Український бізнес демонструє стійкість в умовах повномасштабної війни та знаходить нові інструменти для розвитку. Збільшилась частка компаній, які працюють на повну, перестали втрачати клієнтів та замовників — це свідчить про стабілізацію бізнес-діяльності впродовж 2023 року. Все більше українських компаній знаходять джерело зростання у виході на зарубіжні ринки.
Такі дані оприлюднені у щорічному дослідженні Київстар Бізнес, яке базується на опитуванні представників бізнесу різних масштабів та галузей.
«Київстар тісно взаємодіє з українським бізнесом, є надійним партнером та провайдером інноваційних сервісів. Щоб пропонувати актуальні рішення, ми постійно досліджуємо зміни бізнес-середовища та трансформацію поведінки наших партнерів. Результати цього опитування показують тренд на зростання бізнес-активності, а також інтенсивніше впровадження інновацій для бізнесу, перегляд стратегій та портфелю товарів і послуг», – коментує Костянтин Вечір, B2B-директор Київстар.
Загальна ситуація в бізнесі покращилася. Більшість опитаних компаній (62%) працюють на повну потужність, ще 24% – з певними обмеженнями, а 5% закрилися. Причини зупинки бізнесів були різні. Одна з тих, що назвали респонденти – мобілізація працівників. Хоча, деяким власникам і менеджерам вдавалося керувати компаніями навіть з лав ЗСУ.
Все більше компаній виходять на закордонні ринки. За рік українському бізнесу вдалося посилити міжнародне співробітництво. Так, протягом минулого року кількість компаній, які працюють із закордонними ринками, збільшилася з 4% до 17%. Йдеться переважно про представників IT та промислового виробництва.
Працівники повертаються в офіси. Майже 50% компаній протягом 2023 року працювали повністю офлайн. Гібридний формат роботи залишається важливим (32%), але вже не таким популярним, як раніше. Лише 18% компаній працювали повністю віддалено в межах України, а 3% – із-за кордону.
Дохідність компаній низька, але рух вперед є. 32% опитаних компаній заявили про збільшення прибутку, в 2022 році таких було лише 20%. Водночас 48% бізнесів скоротили свої прибутки, хоча у 2022-му про це говорили 58%. Фінансову стабільність зберегли 6% підприємств, які змін у прибутку не зафіксували.
Бізнес продовжує адаптувати робочі процеси. Серед найпопулярніших змін – перерозподіл обов’язків працівників (38%), короткострокове планування (31%), зміна звичних бізнес-процесів (29%). Були змушені скоротити персонал 30% компаній, але водночас 14% підприємств навпаки розширили штат співробітників.
Для оптимізації роботи компанії активно використовують нові технології. Серед інструментів, які представники бізнесу називали найчастіше – штучний інтелект, хмарні сервіси для роботи з документами (наприклад, Microsoft 365), CRM та інше.
Детальніше про результати дослідження читайте на Kyivstar Business Hub.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) планує у 2024 році ввести в роботу 120 вагонів-зерновозів для звичайної та євроколії, повідомив директор департаменту комерційної роботи УЗ Геннадій Майданик на засіданні експортного офісу при УЗ у середу.
За його інформацією, нещодавно представлені вагони-хопери для перевезень колією 1520 і 1435 мм уже проходять випробування.
“До кінця року парк філії “Центр транспортної логістики” компанії планують поповнити 120 такими зерновозами. Основна перевага вагонів полягає в тому, що вони можуть прямувати територією України та за її межами без перевантаження”, – пояснив представник УЗ.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2023 році збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1 млрд 268,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно скоротила випуск картонної продукції – до 26,4 тис. тонн, а паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 12,6% – до майже 8 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 49%, склавши 6,1 млн шт.
Водночас у грудні компанія на 35,5% скоротила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем 2022 року – до 2 тис. тонн, що також майже на 35% менше за показник листопада минулого року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у 2023 році перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 14,6 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
При цьому уточнюється, що серед найбільших за обсягом відрахувань – єдиний соціальний внесок, що становив 3,3 млрд грн, податок на прибуток – 3,2 млрд грн і податок на доходи фізичних осіб – понад 3 млрд грн.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” минулого року збільшили плату за землю майже на 10% порівняно з 2022 роком – до 1,2 млрд грн. Також зросли виплати екологічного податку – до 608 млн грн.
Крім того, вагомим джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів України у 2023 році стала плата за користування надрами в розмірі 2,2 млрд грн.
Генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков зазначив, що компанія пережила ще один надважкий рік війни. Незважаючи на серйозні виклики для країни загалом і українського бізнесу зокрема, їй вдалося вистояти і перебудувати роботу в нових умовах.
“Незважаючи на проблеми із завантаженням активів і морську блокаду агресором, незважаючи на втрату контролю над активами в Маріуполі, зупинку АКХЗ і значне зниження кількості персоналу через війну, “Метінвест”, як і раніше, залишається одним з найбільших платників податків в Україні. А відмова від належних компанії за законодавством податкових пільг дала змогу спрямувати додаткові кошти на ті напрямки, де це необхідно найбільше. Ми продовжуємо підтримувати українців і армію на шляху до перемоги і закликаємо кожен бізнес приєднатися і через податки, донати, допомогу ЗСУ та мирним жителям підтримувати Україну під час випробувань, які ми всі переживаємо зараз”, – наголосив топ-менеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПАТ “Укрнафта” за 2023 рік сплатила понад 25,7 млрд грн податків, у т.ч. 4,36 млрд грн податку на прибуток, повідомив директор компанії Сергій Корецький.
“Кожен із нас, сплачуючи податки, допомагає силам оборони України в боротьбі зі спільним ворогом. Своєю чергою, кожна гривня, одержувана бюджетом, має перетворитися на якісні бронежилети, форму, дрони, зброю, боєприпаси та інші важливі закупівлі для армії. Сплачуючи податки, ми разом робимо найкращу інвестицію – у наше вільне майбутнє!” – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (на 39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (на 60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
