Уряд Норвегії в межах Програми підтримки Нансена планує виділити 250 млн норвезьких крон для інвестицій Norfund в Україні, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Ці кошти допоможуть знизити ризики для компаній, що інвестують в Україну, зокрема норвезьких. Приватний капітал – ключ до оновлення. Вдячна партнерам за це рішення”, – написала вона в соцмережі Х (раніше – Tвіттер) у п’ятницю.
За словами Свириденко, це рішення також підтримує зусилля Мінекономіки в реалізації спільної стратегії із залучення державних і приватних інвестицій обсягом до EUR40 млрд у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та агентствами розвитку.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, уряд також планує продовжити цю ініціативу в наступні роки.
Як уточнили у відомстві, Norfund надає інвестиції в акціонерний капітал, що пов’язано з більш високими ризиками, ніж позики і гарантії, які пропонують агентства розвитку і багатосторонні банки. Norfund як інвестиційний фонд також працює над створенням робочих місць і підтримкою “зеленого” переходу шляхом інвестування в компанії, що сприяють сталому розвитку.
За словами міністерки міжнародного розвитку Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм, Norfund має досвід роботи на ринках із високими ризиками, тож стане важливим інструментом для залучення інвестицій приватного сектору в проєкти відновлення. Зокрема, це також допоможе знизити розрив між нагальними потребами України у відновленні та обсягами доступного фінансування.
Програма підтримки Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) – норвезька цивільна та військова програма підтримки на суму 75 млрд норвезьких крон на період 2023-2027 рр. Розподіл між цивільною та військовою підтримкою визначається щорічно відповідно до потреб України.
У 2023 році з Програми підтримки Нансена було розподілено близько 19,9 млрд норвезьких крон: 8,9 млрд – на цивільну та гуманітарну підтримку, 11 млрд – на військову.
87 дітей з сімей Захисників та Захисниць України вирушили в туристичну подорож до міста Спліт, Республіка Хорватія.
Подорож організована на запрошення Посольства України в Республіці Хорватія, а саме Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Хорватія Василя Кирилича, за сприяння Почесного консула України в Хорватії Івіци Піріча та уряду Республіки Хорватія.
На вдячність за мандрівку діти Київщини передали Івіці Пірічу традиційну українську ляльку-мотанку, яка символізує добробут та стане оберегом його родини.
«З 2015 року на відпочинку в Хорватії побували понад 3500 дітей, батьки яких захищають Україну на фронті. Проєкт від початку фінансується Хорватією і має підтримку посольства України та прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича. Я, як і багато людей у хорватській владі – діти війни. Ми розуміємо, наскільки важливо для дітей проходити реабілітацію», – розповів Івіца Піріч, почесний консул України в Хорватії.
Протягом 10 днів діти матимуть можливість насолодитися активним відпочинком у приморському Спліті, екскурсіями, спілкування з хорватськими однолітками. Для учасників подорожі організовано 5-разове харчування.
«Захисники та Захисниці відстоюють нас на фронті, а ми прагнемо створити сприятливі умови та дарувати більше позитивних моментів для їхніх рідних. Коли від пана Посла України в Хорватії Василя Кирилича надійшла пропозиція відправити дітей наших військовослужбовців в туристичну мандрівку, ми радо відгукнулися. Почесний консул України в Хорватії Івіца Піріч вже не перший рік займається організацією відпочинку для малечі і я впевнена, що програма буде надзвичайно насиченою та цікавою. Ми щиро цінуємо підтримку наших хорватських друзів, яка є для нас такою важливою», – підкреслила заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Леся Карнаух.
Поштово-логістична група Meest планує залучити стратегічного інвестора для побудови стабільного бізнесу в Європі, повідомив акціонер Meest China В’ячеслав Лисенко в бліц-інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми готуємо компанію до того, щоб вона стала публічною, і ми залучили потужні інвестиції для її розвитку – потужного іноземного інвестора, який цінує наші напрацювання і досвід, зацікавлений у стабільному бізнесі, який наша компанія побудує в Європі», – сказав Лисенко.
Йдеться про стратегічного інвестора, уточнив акціонер компанії.
Він відмовився назвати розмір пакета акцій, який група готова запропонувати «стратегу».
Водночас акціонер Meest China підтвердив, що потенційний інвестор – компанія зі сфери логістики.
Угода може бути закрита у 2025 році, сказав Лисенко.
Група Meest здійснює доставку в 90 країн світу, працює на ринку поштових послуг у сегменті с2с і в b2c понад 30 років. Компанія заснована підприємцем Ростиславом Киселем, який залишається її бенефіціаром і відповідає за стратегічний напрямок роботи. До Групи компаній входять підрозділи Meest China, Meest USA, Meest Europe та «Meest Україна».
Компанія Meest China понад 15 років є лідером доставки з Китаю посилок поштового формату. Також доставляє великі вантажі з Китаю з митним оформленням. Має власний склад 5 тис. кв м у Гуанчжоу.
У травні 2024-го Meest International запустила новий логістичний центр поблизу міста Дембіца в Польщі за 170 км від кордону. Компанія планує розширювати мережу хабів у Східній і Центральній Європі.
Вартість житлової нерухомості в єврозоні у другому кварталі 2024 року збільшилася на 1,3% у річному вираженні, ідеться у звіті статистичного управління Європейського союзу (Eurostat). До цього ціни знижувалися протягом чотирьох кварталів поспіль.
Негативним фактором для європейського житла стали високі ставки за іпотекою, що збільшилися слідом за підйомом ключових процентних ставок на початку 2022 року. Однак останніми місяцями іпотека в Європі дешевшає на тлі пом’якшення грошово-кредитної політики Європейського центрального банку. ЄЦБ знизив ключові ставки в червні та вересні, і інвестори чекають ще одного зниження на 25 базисних пунктів у листопаді, пише Financial Times.
Істотне зростання цін на житло – близько 8% у річному вираженні – було зафіксовано в Нідерландах, Іспанії та Португалії, а в Хорватії будинки подорожчали на 10%. Тим часом у Німеччині житлова нерухомість збільшилася в ціні на 1,3% відносно першого кварталу, але подешевшала на 2,6% у річному обчисленні.
«Ціни на будинки в єврозоні нарешті почали відновлюватися», – зазначив старший економіст T Rowe Price Томаш Віладек. За його словами, доступність іпотеки покращилася не тільки завдяки зниженню ставок, а й завдяки сильному ринку праці та збільшенню наявних доходів домогосподарств на тлі падіння цін на енергоносії.
Середні ставки за іпотекою в єврозоні в серпні становили 3,7% річних, тоді як минулого листопада вони перевищували 4%. У січні 2022 року в Європі можна було взяти іпотечний кредит під 1,3%.
Структура золотовалютних резервів на 31.05.2024
Open4Business.com.ua
Сучасне агровиробництво щороку отримує нові винаходи, або ж вдосконалення старих практик, для покращення і розвитку землеробства. Це стосується не тільки добрив, а й методів обробітку ґрунту. Щодо самих добрив, останнім часом дедалі більше фермерів починають зменшувати використання добрив вироблених з синтетичних матеріалів пов’язаних і індустрією викопного палива,зокрема країни-агресорки. Натомість шукають органічні альтернативи, зокрема компостування та ґрунтовідновлювальні технології, пише SEEDS.
Чимало українських агровиробників вже застосовують у виробництві ІТ-технології, зокрема точне землеробство, яке дозволяє зменшувати непродуктивні втрати діючих речовин агрохімікатів, а також зменшувати забруднення ґрунтів, води й повітря, тобто робити процес вирощування культур більш економним та екологічним. Про те навіщо потрібне точне землеробство, які комплексні проблеми можна вирішувати та які нюанси у такого землеробства в інтерв’ю для СІДС розповів Роман Макухін, лектор курсу Organic Business Києво-Могилянської Бізнес Школи.
Цей матеріал був підготовлений в рамках інформаційного проєкту про екопрактики для сільського господарства у партнерстві з ГО «Екодія».
Роман Макухін, лектор курсу Organic Business Києво-Могилянської Бізнес Школи
– Яким саме чином точне землеробство дозволяє завдавати меншої шкоди довкіллю?
– Це чудові технології для того, щоб моніторити і визначати найгірші ділянки на полях і тільки потім вже застосовувати препарати. А от які препарати – це вже питання. Тому що нині точне землеробство використовується для того, щоб точково використовувати пестициди, щоб нібито наносити менше шкоди.
Але якщо ми говоримо про якийсь прогрес, про дійсно розвиток цивілізаційний, то треба не менше погіршувати ситуацію, а ліпше покращувати її. Ми маємо розуміти, що в збалансованому нормальному організмі, за умов простого дотримання санітарних умов, гігієни, серйозних наслідків не відбувається. Є вислів «загоюються, як на собаці». Тому, що собака вилизує свої рани, і та мікробіота, яка є в слині самої тварини, – це найкращий антибіотик, який тільки можна собі уявити. Це збалансований антибіотик.
Читайте також: Розорювання схилів України: як запобігти деградації ґрунтів
Так само з землею. На землях України ця мікробіота розвивалася внаслідок дуже активного біорізноманіття. Тварини, які жили на цих теренах мільйони років, насичували ці землі своїм послідом – за рахунок цього розвивався той самий чорнозем. Віками українські степи просто росли, ніхто їх не орав, і все це чудово розвивалося.
Та навіть за радянських часів рослинництво не потребувало такої кількості мінеральних добрив через застосування органіки. Дуже часто ця органіка неправильно використовувалась – просто накладали кагати в полях, і вони лежали там роками.
“Зменшення впливу на довкілля і непродуктивних втрат поживних речовин з добрив та гною тварин є однією з пріоритетних задач екологічного менеджементу у сільському господарстві Євросоюза. Так само це має стати й нашим пріоритетом, і не лише тому що це є частиною наших євроінтеграційних вимог. Нітратна Директива – це інструмент випробований десятиліттями нашими західними сусідами і це має сенс не тільки з екологічної але й економічної точки зору.
Знати скільки поживних речовин у ґрунті, скільки, коли і як вносити потрібно знайти кожному відповідальному фермеру, щоб ефективно планувати свою діяльність та не “удобрювати” лишній раз наші водойми. Один із корисних інструментів, який пропонує Нітратна Директива, є план внесення добрив, що зможе допомогти максимально використовувати поживні речовини, адже кожна втрата поживних речовин – це втрати для фермера, втрата для людей, щоб очистити або купити бутильовану воду, втрата для екосистеми”.
– Якими ж мають бути «правильні технології», які вже давно і активно використовують у світі?
– Зокрема, це компостування, яке дає можливість менші об’єми органічних добрив вносити в поля. Це можуть бути ті ж самі кагати в полях, але вони мають бути там не більше шести місяців для активного дозрівання. Сьогодні всі це вже роблять технологічно в величезних об’ємах.
Я дуже часто чув у великих агрохолдингах це неможливо зробити на їхніх площах – на тисячах гектарів. Якраз на тисячах гектарів це набагато легше зробити, аніж на фермі в 10 гектарів чи 50. Як, наприклад, це сьогодні робиться у Великій Британії, а там середня ферма – це якраз 50 гектарів.
Читайте також: Буферні зони – природній біозахист для фермерського поля
– Як це можна зробити?
– Із правильним плануванням. Якщо у нас раніше були обов’язковими сівозміни і пар на полях, то зараз набагато доцільніше робити це зеленим паром, сидерацією із використанням різноманітних сумішей.
Найпростіше, скажімо, по нашому регіону, по Чернігівщині, Сіверщині, або по Поліссю, де найбідніші піщані ґрунти з найнижчим бонітетом (показник якості й продуктивності ґрунту – ред), – це вико-вівсяні, або вико-житні сидирати. Суміші, які підростають до правильної вегетації, – виходу в колос, або початку цвітіння бобових, і все це знову заробляється в ґрунт, на місці. Це і є “зелені добрива”. Або інший варіант, – використання іншої органіки, так званих “відходів” аграрного виробництва, для аерованого компостування.
Але треба розуміти, що в агровиробництві не може бути відходів взагалі. Тому що все, що виробляється на Землі за допомогою фотосинтезу, має до землі повертатися за мінусом того, що використовується самою людиною напряму для споживання.
Та ж солома. Зараз дуже популярні солом’яні пелети, або ж солома потрібна на якісь інші використання. Частково можна це робити, але якщо це робиться системно – органічні рештки не повертаються до землі. А в ідеалі солома має повертатися в суміші з тим же гноєм, будь-то коров’ячим, курячим, будь-яким послідом, який залишається від фермерських тварин. Якщо ж не повернути ту органіку, яку вибрали з цього поля збіжжям, то через певну кількість років ми просто на цьому полі взагалі не зможемо нічого отримувати без застосування мінеральних добрив.
А такі синтетичні добрива, – це не про поліпшення ґрунтів. На жаль, у нас в державній політиці багато років записано, що внесення мінеральних добрив є одним із методів поліпшення ґрунтів. Це антинауково, і взагалі антицивілізаційно. Тому що використання мінеральних добрив, на думку їх винахідника фон Лібіха, – це просто інструмент для фермера задля покращення результатів, коли фермер не зміг зробити це іншими природними шляхами та тільки в той сезон, коли відбулися якісь відхилення. Але ні в якому разі це не мало бути системою.
Використання мінеральних добрив сьогодні стало системним виключно через агресивний маркетинг виробників мінеральних добрив. Жодного відношення до самих фермерів мінеральні добрива ніколи не мали.
– Хіба не самі фермери вирішують, якими добривами їм користуватись на власній землі?
– Звичайно, ні. Їм показують, що от так тобі буде краще. Нав’язують технологію і потім «присаджують» на неї, як на наркотик. Далі фермер використовує її як більш зручну.
Дуже зручно, супер-зручно. А потім стає не дуже зручно, коли забруднюються ґрунтові води, джерела питної води, і люди йдуть лікуватись від наслідків такого господарювання. В результаті, хворіють і Земля, і люди.
Деградація ґрунтів в Україні катастрофічна саме через інтенсивні технології. Щорічно у світі декларується більше шести мільйонів ґектарів нових деградованих ґрунтів, – це величезна територія для планети.
В 2021 році, якраз до початку повномасштабної війни, ФАО ООН, засвідчила, що рівень деградації ґрунтів в Україні був на рівні 5-6 мільйонів гектарів. Тоді звучали пропозиції їх розпочати відновлювати, застосовуючи різні агротехнології, якими можна поновити, відновити ці деградовані ґрунти.
Зокрема відновлювальне, регенеративне сільське господарство і природна регенерація, коли землю залишають без обробітку не просто на роки, або на десятиліття. Планований випас на таких землях є бонусом до відновлювання.
Раніше у нас було таке поняття, як землі запасу та резервного фонду державної власності, які обов’язково не розорювались. Їх було не менше 10% від загально розорених земель. Вони залишалися для введення їх у випадку сильної деградації інших земель.
Сьогодні таких земель в Україні не залишалось взагалі, нуль. Ця “Земельна реформа” нівелювала Природу, ґрунтознавство та “обнулила” стратегічні земельні ресурси України. Земля не має продаватись як машини, квартири чи будинки. Як нерухомість, яку збудували люди, а не сформувала Природа за мільйони років еволюції.
– На вашу думку, надсучасні, чи старі забуті агротехнології зможуть якісно змінити виробництво агропродукції?
– Те, що було у нас на хвилі «Зеленої Революції», коли настав період поширення кукурудзи, використання пестицидів, мінеральних добрив, – цей період краще найскоріше забути. Йдеться про часи так званої «Хрущовщини», який фактично розпочався у 50-х роках і триває донині. Всі ці процеси у нас дещо прискореними темпами відбуваються останні 20 років.
Це втілення старих американських технологій, які у самих Сполучених Штатах стали причиною знищення гумусу. Такі інтенсивні американські технології, Європі здебільшого не сприймаються як адекватні. В ЄС платять дотації на фермерство, щоб воно було конкурентоспроможним, але при цьому не знищувало ґрунти так, як це відбувається за умов інтенсивних технологій. У самих США перехід до no-till технологій стає все більше масовим.
За часів Докучаєва і Вернадського, приблизно 100 років тому, ще була дійсно незаангажована наука – для збереження і покращення аграрного виробництва використовувалися незаангажовані методи, такі як лісосмуги, сівозміни, мульчування.
Потім, після Першої та Другої світових воєн, коли накопичились просто величезні запаси аміачної селітри, яка використовувалась як вибухівка, її потрібно було кудись застосувати. Мінеральні азотні добрива — це якраз історія застосування зброї в умовах вже мирного часу.
Аміачна селітра — найпопулярніше добриво в сучасній агротехнології. Але більшість цих добрив не використовується самою рослиною. Вона йде або в ґрунтові води, або випарюється як парникові гази. Тому це дуже небезпечна технологія, це шлях абсолютно «в нікуди».
Або, хіба що до лікарів. До онкології та інших наслідків, зростання яких ми спостерігали паралельно із розвитком урожайності рослин.
Як на мене, сьогодні варто дивитися на найбільш сучасну академічну роботу – проєкти досліджень мікробіому людини та мікробіому землі. Це дуже ґрунтовні й практичні міжнародні проєкти, які показали, що єдиним базовим практичним впливом на здоров’я як ґрунтів, так і людських організмів є правильна комбінація і баланс мікробіоти. Різної мікробіоти: грибів, бактерій, вірусів, всього “невидимого” раніше.
Про важливість балансу всього живого писав ще Вернадський у своїй «Біосфері», та у меншій роботі «Жива речовина».
У продовженні інтерв’ю із Романом Макухіним ви дізнаєтесь про особливості використання точного землеробства на схилах, доступності цих технологій та інновацій для дрібних виробників, та знову про підрахунок вкладених ресурсів й вигод від переходу на сталі практики в агробізнесі.
