“ДТЕК Енерго” у січні-вересні 2024 року ввело в роботу 16 нових вугільних лав, повідомила пресслужба компанії у п’ятницю.
За її даними, до кінця року шахтарі компанії планують запровадити ще дев’ять лав.
“Це дозволяє забезпечувати потреби теплоелектростанцій у паливі на піку споживання електроенергії, нагромадити необхідні запаси вугілля для проходження осінньо-зимового періоду та підтримати надійність роботи української енергосистеми”, – зазначено у повідомленні.
Загалом від початку повномасштабного російського вторгнення “ДТЕК Енерго” вклав в український вуглевидобуток майже 18 млрд грн власних коштів.
Інвестиції були спрямовані на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким обладнанням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
Як повідомлялося, у 2023 році “ДТЕК Енерго” ввело в роботу 26 нових вугільних лав.
2023 року інвестиції енергохолдингу в український вуглевидобуток становили близько 7 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022 року.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Зокрема, у вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток та збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Open4Business.com.ua
Агрохолдинг “Агротрейд” завершив обмолот на полях Полтавської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей соняшнику і сої, під які відвів 12,4 тис. га і 8,1 тис. га відповідно, повідомила пресслужба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, незважаючи на аномальну спеку впродовж сезону-2024, врожайність соняшнику та сої доволі висока.
“Ми отримали високу для цих умов урожайність соняшнику – і на Чернігівщині, і на Сумщині. У Харківській області працювати було набагато складніше, тому що там взагалі не було опадів. Крім того, це “умовно безпечна” територія, тому ми були обмежені в можливості проводити деякі агрооперації. Врожайність залежала від технології вирощування: на полях, де ми сіяли з довгою ротацією та оптимальним попередником, вона була високою, і, навпаки, з короткою ротацією та не кращим попередником – урожайність була нижчою. Водночас соя потрапила під посуху в усіх підприємствах”, – розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
За його словами, через спекотне літо зерно надходить на елеватори вже абсолютно сухим і не потребує доопрацювання. Завдяки цьому в агровиробників значно знизилися витрати на сушку, що покращує економічну складову в їхній роботі.
В агрохолдингу поки що не планують змінювати технологію вирощування з урахуванням посухи. Водночас мають намір розглянути перспективу інвестування у вологозберігаючі технології. Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях.
Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн. Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
Парламент Португалії схвалив законопроєкт про створення гуманітарної візи, пише місцеве видання Correio da Manhã.
Повідомляється, що документ дасть змогу людям, яких переслідують на батьківщині, отримати спеціальну візу в Португалію, щоб, приїхавши, попросити в ній політичного притулку. Наразі це можна зробити за туристичною візою, яку потрібно отримувати в країні громадянства або в іншій – за наявності посвідки на проживання.
Процедуру видачі гуманітарних віз тепер розроблять у парламентському комітеті з конституційних питань. Партія “Ліберальна ініціатива”, яка підготувала законопроєкт, хоче домогтися, щоб гуманітарну візу можна було отримувати в португальському посольстві в будь-якій країні, а не їхати на батьківщину “з усіма наслідками, що випливають із цього, ризиками”.
Зазначається, що на візу, зокрема, зможуть розраховувати росіяни, яких переслідують із “політичних мотивів”, зазначають португальські депутати.
Колишній президент-республіканець Дональд Трамп має перевагу над віце-президентом-демократом Камалою Гарріс у питанні про те, хто краще проведе країну через війну в Україні та на Близькому Сході, показало опитування громадської думки, проведене Wall Street Journal у семи штатах, де проходять бойові дії.
Опитування, опубліковане в п’ятницю, показало, що Гарріс і Трамп мають однакову підтримку в семи штатах, які можуть вирішити долю президентських виборів у листопаді.
Опитування показало, що Гарріс випереджає Трампа на 2 відсоткові пункти в Арізоні, Джорджії та Мічигані, Трамп випереджає на 6 пунктів у Неваді та на 1 у Пенсильванії, а в Північній Кароліні та Вісконсині обидва кандидати мають рівну кількість голосів. Опитування 600 зареєстрованих виборців у кожному штаті, проведене 28 вересня – 8 жовтня, мало похибку в межах 4 відсоткових пунктів у кожному штаті.
Результати, що збігаються з іншими опитуваннями, свідчать про напружену боротьбу перед виборами 5 листопада, коли американці, обираючи між двома кандидатами, намагаються вирішити питання економіки, імміграції, прав жінок та демократичних цінностей країни.
Опитування Reuters/Ipsos, проведене цього тижня, також показало, що Трамп і Гарріс ведуть близьку боротьбу на загальнонаціональному рівні, причому Гарріс трохи випереджає Трампа – 46% проти 43%.
Опитування виборців, які вагаються, можуть бути важливим індикатором, враховуючи, що результати голосування в Колегії виборщиків визначать переможця по кожному штату, причому сім основних штатів, ймовірно, будуть вирішальними.
Гарріс отримає переважну більшість голосів у Колегії виборщиків, якщо здобуде перемогу в тих штатах, де вона має перевагу в опитуванні WSJ.
Згідно з опитуванням WSJ, Трамп випереджає Гарріс у семи штатах, що вагаються, з різницею 50% на 39% у питанні, хто найкраще здатен впоратися з російською війною в Україні. Трамп також випереджає Гарріса на 48% до 33% у питанні про те, хто краще впорається з війною між Ізраїлем і ХАМАСом.
Більшість виборців заявили, що підтримують Трампа в питаннях економіки та імміграції, в той час як ще більше сказали, що Гарріс краще впорається з питаннями житла, охорони здоров’я та турботи про таких людей, як вони, згідно з опитуванням WSJ.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 серпня 2024 року мали 4 млн 163,66 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 123,88 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем липня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+11 730; +1,1%), Чехії (+7 275; +2,0%) і Румунії (+3 050; +1,8%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася в Польщі (-1 015; -0,1%), Франції (-680; -1,1%) і Люксембурзі (-10; -0,3%).
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб статусу тимчасового захисту, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 122,33 тис. на кінець серпня, або 27,0% від загальної кількості бенефіціарів ЄС.
Слідом ідуть Польща – 975,19 тис., або 23,4% і Чехія – 376,89 тис., або 9,1%.
У серпневій статистиці після чотиримісячної перерви було оновлено дані щодо Іспанії, згідно з якими вона залишається на четвертому місці – 215,13 тис. порівняно з 203,3 тис. на кінець березня.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у серпні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,6), Литві (27,6) і Польщі (26,6), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 31 серпня 2024 року на громадян України припадало понад 98% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,1%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,6%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,9% і дорослих чоловіків 19,5%.
Згідно з представленими даними, у липні п’ятою за кількістю біженців з України зі статусом тимчасового захисту в ЄС залишалася Італія зі 166,80 тис., що на 0,60 тис. більше липневого показника.
Понад 100 тис. таких осіб на кінець серпня 2024 року було також у Нідерландах – 116,90 тис., Словаччині – 125,92 тис. та Ірландії – 107,44 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 83,24 тис., Литві – 79,74 тис., Австрії – 80,27 тис., Норвегії – 74,96 тис., Фінляндії – 66,49 тис., Швейцарії – 66,48 тис., Португалії – 63,01 тис., Франції – 60,67 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат) і Болгарії – 62,51 тис.
Далі йдуть Латвія – 46,51 тис. осіб, Швеція – 43,73 тис., Угорщина – 37,53 тис., Данія – 35,79 тис., Естонія – 33,84 тис., Греція – 31,48 тис., Хорватія – 25,22 тис., Кіпр – 21,13 тис., Ісландія – 3,91 тис., Люксембург – 3,81 тис., Мальта – 2,13 тис. і Ліхтенштейн – 0,65 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані відносяться до надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 вересня цього року оцінювали в 6,218 млн, а загалом у світі – у 6,780 млн, що відповідно на 134 тис. і 125 тис. більше, ніж місяцем раніше.
