«Нафтогаз» ввів в експлуатацію нову розвідувальну свердловину добовим дебітом 150 тис. куб. м газу, повідомила прес-служба групи.
За її даними. глибина свердловини – 5400 м. На родовищі також розпочато будівництво майданчика для наступної розвідувальної свердловини.
«Збільшення видобутку газу має стратегічне значення для енергетичної безпеки нашої країни в умовах війни. Дякую колегам за послідовну та ефективну роботу в цьому напрямі», – зазначив т.в.о. голови “Нафтогазу” Роман Чумак.
Як повідомлялося, підприємства групи «Нафтогаз» – «Укргазвидобування» та «Укрнафта» за січень-листопад 2024 року видобули понад 13,5 млрд куб. м природного газу.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. Чол./од.)
Українські підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $127,286 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в понеділок, експорт міді та мідних виробів за окреслений період зріс на 24,5% – до $81,110 млн млн.
У листопаді імпортовано міді на $11,033 млн, експортовано – на $8,129 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Ціни на нафту підвищуються в понеділок на тлі слабкої активності торгів перед різдвяними святами.
У середу біржі США, Великої Британії, Німеччини, Франції та інших країн Європи, а також Гонконгу, Південної Кореї та Австралії, будуть закриті через Різдво. Багато майданчиків залишаться закритими і в четвер.
Вартість лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становить $73,27 за барель, що на $0,33 (0,45%) вище, ніж на закриття попередніх торгів. У п’ятницю ці контракти подешевшали на $0,06 (0,1%), до $72,94 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні до цього часу на $0,38 (0,55%), до $69,84 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів збільшилася на $0,08 (0,1%), до $69,46 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подешевшала на 2,1%, WTI – на 1,9%.
У понеділок трейдери оцінюють заяви обраного президента США Дональда Трампа, який зажадав від адміністрації Панамського каналу знизити плату за прохід суден цим водним шляхом. В іншому разі Вашингтон може відновити контроль над цим об’єктом, заявив Трамп.
«Загрози і риторика Трампа на міжнародній арені наразі – це переважно просто шум для нафтових ринків, – зазначає засновник Vanda Insights у Сінгапурі Вандана Харі. – З огляду на низьку активність торгів і відсутність потужних ринкових сигналів, я очікую збереження бокового тренду на ринку до кінця року».
Експерти Haitong Futures, огляд яких цитує в понеділок The Wall Street Journal, зазначають, що опубліковані в п’ятницю статдані зі США показали слабше, ніж очікувалося, зростання ключового для Федеральної резервної системи індикатора інфляції (індекс PCE). Це дещо послабило побоювання інвесторів щодо різкого уповільнення темпів пом’якшення політики американським ЦБ, йдеться в огляді Haitong.
Пасажиропотік через український кордон цього тижня (з 14 до 20 грудня) з наближенням різдвяних і новорічних свят підскочив на 28,1% порівняно з попереднім тижнем – до 584 тис. осіб.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, кількість перетинів на виїзд зросла з 233 тис. до 294 тис., тоді як на в’їзд – з 223 тис. до 290 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень зросла зі 120 тис. до 134 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами – з 595 до 633.
“У зв’язку з передріздвяним періодом у пунктах пропуску у Львівській області збільшився пасажиропотік на 25%. Динаміка перетину кордону свідчить про незначну перевагу виїзду громадян з України над в’їздом. Водночас загальне збільшення пасажиропотоку відзначається як на в’їзд, так і на виїзд з України, через що в окремих пунктах пропуску фіксується накопичення автотранспорту”, – зазначила Держприкордонслужба.
За її даними, якщо минулої суботи на виїзд з України прослідувало 42 тис., а на в’їзд – 40 тис., то цієї суботи – відповідно 66 тис. і 67 тис., а кількість автомобілів зросла з 21 тис. до 24 тис.
На кордоні з Польщею найбільша динаміка руху станом на 12:00 фіксується в пунктах пропуску (ПП) “Краковець” (140 легкових авто), “Шегині” та “Устилуг” (по 90), “Нижанковичі” (75) і “Смольниця” (65), трохи менше – у “Грушеві” (60), “Угриневі” та “Раві-Руській” (по 40).
На кордоні з Угорщиною найбільша черга в ПП “Вилок” – 70 авто, тоді як у решті – “Косино”, “Лужанка”, “Тиса” і “Дзвінкове” – від 40 до 30 машин.
У ПП “Малий Березний” на кордоні зі Словаччиною накопичилося 65 авто, тоді як в “Ужгороді” – 45, тоді як на кордоні з Румунією та Молдовою черг немає.
Сумарні показники перетину кордону людьми в третій тиждень зими цього року трохи нижчі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 290 тис. осіб, а в’їхало 314 тис., потік машин становив 133 тис. Торік саме в цей тиждень пасажиропотік зріс на 33,3%, тоді як наступного тижня він знизився на 3,6%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 198 тис.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, що залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі на 16 грудня цього року оцінювали в 6,254 млн, а загалом у світі – в 6,814 млн, що на 28 тис. більше, ніж на 18 листопада цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня Донецьку область на сході України залишили понад 128 тис. осіб, зокрема 24 тис., які втекли від активних бойових дій, а залишаються в області приблизно 330 тис., зокрема приблизно 63 тис. у зонах активних бойових дій.
У Сумській області влада оцінює, що з 1 серпня до 3 жовтня було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Президент Киргизії Садир Жапаров анонсував початок будівництва залізниці Китай-Киргизія-Узбекистан.
«Проєкт будівництва залізниці Китай-Киргизія-Узбекистан, який десятиліттями залишався тільки на папері, нарешті реалізується. 27 грудня розпочнуться офіційні будівельні роботи», – сказав Жапаров на третьому Народному курултаї.
За його словами, залізниця стане стратегічним мостом між Сходом і Заходом, відкриваючи нові можливості для торгівлі, туризму і промисловості.
Крім того, відкриття пункту пропуску «Бедел» на кордоні з Китаєм зміцнить транзитний потенціал республіки, прискорить потоки вантажів і пасажирів, створить нові можливості для бізнесу і зміцнить торговельні зв’язки з ключовими партнерами, сказав киргизький лідер.
Киргизія 27 червня ратифікувала угоду з КНР і Узбекистаном щодо проекту будівництва залізниці. Відповідно до тристоронньої угоди, залізниця Китай-Киргизія-Узбекистан буде проходити за маршрутом Кашгар (КНР) – Торугарт (на кордоні Киргизії та КНР) – Макмал (Киргизія) – Джалалабад (Киргизія) – Андижан (Узбекистан).
За оцінками експертів, щорічний обсяг вантажоперевезень цією магістраллю може скласти до 15 млн тонн, а терміни доставки товарів до кінцевих споживачів скоротяться на сім днів порівняно з наявними маршрутами. Буде створено транзитно-логістичну інфраструктуру, склади і термінали.
Будівництво залізниці попередньо оцінюють у суму близько $8 млрд.
