Агрохолдинг “Агротрейд” сформував структуру посівних площ на 2026 рік і відвів найбільші частки під соняшник (28,6%) та кукурудзу (24,9%), повідомила аграрна група у Facebook.
“Зміни у структурі посівної продиктовані як економічними розрахунками, так і результатами попереднього сезону: додано нішеві культури — льон та озимий горох, зменшено площі під соєю, збільшено посіви соняшнику та кукурудзи. Пріоритет — високомаржинальні культури, зокрема соняшник і озимий ріпак”, — наголосив агрохолдинг.
Зазначається, що структура посівів також включає озиму пшеницю (19,3%), озимий ріпак (13,8%), сою (7,3%) та льон (3,3%). Менші площі відведено під озимий ячмінь (1,6%), озимий горох (0,7%) та технічні коноплі (0,4%).
Агрохолдинг у 2026 році планує підвищити середню врожайність на 0,17–0,79 т/га залежно від культури завдяки оновленню підходів до захисту та живлення рослин. “Агротрейд” також продовжить трансформацію виробничих процесів: перейде до прямого посіву, технології Strip-Till та біологізації ґрунтів із відмовою від оранки.
Група компаній “Агротрейд” — вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель. Профільні культури — соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік.
Засновником “Агротрейду” є Всеволод Кожемяко.
Ціни на соєві боби на експортному ринку України на початку березня досягли $437-447/т СРТ-порт, що є найвищим показником для цього сектору з лютого 2024 року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Український ринок продовжує отримувати підтримку від світового сектору сої, зокрема через певну затримку збирання та поставок сої в Бразилії на тлі ускладнення погодних умов, а також через зростання котирувань сої в Чикаго під впливом подальшого підвищення цін на соєву олію в США”, — зазначило агентство.
Аналітики зауважили, що на внутрішньому ринку зберігається тенденція до підвищення цін через високу конкуренцію між переробними підприємствами та експортерами. Ціни попиту за останній період зросли на 200-500 грн/тонна залежно від регіону та потреби у сировині.
Водночас експерти прогнозують можливе зниження експортних цін найближчим часом внаслідок збільшення пропозиції нового врожаю з Південної Америки. Проте факторами підтримки високих рівнів, на їхню думку, залишаться воєнні дії на Близькому Сході, волатильність ринку нафти та посилення попиту на сою з боку Китаю.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у лютому 2026 року зріс до 45,9 пункту з 41,3 пункту в січні, проте був нижчим за показник лютого 2025 року (46,9 п.), повідомив на сайті Національний банк України (НБУ).
«Невизначеність щодо тривалості бойових дій, руйнування енергетики та інфраструктури, зростання витрат і вартості електроенергії, дефіцит кадрів і сезонність стримували економічну активність і негативно впливали на настрої бізнесу», – йдеться в прес-релізі регулятора.
Разом з тим підтримку настроям бізнесу забезпечували споживчий попит, надходження міжнародної фінансової допомоги та уповільнення інфляції. В результаті підприємства всіх опитаних секторів у лютому переглянули оцінки ділової активності в бік поліпшення порівняно з січнем.
Найвищі оцінки поточної економічної діяльності в лютому продемонстрували підприємства промисловості, хоча вони і залишилися стриманими на тлі нестачі електроенергії, дефіциту працівників і зростання виробничих витрат: секторальний індекс склав 46,9 проти 41,7 у січні (у лютому 2025 року – 50,2).
«Промисловці послабили очікування щодо скорочення випуску і нових замовлень, у тому числі експортних, а також незавершеного виробництва, тоді як оцінки в частині залишків готової продукції були дещо песимістичнішими», – зазначив НБУ.
Другими за рівнем оцінок минулого місяця були підприємства будівництва: секторальний індекс зріс до 46,6 з 37,9 у січні (у лютому 2025 року – 44,7).
«Будівельники, готуючись до старту сезону, істотно поліпшили оцінки поточної активності, хоча вони залишилися стриманими через складні погодні умови і дефіцит електроенергії, в той же час очікувалося збільшення обсягів нових замовлень», – підкреслив центробанк.
Оцінки підприємств сфери послуг у лютому також покращилися: секторальний індекс підвищився до 45,4 з 42,1 у січні (у лютому 2025 року – 42,2).
«У секторі послуг очікували більш повільних темпів скорочення обсягів наданих послуг і нових замовлень, незважаючи на ускладнену логістику і зростання витрат на оплату праці, опалення та електроенергію в зимовий період», – йдеться в прес-релізі.
Найбільш стриманими минулого місяця залишалися оцінки підприємств торгівлі: секторальний індекс підвищився до 45,0 з 40,0 у січні (у лютому 2025 року – 49,2).
«Торговельні компанії послабили очікування щодо скорочення товарообігу і закупівель, в той же час стали більш оптимістичними щодо запасів товарів для продажу, зберігши очікування щодо зниження торговельної маржі», – повідомляє НБУ за підсумками опитування підприємств.
З огляду на очікуване прискорення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів були налаштовані на подальше підвищення цін і тарифів на власну продукцію та послуги.
Ситуація з кадрами відрізнялася за секторами: приріст персоналу планували тільки в будівництві, тоді як у промисловості, торгівлі та сфері послуг очікували скорочення, найбільше – у промисловості.
Відзначається, що опитування проводилося з 3 по 20 лютого 2026 року. У ньому взяли участь 598 підприємств: 43,3% – компанії промисловості, 25,6% – сфери послуг, 25,3% – торгівлі, 5,9% – будівництва. За розміром: 30,9% – великі підприємства, 29,3% – середні, 39,8% – малі.
При цьому 33,9% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 8,9% – тільки експортні, 18,4% – тільки імпортні, 38,8% – не здійснюють зовнішньоекономічних операцій.
Україна за першу половину 2025-2026 маркетингового року (МР, вересень-лютий) експортувала 270 тис. тонн цукру, повідомила Національна асоціація цукровиків України “Укрцукор” у Телеграм-каналі.
У галузевому об`єднанні уточнили, що основними напрямами українського експорту в цей період став Ліван із часткою 29%. До трійки найбільших споживачів також увійшли Сирія (17%) та країни Європейського Союзу (14%).
Крім того, значні обсяги українського цукру було відвантажено до Північної Македонії (6%) та Мавританії (5%).
Як повідомлялося, сезон цукроваріння-2025 Україна завершила з показником 1,72 млн тонн цукру. Попри скорочення посівних площ на 23% (до 199 тис. га) обсяг виробництва впав лише на 4% завдяки рекордній врожайності у 58 тонн/га та високій цукристості сировини (17,6%). Вихід цукру склав 15,17%.
За словами голови асоціації “Укрцукор” Яни Кавушевської, галузь залишається експортоорієнтованою, проте напрямки поставок адаптуються до умов квотування в ЄС. Експортний потенціал на 2026 рік оцінюється у 700 тис. тонн, а внутрішнє споживання очікується на рівні 900 тис. тонн.
Лідерами виробництва у минулому сезоні стали “Радехівський цукор” (32% ринку), “Астарта” (21%) та “УкрПромінвест-Агро” (15%).
Згідно з прогнозами асоціації, у 2026 році посівні площі під цукровим буряком можуть скоротитися до 170 тис. га, що призведе до зниження виробництва цукру до 1,3 млн тонн.
Проти повного блокування месенджера Telegram виступають 76% українців, підтримують таку ідею лише 16%, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group), проведеного наприкінці лютого 2026 року.
«Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія про блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram… В цілому 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Найчастіше ним користуються молоді респонденти, мешканці Києва та обласних центрів, громадяни з високим рівнем доходів», – йдеться в дослідженні.
Так, згідно з результатами, отриманими соціологами, більшість українців не бачить загрози від месенджера для себе особисто, але відносно частіше визнають ризики для національної безпеки.
«Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Всього 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% – що позитивно», – свідчать дані дослідження.
Згідно з даними про вплив Telegram на національну безпеку, думки респондентів розходяться.
«Близько третини (35%) висловлюють думку, що ніякого впливу немає, а ще чверть не може дати відповідь. У той же час кожен четвертий респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку», – пишуть соціологи.
Дослідження проводилося 26-28 лютого 2026 року. Метод опитування: CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом населеного пункту (похибка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,9).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-лютому поточного року знизила відвантаження прокату на 1,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 406 тис. тонн з 413,3 тис. тонн.
Згідно з його пресрелізом у вівторок, виплавка сталі за перші два місяці становила 460 тис. тонн (у січні-лютому 2025 – 478,3 тис. тонн), чавуну – 502,9 тис. тонн (553,1 тис. тонн).
У лютому “Запоріжсталь” виробила 253 тис. тонн чавуну, 225,6 тис. тонн сталі, відвантажила 189,8 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком –до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
