Компанія “Мостиська драй порт” (контейнерний термінал “Мостиська”) за підсумками 2025 року обробила понад 47 тис. TEU контейнеризованих вантажів, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з повідомленням, консолідований обсяг перевантажених генеральних, навалювальних і наливних вантажів за звітний період сягнув 395 тис. тонн. У структурі вантажопотоку наливні вантажі становили 200 тис. тонн, балк-вантажі — 115 тис. тонн, генеральні — 45 тис. тонн, зернові — 35 тис. тонн.
“Динаміка контейнерного ринку у 2025 році була нерівномірною. У таких умовах вирішальним стає здатність адаптуватися до змін. Саме тому ми послідовно інвестували в складські потужності, сучасну техніку та розвиток напрямів, які дають змогу ефективно працювати з різними вантажами”, — розповів генеральний директор термінала Дмитро Кобзар, слова якого наведено в повідомленні.
Загальний обсяг капітальних інвестицій компанії у 2025 році перевищив 65 млн грн (без ПДВ). Зокрема, термінал відкрив новий критий склад площею понад 4 000 кв. м, завдяки чому він щомісяця може відвантажувати до 10 тис. тонн зернових і шротів у контейнери для експорту.
Крім того, компанія розширила парк спецтехніки, зокрема придбала річстакер Kalmar, телескопічний навантажувач JCB і контейнерний перекидач AWard для роботи під кутом до 90 градусів, що прискорило процеси обробки вантажів.
Щодо податкових відрахувань, за 12 місяців 2025 року термінал перерахував до бюджетів усіх рівнів та фондів 104,4 млн грн. З цієї суми 81,9 млн грн становили податки та збори до державного і місцевого бюджетів, а 22,5 млн грн – єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
“Мостиська драй порт” (Container Terminal Mostyska) – логістичний хаб, розташований у Львівській області поблизу пункту пропуску “Шегині-Медика” на кордоні України та Польщі. Термінал є стратегічним вузлом, що забезпечує пряме сполучення між українською залізничною мережею (колія 1520 мм) та європейською (колія 1435 мм).
Інфраструктура об’єкта дозволяє здійснювати перевалку контейнерів, а також наливних, сипучих та генеральних вантажів. Технічні потужності термінала забезпечують повний цикл обробки вантажопотоків між Україною та країнами ЄС, включно з перевантаженням із вагонів одного типу колії на інший та затарюванням вантажів у контейнери.
Pluralis B.V., інвестиційний імпакт-фонд під управлінням американського Media Development Investment Fund (MDIF), вклав 9,98 млн грн та 9,42 млн грн у рамках збільшення статутних капіталів ТОВ “УП Медіа Плюс” та ТОВ “УП Медіа” та таким чином став власником 13% видання “Українська правда” (“УП”).
Згідно із даними ресурсу YouControl, внески засновника та глави інвестиційної групи Dragon Capital Томаша Фіали залишилися незмінними – відповідно 66,79 млн грн та 63,01 млн грн, тож його частка зменшилася зі 100% до 87%.
Раніше Фіала зазначав, що після входження Pluralis в капітал, представники фонду також зайдуть в наглядову організацію, яка буде з ними створена.
“Їхня інвестиція – це через допемісію. Це означає, що це вливання в саму компанію, а не кеш-аут”, – наголошував власник “УП” в інтерв’ю Forbes Business Breakfast з Володимиром Федоріним.
За словами Фіали, оцінка “УП” становить “одиниці мільйонів доларів”: вона зросла, але несуттєво – на кілька десятків відсотків – від часу викупу ним 100%-ної частки у травні 2021 року.
Він додав, що розраховує на допомогу фонду Pluralis B.V. у залученні додаткових інвестицій в УП. За словами власника медіа, говорити про можливість виходу з цих інвестицій ще точно зарано, можливо через п’ять-сім років.
“Українська правда” — одне з провідних незалежних медіа країни. Було засновано у 2000 році та пише про політику, суспільство, економіку, спорт, технології та міжнародні події, зосереджуючись передусім на цифрових платформах. Загальнонаціональна аудиторія, за даними видання, перевищує 15 млн читачів.
У травні 2021 року редакторка-засновниця “УП” Альона Притула та Фіала уклали угоду, за умовами якої 100% корпоративних прав на видання і всі його активи переходять до Dragon Capital. В 2025 році вони були переоформлені безпосередньо на Фіалу.
Громадянин Чехії Фіала також є власником медіахолдингу NV, куди входять однойменні журнал, портал і радіо, однак “УП” і NV працюють незалежно одне від одного. Після купівлі “УП” між новим власником і виданням було підписано договір про незалежність редакційної політики.
За даними ресурсу YouControl, за дев’ять місяців 2025 року виручка “УП Медіа Плюс” зросла на 54,0% – до 73,1 млн грн, тоді як чистий збиток скоротився на 20,2% – до 24,8 млн грн. Активи компанії на кінець цього періоду становили 27,3 млн грн.
“УП Медіа” за дев’ять місяців минулого року отримало 0,2 млн грн виручки за чистого збитку 4,6 млн грн, що приблизно відповідає показникам такого ж періоду 2024 року, його активи на 30 вересня 2025 року становили 37,6 млн грн.
Pluralis B.V. — нідерландська компанія зі штаб-квартирою в Амстердамі. Серед акціонерів, інвесторів і партнерів компанії — група провідних європейських медіакомпаній, фондів на підтримку демократії та імпакт-інвесторів, зокрема, King Baudouin Foundation, Tinius Trust, Oak Foundation, Mediahuis, Erste Bank, Media Development Investment Fund і SEDF, а також інші імпакт-інвестори та family offices.
Dragon Capital — одна з найбільших інвестиційних груп України, що майже 30 років працює у сфері інвестицій та фінансових послуг країни.
СК “Експрес Страхування” (Київ) у грудні 2025 року зібрала страхові премії на суму 148,9 млн грн, що на 63% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомляється на сайті страховика.
Премії за договорами КАСКО за цей період становили 88,4 млн грн, що на 32,3% перевищує показник грудня 2024 року, з ОСЦПВ сягнули 58,7 млн грн (+159,6%), тоді як з інших видів страхування склали 2 млн грн.
СК “Експрес Страхування” заснована в 2008 році входить до складу групи компаній “УкрАВТО”. Спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій в СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
Національна мережа супермаркетів Varus у 2025 році збільшила товарообіг майже на 20% – до 28,8 млрд грн, йдеться у пресрелізі у вівторок, переданому агентству “Інтерфакс-Україна“.
Зазначається, що кількість магазинів зросла на сім, або 6,3% – до 118.
Компанія зазначила, що у липні 2025 року ухвалила рішення виокремити бізнес-напрям Varus.ua для реалізації нової стратегії в e-commerce і за минулий рік досягла зростання його товарообігу на 97,2%. На кінець 2025 року кількість користувачів у мобільному додатку досягла близько 500 тис.
Згідно з релізом, компанія реалізує масштабну енергетичну програму зі встановлення майже 4 тис. сонячних панелей на об’єктах мережі, що дозволить магазинам влітку покривати до 95% своїх енергетичних потреб. Проєкт має окупитися орієнтовно за два роки та забезпечуватиме економію близько 50 млн грн щорічно.
“У планах на 2026 рік — обладнання ще 18 об’єктів сонячними електростанціями. Окрім цього, всі магазини мережі оснащені генераторами для безперебійної роботи під час відключень електроенергії”, – сказано в релізі.
Серед основних результатів минулого року також названо отримання у липні першого траншу кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) — майже 630 млн грн для розвитку мережі, підвищення стійкості бізнесу та впровадження енергоефективних рішень, з яких близько 30 млн грн пішло на відкриття власного розподільчого центру (РЦ) у Дніпрі.
Окрім того був запущений ще один розподільчий центр в Одесі та посилена енергонезалежність всієї логістичної мережі.
Окрім того досягненням названо автоматизація повного циклу накладних через eDoc, під’єднання до системи 80% постачальників та зростання за рік обсягу електронних у 3,5 раза.
Varus також уточнив, що в ній зайнято понад 8 тис. співробітників, а загалом у 2025 році мережа інвестувала близько 60 млн грн у соціальні ініціативи.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин було відкрито 2003 року в Дніпрі. Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин Varus.ua.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Омега” є кіпрська “Вейгант ентерпрайзіс лімітед”. Кінцевими бенефіціарами вказані Валерій Кіптик і Руслан Шостак.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні цього року збільшив випуск прокату на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 215,7 тис. тонн з 215 тис. тонн.
Згідно з його пресрелізом у вівторок, виплавка сталі за перший місяць поточного року становила 234,4 тис. тонн (у січні-2025 – 243 тис. тонн), чавуну – 249,9 тис. тонн (287,7 тис. тонн).
У грудні-2025 “Запоріжсталь” виробила 314 тис. тонн чавуну, 278,5 тис. тонн сталі. Відвантажено 251,4 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 309,1 тис. тонн чавуну, 273,2 тис. тонн сталі, 251,3 тис. тонн прокату.
Як зазначається в проміжному звіті керівництва підприємства за четвертий квартал 2025 року, перебуваючи в умовах повномасштабного вторгнення росiї в Україну, комбінат продовжував свiй шлях до збереження стабiльної дiяльностi несучи бiзнес-вiдповiдальнiсть перед акцiонерами та стейкхолдерами. Зусилля були спрямованi на збереження високих стандартiв виробництва та стiйкостi у всiх аспектах роботи товариства. Товариство активно працювало над розвитком та впровадженням стратегiчних iнiцiатив, спрямованих на пiдвищення ефективностi, покращення якостi продукцiї та пiдвищення рiвня екологiчної безпеки.
“Запорiжсталь” протягом звiтного перiоду продовжувало виробляти продукцiю, виробничо-технологiчне обладнання повного металургiйного циклу було введено до експлуатацiї на рiвнi близько 70-80% вiд максимальних виробничих потужностей, i такий рiвень вважався сталим в осяжному майбутньому. Припускаючи, що не буде вiдбуватися суттєвого погiршення ситуацiї, управлiнськiй персонал очiкує, що пiдприємство продовжить виробництво на поточному рiвнi, а за умови полiпшення логiстики доставки продукцiї, у подальшому збiльшить обсяги виробництва продукцiї.
Водночас на дату звiту важко передбачити перiод часу та масштаби вiйни в Українi, а спричинені нею наслідки, як-от пошкодження інфраструктури, постійні відключення електроенергії на тлі її здорожчання, зміни в логістичних ланцюгах та ризики постачанння тощо, вказують на iснування суттєвої невизначеностi, що може поставити пiд значний сумнiв здатнiсть пiдприємства продовжувати свою дiяльнiсть на безперервнiй основi, а отже, воно може бути не в змозi реалiзувати свої активи та погасити свої зобов’язання в ходi звичайної дiяльностi. Проте керiвництво вважає, що набiльш ймовiрний сценарiй полягає в поступовому покращеннi ситуацiї та продовженнi вiдновлення України, що дозволить нарощувати операцiї та вiльний доступ до портiв Чорного моря, йдеться у звіті.
Як повідомлялось, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком– до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком –до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Львівський локомотиворемонтний завод (ЛЛРЗ), що входить до структури “Укрзалізниці”, 2025 року збільшив обсяг виробництва на 24,2% порівняно з 2024 роком – до 1 млрд 026 млн грн.
Згідно з інформацією в проміжному звіті керівництва заводу, оприлюдненому в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, торік план обсягу виробництва складав 1 млрд 254 млн грн, тобто його виконали на 82%, тоді як у 2024 році було виконано 85% плану.
Як повідомлялося, 2025 року завод планував відремонтувати 17 локомотив порівняно з 16 од. у 2024 році, а також збільшити ремонт тягових двигунів та їх якорів на 30% – до 495 од., та допоміжних електромашин на 19,2% (або на 30 од.) – до 186 од.
Водночас виробничий план з ремонту колісних пар становив 450 од. порівняно з відремонтованими позаторік 556 од.
Заснований у 1861 році ЛЛРЗ нині – велике підприємство України з ремонту електровозів, тягових двигунів, колісних пар.
Як повідомлялося, завод у 2024 році збільшив чистий прибуток на 55% порівняно з 2023 роком – до 24 млн грн, а чистий дохід – на 39%, до 827,7 млн. грн.
На початок 2025 року на заводі працювало 846 осіб (з них 599 – чоловіки).
