електрозарядною інфраструктурою.

“Це тривалі і дороговартісні проекти, над якими ми починаємо працювати вже зараз. В Україні є власні виробники електрозарядних станцій. Але їх кількість не відповідає попиту. Наприклад, на майже 33 електроавтомобілі у нас одна електрозарядна станція. В країнах Європи – до 10 автомобілів на одну станцію”, – описав ситуацію Деркач.

Він повідомив, що Мінрозвитку вже має напрацьований проєкт Концепції розвитку електротранспорту в Україні і найближчим часом вона буде подана на розгляд уряду.

, , ,

Україна в січні-травні скоротила імпорт свинцю на 71,9%

Україна у січні-травні 2026 року скоротила імпорт свинцю та виробів із нього на 71,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $958 тис.

У травні імпорт свинцю та виробів із нього становив $199 тис.

Водночас експорт свинцю та виробів із нього за січень-травень поточного року зріс на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3,818 млн. У травні експортовано свинцю на $891 тис.

Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 3,3 раза – до $7,801 млн. Експорт свинцю та виробів із нього за минулий рік знизився на 17,8% – до $9,377 млн.

Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.

, , ,

Україна у 2025 році збільшила експорт заморожених ягід до $176,4 млн

Україна стрімко нарощує експорт заморожених малини, ожини та інших ягід: його вартість зросла з $53,4 млн у 2023 році до $114,6 млн у 2024 році та $176,4 млн у 2025 році, йдеться у дослідженні сектору ягід та горіхів України, презентованому на форумі “Розвиток експорту ягідного і горіхового сектора України” у Києві минулого тижня.

За словами радниці директора ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” Ольги Гвоздьової, основними ринками збуту цієї продукції є Польща, Німеччина, Чехія та Франція, повідомив кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.

Згідно із дослідженням, водночас експорт свіжих ягід – лохини, чорниці та журавлини – після зростання з $16,8 млн у 2023 році до $27,9 млн у 2024 році у 2025 році скоротився до $22,4 млн. Основними покупцями залишаються Нідерланди, Велика Британія, Німеччина та Молдова.

За даними дослідження, експорт волоських горіхів без шкаралупи після збільшення з $68,1 млн у 2023 році до $82 млн у 2024 році у 2025 році знизився до $61,9 млн. Найбільшими покупцями цієї продукції були Франція та Нідерланди.

Експорт волоських горіхів у шкаралупі також скоротився – з $8,6 млн у 2024 році до $5,5 млн у 2025 році, при цьому основним ринком збуту залишався Ірак, йдеться у документі.

“Після скорочення у 2022 році зараз ми поступово наздоганяємо попередні показники”, –зазначила Гвоздьова.

Дослідження сектору ягід та горіхів України підготував Офіс з розвитку підприємництва та експорту на основі даних Державної служби статистики України, Державної митної служби України та FAOSTAT.

, ,

Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-грудні 2025 року, млн. Долл США

Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-грудні 2025 року, млн. Долл США

Україна в січні-травні збільшила імпорт олова майже на 90%

Україна у січні-травні 2026 року збільшила імпорт олова та виробів із нього на 89,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $3,292 млн.

У травні імпорт олова та виробів із нього становив $555 тис.

Водночас експорт олова та виробів у січні-травні 2026 року зріс до $593 тис. із $86 тис. у січні-травні 2025 року. У травні експортовано олова на $54 тис.

Як повідомлялося, у 2025 році імпорт олова та виробів в Україну зріс на 36,5% порівняно з 2024 роком – до $4,352 млн. Експорт олова та виробів становив $241 тис. проти $389 тис. роком раніше.

Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).

, , ,