Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” успішно пройшов аудит на відповідність гарячекатаного i холоднокатаного прокату вимогам стандартів EN 10025 та EN 10130, повідомило підприємство у вівторок.
Згідно з пресрелізом, 24 та 25 лютого 2025 року аудитор ТОВ “Технічні та управлінські послуги” корпоративного партнера сертифікаційної компанії “ТЮФ ЗЮД” проінспектував технологію виготовлення гарячекатаної та холоднокатаної продукції “Запоріжсталі”.
Для підтвердження відповідності механічних властивостей прокату вимогам стандартів були відібрані проби металу, які перевірили в центрі випробувань та атестації продукції комбінату. Аудитор ознайомився з технічною та організаційною документацією і високо оцінив системну роботу, спрямовану на покращення якості продукції та реалізацію нових підходів до клієнтоорієнтованості.
За підсумками аудиту “Запоріжсталь” підтвердила відповідність г/к i х/к прокату вимогам стандарту EN 10025-1:2004, додаток ZA i будівельного Регламенту 305/2011/EU i стандарту EN 10130.
Крім того, розширено сферу дії сертифікату на гарячекатану продукцію, виготовлену з марок сталі, що придатні до відбортування та вигину в холодному стані. Це відкриє можливості реалізації такого прокату відповідно до запитів європейських споживачів.
При цьому нагадується, що “Запоріжсталь” з 2016 року працює відповідно до вимог стандартів EN 10025-1: 2004 і EN 10130: 2006. Також комбінат сертифіковано і регулярно підтверджує свою відповідність вимогам міжнародних стандартів з системи менеджменту якості IS0 9001 з 2003 року, системи екологічного менеджменту ISO 14001 та управління охороною праці та виробничої безпеки ISO 45001 з 2008 року, йдеться у повідомленні.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Будівництво євроколії Чернівці-Сучава (Румунія) розпочнеться в 2026 році, триває підготовка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), розповів заступник міністра фінансів Олександр Кава.
“За оптимістичного сценарію наступного року вже може початися будівництво євроколії до міста Чернівці (з Сучави. Румунія – ІФ-У)… Зараз іде підготовка техніко-економічного обґрунтування проєкту. Чернівці мають можливість стати другим обласним центром після Ужгорода, який отримає вихід на євроколію безпосередньо в місті”, – заявив Кава на організованій аналітичним центром We Build Ukraine конференції “Логістика як драйвер економічного зростання”.
За його словами, наразі триває будівництво євроколії Чоп-Ужгород, яке фінансується на 50% за рахунок Connecting Europe Facilities (CEF) і на 50% – коштами державного бюджету.
Запуск цієї євроколії планується влітку 2025 року, сказав Кава.
“Ця (євроколія Чоп-Ужгород – ІФ-У) дозволить не лише запустити прямі пасажирські потяги з Ужгороду в напрямку Будапешта, Братислави, Праги, Відня, Дрездена, а також дасть можливість вантажовідправникам, які працюють в Ужгороді, відправляти вантажі євроколією партнерам до Європи і так само отримувати товари, контейнери і матеріали з європейських країн безпосередньо в Ужгород”, – повідомив заступник міністра.
Раніше повідомлялося, що АТ “Укрзалізниця” (УЗ) до кінця липня внесла тимчасові зміни в розклад руху низки прямуючих до Ужгорода пасажирських поїздів через масштабні роботи з прокладання колії європейського стандарту між Чопом та Ужгородом.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба на зустрічі з єврокомісаром з питань сталого транспорту та туризму Апостолом Ціцікостасом заявив, що пряме залізничне сполучення євроколією до Ужгорода запустять в другій половині 2025 року.
Україна станом на 24 березня з початку 2024/2025 маркетингового року (МР, липень 2024-го – червень-2025-го) експортувала 31,736 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,553 млн тонн відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 27 березня минулого року загальний показник відвантажень становив 34,199 млн тонн, зокрема в березні – 4,529 млн тонн.
При цьому у розрізі культур з початку поточного сезону станом на 24 березня 2025 року було експортовано пшениці – 12,798 млн тонн (у березні – 815 тис. тонн), ячменю – 2,193 млн тонн (49 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 16,26 млн тонн (1,68 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна в зазначений період оцінюється в 52,2 тис. тонн (у березні – 3,7 тис. тонн), зокрема пшеничного – 48,3 тис. тонн (3,6 тис. тонн).
АТ НАЕК “Енергоатом” планує цього року продовжити практику скорочення термінів проведення ремонтної кампанії на енергоблоках українських АЕС, чого вдалося досягнути у 2023-24 рр., заявив очільник компанії Петро Котін.
“Нам вдається це робити пришвидшеними темпами і, що дуже добре, без зниження якості ремонтів (…) У нас було скорочено терміни ремонтів у попередньому році. У цьому році ми також плануємо скорочувати терміни там, де можливо”, – сказав він в ефірі програми “Енерго LIVE”.
Як пояснив CEO, основним заходом під час планово-попереджувальних ремонтів (ППР) на енергоблоках АЕС є перевантаження ядерного палива.
“Перевантаження ядерного палива – це те, що потрібно атомному енергоблоку, щоб він після цього працював безперервно протягом одного року”, – зазначив він.
Одночасно з перевантажувальними роботами компанія проводить ремонтні роботи по відновленню обладнання і приведенню його до найвищих стандартів.
Як повідомлялося, “Енергоатом” у 2024 році продовжив практику зменшення загальної тривалості планових ремонтів енергоблоків, скоротивши їх ще на 59 діб. Ремонтну кампанію було сплановано так, щоб у холодну пору року працювали всі дев’ять енергоблоків, розташовані на підконтрольній Україні території.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт. Всі вони розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) за підсумками роботи 2024 року отримало чистий збиток та має розглянути рішення про ліквідацію.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 29 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, за проєктами рішень, копію яких має агентство “Інтерфакс-Україна“, планується у зв’язку з відсутністю чистого прибутку гроші не розподіляти, дивіденди не нараховувати та відрахування до резервного фонду не здійснювати. Збитки покрити за рахунок прибутку майбутніх періодів.
“Прийняти рішення про ліквідацію товариства, у відповідності та на виконання вимог ч.2 ст.16 закону “Про акціонерні товариства”, – вказано в проєктах рішень.
Планується також підтвердити низку угод.
Разом з тим, згідно з уточненням компанії, надісланим агентству “Інтерфакс-Україна”, констатується, що 24 березня 2025 року товариство розмістило повідомлення у порядку передбаченому діючим законодавством про проведення річних загальних зборів. У зв’язку зі зниженням чистих активів товариства, до порядку включені, у тому числі, питання у відповідності до вимог ст.16 закону України “Про акціонерні товариства”, зокрема, розгляд та затвердження заходів, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, у відповідності та на виконання вимог ч. 2 ст. 16 закону України “Про акціонерні товариства”. Також – про ліквідацію товариства, у відповідності та на виконання вимог ч. 2 ст.16 закону України “Про акціонерні товариства”.
Крім того зазначається, що товариство зобов’язано включати до порядку денного питання про заходи для покращення фінансового стану та про ліквідацію одночасно, оскільки це передбачено ст.16 закону. При цьому, керівництво товариства та акціонери не мають на меті приймати рішення про ліквідацію товариства, напроти, мають намір затвердити заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства.
“Слід зазначити, що прийняття загальними зборами рішення за питанням №6 “Про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства” автоматично виключає голосування за питанням № 7 “Про ліквідацію товариства” (умова взаємопов’язаності питань визначена в рішенні Наглядової ради щодо проведення загальних зборів акціонерів)”, – резюмується у повідомленні.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
Виторг від продажу лікеро-горілчаної продукції в Україні у лютому 2025 року склав 11 млрд грн, що на 1 млрд грн (8%) менше, ніж у січні 2025 року, і на 5,5 млрд грн (33%) менше, ніж у грудні 2024 року, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у Телеграм-каналі.
Він зауважив, що кількість виданих ліцензій за перші два місяці поточного року збільшилася на 18 435 одиницю порівняно із груднем 2024 року.
При цьому, средня сума виторгу на 1 ліцензію у лютому 2025 року складає 106,8 тис грн, що на 8 тис. грн (7%) менше порівняно із січнем 2025 року і на 88,3 тис. грн (45%) менше порівняно із груднем 2024 року.
“Як видно, торгівля лікеро-горілчаною продукцією демонструє схожу тенденцію із торгівлею іншим підакцизним товаром – тютюновими виробами. Відслідковуємо за причинами такої динаміки”, – резюмував голова парламентського комітету.
Як повідомлялося, Гетманцев привернув увагу правоохоронних органів до скорочення в лютому 2025 року виторгу від реалізації тютюнових виробів до 9,6 млрд грн, що на 8% (на 0,8 млрд грн) менше, ніж попереднього місяця. При цьому, кількість ліцензій, що діють, на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за перші два місяці року зросла на 12488 од і досягло позначки в 75613.
